Ухвала суду № 68375384, 17.08.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

Єдиний унікальний номер судової справи 415/2376/15-ц

Номер провадження 2-к/415/1/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2017 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Краснокутської М.О.,

за участі секретаря Тимофієвої О.В.,

за участю представника заявника ОСОБА_1,

представника боржника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Компанії «Річком Лімітед» (Reachcom Limited) провизнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 30 квітня 2012 року у справі (провадженні) за позовом «Річком Лімітед» (Reachcom Limited) до Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу», Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат»про стягнення заборгованості за Угодою про кредитну лінію,-

В С Т А Н О В И В:

16.04.2015 року Компанія «Річком Лімітед» (Reachcom Limited) надіслала до суду клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 30 квітня 2012 року у справі (провадженні) № 111798 за позовом компанії «Річком Лімітед» (Reachcom Limited) (Республика Кіпр) (зареєстрована у Реєстрі компанії Республіки Кіпр під номером НЕ 83671, з місцезнаходження за адресою 2-4 Арх. Макаріос III Авеню, Кепітал Сентер, 9-1 поверх, 1505 Нікосія, Республіка Кіпр ( 2-4 Arch. Macarios III Avenue, Capital Center, 9th Floor, 1505 Nicosia, Repablic of Cyprus) до Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» -(Боржник-1 ) код за ЄДРПОУ 24068988, з місцезнаходженням за адресою: вул. Щорса, 48, м. Донецьк, 83050, Україна) та Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» (Боржник-2) (код за ЄДРПОУ 05441447, з місцезнаходженням за адресою: вул. Шмідта, буд 4, м. Алчевськ, Луганська область, 94202, Україна) про стягнення простроченої заборгованості за Угодою по кредитну лінію від 16 вересня 2005 року в сумі 47900000 доларів США заборгованості, 9354792,90 доларів США нарахованих процентів, 5991,04 фунтів стерлінгів в рахунок арбітражних витрат та 271498,87 фунтів стерлінгів в рахунок юридичних видатків, витрат і виплат та покладенням на ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» та Корпорацію «Індустріальна спілка Донбасу» як солідарних боржників судових витрат Стягувача (компанії «Річком Лімітед») (Reachcom Limited) (Республіка Кіпр) у звязку з поданням цього клопотання.

Представник Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» ОСОБА_2 в своїх запереченнях зазначив наступне. Корпорація «Індустріальна спілка Донбасу» є юридичною особою, яка зареєстрована відповідно до законодавства України та має своє місцезнаходження за адресою Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Орджонікідзе, будинок 6 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 25 квітня 2016 року надається). ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» є юридичною особою, яка зареєстрована відповідно до законодавства України та має своє місцезнаходження за адресою Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вулиця Вілєсова, будинок 20А (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 14 червня 2016 року надається). Краматорський міський суд Донецької області є судом, до компетенції якого віднесено надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (арбітражного суду) 1 стосовно Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» як боржника. Сєвєродонецький міський суд Луганської області є судом, до компетенції якого віднесено надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (арбітражного суду) стосовно ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» як боржника. Процедура визнання та виконання рішень іноземних судів є спеціальною процедурою, яка встановлена Розділом VIII Цивільного процесуального кодексу України (Про визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні). Цей розділ Цивільного процесуального кодексу України не містить в собі спеціальних правил стосовно «множинності» боржників в одній справі та права вибору заявником суду, який має розглядати клопотання. Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Конвенцію та Протокол № 1 було ратифіковано Верховною Радою України. Пунктом 1 зазначеного Закону передбачено наступне: «Україна повністю визнає на своїй території дію статті 25 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикції Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції». Статтею 9 Конституції України передбачено, що «чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України». Статтею 19 Закону України «Про міжнародні договори України» передбачено наступне: «Чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору». Відповідно до статті 8 ( Законодавство, відповідно до якого суд вирішує справи) Цивільного процесуального кодексу України «суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів, України та міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України». Статтею 17 (Застосування судами Конвенції та практики Суду) Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено , що «суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права». Таким чином, «судом, встановленим законом» для розгляду клопотання Річком про надання дозволу на примусове виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 30 квітня 2012 року в частині, яка стосується Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» є Краматорський міський суд Донецької області, а в частині, яка стосується ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» - Сєвєродонецький міський суд Луганської області. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 116 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 травня 2016 року по цій справі було зазначено наступне: «Разом з тим, суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання про надання дозволу на примусове виконання рішення, допустили помилку, застосувавши до даних правовідносин норми цивільного законодавства України, оскільки відповідно до п. 26 Кредитного договору від 16 вересня 2005 року, укладеного між Корпорацією «Індустріальна спілка Донбасу», ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», компанією «Rееfеrway Limited» та компанією «Річком Лімітед» (Reachcom Limited) (Республіка Кіпр) дана угода регулюється та тлумачиться відповідно до законодавства Англії. Вважаючи за можливе розглянути дану справу в частині двох боржників, суд першої інстанції послався на ст. 543 ЦК України, при цьому не звернувши уваги на те, що матеріально-правові відносини між сторонами регулюються відповідно до законодавства Англії. Таким чином, застосування норм матеріального законодавства України до даних правовідносин є передчасним». Відповідно до статті 8 Закону України "Про міжнародне приватне право" «при застосуванні права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі з метою встановлення змісту норм права іноземної держави суд чи інший орган може звернутися в установленому законом порядку до Міністерства юстиції України чи інших компетентних органів та установ в Україні чи за кордоном або залучити експертів». Отже при розгляді цієї справи в частині двох боржників суд має застосовувати законодавство Англії. Предметом арбітражного розгляду була вимога Річком до відповідача корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу», Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» та компанії «Ріфервей Лімітед» (Стор. 6 Рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 30 квітня 2012 року). Відповідно до Рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 30 квітня 2012 року постановлено наступне: «Оголосите, що Відповідачі несуть солідарну відповідальність сплати на користь Річком 47 900 000,00 доларів США, 9 354 792,90 доларів США в рахунок процентів до 16 березня 2012 року та додаткові проценти, починаючи з 17 березня 2012 року до дати цього Арбітражного рішення за ставкою 11 відсотків річних обчислених за методом нарахування Річком, 5 991,04 фунтів стерлінгів в рахунок арбітражних витрат та 277498, 87 фунтів стерлінгів в рахунок юридичних видатків, витрат и виплат. (стор. 30-31 Рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 30 квітня 2012 року). Відповідно до ч.7 ст. 395 Цивільного процесуального кодексу України «якщо рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню». Враховуючи, що Рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 30 квітня 2012 року вже могло бути виконаним в повному обсязі (або частково) одним з відповідачів по справі, а саме компанією «Rееfеrway Limited», у звязку з чим обовязок Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» та ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» перед Річком може бути припинений, керуючись ст.. 395 Цивільного процесуального кодексу України, в цій справі потребує зясуванню інформація чи було виконано компанією «Rееfеrway Limited» Рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 30 квітня 2012 року, і якщо так, то в якій частині. Просив суд розглянути питання про передання справи на розгляд іншому суду відповідно до правил підсудності.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 підтримав подане клопотання, надав пояснення, аналогічні викладеним у ньому та просив клопотання задовольнити.

Представник Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав раніше надані письмові заперечення проти клопотання, а також вважав, що компанія «Rееfеrway Limited» підлягає залученню до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

Представник ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» в судове засідання не зявився, причин неявки не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №9341600732239 (а.с.251), письмових заперечень, заяв, клопотань до суду не надав.

Відповідно до вимог ч.5 ст.395 ЦПК України, неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою з сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду.

