Рішення № 6838065, 24.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/585 24.09.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Енергосектор" доЗакритого акціонерного товариства "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль" про стягнення 19 715 754,08 грн. Суддя Якименко М.М. Представники:

від позивача: Веніамінова А.П.- довіреність №11 від 03.08.2009р.

від відповідача: Чумак К.В.- довіреність №22/224 від 06.02.09

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТПК "Енергосектор" звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль" про стягнення 19 715 754,08 грн., а саме: 11770129,08 грн. основного боргу, 117701,29 грн. інфляційних, 332 143,37 грн. 10 % річних, 408 084,89 грн. пені у зв'язку з невиконанням грошового зобов'язання, 7062 077,45 грн. штрафу за несвоєчасне здійснення щомісячного платежу (етапу оплати), 25500 грн. - судові витрати (держмито за подання позову по справі (№ 7/239), 118 грн. - витрати по ІТЗ судового процесу по справі (№ 7/239).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення мирової угоди укладеної між сторонами, яка затверджена ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.09р. по справі № 7/239 та додатку до неї від 03.08.09 р., не виконуються обов’язки щодо сплати суми основного боргу та судових витрат.

Ухвалою від 09.09.2009 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 24.09.2009 р.

21.09.09 р. позивач подав уточнення до позову посилаючись на те, що оскільки додаткова угода від 03.08.09 р. до мирової угоди не затверджена судом, його позовні вимоги уточнюються відповідно до умов мирової угоди від 18.05.09р., яка затверджена господарським судом, а також посилаючись на те, що 7.09.09 р. відповідач сплатив позивачу платіжним дорученням № 241 суму основного боргу 11770129,08 грн.

Відповідач у поданому суду відзиві визнав, що не мав змоги своєчасно виконати свої зобов’язання за мировою угодою, внаслідок дефіциту обігових коштів, який виник через економічну та фінансову кризи, обвал курсу національної валюти і неплатоспроможності більшості підприємств та населення, які є споживачами послуг відповідача, та частково визнав позовні вимоги, а саме в сумі 7651395,42 грн. В решті вимог заперечує, посилаючись на те, що суму основного боргу 11770129,08 грн. відповідач сплатив позивачу 07.09.09 р. платіжним дорученням № 241. Крім того, на думку відповідача, вимоги позивача по сплаті 117701,29 грн. інфляційних, 332 143,37 грн. 10 % річних та 408 084,89 грн. пені у зв'язку з невиконанням грошового зобов'язання обраховані невірно. Відповідач надав свій розрахунок інфляційних, 10 % річних та пені у зв'язку з невиконанням грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 24.09.2009 р. за згодою представників позивача та відповідача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.05.2009 р. по справі № 7/239 затверджено мирову угоду, укладену між позивачем та відповідачем.

Згідно умов мирової угоди відповідач зобов'язався перед позивачем погасити борг у розмірі 11770129,08 грн., рівними частинами у наступні строки:

Етап оплатиСтрок оплати (до дати)Сума платежу (грн.)

1до 25.05.2009 р.1961688,18

2до 25.06.2009 р.1961688,18

3до 25.07.2009 р.1961688,18

4до 25.08.2009 р.1961688,18

5до 25.09.2009 р.1961688,18

6до 25.10.2009 р.1961688,18

Крім основного боргу відповідач зобов’язався сплатити позивачу судові витрати пов’язані із поданням позову до суду (справа № 7/239) та суми витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу, а саме: 25500 грн. держмита та 118 грн. ІТЗ.

Мировою угодою передбачено відповідальність відповідача в разі порушення строків виконання зобов’язань:

п. 2.1.- пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення;

п. 2.2.- за прострочення виконання зобов’язання щодо здійснення щомісячного платежу (етапу оплати) понад 5 (п’ять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі п’ятнадцяти відсотків суми боргу;

п. 2.3.- в разі прострочення виконання етапу оплати, відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачується сума етапу оплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також додатково 10 % річних.

З моменту затвердження мирової угоди господарським судом та до 25.08.2009 р. (у встановлений сторонами строк для виконання 4-го етапу зобов’язання) відповідач не виконав зобов’язання зі сплати 7846752,72 грн. (1961688,18 грн. х 4 = 7846752,72 грн.).

Станом на 07.09.2009 р. відповідач, використовуючи своє право (п. 3 мирової угоди) одноразово сплатив суму основного боргу - 11770129,08 грн. Позивач підтверджує факт отримання 11770129,08 грн. на свій розрахунковий рахунок.

