Рішення № 6838075, 28.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/413 28.09.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард" до Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення 3 204 847,71 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Гречко А.Г.- довіреність №29-07/09 від 26.01.2009р., Вичівська О.Ю.- довіреність №372-07/09 від 25.09.2009р., Гречко Г.О.- довіреність №352-07/09 від 09.09.2009р.;

від відповідача: Купрієнко Б.В.- довіреність №2-161д від 07.07.2009

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" про стягнення 3 204 847,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не розрахувався за поставлений товар відповідно до Договору поставки № УГВ 8470/11-08 від 23.05.2008 року.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 2768 043,75 грн. - боргу, 393657, 03 грн. –індексу інфляції, 43146, 93 грн. –3% річних, а також понесені ним по справі судові витрати –25 500,00 грн. – державного мита, 315, 50 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 15.06.2009 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 13.07.2009 року.

13.07.2009 року представник відповідача у судове засідання не з’явився, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено до 14.09.2009.

14.09.2009 представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на невиконання позивачем зобов’язань по Договору поставки № УГВ 8470/11-08 від 23.05.2008 року щодо направлення відповідачу рахунків-фактури, а відтак на думку відповідача у позивача не виникло зобов’язань з проведення оплати.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 28.09.2009 р. за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2008 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено Договір поставки №УГВ 8470/11-08 (далі –Договір), згідно умов якого позивач передає, а відповідач приймає і оплачує товар, відповідно до Специфікацій.

Відповідно до п. 5.2. Договору Покупець проводить оплату товару на підставі рахунку та акту прийому-передачі або накладної.

Пунктом 3.7. Договору передбачено, що після відвантаження позивач направляє відповідачу оригінали рахунку-фактури, податкової накладної, накладної та дубліката залізничної накладної (в разі постачання залізницею). Відправлення вказаних документів здійснюється факсимільним зв'язком у день відвантаження товару, а на протязі 2 (двох) днів оригінали цих документів направляються рекомендованим листом поштою.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач в період з травня по жовтень 2008 поставив відповідачу товар на загальну суму 8488 210,25 грн., що підтверджується наданими видатковими накладними та актами прийому –передачі товару, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні, а копії залучені до матеріалів справи.

Таким чином, факт поставкив відповідачу товару на суму 8488 210,25 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не заперечується відповідачем.

Відповідач взяті на себе зобов’язання по Договору виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача 5720 166,50 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких залучені до матеріалів справи. Внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 2768 043,75 грн., на підтвердження іншого відповідачем не надано суду належних доказів.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки покупець зобов’язаний прийняти поставлений постачальником товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог, у зв’язку з не настанням строку виконання зобов’язання щодо оплати товару, спростовуються наданими позивачем доказами направлення відповідачу рахунків (копії в матеріалах справи).

Зважаючи на встановлені обставини та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 2768 043,75 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 393657, 03 грн. – індексу інфляції, 43146, 93 грн. –3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних витрат відповідає вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28; код ЄДРПОУ 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард" (юр. адреса: 83054, м. Донецьк, пр. Київський, буд. 11, факт. адреса: 83054, м. Донецьк, пр. Театральний, буд. 7, код ЄДРПОУ 30927824) - 2768 043,75 грн. (два мільйони сімсот шістдесят вісім тисяч сорок три грн. 75 коп.) - заборгованості за поставлений товар, 393657, 03 грн. (триста дев’яносто три тисячі шістсот п’ятдесят сім грн. 03 коп.) –індексу інфляції, 43146, 93 грн. (сорок три тисячі сто сорок шість грн. 93 коп.) –3% річних, 25 500,00 грн. (двадцять п’ять тисяч п’ятсот грн. 00 коп.) державного мита та 312,50 грн. (триста дванадцять грн. 50 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: