Рішення № 6837478, 26.08.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.09 Справа № 26/100/09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СЛОБОДА КО”, 08042, с. Червона Слобода, Київська область, вул. Заводська, буд. 1

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, 69002, АДРЕСА_1

про стягнення 5 220, 23 грн.

Суддя Юлдашев О.О.

Представники:

від позивача: Малиновський Р.К., на підставі довіреності б/н від 28.07.2009р.

від відповідача: не зявився

ТОВ “СЛОБОДА КО” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 5 220, 23 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 55 від 07.04.2008р.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 525, 526 ЦК України, ст. 1, 5, 49, 61, 64, 82 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.08.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 26/100/09, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 26.08.2009р. об 11 годині 40 хвилин.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 26.08.2009р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судовому засіданні 26.08.2009р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві № 710 від 28.07.2009р. та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором купівлі-продажу № 55 від 07.04.2008р. в сумі 5 220, 23 грн.

Зокрема зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 55 від 07.04.2008р. Позивач поставив відповідачу газовану солодку воду в асортименті на загальну суму 8 446, 56 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною від 22.10.2008р. та накладною № 22-5/10 від 22.10.2008р.

Відповідач частково здійснив оплату за поставлений товар у розмірі 4 127, 00 грн. що підтверджується прибутковими касовими ордерами від 26.01.2009р., від 16.03.2009р., від 15.04.2009р., від 16.04.2009р., від 30.03.2009р., від 23.02.2009р.

Відповідно до п. 2.2. Договору покупець зобовязаний розрахуватись за партію товару на умовах відстрочення платежу не більше 15 банківських днів від дати отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця або іншими способами не забороненими чинним законодавством України.

Відповідач розрахунку у повному обсязі не сплатив, тому сума заборгованості за поставлений товар складає 5 220, 23 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судове засідання не зявився. Заяв про розгляд справи за його відсутності до господарського суду від відповідача не надходило.

Відповідно до частини 1 статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Частиною 6 цієї статті передбачено, що фізична особа може мати кілька місць проживання.

Водночас громадянин визнається субєктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 Господарського кодексу України та Розділу 3 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.

Таким чином місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як субєкта господарювання.

Згідно свідоцтву про державну реєстрацію (перереєстрацію) субєкта підприємницької діяльності фізичної особи від 12.09.2003р. ПП ОСОБА_1 знаходиться за адресою: 69002, АДРЕСА_1.

Саме ця адреса відповідача зазначена у позовній заяві ТОВ “СЛОБОДА КО”.

Приймаючи рішення за відсутності відповідача господарський суд бере до уваги те, що він не надав суду відомостей про зміну даних його державної реєстрації, в тому числі і місця знаходження. Копія ухвали про порушення провадження у справі від 10.08.2009р. направлена відповідачу рекомендованим листом до канцелярії господарського суду Запорізької області не поверталась.

Крім того, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Господарський суд також враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) та про неможливість прибуття в судове засідання.

До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ “СЛОБОДА КО” (продавець) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 55 від 07.04.2008р. (надалі - Договір), за яким покупець оформлює замовлення на продукцію (надалі - Товар), яка є в наявності на складі продавця. Продавець здійснює поставку, а покупець приймає і оплачує партію товару в асортименті, кількості і цінах, зазначених в накладних, які є невідємною частиною договору (п. 1.2 Договору).

Позивачем поставлено відповідачу газовану солодку воду в асортименті на загальну суму 8 446, 56 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною від 22.10.2008р. та накладною № 22-5/10 від 22.10.2008р.

Відповідачем частково погашено суму основної заборгованості по Договору у сумі 4 127, 00 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами від 26.01.2009р., від 16.03.2009р., від 15.04.2009р., від 16.04.2009р., від 30.03.2009р., від 23.02.2009р.

Відповідно до п. 2.2. Договору покупець зобовязаний розрахуватись за партію товару на умовах відстрочення платежу не більше 15 банківських днів від дати отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця або іншими способами не забороненими чинним законодавством України.

Згідно п. 3.8 Договору у випадку не оплати вартості товару у відведений договором строк, покупець зобовязаний повернути покупцю нереалізований товар протягом пяти банківських днів з моменту закінчення відведеного строку оплати за отриманий товар (транспортні витрати, котрі повязані з поверненням товару бере на себе Покупець). Повернення товару можливе лише тільки за письмовим проханням покупця і згодою продавця в присутності повноважних представників Продавця і Покупця в термін згідно п. 3.8 та виконання п. 3.7, на основі накладних на повернення товару та при умові, що до закінчення терміну придатності товару залишилось не менше місяця (п. 3.9 Договору).

Відповідач не виконав умови договору, заборгованість у повному обсязі не сплатив, товар не повернув, тому станом на 26.08.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 5 220, 23 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав .

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до субєкта, який порушив зобовязання, не звільняє цього субєкта від обовязку виконати зобовязання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобовязання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір купівлі-продажу № 55 від 07.07.2008р.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В даному випадку відповідач зобовязався розрахуватися за поставлений товар не більше 15 банківських днів від дати отримання товару (п. 2.2 Договору).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Строк виконання зобовязання відповідачем за поставлений товар закінчився 12.11.2008р.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобовязання за договором купівлі-продажу № 55 від 07.04.2008р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобовязання і сплати суми боргу.

Враховуючи встановлений факт невиконання ФОП ОСОБА_1. грошових зобовязань за договором купівлі-продажу № 55 від 07.04.2008р., вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу по Договору в розмірі 4 319, 56 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 535, 62 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 3 % річних від простроченої суми 51, 63 грн. та пеню у розмірі 313, 42 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобовязання.

Пунктом 5.2 договору № 55 від 07.04.2008р. передбачено, що покупець за несвоєчасну оплату, згідно п. 2.2 договору або не своєчасне повернення товару, згідно п. 3.8, п. 3.9. Договору сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, яка діє в період, за який нараховується пеня

Пеня нарахована відповідачу за період з 13.11. 2008р. по13.05.2009р. від суми боргу в розмірі 4 319, 56 грн. Розрахунок пені (міститься в позовній заяві) здійсненний позивачем вірно і тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобовязань, вимоги про стягнення 51, 63 грн. 3 % річних, а також 535, 62 грн. - втрат від інфляції грошових коштів є обґрунтованими, підтверджуються розрахунками позивача (розрахунок у позовній заяві) також підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (69002, АДРЕСА_1, розрахункові рахунки не відомі, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СЛОБОДА КО” (08042, с. Червона Слобода, Київська область, вул. Заводська, буд. 1, п/р 26003300967101 у Київській філії КБ “Експобанк”, МФО 322700, код ЄДРПОУ 30641031) 4 319 (чотири тисячі триста девятнадцять) грн. 56 коп. основного боргу, 313 (триста тринадцять) грн. 42 коп. - пені, 51 (пятдесят одну) грн. 63 коп. три відсотка річних від простроченої суми, 535 (пятсот тридцять пять) грн. 62 коп. - втрат від інфляції грошових коштів, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат на державне мито і 315 (триста пятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя