Вирок № 68385369, 18.08.2017, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/42/2017

130/2225/16-к

В И Р О К

18.08.2017 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

у складі: головуючого - судді Верніка В.М.;

із участю: - секретарів Українця П.І., Росовської О.Ю.,

- прокурорів Новогребелеця А.О., Барановського С.Ф., Петлик І.В.,

- обвинуваченого ОСОБА_1,

- захисника Чаленко Н.В.,

- потерпілого ОСОБА_3,

- представника потерпілого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016020130000604 від 08.07.2016 року, по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с.Станіславчик Жмеринського району Вінницької області, мешканця АДРЕСА_1 з базовою загальною середньою освітою, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

УСТАНОВИВ :

О 10 годині 00 хвилин 08.07.2016 року ОСОБА_1, керуючи технічно справним власним автомобілем "Москвич-412", державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по вул. Барляєва в м.Жмеринка Вінницької області у напрямку мікрорайону "Сектор", не вибравши безпечної дистанції та безпечного інтервалу, допустив зіткнення мотоблоком "Zubr JR-Q78", що рухався у попутному напрямку, яким керував ОСОБА_3, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до Жмеринської Центральної районної лікарні. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №222, яка розпочата 12.09.2016 року та закінчена 16.09.2016 року, у ОСОБА_3 мало місце: струс головного мозку, забійна рана тім'яної ділянки голови, підшкірні гематоми лівої здухвинної ділянки, перелом крила лівої клубової кістки зі зміщенням, лінійний перелом вертлюжної впадини, лінійний перелом гілки лівої сідничної кістки, лінійний перелом правих бічних мас 1-го крижового хребця, діафізарні переломи основних фалангів 4-5-го пальців правої кисті та вивих на рівні 5-го міжфалангового суглоба 5-го пальця лівої кисті. Вказані ушкодження виникли від дії тупого предмету (предметів), по давності утворення можуть відповідати строку 08.07.2016 року, та за обставин, зазначених у постанові про призначення експертизи. Перелом крила лівої клубової кістки зі зміщенням, лінійний перелом вертлюжної впадини, лінійний перелом гілки лівої сідничної кістки, лінійний перелом правих бічних мас 1-го крижового хребця, діафізарні переломи основних фалангів 4-5-го пальців правої кисті та вивих на рівні 5-го міжфалангового суглоба 5-го пальця лівої кисті не являлися небезпечними для життя в момент заподіяння, не супроводжувалися небезпечними для життя явищами та за ознакою тривалого розладу здоров'я (більше 21 дня) належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості (п.2.2.1 "в" «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" 1995 року). Струс головного мозку, забійна рана тім'яної ділянки голови, підшкірні гематоми лівої здухвинної ділянки, за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, або незначну стійку втрату працездатності. Між хворобами, які відображені у медичній карті стаціонарного хворого №5813 і перебуванням ОСОБА_3 на лікуванні є причинний зв'язок. Відповідно до висновку автотехнічної експертизи від 17.08.2016 року №580а, в даній дорожній обстановці дії водія автомобіля "Москвич-412" державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.13.1 Правил дорожнього руху. У діях водія мотоблоку "Zubr JR-Q78" ОСОБА_3 з технічної точки зору невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху не вбачається. Натомість у діях водія автомобіля "Москвич-412", державний номерний знак НОМЕР_1 вбачається невідповідність вимогами п.13.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Вказані дії ОСОБА_1 в ході досудового слідства кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Потерпілим ОСОБА_3 за уточненими позовними вимогами заявлений цивільний позов щодо стягнення на його користь з обвинуваченого ОСОБА_1 12148,24 грн. майнової шкоди та 20000 грн. моральної шкоди, що завдано йому вказаним кримінальним правопорушенням.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 винуватим себе у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю. Пояснив, що він 08.07.2016 року рухався по вул. Барляєва в м.Жмеринка на належному йому автомобілі "Москвич-412", державний номерний знак НОМЕР_1 позаду мотоблока з причіпом. Прямував додому у напрямку мікрорайону "Сектор". В автомобілі перебували його невістка ОСОБА_5 та спеціаліст, яка виконувала ремонт в належному йому будинку, прізвища якої не пам'ятає. Швидкість його руху була близько 25-30 км/год. Мотоблок бачив на відстані 100 м. Інших автомобілів між ними не було. Проїхавши поворот, ОСОБА_1, вирішив обігнати мотоблок. Поворот відкритий, він наблизився на відстань 40-50 м до мотоблока та почав обгін. Не співставив швидкість руху свого транспортного засобу з швидкістю мотоблоку. Під час виконання обгону сталося зіткнення транспортних засобів. Зазначив, що стаж водіння автомобілем складає близько 41 року. На час виконання маневру йому здалось, що можливо водій мотоблоку зменшив швидкість руху. Сам ОСОБА_1 навіть дзеркала в автомобілі не розбив, трошки гальмував при виконанні маневру. Під час ДТП відчув удар по автомобілю, однак відразу зупинитися не зміг, по інерції проїхав деяку відстань. Було сухо, хороша видимість, близько 11-00 годин. Він розраховував, що проїде. Після ДТП його автомобіль опинився посеред дороги, щоб не створювати перешкоди руху для інших транспортних засобів, він зупинив автомобіль на обочині. Напрямку руху мотоблок не змінював. Договору страхування цивільної відповідальності він не укладав. Після ДТП мотоблок та потерпілий лежали зліва від ОСОБА_1, потерпілий ОСОБА_3 сказав, що його болить. Остаточно визнав цивільний позов в частині відшкодування загалом 4270,93 грн. матеріальної шкоди та 5729,07 грн. моральної шкоди в межах попередньо виплаченої ним потерпілому суми коштів 10000 грн., яку просив врахувати при вирішенні спору.

Окрім безпосереднього визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1, його винуватість доводиться іншими доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні.

Так, потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що близько 10:00 годин 08.07.2016 року він рухався на належному йому мотоблоці "Zubr JR-Q78" по вул. Барляєва в м.Жмеринка, прямував на город зі швидкістю 17-18 км/год. Швидкість руху була постійна, напрямку руху він не змінював. Раптово відчув удар у мотоблок, сам удар не бачив, вдарили в задній лівий бік причіпу мотоблоку. Він упав, а причіп від мотоблока впав на нього, відчув сильний біль. Підтвердив факт одержання від обвинуваченого ОСОБА_1 10000 грн. за наслідками отриманих тілесних ушкоджень під час ДТП. Інвалідність йому не встановлювалась, відсоток втрати працездатності не визначався. Підтримав збільшені позовні вимоги та просив задоволити цивільний позов, стягнувши на його користь з обвинуваченого ОСОБА_1 12148,24 грн. матеріальної шкоди та 20000 грн. моральної шкоди, а також витрати на правову допомогу.

Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_4 також зауважив та просив суд при визначенні відповідальності обвинуваченого врахувати обставину того, що кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_1 за обставин використання джерела підвищеної небезпеки. Вказав, що окрім витрат в сумі 13083,24 грн. на медичні препарати під час лікування, що тривало з липня по листопад 2016 року, а також мало місце у січні 2017 року, потерпілий ОСОБА_3 поніс затрати на послуги автотранспорту з доставки у Печерську обласну лікарню відновлювального лікування та на огляд судово-медичного експерта в м.Бар Вінницької області, що урахуванням оплати пального та харчування становлять у сумі 3000 грн., відновлювальний ремонт із придбанням необхідних деталей, а також ремонт пошкодженого одягу і взуття загалом на суму 3565 грн. Заявлене відшкодування моральної шкоди в сумі 20000 грн. обґрунтував психічними та фізичними стражданнями, яких потерпілий ОСОБА_3 зазнав внаслідок ДТП, відчуваючи значний біль від численних переломів кісток скелету, сильний емоційний стрес та тривогу за власне здоров'я та життя, зазнаючи на тривалий час істотних змін у звичному способі свого життя, витрачаючи увесь час на лікування та реабілітаційні заходи за триваючої досі обмеженості фізичної активності через втрату нормального функціонування суглобів та кісток опорно-рухового апарату, яке досі повноцінно не відновлене.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що обвинувачений ОСОБА_6 є її свекром. 08.07.2016 року вона разом із обвинуваченим та ОСОБА_7 їхали автомобілем Москвич-412, номерний знак НОМЕР_1, який належить обвинуваченому. Погода того дня була сонячна, асфальт сухий. Вона сиділа на передньому пасажирському сидіння даного автомобіля, а ОСОБА_7 сиділа позаду, за кермом перебував ОСОБА_1 Мотоблок вона бачила попереду їх автомобіля приблизно за 50 метрів. ОСОБА_1 їхав приблизно зі швидкістю 20-30 км/год, при цьому показника спідометра вона не бачила. Чи змінювали автомобіль та мотоблок напрямок руху вона не бачила. Із якої швидкістю рухався мотоблок їй не відомо. Зіткнення автомобіля та мотоблоку відбулося передньою частиною автомобіля, а якою частиною з боку мотоблока - не знає. Після зіткнення потерпілий лежав біля мотоблоку, а ОСОБА_7 надавала йому допомогу. Потерпілий просив взяти у нього телефон та зателефонувати його синові. Після аварії мотоблок залишався на місці, пошкоджень на мотоблоці вона не бачила. На автомобілі було пошкоджено праве переднє крило, була вм'ятина, що ще було пошкоджено вона не бачила. Після ДТП ні у неї ні у ОСОБА_1 ніяких пошкоджень не було. Здійсненню ОСОБА_1 обгону мотоблоку ніхто та нічого не перешкоджало. Після ДТП автомобіль зупинився приблизно за 15-20 метрів після удару, чому свекор вирішив переїхати на іншу сторону дороги їй не відомо. На потерпілому після ДТП була кров, нібито з голови ззаду, також кров була на пальцях. На футболці потерпілого були сліди свіжого мастила, а чи була вона порвана та чи був забруднений інший його одяг вона не знає. Не пам'ятає чи мотоблок був перекинутий внаслідок ДТП, а причіп був перевернутий на бік, мотоблок перебував на асфальтовому покритті. Після ДТП мотоблок трохи розвернуло, причіп лежав, мотоблок на потерпілого під час ДТП не падав.

Свідок ОСОБА_8, яка є дружиною потерпілого ОСОБА_3, суду пояснила, що 08.07.2016 року вона та син знаходились вдома, біля 10:00 годин зателефонувала невідома особа та повідомила, що чоловіка збила машина. В цей час ОСОБА_3 сам їхав мотоблоком на город, який знаходився неподалік заводу "Сектор". Невідома особа, яка телефонувала, повідомила, що швидку вже викликали. А тому вона вирішила бігти по дорозі зустрічати швидку, оскільки вони проживають неподалік. А син у цей час поїхав на місце ДТП. На місці зіткнення вона не була, по дорозі зустріла швидку, яка вже везла чоловіка до лікарні, вона її зупинила та поїхала разом із ними. Чоловік був у поганому стані при свідомості, але казав, що йому дуже зле. Одяг чоловіка був забруднений відсівом, чи були на його одязі сліди інших речовин не знає. Місця ДТП вона не бачила, згодом у лікарні чоловік розповідав, що він їхав на город, а машина, яка його обганяла, зачепила мотоблок. Потерпілий з 08.07.2016 року місяць лікувався у районній лікарні, всі ліки вона купувала, потім один тиждень у лікарні ім. М.Пирогова в м. Вінниці. Після цього ще 21 день чоловік лікувався у залізничній лікарні, а потім 21 день перебував на лікуванні в Печорі. Мотоблок після аварії вони відновили власними коштами. Також повідомила, що чоловік був застрахований, але кошти по страховці їм на руки ніхто не давав, ліки видавала лікарня. Підтвердила, що обвинувачений добровільно надав 10000 грн.

Свідок ОСОБА_9, який є сином потерпілого ОСОБА_3, суду пояснив, що у липні місяці 2016 року, точної дати він не пам'ятає, йому зателефонували та повідомили, що батько потрапив в ДТП. Коли він прибув на місце аварії, батька там вже не було, його забрала швидка допомога. На місці ДТП знаходився чоловік та ще дві жінки, також був автомобіль Москвич-412, стояв мотоблок батька та побитий причіп. Мотоблок стояв, але хлопці йому повідомили, що він спочатку був перевернутий і вони його підняли. На місці ДТП він бачив багато бічних слідів шин від автомобіля та батькового мотоблоку. Це сталося під обід по вул. Барляєва в м.Жмеринка. На автомобілі він бачив сильно зігнуте праве крило. Обвинувачений стояв збоку. Після ДТП батько довго лікувався, він разом із матір'ю постійно в аптеках купували для нього ліки. Мотоблок був побитий, подряпаний, так я він падав, був розбитий маховик, відсутні були ремені. Мотоблок та причіп вони ремонтували за власні кошти.

Допит свідка ОСОБА_10 прокурором, стороною захисту й потерпілим визначено недоцільним.

Із витягу з ЄРДР вбачається внесення 08.07.2016 року за №12016020130000604 відомостей про те, що 08.07.2016 року біля 10:00 годин водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем "Москвич-412", державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по вул. Барляєва в м.Жмеринка у напрямку мікрорайону "Сектор", не обравши безпечної дистанції та безпечного інтервалу, допустив зіткнення з попутно їдучим мотоблоком "Zubr JR-Q78", яким керував ОСОБА_3, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження, з якими був госпіталізований до Жмеринської ЦРЛ (а.с.126).

Згідно рапорту оперативного чергового Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області від 08.07.2016 року (а.с.127) отримано повідомлення від чергового станції диспетчера швидкої медичної допомоги про те, що в м.Жмеринка по вул. Барляєва сталося ДТП з потерпілим. Виїздом слідчо-оперативної групи на місце події було встановлено, що водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем "Москвич-412", державний номерний знак НОМЕР_1, не дотримався безпечного інтервалу руху здійснив зіткнення з мотоблоком "Зубр", що рухався у попутному напрямку під керуванням ОСОБА_3 Внаслідок ДТП ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою в ділянці правої та лівої кисті, травма хребта під питанням. ОСОБА_3 госпіталізований у травматологічне відділення Жмеринської ЦРЛ. ОСОБА_1 під час ДТП тілесних ушкоджень не отримав.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 08.07.2016 року зі схемами до нього та із фототаблицею (а.с.128-140) проведено огляд автомобільної дороги зі сторони вулиці Кірова у напрямку вулиці Барляєва в м.Жмеринка Вінницької області. Оглянуто та описано розташування транспортних засобів, за участю яких відбулося ДТП, пошкодження, яких зазнали транспортні засоби, сліди, що залишилися внаслідок ДТП. З місця події вилучено мотоблок "Zubr JR-Q78" та автомобіль "Москвич-412", державний номерний знак НОМЕР_1.

Згідно з направлення на медичне освідування на стан сп'яніння від 08.07.2016 року (а.с. 141) та висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.07.2016 року (а.с. 142) у водія ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено.

Відповідно до протоколу огляду транспортного засобу від 08.07.2016 року із фототаблицею (а.с. 147-158) проведено огляд автомобіля "Москвич-412", державний номерний знак НОМЕР_1, 1975 року випуску. Оглянуто та описано наявні пошкодження автомобіля, сконцентровані у його передній правій частині, а саме згин, вм'ятини та розриви переднього правого крила за напрямком утворення спереду назад. Аналогічно пошкоджено правий передній покажчик повороту та права фара, скло якої зуйноване. Пошкоджена передня декоративна решітка у правій частині. Визначено згин та вм'ятину відповідно на правій передній та правій задній дверках автомобіля.

Постановою слідчого від 09.07.2016 року (а.с.159) автомобіль "Москвич-412", державний номерний знак НОМЕР_1, визнано речовим доказом та направлено на зберігання на майданчик тимчасового утримання Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області.

Відповідно до протоколу огляду транспортного засобу від 08.07.2016 року із фототаблицею (а.с. 160-172) проведено огляд мотоблоку "Zubr JR-Q78". Оглянуто та описано наявні пошкодження мотоблоку, з'єднаного з причіпом, зокрема, зірвана з місця кріплення обшивка заднього борту причіпа. На платформі причіпу у задній лівій частині відшарування лакофарбового покриття сірого кольору та нашарування лакофарбового покриття світло-зеленого кольору. рама заднього борту у правій частині має згин з напрямком утворення ззаду наперед. Аналогічний напрямок згину задньої частини лівого борту причіпа. Зірвана з місця обшивка переднього борту та зігнута його передня стійка. Кріплення сидіння водія у лівій частині та основа кріплення причіпу до мотоблоку мають пошкодження у виді згинів.

Постановою слідчого від 09.07.2016 року (а.с.173) мотоблок "Zubr JR-Q78" визнано речовим доказом та передано потерпілому ОСОБА_3 на зберігання під розписку до вирішення справи по суті, та отримано останнім згідно розписки від 06.09.2016 року (а.с.174).