Суд, розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Лондонського міжнародного арбітражного суду від 30 квітня 2012 року у справі (провадженні) № 111798 за позовом компанії «Річком Лімітед» (Reachcom Limited) (Республика Кіпр) до Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу», Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» та компанії «Ріфервей Лімітед» про стягнення простроченої заборгованості за Угодою про кредитну лінію від 16 вересня 2005 року в сумі 47900000 доларів США заборгованості за Угодою про кредитну лінію, 9354792,90 доларів США нарахованих процентів, 5991,04 фунтів стерлінгів в рахунок арбітражних витрат та 271498,87 фунтів стерлінгів в рахунок юридичних видатків, витрат і виплат позов задоволено, стягнуто з відповідачів на користь стягувачапростроченої заборгованості за Угодою про кредитну лінію від 16 вересня 2005 року в сумі 47900000 доларів США заборгованості за Угодою про кредитну лінію, 9354792,90 доларів США нарахованих процентів, 5991,04 фунтів стерлінгів в рахунок арбітражних витрат та 271498,87 фунтів стерлінгів в рахунок юридичних видатків, витрат і виплат (т.1 а.с.194-223).

16 квітня 2015 року компанія «Річком Лімітед» звернулась до Лисичанського міського суду Луганської області з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 30 квітня 2012 року.

Ухвалою Лисичанського міського суд від 20 серпня 2015 року клопотання компанії «Річком Лімітед» (Reachcom Limited) до Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу», Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» про надання дозволу на примусове виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 30 квітня 2012 року було задоволено, рішення визнано та надано дозвіл на його примусове виконання.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 29 жовтня 2015 року апеляційну скаргу Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» та Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» відхилено, ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 20 серпня 2015 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 травня 2016 року касаційну скаргу Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» та Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» задоволено частково, ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 20 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 29 жовтня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з ч.6 ст.395 ЦПК України, розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання.

Відповідно до ст. 396 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено:

1) якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;

2) якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи;

3) якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;

4) якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;

5) якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;

6) якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;

7) якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;

8) в інших випадках, встановлених законами України.

Відповідно до ст.5 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, укладеної у Нью-Йорку в 1958 р., та ст.36 Закону "Про міжнародний комерційний арбітраж" у визнанні й виконанні арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямоване, тільки якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем, де запитуються визнання й виконання, докази того, що: сторони в арбітражній угоді були за застосованим до них законом якоюсь мірою недієздатними або ця угода недійсна за законом, якому сторони підпорядкували цю угоду, а за відсутності в арбітражній угоді вказівки про нього - за законом держави, де рішення було постановлено; сторона, проти якої постановлено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд чи з інших причин не могла подати свої пояснення; дане рішення постановлене щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою або такого, що не підпадає під умови останньої чи арбітражного застереження в договорі сторін, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди чи арбітражного застереження (однак та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплюються арбітражною угодою чи арбітражним застереженням, може бути визнана й виконана, якщо ці постанови можуть бути відокремлені від постанов з питань, які не охоплюються такими угодою або застереженням); склад арбітражного органу або арбітражний процес не відповідали угоді сторін чи, за відсутності такої, - закону тієї держави, де мав місце арбітраж; рішення ще не стало обов'язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання було зупинено компетентною владою держави, в якій воно було постановлене чи закон якій було застосовано.

При розгляді клопотання судом встановлені наступні обставини, які не заперечувались сторонами.

Рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 30 квітня 2012 року за законодавством держави, на території якої воно постановлено, набрало законної сили, що підтверджено копією листа Лондонського міжнародного арбітражного суду від 24 березня 2015 року з посвідченим перекладом українською мовою (т.1 а.с.262), а також не заперечувалось сторонами. Доказів, що рішення ще не стало обов'язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання було зупинено компетентною владою держави, в якій воно було постановлене, представниками боржників не надано.