Відповідач не заперечує, що несвоєчасно виконав свої зобов’язання за мировою угодою в сумі 7651395,42 грн., внаслідок дефіциту обігових коштів, який виник через економічну та фінансову кризи та неплатоспроможності більшості підприємств та населення, які є споживачами його послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно зі статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Пунктом 2.3. мирової угоди встановлено інший розмір процентів –десять відсотків річних.

Перевіривши розрахунки інфляційних нарахувань та десяти відсотків річних, уточнені позивачем та надані відповідачем, суд встановив, що загальна сума інфляційних нарахувань, що підлягає стягненню, складає 62774,02 грн. (розрахунки у матеріалах справи).

Десять процентів річних підлягають стягненню у розмірі: 233279,66 грн. (розрахунки у матеріалах справи).

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Мировою угодою передбачено застосування штрафний санкцій у вигляді пені та штрафу.

Відповідно до п. 2.1. мирової угоди передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у вигляді нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення виконання такого зобов’язання.

Перевіривши уточнений позивачем та наданий відповідачем розрахунок пені суд встановив, що стягненню підлягає пеня в розмірі:

за період існування заборгованості в 1981 305,06 грн. з 26.05.2009 р. по 26.06.2009 р. складає суму в розмірі 40 386,06грн.;

за період існування заборгованості в 3923376,36 грн. з 26.06.2009 р. по 26.07.2009 р. складає суму в розмірі 73308,02 грн.;

за період існування заборгованості в 5885 064,54 грн. з 26.07.2009 р. по 27.08.2009 р. складає суму в розмірі 109881,41 грн.;

за період існування заборгованості в 7846752,72 грн. з 27.08.2009 р. по 04.09.2009 р. складає суму в розмірі 44070,80 грн.;

Всього розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, становить 267 646,29 грн.

Відповідно до п. 2.2. мирової угоди передбачена відповідальність за прострочення виконання зобов’язання щодо здійснення щомісячного платежу (етапу оплати) понад 5 календарних днів у вигляді штрафу у розмірі п’ятнадцяти відсотків суми боргу.

Перевіривши уточнений позивачем та наданий відповідачем розрахунок штрафу суд встановив, що стягненню підлягає штраф в розмірі:

за порушення 1-го етапу оплати –у розмірі п’ятнадцяти відсотків від загальної суми боргу у сумі 1765 519,36 грн.;

за порушення 2-го етапу оплати –у розмірі п’ятнадцяти відсотків від загальної суми боргу у сумі 1765 519,36 грн.;

за порушення 3-го етапу оплати –у розмірі п’ятнадцяти відсотків від загальної суми боргу у сумі 1765 519,36 грн.;

за порушення 4-го етапу оплати –у розмірі п’ятнадцяти відсотків від загальної суми боргу у сумі 1765 519,36 грн.;

Всього розмір штрафу, що підлягає стягненню з відповідача, складає 7062 077,45 грн.

Вина відповідача щодо несвоєчасного виконання графіку погашення заборгованості повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи. Відповідач не спростував порушення строків виконання своїх зобов’язань за мировою угодою.

Відповідно до п. 1.3. мирової угоди судові витрати, пов’язані з поданням позивачем позову до суду та суми витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу (по справі № 7/239) мають бути сплачені відповідачем не пізніше 25 жовтня 2009 року.

Кінцевий термін виконання зобов'язань по п. 1.3. мирової угоди не настав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів своєчасного та належного виконання взятих на себе зобов’язань суду не подав.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення 62774,02 грн. інфляційних, десяти процентів річних в сумі 233279,66 грн., 267 646,29 грн. пені та 7062 077,45 грн. штрафу за порушення строків етапів оплати понад 5 календарних днів.

В частині стягнення держмита за подання позову по справі № 7/239 у сумі 25500 грн. та витрат по ІТЗ судового процесу по справі № 7/239 у сумі 118 грн. –судом відмовлено.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.           Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль»(код ЄДРПОУ 21661022, адреса: 02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Енергосектор" (код ЄДРПОУ 34715871, адреса: 03150, м. Київ, вул. Горького, 97, п/р № 26000010998801 (980) ЗАТ «Альфа-Банк», МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714») 62774,02 (шістдесят дві тисячі сімсот сімдесят чотири грн. 29 коп.) грн. інфляційних збитків, 233 279,66 (двісті тридцять три тисячі двісті сімдесят дев’ять грн. 66 коп.) грн. десяти процентів річних, 267646, 29 (двісті шістдесят сім тисяч шістсот сорок шість грн. 29 коп.) грн. - пені, 7062 077,45 (сім мільйонів шістдесят дві тисячі сімдесят сім грн. 45 коп.) грн. - штрафу, 25736 (двадцять п’ять тисяч сімсот тридцять шість) грн. - судових витрат.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 30.09.2009