Відповідно до висновку автотехнічної експертизи від 17.08.2016 року №580а (а.с. 183-185) в даній дорожній обстановці дії водія автомобіля "Москвич-412", державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_1 з технічної точки регламентувались вимогами п.13.1 Правил дорожнього руху. В даній дорожній обстановці в діях водія мотоблоку "Zubr JR-Q78" ОСОБА_3 з технічної точки зору невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху не вбачається. В ситуації, яка склалася, можливість попередження зіткнення у водія автомобіля "Москвич-412", державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_1 з технічної точки зору полягала у виконанні ним вимог п.13.1 Правил дорожнього руху. В ситуації, що склалася, в діях водія автомобіля "Москвич-412", державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п.13.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди. В діях водія мотоблоку ОСОБА_3 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходилися б у причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №222, яка розпочата 12.09.2016 року та закінчена 16.09.2016 року (а.с. 187-188) на підставі судово-медичної експертизи за медичною картою стаціонарного хворого №5813, хірургічно-травматичного відділення КУ "Жмеринська ЦРЛ" на ім'я ОСОБА_3, беручи до уваги рентгенограми кистей рук №2789 від 08.07.2016 року та обставини справи, експерт прийшов до таких висновків: у ОСОБА_3 мало місце: струс головного мозку; забійна рана тім'яної ділянки голови; підшкірні гематоми лівої здухвиної ділянки; перелом крила лівої клубової кістки зі зміщенням, лінійним перелом правої вертлюжної впадини, лінійний перелом гілки лівої сідничної кістки, лінійний перелом правих бічних мас 1-го крижового хребця; діафані переломи основних флангів 4-5-го пальців правої кістки та вивих на рівні 5-го між фалангового суглоба 5-го пальця лівої кістки. Вказані ушкодження виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), по давності утворення можуть відповідати строку, та за обставин зазначених у постанові про призначення експертизи 08.07.2016 року. Перелом крила лівої клубової кістки зі зміщенням, лінійний перелом правої вертлюжної впадини, лінійний перелом гілки сідничної кістки, лінійний перелом правих бічних мас 1-го крижового хребця; діафізарні переломи основних флангів 4-5-го пальців правої кисті та вивих на рівні 5-го між фалангового суглоба 5-го пальця лівої кисті, не являються небезпечними для життя в момент заподіяння, не супроводжувався небезпечними для життя явищами та за ознакою тривалого розладу здоров'я (більше 21 дня) належить до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості (п. 2.2.1 "в" Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995 р.). Струс головного мозку; забійна рана тім'яної ділянки голови; підшкірні гематоми лівої здухвиної ділянки, за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, або незначну стійку втрату загальної працездатності. Між хворобами які відображені у медичній карті стаціонарного хворого №5813 і перебуванням ОСОБА_3 на лікуванні є причинний зв'язок.

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані та представлені із дотриманням вимог закону, не суперечать один одному, ніким не заперечуються, у тому числі не спростовуються показаннями потерпілого в частині обставин та подій в межах саме пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення, зазначені експертні висновки містять наукове обґрунтування, а тому викладені докази визнаються судом належними та допустимими.

Таким чином, судом встановлено вчинення ОСОБА_1 порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, за що він підлягає кримінальній відповідальності за ч.1 ст.286 КК України, оскільки відповідно до вимог п.13.1 Правил дорожнього руху України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Відтак, ОСОБА_1 за вказаних ним самим та підтверджених іншими доказами обставин 08.07.2016 року залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки і стану транспортного засобу, яким він самостійно керував, повинен був дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу з іншими транспортними засобами - учасниками дорожнього руху, однак, не обравши безпечної дистанції та безпечного інтервалу до транспортного засобу, що рухався попереду нього, допустив зіткнення із ним, внаслідок чого водієві даного транспортного засобу ОСОБА_3 було спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження, що визначає наявність у діях обвинуваченого ОСОБА_1 події та складу вказаного кримінального правопорушення.

При цьому суд визначає вочевидь зайвим застереження представника потерпілого стосовно потреби врахування судом вчинення злочину обвинуваченим під час користування ним джерелом підвищеної небезпеки, оскільки дана обставина повністю охоплюється диспозицією відповідної частини вказаної статті кримінального закону, що передбачає спеціального суб'єкта відповідальності, а саме особу, яка керує транспортним засобом, натомість діяльність, пов'язану з використанням транспортного засобу загальними нормами закону заздалегідь визначено джерелом підвищеної небезпеки.

Вирішуючи питання призначення міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також приймає до уваги думку потерпілого, який не потребував суворого кримінального покарання.