Боржники були повідомлені про розгляд справи своєчасно, що не заперечувалося сторонами. Доказів, що сторона, проти якої постановлено рішення, була якоюсь мірою недієздатною, не була належним чином повідомлена про розгляд чи з інших причин не могла подати свої пояснення суду не надано.

Рішення у справі ухвалене компетентним судом і не належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України, що підтверджено матеріалами справи та не заперечувалось сторонами. Доказів, що рішення постановлене щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою або такого, що не підпадає під умови останньої, склад арбітражного органу або арбітражний процес не відповідали угоді сторін, також не надано.

Доказів наявності рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили представниками боржників не надано, вказані обставини ними не заперечувались.

Передбачений законодавством строк пред'явлення рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 30 квітня 2012 рокудо примусового виконання в Україні пропущено не було, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, представник компанії «Річком Лімітед» первісно звернувся до суду з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду 16 квітня 2015 року (т.1.а.с.1), що також не заперечувалось представниками боржників.

Предмет спору у справі про стягнення заборгованості за Угодою про кредитну лінію підлягає судовому розгляду за законами України, що не заперечувалось сторонами.

Представником заявника ОСОБА_1 в судовому засіданні на підтвердження відсутності сплати станом на 26 січня 2017 року жодним з боржників сум, які були присуджені на користь компанії «Річком Лімітед», надано відповідний лист за підписом директора компанії «Річком Лімітед» Веліссаріос Маратефтіс з посвідченим перекладом українською мовою (т.3 а.с.257-258). На день розгляду справи представникамиборжників не надано суду доказів добровільного виконання рішення арбітражного суду жодним з боржників, а тому наведені в запереченнях представника Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» ОСОБА_2 припущення про можливість на цей час повного або часткового виконання зобовязання компанією «Ріфервей Лімітед» суд вважає необґрунтованими.

Доводи представника Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» ОСОБА_2 щодо наявності підстав для залучення компанії «Ріфервей Лімітед» до участі у справі суд вважає немотивованими, виходячи з того, що коли рішення іноземного суду (арбітражу) постановлено щодо кількох боржників, частина яких не проживає (не перебуває) в Україні і не має на її території майна, суд розглядає питання про визнання й виконання цього рішення лише щодо боржників, які проживають (перебувають на території України або мають там майно). Як вбачається з матеріалів справи, вимоги до компанії «Ріфервей Лімітед» виходять за межі змісту та обсягу клопотання заявника, місцем розташування компанії «Ріфервей Лімітед» є Британські Віргінські острови, доказів наявності майна компанії на території України представником боржника не надано.

Доводи представника Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» ОСОБА_2 щодо порушення правил підсудності суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.392 ЦПК України, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Станом на 25 квітня 2016 року корпорація «Індустріальна спілка Донбасу», відповідно до даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.3 а.с.225), станом на 14 червня 2016 року ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», відповідно до даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.3 а.с.221).

Проте, суд виходить з того, що на час звернення заявника з клопотанням до суду ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» було зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальний справ від 02.09.2014 року № 27/0/38-14 визначено, що розгляд справ, підсудних Алчевському міському суду Луганської області здійснюється Лисичанським міським судом Луганської області, зміни у місцезнаходженні юридичних осіб відбулися пізніше.

Враховуючи, що за наявності двох боржників, зареєстрованих в різних містах, стягувач вправі за своїм вибором звернутися до суду з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, суд вважає безпідставними посилання представника Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» ОСОБА_2 на порушення правил підсудності при розгляді клопотання компанії «Річком Лімітед» Лисичанським міським судом Луганської області.

Доводи представника Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» ОСОБА_2 про необхідність застосування судом законодавства Англії до даних правовідносин суд вважає немотивованими, виходячи з засадничіх принципів розгляду клопотань про визнання й виконання рішення іноземних судів, а саме, що такі клопотання суд розглядає у визначених ними межах та обсязі і не може виходити в обговорення правильності цих рішень по суті, тобто на розгляді суду перебуває лише питання щодо правильності дотримання процесуальних, процедурних питань і відсутні підстави для застосування норм матеріального права.

В Ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 травня 2016 року також відсутні вказівки щодо необхідності застосування до даних правовідносин матеріального законодавства Англії, а лише зазначено про передчасність та помилковість застосування норм матеріального права України.

Виходячи зі змісту ст.5 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні та виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти клопотання стягувача. Враховуючи, що вимоги ч.2 ст.369 ЦПК України також мають застосовуватися, виходячи з цих положень, та з огляду на відсутність доведеності з боку представників боржників наявності жодних підстав для відмови у задоволенні клопотання, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання компанії «Річком Лімітед» провизнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 30 квітня 2012 року.

Відповідно до ст.395 ч.8 ЦПК України, якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

Станом на 17.08.2017 року Національнім банком України встановлено офіційний курс гривні щодо іноземної валюти: курс долара США 25,572720 грн., курс фунту стерлінгів 32,909845 грн.

Керуючись ст. 390-398 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання компанії «Річком Лімітед» (Reachcom Limited) провизнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 30 квітня 2012 року у справі (провадженні) за позовом «Річком Лімітед» (Reachcom Limited) до Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу», Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат»про стягнення заборгованості за Угодою про кредитну лінію задовольнити.

Визнати рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 30 квітня 2012 року у справі (провадженні) № 111798 за позовом компанії «Річком Лімітед» (Reachcom Limited) (Республика Кіпр) (зареєстрована у Реєстрі компаній Республіки Кіпр під номером НЕ 83671, з місцезнаходженням за адресою: 2-4 Арх. Макаріос III Авеню, Кепітал Сентер, 9-1 поверх, 1505 Нікосія, Республіка Кіпр (2-4 Arch. Macarios III Avenue, Capital Center, 9th Floor, 1505 Nicosia, Repablic of Cyprus) до Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» (код за ЄДРПОУ 24068988, з місцезнаходженням за адресою: вул. Орджонікідзе, 6, м. Краматорськ, Донецька область, Україна, інд. 84306), та Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» (код за ЄДРПОУ 05441447, з місцезнаходженням за адресою: вул. Вілєсова, буд 20а, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, Україна, 93400) про стягнення простроченої заборгованості за Угодою про кредитну лінію від 16 вересня 2005 року в сумі 47900000 доларів США, що становить згідно офіційного курсу Національного Банку України станом на 17.08.2017 року (курс 25,572720) 1224933288 (один мільярд двісті двадцять чотири мільйони девятсот тридцять три тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. заборгованості за Угодою про кредитну лінію; 9354792,90 доларів США нарахованих процентів, що становить згідно офіційного курсу Національного Банку України станом на 17.08.2017 року (курс 25,572720) 239227499, 48969 (двісті тридцять девять мільйонів двісті двадцять сім тисяччотириста девяносто девять) грн. 49 коп.; 5991,04 фунтів стерлінгів, що становить згідно офіційного курсу Національного Банку України станом на 17.08.2017 року (курс 32,909845) 197164,20 (сто девяносто сім тисяч сто шістдесят чотири) грн. 20 коп. в рахунок арбітражних витрат та 271498,87 фунтів стерлінгів, що становить згідно офіційного курсу Національного Банку України станом на 17.08.2017 року (курс 32,909845) 8934985,73 (вісім мільйонів девятсот тридцять чотири тисячі девятсот вісімдесят пять) грн. 73 коп. в рахунок юридичних видатків, витрат і виплат та надати дозвіл на його примусове виконання.

Стягнути з Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» та Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» на користь Компанії «Річком Лімітед» (Reachcom Limited) судовий збір в сумі 121( сто двадцять одна) грн. 80 коп. по 60 (шістдесят) грн. 90 коп.з кожного.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду заяви про апеляційне оскарження протягом 5-ти днів з дня її проголошення, а якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує - пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: М.О. КРАСНОКУТСЬКА