Постанова № 68378579, 16.08.2017, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/857/17

16 серпня 2017 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

при секретарі судового засідання Заблоцька І.І.

за участю:

представника позивача Колеснік О.С.

представника відповідача Чорнописька В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Кременчанка" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Кременчанка" (надалі позивач, ТДВ "Кременчанка") звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України в Тернопільській області (надалі відповідач, ГУ ДФС у Тернопільській області), в якому просить: скасувати податкове повідомлення-рішення №0003401401 від 24.05.2017 року, податкове повідомлення-рішення №0003391401 від 24.05.2017 року, податкове повідомлення-рішення № 0003411401 від 24.05.2017 року, податкове повідомлення-рішення № 0003431403 від 24.05.2017 року, податкове повідомлення-рішення №0001801300 від 24.05.2017 року, податкове повідомлення-рішення №0001801300 від 24.05.2017 року. Прийняті ГУ ДФС у Тернопільській області на підставі Акту про результати планової виїзної документальної перевірки ТДВ "Кременчанка", код ЄДРПОУ 05516139, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, зареєстрований за № 1171/14-01/05516139 від 10.04.2017 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх у повному обсязі. Зазначила, що висновки податкового органу за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки є безпідставними, оскільки вони не відображають фактичні обставини та не відповідають податковому законодавству, а також не узгоджуються з фактично проведеними та облікованими господарськими операціями підприємства, а тому винесені податкові повідомлення-рішення за результатами вказаної перевірки підлягають до скасування та пояснив наступне. Щодо нарахованих зобов'язань по податковим повідомленням-рішенням №0003401401 та №0003391401 від 24.05.2017 року по податку на додану вартість, зазначила, що податковим органом встановлено відсутність реальності проведених господарських операцій. Висновки контролюючого органу щодо порушення ТДВ "Кременчанка" податкового законодавства по податку на додану вартість базуються лише на податкових інформаціях згідно баз даних на рівні ДФС України, яка передбачає коди ЄДРПОУ постачальників, види їхньої діяльності та перебування на податковому обліку. В той же час, у ТДВ "Кременчанка" наявні документальні підтвердження фактичного здійснення господарських операцій із ТОВ "Вторзаготпром". Наявні всі первинні документи, які супроводжують господарську операцію, а відтак правомірно сформовано податковий кредит за вказаний в акті перевірки період. Щодо донарахувань згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0003431401 від 24.05.2017 року про застосування до позивача штрафних санкцій за порушення норм законодавства з регулювання обігу готівки на суму 81779,58 грн, зазначила, що копії документів були надані за вимогою перевіряючого органу. У зазначеному переліку відсутні видаткові касові ордери, сторінки касової книги, які безпосередньо зазначені в акті перевірки, що свідчить про те, що дане питання перевіряючими не досліджувалося у ході перевірки, а тому не може ставитись питання про порушення позивачем правил ведення касової дисципліни та обігу готівки. Щодо донарахувань згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0001801300 від 24.05.2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік на загальну суму 157420,83 грн. та про зменшення суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік на загальну суму 39394,87 грн., зазначила, що оскільки земельна ділянка, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна ТДВ "Кременчанка" знаходяться на території Білокриницької сільської ради, позивачем прийнято рішення про сплату податку на нерухоме майно до бюджету даного органу місцевого самоврядування, як цього і вимагає чинне законодавство України. До того ж, податковим органом винесені два податкових повідомлення-рішення, за одним номером та датою, якими з одного й того самого правопорушення зменшено та збільшено суму грошового зобов`язання, що у розумінні податкового законодавства є порушенням при винесенні податкових повідомлень-рішень та притягнення платника податків до фінансової відповідальності. Щодо донарахувань згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0003411401 від 24.05.2017 року про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 110705 грн., пояснила, що чітких критеріїв для віднесення здійснюваних робіт до ремонту (капітального чи поточного) і до поліпшення (модернізації, модифікації, заміни окремих частин обладнання для підвищення якості продукції (робіт, послуг), впровадження більш ефективного технологічного процесу, який дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати) не передбачено, тому висновки, викладені в акті перевірки є необґрунтованими, а винесене контролюючим органом податкове-повідомлення рішення є неправомірним. На підставі дефектних актів про проведення поточного ремонту відповідних об`єктів, зазначивши, що проведення робіт, вказаних комісіями у поданих дефектних актах, необхідне виключно для підтримання основних засобів у робочому стані та отримання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від їх використання, директор Товариства перед проведенням ремонтів у свої наказах, визначив характер та ознаки здійснюваних робіт, а саме: роботи здійснюються для підтримання основних засобів у придатному для використання стані, не збільшуючи майбутні економічні вигоди та не виводячи об`єкти з експлуатації.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила, просила відмовити у його задоволенні у повному обсязі. Щодо донарахувань згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0003431401 від 24.05.2017 року про застосування до позивача штрафних санкцій за порушення норм законодавства з регулювання обігу готівки на суму 81779,58 грн пояснила, що для ведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки не підтверджена підписом одержувача, проте в порушення вимог п.3.5 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління НБУ № 637 - видачу готівки з каси підприємства проведено за видатковими касовими ордерами, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписами одержувачів. Щодо донарахувань згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0001801300 від 24.05.2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік на загальну суму 157420,83 грн. та про зменшення суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік на загальну суму 39394,87 грн., пояснила, що позивачем, в порушення п.п.266.5.1 п.266.5, п.п.266.7.5, п.266.7, п. п. 266.8.1 п.266.8, п.п.266.9.1 п.266.9 ст.266 ПК України, у декларації за 2015 рік вказано код органу місцевого самоврядування 6123410100 (Кременецька міська рада) та відповідно застосовано ставку податку 3,56 грн. (ставка Білокриницької сільської ради 12,65 грн), та нарахування та сплата була проведена до бюджету Кременецької міської ради, чим було занижено нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на територію Білокриницької сільської ради за 2015 рік в сумі 133809,24 грн, та завищено нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на територію Кременецької міської ради за 2015 рік в сумі 39394,87 грн. Щодо донарахувань згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0003411401 від 24.05.2017 року про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 110705 грн пояснила, що позивачем розпочато проведення реконструкції будівель та споруд, що знаходяться на балансі підприємства, у зв'язку із зміною профілю виробництва, та проведено капітального ремонту та списано товарно-матеріальних цінностей на проведення ремонту на суму 593423,92 грн. Згідно бухгалтерських довідок, дані витрати віднесено на затрати по виплаті заробітної плати працівників, а у регістрах бухгалтерського обліку дані витрати віднесені до складу витрат Товариства та включені в "Інші операційні витрати" (рядок 2180 звіту про фінансові результати за 2015 рік). В економічному сенсі дані витрати за своєю правовою природою є капітальними інвестиціями, а тому, з врахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку, повинні бути віднесені до витрат на проведення капітального ремонту. Щодо донарахувань згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0003401401 від 24.05.2017 року про збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій на загальну суму 2152216,50 грн., представник відповідача пояснила, що наявні лише формальні первинні документи щодо здійснення фінансово-господарських операцій щодо поставки та зберігання зернових культур, проте по факту ці операції не були здійснені, що свідчить про їх фіктивність. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції, як цього вимагає чинне законодавство України. У більшості випадків відсутні товарно-транспортні накладні на підтвердження реальності проведених господарських операцій, а у тих випадках, де є товарно-транспортні накладні, контролюючим органом встановлено, що зазначені перевізники не перебували у господарських правовідносинах ні з ТДВ «Кременчанка», ні з його контрагентом ТОВ «Вторзаготпром».

Відповідно до ст.17 Кодексу адміністративного судочинства (надалі КАС України), компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Основним законодавчим актом, що регулює відносини у сфері справляння податків і зборів є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-УІ, зі змінами та доповненнями (надалі ПК України).

У відповідності до Наказу ГУ ДФС у Тернопільській області від 02.03.2017 року № 340 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки", посадовими особами податкового органом проведена документальна виїзна планова перевірки ТДВ "Кременчанка", код ЄДРПОУ 05516139 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року.

11.05.2017 року ТДВ відповідальністю "Кременчанка" отримано Акт про результати планової виїзної документальної перевірки ТДВ "Кременчанка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, зареєстрований за № 1171/14-01/05516139 від 10.04.2017 року.

Не погоджуючись із викладеними в Акті висновками планової виїзної документальної перевірки, ТДВ "Кременчанка" було подане заперечення до акту про результати планової виїзної документальної перевірки ТДВ "Кременчанка" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року № 1171/14-01/05516139 від 10.04.2017 року. Щодо даного заперечення податковим органом частково задоволено дані заперечення.

Відтак, за результатами проведеної перевірки податковим органом були винесені:

- Податкове повідомлення-рішення № 0003401401 від 24.05.2017 року, яким встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.185.1 ст. 185, п.187.1, п.187.7 ст.187, п.198 ст.198 податкового кодексу України, у зв'язку із чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 2152216, 50 грн, в тому числі сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями становить 1434811,00 грн, сума за штрафними санкціями 717405,50 грн.

- Податкове повідомлення-рішення № 0003391401 від 24.05.2017 року, яким встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1, п.187.7 ст.187, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України і зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 6904,00 грн, у зв'язку із застосуванням суми штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на додану вартість на суму 2152216,50 грн.

- Податкове повідомлення-рішення № 0003411401 від 24.05.2017 року , яким встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму грошового зобов'язання, яка становить 110705,00 грн.

- Податкове повідомлення-рішення № 0003431403 від 24.05.2017 року, яким встановлено порушення п.2.8, п.2.9. п.3.5 гл.2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 631 із змінами та доповненнями щодо перевищення ліміту залишку готівки в касі, тому застосовано штрафні санкції в розмірі 81779,58 грн.;

- Податкове повідомлення-рішення № 0001801300 від 24.05.2017 року, яким встановлено порушення п.п.266.5.1 п.266.5, п.п.266.7.5. п.266.7, п.п.266.8.1 п.266.8, п.п.266.9.1 п.266.9 ст.266 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим зменшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на суму 39394, 87 грн;

- Податкове повідомлення-рішення № 0001801300 від 24.05.2017 року, яким встановлено порушення п.п.266.5.1 п.266.5, п.п.266.7.5. п.266.7, п.п.266.8.1 п.266.8, п.п.266.9.1 п.266.9 ст.266 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим зменшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на суму 157420,83 грн, у тому числі сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями становить 133809,247 грн. сума за штрафними санкціями 23603,59 грн.

Щодо позовної вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень № 0003401401 від 24.05.2017 року та №0003391401 від 24.05.2017 року, суд зазначає наступне.

01 серпня 2016 року Товариством з додатковою відповідальністю «Кременчанка» (надалі Зерновий склад) укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «Вторзаготпром» (надалі «Поклажодавець») договір складського зберігання №01/08-ВЗПК ( надалі Договір складського зберігання).

У відповідності до п. 1.1 даного Договору сторони домовилися, що Поклажодавець зобов'язується передати, а Зерновий склад зобов'язується прийняти на зберігання сільськогосподарську продукцію врожаю 2016 року (далі «Зерно»), відповідно до умов даного договору та в установлений строк повернути їх Поклажодавцю, або особі, зазначеній ним як одержувач у кількості та на умовах, визначених договором.

У пункті 3.2 Договору складського зберігання зерна зазначено, що зерновий склад приймає зерно на зберігання за наявності у Поклажодавця наступних документів: товарно-транспортної накладної, підписаної уповноваженими представниками сторін, копії свідоцтва про державну реєстрацію Поклажодавця та/або Виписки з єдиного державного реєстру фізичних осіб та юридичних осіб-підприємців, копії свідоцтва про взяття на облік платника податків та копію свідоцтва платника ПДВ (для платників ПДВ), свідоцтво про показники безпеки та вміст ГМО на кожну партію зерна, виданого відповідно атестованою лабораторією.

На виконання вказаного договору оформлені товарно-транспортні накладні, в яких вказано: «Автомобільний перевізник» - ОСОБА_3, ПП «Метопал», ОСОБА_4, ОСОБА_5; «Замовник платник» - ТОВ «Вторзаготпром», «Вантажовідправник»- ТОВ «Укрекспосервіс»; «Вантажоодержувач» - ТДВ «Кременчанка» (на зберігання); «Пункт навантаження» - м.Миколаїв; «Пункт розвантаження» - м.Кременець, вул..Березина,26.

17.08.2016 року укладений Договір поставки сільськогосподарської продукції №144/17-08, згідно якого ТДВ «Кременчанка» («Покупець») придбало зерно, яке знаходиться на зберіганні в «Зернового складу» від ТОВ «Вторзаготпром» («Поклажодавець»), на що оформлялися видаткові накладні, акти прийому-передачі та складські квитанції.

У пункті 6.2 зазначеного Договору сторони домовилися, що постачальник разом з товаром зобов'язаний передати покупцю оригінали наступних документів: договір та специфікацію, видаткову накладну на товар, податкову накладну на товар, заповнену відповідно до єдиного реєстру податкових накладних, товарно-транспортну накладну на товар.

Як вбачається з матеріалів справи, до Договорів поставки товарно-матеріальних цінностей додаються акти прийому-передачі зернової продукції, що обумовлює право власності покупця на вказану продукцію. Це засвідчує факт оплати за отриману продукцію, порядок якої передбачений положеннями договорів та специфікацій до них. Варто також зазначити, що у специфікаціях до договорів поставки зазначається, що оплата здійснюється за покупцем на підставі рахунків-фактур, наданих постачальником - 100% вартості відповідної партії товару сплачується після поставки (передачі) товару та надання постачальником документів на товар.

Натомість, стороною позивача у судовому засіданні стверджувався той факт, що оскільки обов'язковість оформлення та зберігання товарно-транспортних накладних , згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого Наказом № 363 від 14 жовня 1997 року Міністерства транспорту України, покладено на перевізників, вантажовідправників та вантажоодержувачів, то на позивача вказані правила не розповсюджуються, тому не встановлюють для нього ніяких прав, обов'язків та відповідальність, в тому числі за оформлення, зберігання та достовірність даних у товарно-транспортних накладних.

У документах на перевезення - товарно-транспортних накладних, які надані ТОВ «Вторзаготпром» на запит Тернопільської ОДП, вказано, що зерно (пшениця, ячмінь, соя) від ТОВ «Укрекспосервіс» возилося із м.Миколаїв. Водночас, в документах на перевезення (товарно-транспортні накладні) ТДВ «Кременчанка», в графі «Пункт навантаження» вказано ближні райони до м.Кременець (Білогір'я, Шумськ, Зборів, Плотича, Почаїв,Дубно та ін), а м.Миколаїв не зазначено.

У зазначених вище товарно-транспортних накладних в графі «Автомобільний перевізник» в більшості ввказано - ФОП ОСОБА_3 (водії - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5.), ПП «Метопал» (водій ОСОБА_12.). Однак, ФОП ОСОБА_3 у своїх відповідях повідомив податковому органу, що жодних фінансово-господарських операцій з Тов «Вторзаготпром» та ТДВ «Кременчанка» не проводив, і свої транспортні засоби в оренду їм не надавав. У свою чергу ПП «Метопал» також повідомило, що жодних фінансовов-господарських операцій з ТОВ «Вторзаготпром» та ТДВ «Кременчанка» не проводило, а також зазначило, що вказаний в товарно-транспортних накладних автотранспортний засіб ВО4231ВС та причіп ВО5766ХТ ПП «Метопал» не належить і в оренді не перебуває, з вказаним водієм ОСОБА_8 трудові відносини відсутні.

До того ж, 27.03.2017 року податковим органом було направлено запит до Регіонального сервісного центру за №6143 щодо реєстрації транспортних засобів, якими транспортувалося зерно на зберігання до ТДВ "Кременчанка" в кількості 33 транспортних засоби. Згідно відповіді Територіального сервісного центру від 29.03.2017 року встановлено, що 14 транспортних засобів зареєстровано як легкові автомобілі, а не вантажні автомобілі, і лише 19 транспортних засобів зареєстровані як вантажні автомобілі, однак є малогабаритними, а відтак, на думку суду, транспортування зерна у таких великих обсягах не могло здійснюватись.

Сукупність даних обставин спростовує твердження позивача про реальність господарських договорів, укладених з ТОВ « Вторзаготпром».

Судом також приймається до уваги той факт, що згідно податкових баз даних, ТОВ «Вторзаготпром.» є посередником у ланцюзі постачання зазначеної сільськогосподарської продукції від ТОВ «Укрекспосервіс», що перебуває на обліку в ДПІ в Інгульському районі м.Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, яке є посередником у ланцюзі постачання сільськогосподарської продукції від ТОВ «Укр-експо-сервіс», яке є посередником у ланцюзі постачання сільськогосподарської продукції від ПП»Ялот», у якого відсутнє придбання будь-якої сільськогосподарської продукції, а наявне виключно придбання тютюнових виробів.Крім того, придбання сої відсутнє у ТОВ «Укреспосервіс», тобто відбувся обрив ланцюгів постачання, що, у свою чергу, свідчить про відсутність реальності проведених операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.п.1.2. п.1, п.п. 2.1. п.2 "Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (надалі Положення № 88) і зареєстрованого Міністерством юстиції України 05.06.1995 року за № 168ти - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи дозволи та розпорядження адміністрації на їх проведення.

Відтак, господарські операції з придбання зерна здійснювалися між ТДВ "Кременчанка" та ТОВ "Вторзаготпром" виключно на підставі укладених договорів та додатків до них, а реальність настання постачання відображалося у первинних документах (накладних, актах прийому-передачі, складських квитанцій, платіжних доручень на оплату, податкових накладних, зареєстрованих належним чином згідно законодавства).

Надані ТДВ "Кременчанка" первинні документи хоча і відповідають зовнішнім формальним ознакам, проте не відображають реального руху товарно-матеріальних цінностей між ТДВ "Кременчанка" та ТОВ "Вторзаготпром".

Відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений у первинних документах, відповідно тоді така господарська операція , яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника податків. Господарська операція, яка фактично не відбулась, спрямована лише на відображення її змісту у первинних документах.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції ; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

У розумінні статті 9 закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції. А якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З огляду на зазначене вище, суд приходить до переконання, що ТДВ «Кременчанка» фактично не отримувало товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Вторзаготпром», відсутній факт реальності проведення фінансовов-господарських операцій ТДВ «Кременчанка» з контрагентами, первинні документи хоча і відповідають формальним ознакам, проте не відображають реального руху вказаних товарно-матеріальних цінностей між контрагнетами, тому податкові повідомлення-рішення № 003401401 від 24.05.2017 року, № 0003391401 від 24.05.2017 року винесені контролюючим органом правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003411401 від 24.05.2017 року, суд зазначає наступне.

За період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року ТДВ "Кременчанка" задекларовано фінансовий результат до оподаткування у сумі 9596776 грн. Контролюючим органом встановлено його заниження на суму 752873 грн, з яких: за 2015 рік на суму 751773 грн., за 2016 рік на суму 1100 грн. Перевіркою повноти визначення витрат, які враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування, визначені у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року встановлено їх завищення на суму 752841 грн, в тому числі за 2015 рік на суму 751741 грн., за 2016 рік на суму 1100 грн.

Відповідно до п.п.134.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу 3 Податкового кодексу України.

Згідно Наказу від 01.04.2014 року № 2 ТДВ "Кременчанка", розпочато проведення реконструкції будівель та споруд, що знаходяться на балансі підприємства, у зв'язку зі зміною профілю виробництва, а саме: адмінбудинок, меблевий цех, заправна станція, пожежне депо, прохідна, станція обслуговування погрузчиків, трансформаторна підстанція, нежитлова будівля меблевого цеху, склад готової продукції, водонапірна вежа, залізничне полотно. Реконструкція будівель розпочата згідно декларацій про початок будівельних робіт, зареєстрованих ДАБК в Тернопільській області від 07.08.2014 року № ТП 083142190037, від 13.10.2014 року № ТП 083142860485 та від 31.08.2015 року № ТП 083152431881.

Відповідно до п.п.2.3. п.2 Наказу ТДВ "Кременчанка" від 05.01.2015 року № 2 "Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику на 2015 рік", основним засобом визнається актив, якщо очікуваний термін його корисного використання (експлуатації), установлений засіданням виробничої комісії, більше року, а вартісна оцінка якого дорівнює сумі, що перевищує 2500 грн.

Відтак, ТДВ "Кременчанка" у 2015 році здійснено поліпшення (модернізацію, капітальний ремонт) основних засобів - адмінприміщення, складів №1, №2, №3, а в бухгалтерському обліку проведено як поточний ремонт.

Питання щодо поліпшення основних засобів викладено у п.31 "Методичних рекомендацій бухгалтерського обліку основних засобів", затверджених наказом Міністерства фінансів України 30 вересня 2003 року № 561, яким визначено, що вартість робіт які приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об'єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. При цьому, підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов'язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок здійснення цих витрат протягом очікуваного терміну корисного використання об'єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об'єктом.

Згідно п.30 Методичних рекомендацій №561, витрати на капітальний ремонт об'єктів основних засобів визнаються витратами звітного періоду. Проте, витрати на капітальний ремонт об'єктів основних засобів можуть бути визнані також капітальними інвестиціями. Це можливо, якщо витрати на значний огляд і капітальний ремонт об'єктів основних засобів можуть бути ідентифіковані з окремою амортизованою частиною (компонентом) основних засобів. Витрати на ремонт можуть визначатися капітальними інвестиціями, якщо ціна придбання активу вже відображає зобов'язання (необхідність) підприємства здійснити в майбутньому витрати для приведення активу до стану, в якому він придатний для використання.

У Правилах (стандартах) бухгалтерського обліку 7 та Методичних рекомендаціях № 561 під поняттям модернізації розуміють поліпшення технічних параметрів устаткування з метою збільшення строку корисної експлуатації або виробничої потужності. Ремонт - комплекс операцій з відновлення справності або роботоздатності виробів та відновлення ресурсів виробів або їх складових. Поточний ремонт - ремонт, який виконується для забезпечення або відновлення роботоздатності виробу і полягає в заміні та (або) відновлення окремих частин. Капітальний ремонт - ремонт, який виконується для відновлення справності та повного або близького до повного відновлення ресурсу виробу із заміною чи відновленням будь-яких частин, у тому числі, базових.

Відповідно до п.п.18, 19 П(С)БО 16, витрати на ремонт основних засобів загальногосподарського призначення - це адміністративні витрати, а на ремонт основних засобів, пов'язаних зі збутом - витрати на збут.

Відтак, віднесення ремонтів до складу таких витрат потребує лише одного критерію - здійснення їх для підтримання об'єкта основних засобів в робочому стані. Ніяких узгоджень із балансовою вартістю об'єкта чи всіх основних засобів для цілей оподаткування податком на прибуток з 01.01.2015 року не здійснюється.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до регістрів бухгалтерського обліку за 2015 рік, дані витрати, а саме 614997,92 грн віднесені до складу витрат товариства та включені в "Інші операційні витрати" (ряд.2180 Звіту про фінансові результати за 2015 рік).

Враховуючи викладені вище норми, суд не приймає до уваги показання свідка у справі, головного бухгалтера ТДВ "Кременчанка" ОСОБА_9, яка вказала, що роботи по реконструкції ТДВ "Кременчанка" виконувалися за рахунок особистих коштів товариства Для проведення реконструкції Позивачем були замовлено проектну документації, яка містить текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні об'ємно-планувальні, архітектурні, технічні та технологічні вирішення. Оскільки для приватних підприємств кошторис не є обов'язковим документом, який необхідний для проведення реконструкції, Товариство його не замовляло. Проте на підтвердження понесених витрат по виконаних роботах та використаних матеріалах, які понесені ТДВ "Кременчанка", є акти та довідки підрядних організацій. Відповідно до Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 23.09.2014 року №ТП 143142660051, загальна кошторисна вартість будівництва 3350979,10 грн, в тому числі витрати на будівельно-монтажні роботи 2993410,77 грн, витрати на машини, обладнання та інвентар 357568,33 грн. Додатково зазначила, що наказом керівника ТДВ "Кременчанка" було визначено зазначений комплекс робіт як поточний ремонт, що є його безпосередньою прерогативою.

Однак, суд приймає до уваги показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які знайшли підтвердження у судовому засідання.

Таким чином, суд приходить до переконання, що витрати, які понесені при капітальному ремонті, відносяться до збільшення балансової вартості основних засобів, а не до складу витрат товариства, чим порушено пп.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого ТДВ "Кременчанка" занижено за перевірений період задекларований показник у рядку 02 податкової декларації з податку на прибуток підприємств "Фінансовий результат до оподаткування" (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності у сумі 614997,92 грн за 2015 рік. Як наслідок, занижено податок на прибуток на загальну суму 135517 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 135319 грн, за 2016 рік на суму 198 грн.

З огляду на зазначене вище, суд приходить до переконання, що податкове повідомлення-рішення № 0003411401 від 24.05.2017 року винесене правомірно, та з дотриманням вимог податкового законодавства, що регулює податок на прибуток.

Щодо позовних вимог про скасування двох податкових повідомлень-рішень оформлених 24.05.2017 року за одним і тим самим номером 0001801300, суд зазначає наступне.

Згідно п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до п.п.266.1.2 п.266.1 ст.266 ПК України, визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку: якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 ст. 266 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Контролюючим органом встановлено, що позивачем у 2015 році вчинено порушення, яке полягало у невірному зазначенні коду органу місцевого самоврядування у поданій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та, відповідно оплата податку зарахувалася на розрахунковий рахунок іншого органу місцевого самоврядування.

Нерухоме майно, яке перебуває у власності ТДВ "Кременчанка", належить підприємству на підставі Свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих Виконавчим комітетом Кременецької міської ради, та зареєстроване за адресою: Тернопільська область, Кременецький район, місто Кременець, вулиця Березина, 26 (КОАТУУ 61234110100). Однак, код території, на якій розташовані об'єкти нежитлової нерухомості згідно КОАТУУ становить 6123480700 і належить Білокриницькій сільській раді Кременецького району Тернопільської області.

Форма Декларації, затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 року № 408, передбачає заповнення поля 8 "Код органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості за КОАТУУ".

Оскільки у Позивача є розбіжність між фактичним місцем розташування нерухомості (Білокриницька селищна рада) та даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (місто Кременець), ТДВ "Кременчанка" подано запит про надання письмової податкової консультації (вих.№ 119 від 02.02.2016 року) щодо правильного нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки до ГУ ДФС у Тернопільській області. Головним управлінням ДФС у Тернопільській області надано відповідь, в якій було вказано, що у п.п. 266.9.1 п.266.9 ст. 266 ПКУ передбачено, що податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України. Враховуючи наведене вище, оскільки земельна ділянка, на якій розташовані об'єкти нерухомості ТДВ "Кременчанка" знаходиться на території Білокриницької сільської ради, позивачем прийнято рішення про сплату податку на нерухоме майно до бюджету даного органу місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи, у розрахунках нарахування фінансових санкцій відповідно да акта перевірки від 10.04.2017 року № 1171/14-01/055116139, із врахуванням висновку № 29/14-01/05516139 від 19.05.2017 року "Щодо розгляду заперечень", зазначені порушення Позивача, які передбачені п.п.266.5.1 п.266.5, п.п.266.7.5, п.266.7, п.п.266.8.1 п.266.8, п.п. 266.8, п.п. 266.9.1 п.266.9. ст.266 Податкового кодексу України.

Так, у податковому повідомленні - рішенні № 0001801300 від 24.05.2017 року зазначено, що встановленим порушенням п.п.266.5.1 п.266.5, п.п. 266.7.5 п.266.7., п.п. 266.8.1 п.266.8, п.п.266.9.1 п.266.9 ст 266 ПК України, у зв'язку із чим зменшено (-) суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачених юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, сума грошового зобов'язання - 39394,87 грн.

У податковому повідомленні-рішенні № 0001801300 від 24.05.2017 року зазначено, що встановленим порушенням п.п.266.5.1 п.266.5, п.п.266.7.5, п.266.7, п.п.266.8.1 п.266.8, п.п.266.7.1 п.266.9 ст.266 ПК України, у зв'язку із чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки , сплачених юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, сума грошового зобов'язання +133809,24 грн та 23603,59 за штрафними санкціями.

Аналізуючи зазначене вище, суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення щодо грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, винесені відповідачем під одним номером, по-різному визначають відповідальність позивача за вчинене ним одне й те ж порушення податкового законодавства, підлягають до скасування з огляду на наступне.

Відповідно до п.3 розділу ІІ "Порядку складання контролюючими органами податкових-повідомлень-рішень" та Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платниками податків, затвердженого Наказом від 28.12.2015 року № 1204 Міністерства фінансів України, податкове повідомлення-рішення складається за кожним окремим податком, збором, разом із штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) або штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом) та пенею за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в тому числі за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.8 Порядку, при складанні податкового повідомлення-рішення йому присвоюється номер, який вноситься до реєстру, передбаченого пунктом 1 розділу ІУ цього Порядку, та складається з: порядкового номера у межах підрозділу, який склав податкове повідомлення-рішення - перші 6 цифр номера, номера підрозділу який склад податкове повідомлення-рішення, - наступні 4 цифри номера.

