Рішення № 6837606, 21.10.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.09 Справа № 7/184/09

Суддя

За позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району, м. Запоріжжя

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Видавничо-поліграфічне об’єднання “Запоріжжя”, м. Запоріжжя

Суддя Кутіщева Н.С. Представники: Від позивача Іванчик О.М., дов. № 5164/27-19 від 11.09.2008 р.

Від відповідача Черкащенко Т.В., дов. № 139 від 01.07.2009 р.

Діленко О.О., дов. № 4727/27-18 від 21.10.2009 р .

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 108798,10 грн., які складаються з 95090 грн. 81 коп. боргу за підключену теплову енергію за договором № 600275 від 01.09.2006 р. купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, 1024 грн. 74 коп. - 3% річних, 5184 грн. 96 коп. суми індексу інфляції, 7497 грн. 59 коп. пені за неналежне виконання зобов’язань по договору.

Відповідач позов не визнав, зазначає, що він не споживав теплову енергію за спірний період і облік теплової енергії в нього ведеться приладами комерційного обліку (п. 5.1 договору), повідомив, що послуги централізованого опалення не надавались, тобто відсутні підстави для нарахування та стягнення оплати передбаченої договором, поскільки відповідач не підписував акти прийому-передачі теплової енергії. Виходячи з цього, відповідач вважає вимоги безпідставними, як в сумі заявленого основного боргу так і штрафних санкцій, просить в позові відмовити.

Ухвалою від 27.05.2009 р. було порушено провадження у справі 7/184/09, розгляд якої призначений на 06.07.2009 р., судове засідання відкладалось до 16.07.2009 р. Ухвалою суду від 16.07.2009 р., за клопотанням представників сторін, строк розгляду спору було продовжено, розгляд справи відкладено на 14.09.2009 р. Ухвалою суду від 14.09.2009 р. судове засідання було відкладено на 21.10.2009 р. з метою викликання в судове засідання спеціаліста Концерну “Міські теплові мережі” для надання кваліфікаційних пояснень. Розгляд справи закінчено 21.10.2009 р. оголошенням вступної і резолютивної частин рішення по узгодженню з представниками сторін.

Позивач надав суду письмову заяву (вих. № 777-юр від 20.10.2009 р.), якою уточнив розмір позовних вимог. Позивач просить стягнути з відповідача 95090 грн. 81 коп. основного боргу за договором № 600275 від 01.09.2006 р. купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, 1025 грн. 29 коп. - 3% річних, 5160 грн. 87 коп. суми індексу інфляції, 7500грн. 08 коп. пені за неналежне виконання зобов’язань по договору.

Заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, приймається судом до розгляду.

Суд розглядає позовні вимоги в розмірі 108777,05 грн.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує їх ст. ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 538, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 276 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та договором № 600945 від 01.09.2006 р. купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В продовженому 21.10.2009 р. судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті предмету спору (як усні так і письмові) і зазначив, що стягується борг по оплаті за підключене теплове навантаження.

По клопотанню представників сторін судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розгляд справи закінчено 21.10.2009 р., оголошенням вступної та резолютивної частин рішення суду по узгодженню з представниками сторін.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 600945 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі – договір).

Згідно умов договору, позивач взяв на себе зобов’язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є невід’ємними частинами.

Відповідно до п. 5.1 договору, облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.

Відповідно до п. 6.2 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п. 6.3 договору, оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок позивача. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюється відповідачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 6.6 договору, відповідач, з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримувати від позивача документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну, акт звіряння розрахунків.

Пункт 6.6.1 договору, передбачає що отриманий акт приймання –передачі теплової енергії відповідач повинен підписати, належним чином оформити і повернути акт прийому-передачі позивачу на протязі п’яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:

-          при триманні нарочним-дата вручення представнику відповідача;

-          при направленні рекомендованим листом –дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення з урахуванням поштового пробігу документа (по місту-3дні, по області-5 днів, по Україні-7 днів).

Згідно п. 6.6.2 договору, в разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, відповідач зобов’язаний надати позивачу нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з позивачем всі розбіжності у встановлений п. 6.6.1 договором строк. У разі неотримання акту приймання –передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений договором термін, акт підписується позивачем з позначенням про відмову у підписанні його відповідачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних рахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Відповідач на адресу позивача направив лист вих. № 49 від 23.03.2009 р., яким повідомив, що, відповідно укладеного договору, в період опаленого сезону 2008-2009 р., відповідач не споживав теплову енергію для потреб ГВС та опалення, а заборгованість, яка утворилася, виникла за несплату абонентської плати і просить розстрочити погашення заборгованості до початку нового опаленого сезону.

          Позивач направив відповідь (вих. № 1323/27-11 від 31.03.2009 р.), якою підтвердив що своєчасно та належним чином виконав всі умови договору, а саме відпустив теплову енергію в порядку та об’ємах, зазначених у договорі та проти розстрочки заборгованості заперечив.

Концерн “Міські теплові мережі” листом (вих. № 1718/27-11 від 27.04.2009 р.) надав відповідь відповідачу щодо строку оплати по договору за відпущену теплову енергію та суми заборгованості:

- 10.07.2006 року Постановою Кабінету Міністрів Україні № 955 було затверджено Порядок формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води. Згідно п. 9 розділу II Постанови, підприємства, які здійснюють виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, застосовують двоставкові тарифи на теплову енергію, затверджені в установленому порядку.