Так, ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем свого постійного проживання, до складу його сім'ї входить дружина - ОСОБА_11, 1935 року народження, на обліку у лікарів психіатрів та наркологів не перебуває, обставини чого доводяться дослідженими в судовому засіданні доказами: довідками-характеристикою виконавчого комітету Кам'яногірської сільської ради Жмеринського району Вінницької області №440 та №439 від 27.09.2016 року (а.с.189, 190), довідками Комунальної установи "Жмеринська центральна районна лікарня" від 13.07.2016 року (а.с.176, 177), довідкою ОСК УМВС України у Вінницькій області від 14.07.2016 року (а.с.178) відповідно.

Ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, слід віднести до таких, що пом'якшують покарання.

При цьому суд не приймає до уваги доводів представника потерпілого щодо неврахування до таких обставин щирого каяття обвинуваченого з підстав невідшкодування ним добровільно завданої злочином шкоди, оскільки положеннями ст.66 КК України їх розмежовано як самостійні види обставин, які пом'якшують покарання.

До таких, що пом'якшують покарання, суд також не відносить заявлену стороною захисту обставину вчинення злочину обвинуваченим, що має похилий вік, оскільки право керування транспортним засобом обмежується лише певним мінімальним віком особи, передбачаючи певні вимоги щодо стану здоров'я водія, відтак, використовується ним на власний розсуд, за якого літній вік не становить ніяких переваг або поступок.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, в ході судового розгляду не встановлено.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що вчинене ним кримінальне правопорушення є злочином невеликої тяжкості, враховуючи вказані відомості, які позитивно характеризують обвинуваченого упродовж тривалого часу, а також обставин, які пом'якшують відповідальність та за відсутності обставин, які обтяжують покарання, ураховуючи лояльну думку потерпілої сторони, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_12 покарання у виді штрафу з позбавленням на певний період спеціального права, а саме права керування усіма видами транспортних засобів, визнаючи недоцільним застосування більш тяжкого виду покарання за альтернативою санкції вказаної частини статті кримінального закону у виді арешту, та неможливості застосування за визначеним загальною нормою кримінального закону обмеженням до особи, яка досягла пенсійного віку, покарання у виді обмеження волі; не вбачаючи в даному конкретному випадку можливості застосування до обвинуваченого вимог ст.69, 69-1 КК України.

При вирішенні заявленого цивільного позову суд виходить із наступного.

Відповідно до положень ст.22, 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається виходячи із принципу змагальності сторін, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, сторони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, в т.ч. і щодо цивільного позову, який розглядається судом за правилами, встановленими КПК України із застосуванням норм ЦПК України для процесуальних відносин, що не врегульовані КПК України.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до положень ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно вимог ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до змісту п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.95 року №4 відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він при цьому виходив.

Так, в ході судового розгляду кримінального провадження судом встановлено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження за обставин, що викладені у вироку. Основним безпосереднім об'єктом вказаного злочину є безпека руху й експлуатації автомобільного та деяких інших видів транспорту, а його додатковим обов'язковим об'єктом - життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_3, якому своїми неправомірними діями ОСОБА_1 завдано шкоди у вигляді середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Цивільним позивачем ОСОБА_3 заявлено до відшкодування згідно поданих квитанцій (а.с.44-45, 117-119) витрати на своє лікування загалом в сумі 8083,24 грн. а також 5000 грн. на придбання ліків, чеки щодо яких у нього не збереглись; 3000 грн. вказав до стягнення згідно витрат на пальне та харчування за обставинами його транспортування індивідуальним автотранспортом до Печерської обласної лікарні відновлювального лікування та до судово-медичного експерта в м.Бар; згідно поданих товарних чеків (а.с.47) просив відшкодувати майнові витрати на заміну пошкоджених деталей мотоблоку на суму 1315 грн., а також 2000 грн. на його відновлювальний ремонт та 250 грн. на ремонт пошкодженого злочином одягу та взуття; окрім того вимагав відшкодувати обвинуваченим завданої йому моральної шкоди в сумі 20000 грн.

Під час досудового розслідування, цивільним відповідачем ОСОБА_1 добровільно відшкодовано потерпілому ОСОБА_3 кошти в розмірі 10000 грн., що підтверджується розпискою останнього від 20.07.2016 року (а.с.175) та добровільно визнано ним у судовому засіданні.

Цивільним відповідачем ОСОБА_1 та його представником цивільний позов визнано частково в розмірі 4270,93 грн. завданої матеріальної шкоди та в розмірі 5729,07 грн. - моральної шкоди, з урахуванням добровільно відшкодованих коштів в розмірі 10000 грн.

