Рішення № 6838214, 05.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/538 05.10.09 За позовом Дочірньої компанії «Укратрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» до Комунального підприємства «Молочна фабрика-кухня» про стягнення 2930, 76 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Мариняка О.О. –довіреність № 3216 від 26.12.08р.;

від позивача: Алексєєва О.В. –довіреність № 7 від 05.10.2009р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірня компанія «Укратрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз»звернулась в Господарський суд м. Києва з позовом до Комунального підприємства «Молочна фабрика-кухня»про стягнення 2930, 76 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором з транспортування природного газу магістральними газопроводами № ПР/2007-Т/11 від 01.01.2007р. повністю не оплатив вартість поставленого товару, заборгувавши позивачу 2930, 76 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 2287, 57 грн. - боргу, 152, 95 грн. –індексу інфляції, 36, 55 грн. –3 % річних, 265, 84 грн. –пені, 187, 85 –затрати на дії пов’язані з відключенням відповідача від газопостачання, а також понесені ним по справі судові витрати –102, 00 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 31.08.2009 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 05.10.2009 р.

Представник позивача в судовому засіданні 05.10.2009р. підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.10.2009р. позовні вимоги визнав в повному обсязі, просив відстрочити заборгованість.

Представник позивача залишив вирішення питання про відстрочення заборгованості на розсуд суду.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 05.10.2009 р. за згодою представника позивача та представника відповідача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір з транспортування природного газу магістральними газопроводами № ПР/2007-Т/11 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п.1.1.) позивач зобов’язаний поставляти та передавати у власність відповідачу природний газ, а відповідач зобов’язався приймати товар та оплачувати його на умовах договору.

Кількість та вартість газу визначена п. 1.2. Договору.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що підставою для проведення розрахунків є підписання сторонами акту приймання-передачі послуг на транспортування газу, в яких зазначаються обсяги газу, тарифи на транспортування та загальна сума до сплати.

Відповідно до п. 4.1. Договору остаточний розрахунок оплати вартості послуг здійснюється відповідачем до 10 числа місяця наступного після надання послуг, виходячи з вартості фактично отриманих, але не сплачених послуг за звітний місяць.

На виконання умов Договору позивач протягом січня 2009 року –лютого 2009 року поставив відповідачу природний газ та надав послуги з його транспортування на загальну суму 2287, 57 грн., що підтверджується наявними матеріалами справи.

Відповідач зобов’язання по Договору не виконав, не сплатив позивачу за поставлену продукцію, заборгувавши тим самим позивачу 2287, 57 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тому, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 2287, 57 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п. 5.5. Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 265, 84 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

В пункті 5.5. Договору передбачено, що у разі неоплати або несвоєчасної оплати за Договором, відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за яки й нараховуються пеня.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 265, 84 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 152, 95 грн. –індекс інфляції та 36, 55 грн. –3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних витрат нарахованих позивачем, господарський суд приходить до висновку, що їх нарахування здійснено позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача затрати на дії, пов’язані з відключенням відповідача від газопостачання в сумі 187, 85 грн.

Відповідно до п. 5.3. Договору відповідач компенсує позивачу витрати, пов’язані з відключенням підприємства від газоспоживання.

Розмір витрат відключення споживача-боржника визначено Розрахунком середньої вартості відключення споживача-боржника в розрізі виробничих підрозділів, що погоджено сторонами і становить 187, 85 грн.

Обов’язок компенсувати витрати на відключення споживача від газопостачання передбачено також п. 11 Постанови КМУ №1687 «Про затвердження Порядку пооб?єктного припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення».

Тому, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення затрат, пов’язаних з відключенням відповідача від газопостачання є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

05.10.2009 в судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про відстрочення виконання рішення до 01.01.2010.

Представник позивача залишив розгляд вказаного клопотання на розсуд суду.

Відповідно до ст. 121 ГПК України, заява про відстрочку виконання рішення розглядається господарським судом у десятиденний строк в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, суд може відстрочити виконання рішення.

Розглянувши наведені відповідачем обставини, що усладнюють виконання рішення, суд приходить до висновку, що вони є винятковими, а тому заява про відстрочку виконання рішення підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Молочна фабрика-кухня» (02660, м. Київ, вул. Електротехнічна, 10, код ЄДРПОУ 24361046) на користь Дочірньої компанії «Укратрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз»(03065, м. Київ, пр.-т Комарова, 44, код ЄДРПОУ 23517243) – 2287 (дві тисячі двісті вісімдесят сім) грн. 57 коп. - боргу, 152 (сто п’ятдесят дві) грн. 95 коп. –індексу інфляції, 36 (тридцять шість) грн. 55 коп. –3 % річних, 265 (двісті шістдесят п’ять) грн. 84 коп. –пені, 187 (сто вісімдесят сім) грн. 85 коп. –затрат, пов’язаних з відключенням відповідача від газопостачання, а також понесені ним по справі судові витрати –102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відстрочити виконання рішення суду у справі № 7/538 про стягнення коштів з Комунального підприємства «Молочна фабрика - кухня»(02660, м. Київ, вул. Електротехнічна, 10, код ЄДРПОУ 24361046) до 01.01.2010 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: