Рішення № 6837733, 06.11.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.09 Справа № 8/296/09

Суддя

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Строитель” (69001, м.Запоріжжя, б-р Шевченко, 24, к. 10)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерпромбуд” (69035, м.Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, 66)

про стягнення 43034 грн. 95 коп. основного боргу за договором № 38 від 22.05.2007 р., 172217 грн. 51 коп. пені, 8910 грн. 87 коп. неустойки, 17774 грн. 15 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 2419 грн. 10 коп. річних процентів

Суддя Попова І.А.

Представники:

Позивача – не з’явився (Чесняк Ф.Ф. в судовому засіданні 05.11.2009 р.)

Відповідача –Пахомова О.Є., дов. від 13.02.2009 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення 43034 грн. 95 коп. основного боргу за договором № 38 від 22.05.2007 р., 172217 грн. 51 коп. пені, 8910 грн. 87 коп. неустойки, 17774 грн. 15 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 2419 грн. 10 коп. річних процентів.

Розгляд справи відкладався, у судовому засіданні 29.10.2009р. оголошувались перерви до 05.11.2009р., потім до 06.11.2009р.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 06.11.2009р. за згодою представника відповідача.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених в позові. Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з умовами укладеного між сторонами договору №38 позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи згідно з підписаними актами приймання. Даний факт підтверджується в рішенні господарського суду Запорізької області від 16.02.2009р. у справі №7/25/09 за позовом ТОВ “Інтерпромбуд” до ТОВ фірма “Строитель” про стягнення штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт. В позовній заяві та апеляційній скарзі на рішення суду у справі №7/25/09 відповідачем визнається дата закінчення робіт –27.08.2008р. З огляду на це, та відповідно до ч.1 ст.264 ЦК України виникло переривання строку позовної давності. На теперішній час заборгованість відповідача за виконані роботи складає 43 034,95 грн., на яку на підставі ст.625 ЦК України нараховано 17774,15 грн. інфляційних втрат за період з 01.01.2008р. по 01.07.2009р. та 2419,10 грн. 3% річних за період з 01.01.2008р. по 01.08.2009р. Згідно з п.10.3 договору відповідачу нараховано пеню за прострочення зобов’язання у розмірі 172 217,51 грн. за період з 01.01.2008р. по 10.10.2008р. Крім того, на підставі ст.230 ГК України до стягнення заявлено 8910,87 грн. неустойки, нарахованої за період з 01.01.2008р. по 15.06.2009р.

Відповідач у своєму відзиві зазначив, що остаточне приймання робіт за договором №38 було проведено 31.12.2007р. Відповідно до п.3.2 договору розрахунки здійснюються протягом 10 банківських днів з моменту приймання робіт по акту. Таким чином, строк оплати за фактично виконані роботи наступив 16 січня 2008р. Станом на 31.12.2007р. не оплачена вартість робіт складала 93034,94 грн. 10 квітня 2008р. позивачу було перераховано 50000 грн. Таким чином, станом на 11.04.2008р. заборгованість складала 43 034,94 грн. Після прийняття господарським судом Запорізької області рішення у справі №7/25/09, яким з ТОВ фірма “Строитель” було стягнуто загальну суму 33931 грн., відповідач 14.09.2009р. та 02.10.2009р. звернувся до позивача з листами про проведення зарахування зустрічних однорідних вимог. На підставі цього відповідач вважає, що предмет спору щодо стягнення суми 33931 грн. основного боргу відсутній та просить провадження у справі в цій частині припинити. Відповідач надав свій контррозрахунок втрат від інфляції та 3% річних, відповідно до якого нарахування здійснюється за період, починаючи з 17.01.2008р., а не з 01.01.2008р. як у розрахунку позивача. За таких обставин, відповідач вважає, що до стягнення належить 14306,38 грн. втрат від інфляції за період з 17.01.2008р. по 01.07.2009р. та 2325,22 грн. 3% річних за період з 17.01.2008р. по 31.07.2009р. В частині нарахування пені та неустойки, відповідач зазначив наступне. Відповідно до приписів п.6 ст.232, ст.343 ГК України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” може бути нарахована пеня не більше ніж за шість місяців, тобто з 17.01.2008р. по 17.07.2008р. і у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в цей період. Однак, оскільки позов було подано 07.09.2009р., відповідач згідно з п.2 ст.258 ЦК України просить суд застосувати строк позовної давності в частині стягнення пені. Стаття 230 ГК України встановлює лише обов’язок сплати штрафних санкцій за неналежне виконання господарського зобов’язання та не визначає розмір неустойки. Відповідальність у вигляді штрафних санкцій визначена в п.10.3 договору, про яку зазначено вище. Просить в цій частині позовних вимог відмовити.

У судове засідання 06.11.2009р. представник позивача не з’явився, про причини своєї неявки не повідомив. Суд визнав можливим завершити розгляд справи на підставі ст.75 ГПК України у відсутність позивача, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив: 22.05.2007р. ТОВ “Інтерпромбуд” (Генпідрядник, відповідач у справі) та ТОВ фірма “Строитель” (Субпідрядник, позивач) укладено договір №38, відповідно до умов якого субпідрядник взяв на себе зобов’язання виконувати власними та залученими силами роботи на об’єкті ВАТ ПБК “Славутич” (замовник), виготовлення металоконструкцій пішохідної галереї за адресою: м.Запоріжжя, вул.Георгія Сапожнікова, 6.

Відповідно до п.2.1 договору з урахуванням додаткової угоди №1 від 31.07.2007р. встановлено орієнтовну вартість робіт за договором субпідряду у розмірі 200 000 грн.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що розрахунки генпідрядника перед субпідрядником за фактично виконані роботи здійснюються протягом 10 банківських днів з моменту приймання субпідрядних робіт по акту (форми КБ-2в) замовником у генпідрядника та оплати їх замовником.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Господарським судом Запорізької області розглянуто справу №7/25/09 за позовом ТОВ “Інтерпромбуд” до ТОВ фірма “Строитель” про стягнення штрафних санкцій за порушення строків викання робіт за договором №38 від 22.05.2007р.

За наслідками розгляду даної справи судом 16.02.2009р. прийнято рішення, яким позовні вимоги ТОВ “Інтерпромбуд” задоволено частково, з ТОВ фірма “Строитель” стягнуто 33150,68 грн. пені, 663,01 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ, всього суму 33931,69 грн. Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 15.05.2009р. прийнято відмову ТОВ “Інтерпромбуд” від апеляційної скарги, провадження по апеляційні скарзі припинено. Таким чином, рішення у справі №7/25/09 набрало законної сили.

Згідно з рішенням у справі №7/25/09 під час її розгляду судом встановлено, що у відповідності із п.3.1 договору генеральний підрядник платіжним дорученням № 2337 від 23.05.2007 року сплатив 90902 грн. 40 коп. в якості авансування вартості матеріалів субпідряднику. В серпні 2007 року відповідач (ТОВ фірма “Строитель”) здійснив часткове виконання передбачених договором робіт на загальну суму 81742 грн.83 коп. Остаточне виконання всіх робіт було здійснено відповідачем 28.12.2007 року, тобто з порушенням строку, який обумовлено сторонами (копії актів здачі-приймання робіт за грудень 2007 року від 31.12.2007 року). Господарським судом також встановлено невиконання позивачем своїх обов’язків, передбачених п.3.2 договору щодо оплати виконаних робіт, внаслідок чого у нього виникла заборгованість на суму 43 034 грн. 94 коп.

Із досліджених судом матеріалів справи слідує, що згідно з актами приймання виконаних робіт за серпень 2007р. №12/5 і №15/5 (на суму 74577,81 грн. та 7165,02 грн. відповідно) та за грудень 2007р. №95/5 і №21/5 (95546,74 грн. та 6647,77 грн.) ТОВ фірма “Строитель” було виконано роботи на загальну суму 183937,34 грн. Станом на 31.12.2007р. заборгованість ТОВ “Інтерпромбуд” складала 93034,94 грн. (183937,34 - 90902,40 грн. (аванс). 10.04.2008р. за платіжним дорученням №376 відповідач додатково перерахував 50 000 грн.

Оцінивши представлені докази, проаналізувавши законодавство, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню на наступних підставах.

Правовідносини сторін врегульовано договором №38 від 22.05.2007р., який за своєю правовою природою є договором субпідряду, до якого застосовуються положення глави 61 ЦК України. Згідно з ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Приписами ст.629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.3.2 договору кінцевий розрахунок за виконані роботи ТОВ “Інтерпромбуд” повинно було здійснити протягом 10 банківських днів з моменту приймання робіт по акту (31.12.2007р.), тобто в термін до 16.01.2008р. (01,05,06,07,12,13 січня 2009р. –вихідні дні).

Факт наявності боргу ТОВ “Інтерпромбуд” перед ТОВ фірма “Строитель” в сумі 43034 грн. 94 коп. за договором №38 встановлений рішенням по справі №7/25/09. Відповідач не заперечив проти існування боргу перед позивачем у зазначеному розмірі станом на день подачі позову. Однак, вважає, що шляхом направлення позивачу листа №641 від 14.09.2009р. з пропозицією проведення на підставі ст.601 ЦК України зарахування зустрічних однорідних вимог в розмірі 33931,69 грн. та листа №672 від 02.10.2009р. з повідомленням про проведення такого зарахування, зобов’язання ТОВ “Інтерпромбуд” по сплаті основного боргу в цьому розмірі припинилися та предмет спору в цій частині відсутній.

