Рішення № 6837980, 09.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/267 09.07.09 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Українська енергетична група» ДоЗакритого акціонерного товариства «Югнафтосервіс» Провизнання дійсним договору та визнання права власності

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Мних Р.Я. –довіреність б/н від 01.06.09; Іщенко В.Ю. –генеральний директор;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Українська енергетична група»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Югнафтосервіс»про визнання дійсним договору та визнання права власності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач (на думку позивача) без достатніх на те правових підстав намагається повернути у свою власність нежилий будинок раніше відчужений на користь позивача за Договором купівлі-продажу від 25.12.2001 р. Оскільки, відповідач як на підставу своїх вимог посилається на те, що під час укладання вищевказаного Договору сторони не дотримали форми його укладання (Договір не був посвідчений нотаріально), в той час як діючий на той момент Цивільний кодекс Української РСР не передбачав не передбачав такого обов’язку для сторін-учасників таких правочинів.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, визнавши Договір купівлі-продажу від 25.12.2001 р., укладений між Закритим акціонерним товариством «Українська енергетична група»та Закритим акціонерним товариством «Югнафтосервіс» дійсним, визнати Закрите акціонерне товариство «Українська енергетична група»власником нежилого будинку № 30-Б, який розташований в м. Києві по вул. Велика Житомирська, стягнути з Закритого акціонерного товариства «Югнафтосервіс» понесені по справі судові витрати –2667,71 грн. –державного мита, 118, 00 грн. – витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 20.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 21.05.2009 року.

21.05.2009 року позивач та відповідач повноважних представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі від 20.04.2009 р. не виконали, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Ухвалою суду розгляд справи було відкладено до 15.06.2009 року на 14:00 годину.

25.06.2009 року представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Ухвалою суду розгляд справи було відкладено до 09.07.2009 року на 15:00 годину.

09.07.2009 року представник відповідача втретє у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

09.07.2009 року представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги повністю та просили їх задовольнити.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09.07.2009 року за згодою представників позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.12.2001 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір купівлі-продажу (далі - Договір), згідно умов якого (п.1.1.), сторони погодили, що відповідач продає, а позивач купляє нежилий будинок № 30-Б, який розташований в м. Києві по вул. Велика Житомирська.

Відповідно до п. 1.2. Договору будинок належить відповідачу на праві власності, що підтверджується договором № С-483 від 12.12.1999 р., укладеного між АТЗТ «ПФК «ОЛГаз» та ЗАТ «Югнафтосервіс».

Згідно п. 2.1. Договору вартість будинку, який зазначений в п. 1.1. даного Договору, становить 222309,19 грн., крім того ПДВ 44461,84 грн., всього 266771,03 грн.

Сторони також погодили, що позивач повинен сплатити повну вартість будинку на протязі одного року з моменту підписання акту прийому-передачі (п. 2.2. Договору).

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що відповідач зобов’язаний в 10-денний строк з моменту підписання Договору передати позивачу будинок, який зазначений в п. 1.1., по акту прийому-передачі.

Право власності на будинок, зазначений в п. 1.1., виникає з моменту підписання сторонами даного Договору.

25.12.2001 р. позивач та відповідач, на виконання п. 4.1. Договору підписали акт прийому-передачі (копія у справі), згідно якого відповідач передав, а позивач прийняв нежилий будинок № 30-Б, який розташований в м. Києві по вул. Велика Житомирська.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов’язання по повній оплаті вартості купленого у відповідача нежилого будинку, що підтверджується двостороннім актом взаєморозрахунків (п. 2 акту), належним чином завірена копія якого долучена до матеріалів справи.

Як стверджує позивач, 17.12.2008 р. (майже через сім років після укладання Договору), відповідач звернувся до позивача з листом (копія в матеріалах справи), згідно якого просить негайно повернути йому переданий за Договором нежитловий будинок, в зв’язку з тим, що при укладанні Договору сторони не додержали форми укладення Договору (Договір не був посвідчений нотаріально), в зв’язку з чим він є недійсним. В разі зволікання з вирішенням питання про повернення нежилого будинку, було попереджено про можливість звернення до господарського суду для вирішення спору в судовому порядку.

Спір по справі виник з причин того, що Відповідач (на думку позивача) без достатніх на те правових підстав намагається повернути у свою власність нежилий будинок раніше відчужений на користь позивача за Договором купівлі-продажу від 25.12.2001 р.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом ст. 45 Цивільний кодекс Української РСР недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено в законі.

Відповідно до ст. 47 Цивільного кодексу Української РСР нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

Договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу) (ст. 227 Цивільний кодекс Української РСР).

Виходячи зі змісту ст. 227 Цивільного кодексу Української РСР обов’язкове нотаріальне посвідчення застосовувалося лише до договорів купівлі-продажу житлових будинків. Стосовно ж обов’язкового нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нежилих будинків, що перебувають у приватній власності, чинне на момент укладання Договору законодавство відповідних вимог не містило.

Частиною 1. ст. 209 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Договір про закупівлю, який укладається відповідно до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", на вимогу замовника підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Згідно ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 657 Цивільного кодексу України встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що сторони на момент укладання Договору купівлі-продажу нежилого будинку додержали всі необхідні вимоги встановлені для договорів такого типу, передбачені чинним на момент укладання Договору законодавством.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, то за таких обставин, позовні вимоги позивача визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати дійсним Договір купівлі-продажу від 25.12.2001 р., укладений між Закритим акціонерним товариством «Українська енергетична група»(юридична адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13; фактична адреса: 02066, м. Київ, вул. М. Раскової, 19, код ЄДРПОУ 31306909) та Закритим акціонерним товариством «Югнафтосервіс»(02002, м. Київ, вул. м. Раскової, 19 код ЄДРПОУ 20053139).

3. Визнати Закрите акціонерне товариство «Українська енергетична група»(юридична адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13; фактична адреса: 02066, м. Київ, вул. М. Раскової, 19, код ЄДРПОУ 31306909) власником нежилого будинку № 30-Б, який розташований в м. Києві по вул. Велика Житомирська.

4.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Югнафтосервіс»(02002, м. Київ, вул. м. Раскової, 19 код ЄДРПОУ 20053139) на користь Закритого акціонерного товариства «Українська енергетична група»(юридична адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13; фактична адреса: 02066, м. Київ, вул. М. Раскової, 19, код ЄДРПОУ 31306909) –2 667 (дві тисячі шістсот шістдесят сім) грн. 71 коп. –державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: