Ухвала суду № 68387996, 21.08.2017, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/4312/17

Провадження № 2/591/2272/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2017 рокум. Суми

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Кривцова Г.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

11 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Страхова компанія «Гарантія» про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Провадження у справі відкрито 21 серпня 2017 року.

В позовній заяві, в прохальній частині, ОСОБА_1 просить суд, з метою забезпечення позову, накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно відповідача, яке належить йому на праві власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Дослідивши матеріали позову, суддя вважає, що заява про забезпечення позову складена без додержання вимог ст. 151 ЦПК України.

Так, виходячи із змісту даної статті, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути (зменшитись, погіршитись) на момент виконання рішення.

При цьому в заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини у звязку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, інші відомості потрібні для забезпечення позову.

В порушення вимог ч. 2 ст. 151 ЦПК України, позивач ОСОБА_1 не звернулася до суду з обґрунтованою заявою, не зазначила необхідності забезпечення позову, не підкріпила доказами та не визначила на яке конкретне майно слід накласти арешт та в якому розмірі.

Вказана позиція суду повністю узгоджується з Постановою Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Крім того, подана позивачем заява не відповідає вимогам ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», оскільки до неї не додано квитанції про оплату судового збору у розмірі 320,00 грн., як для фізичної особи.

Дослідивши матеріали позову, суддя вважає необхідним заяву ОСОБА_1, викладену в резолютивній частині позову, про забезпечення позову повернути відповідно до ч.8 ст. 153 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 151 - 153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Повернути заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, викладену в резолютивній частині позову, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Страхова компанія «Гарантія» про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у звязку з недодержанням вимог статті 151 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м.Суми протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя Г.В.Кривцова