Пунктом 9 Порядку передбачено, що до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафних (фінансових санкцій) (штрафів) та пені із зазначенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звіту за відповідний звітний період, щодо якого здійснюється розрахунок, та/або іншої інформації, необхідної для їх визначення.

З огляду на зазначене вище, одним податковим повідомленням-рішенням зменшено суму грошового зобов'язання, а іншим податковим повідомленням-рішенням за тим самим номером збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати одного й того ж самого податку, чим порушення правило та порядок складання податкових повідомлень-рішень. До того ж, суд зазначає, що платник податків не може бути притягнений до фінансової відповідальності за одне й те саме правопорушення у сфері податкового законодавства шляхом збільшення в одному випадку та зменшення в іншому випадку грошового зобов'язання вказаним вище податком.

Таким чином, встановивши, що два податкові повідомлення-рішення за однаковими номерами та датами (№ 0001801300 від 24.05.2017 року) не дають можливості суду розмежувати, у якому випадку збільшено, а якому зменшено платіж по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, суд приходить до переконання, що дані податкові повідомлення-рішення підлягають до скасування.

Щодо позовної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003431401 від 24.05.2017 року суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п.2.8. гл.2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року із змінами та доповненнями, підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах, готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що не перевищує установлений ліміт каст, обов'язково здається до банків на банківські рахунки для зарахування її на банківські рахунки підприємства.

Згідно вимог п.2.9. гл. 2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року із змінами та доповненнями, підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення потрібних витрат до настання строків цих виплат.

Згідно п. 3.5 гл. 3 вказаного вище Положення, у разі видачі окремим фізичним особам готівки (в тому числі працівникам підприємства) за видаткових касовим ордером або видатковою відомістю, касир вимагає пред'явити паспорт, чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють.

Проведеною посадовими особами контролюючого органу податковою перевіркою встановлено порушення п.3.5. Положення - видачу готівки з каси проведено за видатковими касовими ордерами, з яких вбачається, що видача готівки з каси не підтверджена підписами одержувачів. Сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

У відповідності до п.7.24 Положення, у разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача, сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначено видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

Як вбачається з матеріалів справи, на підприємстві ведеться касова книга відповідно до вимог "Положення про ведення касових операцій в національній валюті України", із змінами і доповненнями, внесеними Постановою Правління НБУ України від 15.12.2004 року №637. Ліміт готівки в касі за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року на ТДВ "Кременчанка" не встановлено і становить 00,00 грн.

Аналізуючи документи первинної бухгалтерської звітності, проведеною перевіркою встановлено перевищення встановленого ліміту готівки в касі в загальній сумі 40889,79 грн, що у свою чергу є порушенням п.п. 2.8.,2.9., 3.5 Положення.

До того ж, в порушення вимог п.п.2.11., 3.1., 7.41 Положення, Позивачем проведено готівкові розрахунки без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа) встановленої форми та змісту.

Тому, за наведених обставин, суд приходить до переконання, що податкове-повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій за порушення норм законодавства з регулювання обігу готівки на суму 81779,58 грн винесене податковим органом правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Крім цього, при прийнятті рішення по суті всіх позовних вимог, суд враховує Рішення ВАСУ від 21 липня 2016 року у справі № К/800/9365/16: "Роз'яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, у рішенні в справі "Щокін проти України" (п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов'язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом. Так, у пп. 50-51 згаданого рішення ЄСПЛ зазначає: "Найпершою та найбільш важливою вимогою ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише "на умовах, передбачених законом" і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття "закону") вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні.".

За наведених обставин, повно і всебічно дослідивши матеріали справи та перевіривши їх наявними у справі доказами, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному дослідженні у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Кременчанка" підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до частини 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу, - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області №0001801300 від 24.05.2017 року, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 157412 (сто п'ятдесят сім тисяч чотириста дванадцять) грн. 83 коп.

3.Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області №0001801300 від 24.05.2017 року, яким зменшено грошове зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 39394 (тридцять дев'ять тисяч триста дев'яносто чотири) грн. 87 коп.

4.У решті позовних вимог - відмовити.

5.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області (вул.Білецька,1, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 39403535) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Кременчанка" (вул.Березина, 26, м.Кременець, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 05516139) 13701 (тринадцять тисяч сімсот одну) грн 67 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19 серпня 2017 року.

Головуючий суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.