Відповідно до ст. 28 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", встановлення тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

На виконання Постанови № 955 від 10.07.2006 року, відповідно до ст. 28 ЗУ „ Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 7 ЗУ „Про житлово-комунальні послуги", ст. 13 ЗУ „Про теплопостачання", виконавчий комітет Запорізької міської ради рішенням № 327 від 28.07.2008 року ввів у м. Запоріжжя з 01.08.2008 року двоставковий тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, на послуги з централізованого опалення і підігріву води для населення.

Згідно „Правил розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду", затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 08.09.2000 року № 191, двоставковий тариф - це тариф на послуги теплопостачання, який складається з річної вартості обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження та вартості одиниці спожитої теплової енергії (п. 1.4).

Поскільки, відповідач заперечував щодо постачання теплової енергії в його приміщення та відмови сплачувати за поставлену теплову енергію кошти, позивач листом (вих. № 1427/22 від 07.04.2009 р.) зауважив, що достатньо перекрити засувки в тепловій камері на вводі до об’єкту теплоспоживання. Після від’єднання об’єктів теплоспоживання відповідача та складання відповідних актів, буде укладена додаткова угода про припинення дії договору від 01.09.2006 р. в частині постачання теплової енергії. З моменту внесення змін до договору плата за приєднане теплове навантаження нараховуватись не буде.

08.04.2008 р. між позивачем та відповідачем було складено акт про відключення опалення. До цієї дати відповідач був підключений до системи теплопостачання.

В період з серпня 2008 р. по 08.04.2009 р. позивач здійснив подачу відповідачу теплової енергії.

Подача теплової енергії підтверджуються актами приймання - передачі теплової енергії, які відповідач, згідно п. 6.6.2 договору, позивачу зворотно не направив, зауважень, в установлений договором строк, на акти не надав.

На оплату поставленої теплової енергії відповідачу були направлені позивачем рахунки за постачання теплової енергії за даний період, а саме: за серпень 2008 року –11392,66 грн., вересень 2008 року –11392,66 грн., жовтень 2008 року –11392,66 грн., листопад 2008 року –11392,67 грн., грудень 2008 року –11392,66 грн., січень 2009 року – 11392,67 грн., лютий 2009 року –11392,66 грн., березень 2009 року –12439,58 грн., за квітень 2009 р.- 2902,57 грн. (копії актів та рахунків долучені до матеріалів справи).

Внаслідок чого як зазначає позивач, у відповідача утворилась заборгованість в сумі 95090,81 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору…           

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду спору по суті відповідач має заборгованість в сумі 92188,24 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення 92188,24 грн. основного боргу підлягає задоволенню, в решті позову –в частині стягнення 2902,57 грн. позовні вимоги не підлягають задоволенню, як заявлені необґрунтовано. Позивач необґрунтовано врахував нарахування за теплову енергію за квітень 2009 р., поскільки 08.04.2008 р. між позивачем та відповідачем було складено акт про відключення опалення, тому оплата за квітень місяць приєднане теплове навантаження не повинна була нараховуватись.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив до стягнення 5160,87 грн. суми втрат від інфляції і 1025,29 грн. суми 3%- річних.

Згідно перевіреному в судовому засіданні розрахунку, вимога позивача про стягнення 3%-річних підлягає задоволенню частково в сумі 988,27 грн. в решті заявленої до стягнення 3%- річних слід відмовити як необґрунтованої.

Вимога позивача про стягнення 5160,87 грн. втрат від інфляції обґрунтована і підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 7500,08 грн. пені (згідно наданого розрахунку).

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Як вбачається з п. 7.2.8 договору, в разі несплати або несвоєчасної оплати відповідачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3. договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати відповідачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен ден прострочення по день фактичної оплати.

Однак, згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

З огляду на вищевикладене, вимога позивача про стягнення штрафних санкцій обґрунтована, але підлягає задоволенню частково – в сумі 7202,29 грн., оскільки саме таку суму становить сума пені, за період заборгованості, згідно розрахунку, перевіреного судом в судовому засіданні. В решті заявленій до стягнення пені слід відмовити, як необґрунтованій.

Твердження відповідача, щодо вимоги позивача є безпідставними, як в сумі заявленого боргу так і штрафних санкцій до уваги судом не приймаються, поскільки відповідач не виконав п. п. 6.1, 6.2 договору, а також позивач просить стягнути плату за підключене теплове навантаження.

Виходячи з вищевикладеного, позов слід задовольнити частково.

          Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати в частині задоволених вимог покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Видавничо-поліграфічне об’єднання “Запоріжжя” (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 52, р/р 2600805942001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 33243097) на користь Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району м. Запоріжжя (69006, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, буд. 79-А, п/р № 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код 32121458) 92188,24 грн. основного боргу, 7202,29 грн. пені, 5160,87 грн. втрат від інфляції, 988,27 грн.–3% річних, 1055,40 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

          В решті позову відмовити.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

          Рішення підписане “02” листопада 2009 р.

Суддя Н.С. Кутіщева