Суд вважає таке твердження відповідача необґрунтованим, виходячи з наступного. Зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом. Сума 33931,69 грн. була стягнута з ТОВ фірма “Строитель” рішенням господарського суду у справі №7/25/09 і у разі невиконання рішення у добровільному порядку, ці кошти підлягають стягненню в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”. За приписами ст. 602 ЦК України не допускається нарахування зустрічних вимог у випадках, встановлених законодавством.

Відповідач доказів виконання зобов’язання і перерахування суми 43034 грн. 94 коп. основного боргу станом на день розгляду справи суду не надав. Вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з 01.01.2008р. по 01.07.2009р. в розмірі 17774,15 грн. та 3% річних за період з 01.01.2008р. по 01.08.2009р. в розмірі 2419,10 грн. Позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як викладено вище, прострочення грошового зобов’язання настало з 17.01.2008р. Суд погоджується з контррозрахунком 3% річних, який викладено у відзиві відповідача. Фактично стягненню за період з 17.01.2008р. по 01.08.2009р. підлягає сума 2325,22 грн. 3% річних.

Відповідно до рекомендацій Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997р. втрати від інфляції нараховуються за кожен місяць прострочки вцілому в залежності від встановленого індексу інфляції, а не на кожну дату місяця. В даному випадку розрахунок інфляційних втрат слід здійснювати починаючи з лютого 2008р. Розмір втрат за лютий –березень 2008р. на суму боргу 93 034,95 грн. складає 6142,72 грн. За період з квітня 2008р. по червень 2009р. розмір інфляційних втрат на суму 43 034,95 грн. складає 9064,14 грн. Проте, оскільки відповідно до ст.83 ГПК України суд має право виходити за межі позовних вимог, лише якщо про це є клопотання заінтересованої сторони, до стягнення за цей період підлягає сума 8163,66 грн., як заявлено позивачем. Таким чином, загальний розмір втрат від інфляції за період з лютий 2008р. - червень 2009р. складає 14 306,38 грн. (6142,72 + 8163,66).

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 172 217,51 грн. за період з 01.01.2008р. по 10.10.2008р. (283 дні).

Згідно з п.10.3 договору за порушення строків оплати виконаних робіт, вказаних в п.3.2 договору, генпідрядник сплачує субпідряднику пеню у розмірі 1% діючої на період, за який нараховується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Враховуючи приписи вищенаведеного законодавства та встановлений судом факт прострочення грошового зобов’язання з 17.01.2008р., в даному випадку позивач мав право вимагати сплати пені, нарахованої за період з 17.01.2008р. по 17.07.2008р. і у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у цей період.

Відповідно до ст.ст.256-258 ЦК України встановлено строки, у межах яких особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (позовна давність). Так, згідно з приписами ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік. Оскільки позивач звернувся до суду 07.09.2009р., то строк позовної давності для стягнення пені сплинув 17.07.2009р., що є підставою для відмови в позові щодо стягнення пені за умови заяви про застосування строків давності боржником.

Крім того, позивач на підставі ст.230 ГК України просить стягнути штрафні санкції у вигляді неустойки в розмірі облікової ставки НБУ в сумі 8910,87 грн. за період з 01.01.2008р. по 15.06.2009р.

У цій частині позов суд вважає також необґрунтованим і недоведеним. Стаття 230 ГК України містить лише визначення штрафних санкцій, до яких належить неустойка, штраф, пеня. Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Умовами укладеного між сторонами договору підряду передбачена відповідальність за порушення грошових зобов’язань у вигляді пені. Згідно з ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Позовні вимоги задовольняються частково.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати відносяться на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерпромбуд” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, 66, код ЄДРПОУ 25216468, п/р 26002319115161 у ЗОФ АКБ “Укрсоцбанк” м.Запоріжжя, МФО 313010) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Строитель” (69001, м. Запоріжжя, бульвар Шевченко,24, к.10, код ЄДРПОУ 13615559, р/р 26001301155588 філія ЗЦВ “Промінвестбанк”, МФО 313355) суму 43034грн. 94 коп. основного боргу, 14 306 грн. 38 коп. втрат від інфляції, 2325 грн. 22 коп. річних процентів, 654 грн. 29 коп. судових витрат. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя І.А. Попова

Рішення підписано 18 листопада 2009 року.