Судом приймається до уваги визнання стороною цивільного відповідача згідно представлених документальних підтверджень витрат потерпілого на його лікування в сумі 4011,03 грн. та на транспортні послуги в сумі 259,90 грн., вимоги щодо чого за таких обставин не становлять обов'язку доказування і, відповідаючи вимогам закону та не порушуючи прав інших осіб, підлягають відшкодуванню цивільним відповідачем на користь цивільного позивача. Додатково до вказаних коштів суд визнає необхідним до стягнення в межах заявлених позовних вимог на користь цивільного позивача 84,55 грн. витрат на придбання однієї упаковки мазі Живокосту згідно товарного чеку №299 від 12.09.2016 року (а.с.47 на звороті), що відповідає періоду проходження обвинуваченим оздоровлення у Печерській обласній лікарні відновного лікування з 09 по 29 вересня 2016 року.

Разом з тим, судом визнаються безпідставними вимоги ОСОБА_3 в частині відшкодування витрат на медичні препарати в сумі 1607,61 грн., що за його ж повідомленням були надані у Комунальній установі "Жмеринська лікарня відновного лікування" за рахунок медичної страховки, а відтак не належить до особистих витрат потерпілого, які мають бути відшкодовані винною особою, що не становить підстав задоволення позову у цій частині вимог.

Судом визначається недоведеними всупереч власного обов'язку належними та допустимим доказами вимоги цивільного позивача ОСОБА_3 в частині відшкодування йому цивільним відповідачем витрат на лікування в сумі 5000 грн., решта заявленої суми на автотранспортні послуги у розмірі 2740,10 грн., витрат на відновлювальний ремонт мотоблоку в сумі 2000 грн. та на ремонт пошкодженого одягу в сумі 250 грн., й на придбання сидіння до мотоблоку на суму 120 грн., оскільки такі витрати не можуть доводитись показаннями свідків, виключно допит яких було представлено суду, а тому цивільний позов у цій частині вимог задоволенню не підлягає.

Суд також не приймає до уваги представлені цивільним позивачем товарні чеки на придбання окремих технічних деталей від 18.09.2017 року та від 06.10.2016 року (а.с.47), оскільки ОСОБА_3 належно не доведено потреби заміни саме цих деталей у його мотоблоці, надто з огляду на зміст наведеного вище протоколу огляду останнього від 08.07.2016 року, що не містить застережень щодо їх пошкоджень на мотоблоку "Zubr JR-Q78".

З урахуванням сукупності наведеного загальна сума доведеного цивільним позивачем оспорюваного майнового відшкодування судом визначається у розмірі 4355,48 грн. (4011,03 грн. + 259,90 грн. + 84,55 грн.), яка вочевидь є меншою від визнаного обома сторонами розміру попередньо здійсненого грошового відшкодування в сумі 10000 грн., здійснення якого підлягає відповідному зарахуванню щодо добровільного відшкодування завданої майнової шкоди, а тому цивільний позов у цій частині вимог підлягає залишенню без задоволення.

Суд приймає до уваги доводи цивільного позивача та його представника стосовно того, що протиправна поведінка обвинуваченого ОСОБА_12 спричинила потерпілому ОСОБА_3 моральні страждання, які виразились у перенесеному фізичному болі від численних переломів кісток опорно-рухового апарату та психологічному дискомфорті, пов'язаним із тривалою зміною звичного способу життя, зумовленими лікуванням та реабілітаційними заходами, спрямованими на відновлення здоров'я, неможливості у цей період повноцінно працювати та забезпечувати потреби сім'ї, власне наявність яких та наслідковий причинний зв'язок між ними та протиправними винними діями цивільного позивача визнано останнім.

Проте, суд вважає невідповідними принципам розумності, виваженості та справедливості як заявлені цивільним позивачем суму вимог щодо розміру відшкодування моральної шкоди в розмірі 20000 грн., так і частково визнаної цивільним відповідачем цієї частини вимог у розмірі 5729,07 грн.

