Постанова № 68378537, 19.08.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2377/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2017 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В. розглянувши у порядку письмового провадження за наявними матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Одеській області, начальника Управління кадрового забезпечення Головного управління національної поліції в Одеській області полковника поліції Перчик Олександра Миколайовича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Одеській області, начальника Управління кадрового забезпечення Головного управління національної поліції в Одеській області полковника поліції Перчик Олександра Миколайовича про:

визнання протиправною бездіяльності начальника Управління кадрового забезпечення Головного управління національної поліції в Одеській області полковника поліції Перчик Олександра Миколайовича при розгляді запиту на інформацію ОСОБА_1 від 31.03.2017 року;

зобов'язання Головне управління національної поліції в Одеській області у п'ятиденний строк надати ОСОБА_1 засвідчені копії документів.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 31.03.2017р. позивач звернувся із запитом до ГУНП в Одеській області про надання інформації та 21.04.2017р. ОСОБА_1 отримано листа за підписом начальника Управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області Перчика О.М. В якому позивачу повідомлялось, що запит від 31.03.2017р. за дорученням керівництва ГУНП в Одеській області розглянутий та повідомлено позивача, що Управління внутрішньої безпеки в Одеькій області є не структурним підрозділом ГУНП в Одеській області тому надати відповідь, що стосується вказаного підрозділу не вбачається можливим. При цьому, позивач зазначає, що запит від 31.03.2017р. по своєї суті, як вважає - начальник Управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області не є запитом на публічну інформацію і буде розглянутий відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян». Позивач не погоджується з зазначеною вище відповідю від 21.04.2017р. на його запит та просить суд поновити його права та інтереси шляхом задоволення позовних вимог.

15.08.2017р. позивач через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. (а.с.34)

Відповідачі - повідомлені про дату та час розгляду справи, належним чином та завчасно, однак у судове засідання призначене на 15.08.2017р. не з'явились.

Враховуючи відсутність потреби заслухати свідка або експерта, та можливість вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, суд вирішив за доцільне розглянути справу у порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини якими обґрунтовуються вимоги позивача, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

За визначенням частини першої статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Так, відповідно до 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Згідно статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Приписами статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління національної поліції в Одеській області із запитом на інформацію від 31.03.2017р., згідно якого позивач просив надати засвідчені копії: розрахунково-платіжних відомостей начальника Управління кадрового забезпечення за період вересень 2016 - березень 2017 року; розрахунково-платіжних відомостей начальника Управління внутрішньої безпеки в Одеській області ДВБ НП України за період вересень 2016 - березень 2017 року; наказів про призначення на посаду діючих начальників Управління кадрового забезпечення та Управління внутрішньої безпеки в Одеській області ДВБ НП України; штатні розписи Управління кадрового забезпечення та Управління внутрішньої безпеки в Одеській області ДВБ НП України станом на вересень 2016 року та на 2017 рік; нормативних документів Управління кадрового забезпечення та Управління внутрішньої безпеки в Одеській області ДВБ НП України, які регламентують порядок поновлення на роботі працівників поліції на підставі рішення суду; журнал реєстрації наказів по особовому складу за 23 березня 2017 року; нормативних документів, які регламентують порядок оформлення наказів по особовому складу. (а.с.10)

Листом від 06.04.2017р. за №9/83/зі за підписом начальника Управління кадрового забезпечення Головного управління національної поліції в Одеській області полковника поліції Перчик Олександра Миколайовича повідомлено позивача, що Управління внутрішньої безпеки в Одеській області ДВБ НП України не є структурним підрозділом Головного управління національної поліції в Одеській області тому надати відповідь, що стосується цього підрозділу не передбачається можливим. При цьому, інші питання, викладені у запиті від 31.03.2017р. по своїй суті не є запитом на публічну інформацію і будуть розглядатись відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян». (а.с.11)

Статтею 40 Конституції України закріплено право особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів. Деталізацію наведене право отримало у Законі України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР. Відносини з розгляду звернень громадян є основним і єдиним предметом регулювання цього Закону. Тому він є спеціальним у цій сфері, але ним не вичерпується поняття «спеціальний закон», що вживається у частині другій статті 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VІ.

Одержавши запит на інформацію, який подано згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VІ, проте який за своїм змістом є зверненням громадянина відповідно до Закону України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР від 2 жовтня 1996 року, розпорядник інформації повинен відмовити у задоволенні такого запиту через невідповідність його предмета вимогам закону (пункт 2 частини п'ятої статті 19, пункт 4 частини першої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VІ), та з урахуванням принципів добросовісності і розсудливості розглянути запит за Законом України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР від 2 жовтня 1996 року. При цьому, запитувача повинно бути повідомлено у п'ятиденний строк про те, що його запит на інформацію буде розглядатися як звернення відповідно до Закону України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР від 2 жовтня 1996 року.

У разі якщо запит на інформацію, який подано згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VІ, за своїм змістом поєднує предмет регулювання Закону України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР від 2 жовтня 1996 року та Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VІ, то такий «запит-звернення» повинен розглядатися у відповідних частинах у строк та порядок, передбачені відповідними законами. При цьому розпорядник у п'ятиденний строк повинен відповісти по суті запиту, а також повідомити запитувача, що решта питань розглядатимуться, як звернення згідно із Законом України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР від 2 жовтня 1996 року.

Так, відповідно до статті 20 Закону України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР від 2 жовтня 1996 року звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження.

28.04.2017р. на адресу ОСОБА_1 направлений лист УКЗ ГУНП в Одеській області від 28.04.2017р. №9/83зі про надання відповіді у якому було надано інформацію, яку запитував та додано запитувані документи. (а.с.22-23) Оскільки звернення позивача надійшло до ГУНП в Одеській області 31.03.2017р., строк надання відповіді ОСОБА_1 не був пропущений відповідно до положень Закону України «Про звернення громадян».

З урахуванням викладено, а також те, що начальник Управління кадрового забезпечення Головного управління національної поліції в Одеській області полковник поліції Перчик Олександр Миколайович не порушив чинного законодаства та діяв в межах своєї компетенції, керуючись номативно-правовими яктами, які регулюють відповідні правовідносини, суд дійшов висновку, щодо відсутності підставі для визнання протиправною бездіяльності начальника Управління кадрового забезпечення Головного управління національної поліції в Одеській області полковника поліції Перчик Олександра Миколайовича при розгляді запиту на інформацію ОСОБА_1 від 31.03.2017 року.

У зв'язку з викладеним, а також те, що позивач отримав листом УКЗ ГУНП в Одеській області від 28.04.2017р. №9/83зі інформацію, яку запитувач запитував та додано запитувані документи, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання Головного управління національної поліції в Одеській області у п'ятиденний строк надати ОСОБА_1 засвідчені копії документів, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Одеській області, начальника Управління кадрового забезпечення Головного управління національної поліції в Одеській області полковника поліції Перчик Олександра Миколайовича про визнання протиправною бездіяльності начальника Управління кадрового забезпечення Головного управління національної поліції в Одеській області полковника поліції Перчик Олександра Миколайовича при розгляді запиту на інформацію ОСОБА_1 від 31.03.2017 року; зобов'язання Головного управління національної поліції в Одеській області у п'ятиденний строк надати ОСОБА_1 засвідчені копії документів - задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Одеській області, начальника Управління кадрового забезпечення Головного управління національної поліції в Одеській області полковника поліції Перчик Олександра Миколайовича про визнання протиправною бездіяльності начальника Управління кадрового забезпечення Головного управління національної поліції в Одеській області полковника поліції Перчик Олександра Миколайовича при розгляді запиту на інформацію ОСОБА_1 від 31.03.2017 року; зобов'язання Головного управління національної поліції в Одеській області у п'ятиденний строк надати ОСОБА_1 засвідчені копії документів - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Балан Я.В.