Ухвала суду № 68379345, 08.08.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2017 року м. Київ К/800/40353/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Веденяпіна О.А., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходівна постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 рокута ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2015 рокуу справі №805/904/15-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» (надалі - ПАТ «Єнакієвський металургійний завод»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів (надалі - СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ Міндоходів)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

ПАТ «Єнакієвський металургійний завод» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ Міндоходів від 16.02.2015 року №0000104000/401/10/28-03-40 та від 16.02.2015 року №0000094000/400/10/28-03-40.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.06.2015 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.08.2015 року, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як з'ясовано попередніми судовими інстанціями, СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ Міндоходів проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ПАТ «Єнакієвський металургійний завод» у податковій звітності з податку на додану вартість, щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, а також суми бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку за листопад 2014 року, наслідки якої оформлено актом від 21.01.2015 року №8/28-03-40/00191193.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних у ПАТ «Донецькоблгаз», КП «Компанія «Вода Донбасу», ПАТ «Донецький експериментальний ремонтно-механічний завод», ТОВ «Таврійська інвестиційна група», ТОВ «Рейкарц Хотел Менеджмент», ТОВ «Линкор», ДП «Донецька залізниця», ПрАТ «Доріс» робіт, послуг та товарно-матеріальних цінностей, з підстави невідповідності сум нарахованого ПАТ «Єнакієвський металургійний завод» податкового кредиту сумам податкових зобов'язань контрагентів.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.02.2015 року №0000104000/401/10/28-03-40, згідно з яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1312600,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 16.02.2015 року №0000094000/400/10/28-03-40, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 793981,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 396990,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів, робіт, послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судові інстанції цілком обґрунтовано врахували долучені ПАТ «Єнакієвський металургійний завод» до матеріалів справи належним чином оформлені копії документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме: специфікацій; актів здачі-прийняття виконаних робіт; рахунків; видаткових накладних; товарно-транспортних накладних; актів приймання; прибуткових ордерів; звітів про використання коштів; податкових накладних, які відповідно до п. 11 пр. 2 р. ХХ Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не підлягали реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних; платіжних доручень.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності ПАТ «Єнакієвський металургійний завод» як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних поставок ПАТ «Єнакієвський металургійний завод» та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Доводи відповідача про невідповідність сум сформованого позивачем за оспорюваними операціями податкового кредиту сумам податкових зобов'язань його постачальників колегія суддів відхиляє, оскілки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від звітування контрагентами до органів державної фіскальної служби за місцем реєстрації або фактичної сплати ними податку до бюджету, а тому, якщо останні не виконали своїх зобов'язань щодо сплати податку або мінімізували свої податкові зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за наявності факту реального вчинення господарських операцій, як у даній ситуації, та у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таке правозастосування відповідає правовим висновкам Верховного Суду України, викладеним у постановах від 01.06.2010 року у справі №21-573во10, від 31.01.2011 року у справі №21-47а10, від 31.01.2011 року у справі №21-42а10, а також узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема з рішенням від 22.01.2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03).

Отже, оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з доводами судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог та визнання протиправними й скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Твердження касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.А. Веденяпін

____ Ю.І. Цвіркун