При вирішенні розміру компенсації за завдану ОСОБА_1 моральну шкоду ОСОБА_3 суд враховує наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподювача та вини останнього у її заподіянні, тривалість лікування ОСОБА_3 упродовж чотирьох місяців, обставини завдання моральної шкоди, ступінь вини цивільного відповідача у її завданні, його відношення до вчиненого, характер моральних страждань позивача, та вважає, що необхідне та відповідне відшкодування підлягає визначенню компенсації оспорюваних моральних збитків в розмірі 8000 грн., бо саме такий їх розмір відповідає обставинам справи, принципу справедливості та розумності, оскільки цивільним позивачем ОСОБА_3 наразі належно не доведено заявлених ним в обґрунтуванні немайнової шкоди триваючих обставин незадовільного стану власного здоров'я, пов'язаних із відчуттям періодичного болю та обмеження фізичної активності і втрату нормального функціонування суглобів та кісток опорно-рухового апарату, будь-яких належних та допустимих доказів цих обставин цивільним позивачем не представлено, надто за обставин того, що надані ним документи про перебіг свого лікування не містять застережень про каліцтво або інші незворотні наслідки для здоров'я потерпілого ОСОБА_3 або визначення інвалідності чи ступеня втрати ним працездатності.

Натомість з урахуванням того, що цивільним відповідачем ОСОБА_1 під час досудового розслідування було добровільно передано потерпілому ОСОБА_3 10000 грн., відповідна різниця перевищення підтвердженої доказами та визначеної судом суми матеріальних витрат в розмірі 5644,52 грн. (10000 грн. - 4355,48 грн.) підлягає врахуванню у частину добровільного відшкодування немайнової шкоди, у зв'язку з чим остаточному стягненню підлягає решта визначеної судом моральної шкоди в сумі 2355,48 грн.

Окрім того, стягненню на користь цивільного позивача з цивільного відповідача підлягають сплачена та документально підтверджена сума витрат на правову допомогу в розмірі 2000 грн. (а.с.115) з розрахунку участі представника цивільного позивача - адвоката ОСОБА_4 повних 6 годин у судових засіданнях 02.02.2017 року та 21.07.2017 року, та до яких судом не віднесено додаток №1 до договору №33 про надання правової допомоги (а.с.33), що за його змістом власне має лише погодження сторонами оплату послуг, проте не становить підтвердження факту такої сплати.

Також з цивільного відповідача на користь держави пропорційно розміру задоволених вимог згідно ст.88 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в сумі 551,20 грн. за розміром ставки судового збору щодо вимог немайнового характеру відповідно до положень Закону України "Про судовий збір" у редакції станом на час подання позову (04.11.2016 року), із віднесенням на рахунок держави судового збору за ставкою вимог майнового характеру, у задоволенні яких судом відмовлено, та від сплати яких при подачі позову звільнено цивільного позивача.

Речові докази: автомобіль "Москвич-412", державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходиться на майданчику тимчасового утримання Жмеринського РВ УМВС (а.с.159) та мотоблок "Zubr JR-Q78", який передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_3 (а.с.173,174), за відповідного обов'язку суду прийняття рішення щодо них слід повернути їх власникам, оскільки суду наразі не представлено ніяких інших відомостей, окрім визнання даних речей речовими доказами лише у даному кримінальному провадженні.

При цьому підлягає скасуванню судом арешт, накладений на автомобіль "Москвич-412", державний номерний знак НОМЕР_1, ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 02.02.2017 року, що застосовувався з метою забезпечення позову, оскільки визначена судом остаточна сума цивільного зобов'язання із відшкодування моральної шкоди за її розміром не становить очевидних ознак неможливості її сплати за рахунок грошових коштів та особистих доходів цивільного відповідача (а.с.101).

Документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 703,68 грн. (а.с.182) слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

За відсутності клопотань щодо обрання запобіжного заходу обвинуваченому судом дане питання не вирішується.

Керуючись ст. 22, 128, 368-371, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винуватим та призначити йому покарання за ч.1 ст.286 КК України у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень із позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на два роки.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 02.02.2017 року на "Москвич-412", державний номерний знак НОМЕР_1.

Речові докази: автомобіль "Москвич-412", державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходиться на майданчику тимчасового утримання Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області, - повернути за належністю ОСОБА_1; мотоблок "Zubr JR-Q78", який передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_3, залишити володінні останнього.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, в сумі 703 (сімсот три) гривні 68 копійок.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2355 (дві тисячі триста п'ятдесят п'ять) гривень 48 копійок в рахунок відшкодування моральної шкоди, а також 2000 (дві тисячі) гривень витрат на правову допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві /м.Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106, рядок 1.1.2) 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 20 копійок судового збору.

Судові витрати із сплати судового збору в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок - віднести на рахунок держави.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку його оскарження, якщо не було подано апеляційну скаргу.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга, Апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.

Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню прокурору та обвинуваченому.

Суддя Вернік В.М.