Рішення № 6838582, 20.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/259 20.11.09 За позовом Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Альянс" до Закритого акціонерного товариства "Європейська страхова компанія" про стягнення 9324,88 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача           Медвідь К.В. дов. № 36 від 18.09.09 року

від відповідача          Голуб В.А. дов. № 03/2009 від 22.04.08 року В судовому засіданні

11.11.09 оголошено перерву до 20.11.09 для оформлення повного тексту рішення, відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи і СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Альянс" (надалі –позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Європейська страхова компанія" (надалі –відповідач) частини страхового відшкодування за договором про загальні умови факультативного перестрахування у розмірі 7536,46 грн., пені в сумі 906,85 грн., інфляційних в розмірі 726,71 грн. та 3% річних в сумі 154,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обов’язки за договором не виконав, не сплатив позивачу долю у страховому відшкодуванні.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.18.09 порушено провадження у справі за № 13/259, призначено розгляд справи на 09.09.09 сторони зобов’язано вчинити дії надати документи.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 09.09.09, 30.09.09, розгляд справи відкладався, через часткове виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі та був призначений 21.10.09. У судовому засіданні 21.10.09 оголошувалась перерва до 11.11.09, а 11.11.09 до 20.11.09

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.09 продовжено строк вирішення спору, відповідно до ст. 69 ГПК України.

У судовому засіданні 11.11.09 позивач надав витребувані документи, підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити повністю.

Відповідач у судовому засіданні надав відзив у якому проти позову заперечував з підстав не доведеності позивачем правомірності керування водієм Тітаренко М.І. під час настання страхової події.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

18.06.06 між позивачем і відповідачем було укладено договір про співробітництво з факультативного перестрахування та ретроцесії № 130/06-ФП (надалі –Договір факультативного перестрахування), який встановлює основні умови взаємовідносин між сторонами при здійсненні перестрахування між ними. На підставі цього договору сторони укладають факультативні договори перестрахування (надалі –Ковер-ноти), які мають юридичну силу та встановлюють відповідальність сторін. Кожний Ковер-нот є незалежним від умов будь-якого іншого Ковер-ноту, укладеного сторонами (п. 1.1, 1.2).

Договір перестрахування –це письмова угода між Страховиком (Перестрахувальником) та Перестраховиком, згідно з якою Перестраховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку за Оригінальним договором страхування відшкодувати частину завданого збитку у межах суми відповідальності Перестраховика, яка визначена Ковер-Нотом, Страховику, а Страховик зобов’язується сплачувати перестрахувальні платежі у визначені терміни та виконувати інші умови цього договору.

20.12.06 між позивачем та Бондаренко Анастасією Петрівною було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 23.2871.03 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі –Договір страхування). Відповідно до умов цього договору, застраховано транспортний засіб Івеко 100Е15, державний номерний знак АЕ 6647 ВЕ.

Вказаний ТЗ належить Бондаренко Анастасії Петрівні на підставі свідоцтв апро реєстрацію ТЗ АЕС №25525 від 19.12.06.

Відповідно до абз. 2 п.6 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затв. постановою Кабінету Міністрів України, від 07.09.98 № 1388 за письмовою заявою власника транспортного засобу - фізичної особи про надання права керування цим транспортним засобом іншій фізичній особі (за умови пред'явлення документів, що посвідчують особу власника та цю особу) підрозділом ДАІ видається тимчасовий реєстраційний талон на термін, зазначений у заяві.

На ім’я гр. Янько Віталія Миколайовича було оформлено тимчасовий реєстраційний талон серії РРТ № 534867.

Між Янько В.М. та Тітаренко Миколою Івановичем укладений трудовий договір між працівником і фізичною особою, реєстраційний № в ЦЗ 27818340 від 19.03.07.

Відповідно до подорожнього листа №554881 серія 02АЖХ від 16.06.07 Тітаренко М.І. здійснював перевезення за маршрутом Київ-Полтава.

26.12.06 між позивачем (Перестрахувальник) та відповідачем (Перестраховик) було укладено Ковер-Нот № 1088, відповідно до якого, позивач передав у перестрахування частину (70%) ризику, прийнятого на страхування відповідно до Договору страхування .

17.06.07 на 293 км. автодороги Київ-Харків сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль Івеко 100Е15, д.н.з. АЕ 6647 ВЕ.

Вказана подія була визнана позивачем страховою і на підставі страхового акту № 23.1881.07 від 25.09.07 позивач перерахував страхувальнику страхове відшкодування в сумі 10766,37 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2649 від 27.09.07 належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

05.06.2008 позивач направив відповідачу заяву з Розрахунком частки Перестраховика у страховому відшкодуванні по Договору факультативного перестрахування, в якому зазначалося, що розмір відповідальності відповідача складає 7536,46 грн.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до п. 7.1. Договору факультативного перестрахування, Перестраховик сплачує частку страхового відшкодування та витрат на врегулювання збитків за страховим випадком на поточний рахунок Страховика, в строк не пізніше 10 банківських днів з дати одержання Перестраховиком від перестрахувальника документів, які зазначені ч.2 п. 7.1. цього Договору, а саме письмову заяву про виплату страхового відшкодування, страховий акт, оригінальний договір страхування та відповідні документи, які було зібрано при розслідуванні обставин спричинених збитків.

05.06.2008 позивач направив відповідачу заяву з Розрахунком частки Перестраховика у страховому відшкодуванні по Договору факультативного перестрахування з комплектом документів по страховому випадку, яка мала бути отримана відповідачем не пізніше 13.06.08

Згідно із ч.1ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, зважаючи на вимоги п. 7.1. Договору факультативного перестрахування, відповідач мав сплатити позивачу його частку страхового відшкодування по страховому випадку до 23.06.08.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідач порушив взяті на себе зобов’язання за договором факультативного перестрахування щодо сплати частин страхового відшкодування в розмірі 7536,46 грн.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст.551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 3.2.6 Договору у разі невиконання узгоджених термінів виконання платежів за цим Договором, Сторона, яка не виконала зобов'язання, сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (денних відсотків), від суми платежу, яка прострочена, за кожен день затримки платежу.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов’язання за Договором щодо оплати частки страхового відшкодування, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за період з 24.06.08 по 23.12.08 в сумі 906,85 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилання відповідача на неправомірність керування автомобілем Івеко 100Е15, д.н.з. АЕ 6647 ВЕ гр Тітаренко М.І., як на підставу відмови від виплати частки страхового відшкодування визнаються судом безпідставними, оскільки Титаренко М.І. керував автомобілем Івеко 100Е15, д.н.з. АЕ 6647 ВЕ на підставі подорожнього листа № 554881 вантажного автомобіля від 16.06.07, виданого СПД –ф/о Янько Віталієм Миколайовичем з яким перебуває у трудових відносинах, і який має право володіти і керувати ТЗ на підставі тимчасового реєстраційного талону серії РРТ № 534867.

Крім того, у Довідці Лубенського взводу ДПС 2-го відділення ДАІ УМВС України в Полтавській області № 14923 від 20.09.07 не зазначено жодних відомостей, щодо неправомірності керування автомобілем Івеко 100Е15, державний номерний знак АЕ 6647 ВЕ громадянином Тітаренко М.І.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов’язання за Договором щодо оплати частки страхового відшкодування стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3% річних в сумі 154,86 грн. та інфляційних в сумі 726,71 грн.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі у сумі 9324,88 грн., в тому числі частка страхового відшкодування у розмірі 7536,46 грн., пеня в сумі 906,85 грн., інфляційні в розмірі 726,71 грн. та 3% річних в сумі 154,86 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Європейська страхова компанія" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 131-А, оф.19, код ЄДРПОУ 32825387), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем, на користь Закритого акціонерного товариства "Європейська страхова компанія"(49044, м. Дніпропетровськ, булв. Катеринославський, 2, оф. 603, код ЄДРПОУ 32495221) 7536 (сім тисяч п’ятсот тридцять шість) грн. 46 коп. основного боргу, 726 (сімсот двадцять шість) грн. 71 коп. –збитків від інфляції, 154 (сто п’ятдесят чотири) грн. 86 коп. –3% річних, 906 (дев’ятсот шість) грн. 85 коп. - пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.Д. Курдельчук