Рішення № 6837118, 16.11.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" листопада 2009 р.Справа № 6/80-Д

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Терлецька-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін

від позивача Мозговий М.О. - довіреність №3 від 16.01.2009р.

Григор'єва Н.О. - розпорядник майна

від відповідача Копанєв А.О. - директор (паспорт ВМ 396518 від 29.07.97р.)

від прокурора: Гребенюк Р.В. - начальник відділу представництва облпрокуратури

Розглянув справу за позовом Першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах державив особі Державного підприємства "Науково-дослідний інститут радіосистем" (м.Житомир)

до Науково-виробничого підприємства "Діада К" (м. Житомир)

про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 30.06.2005 року

Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду зпозовом про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 30.06.2005р., укладеного між Державним підприємством "Науково-дослідний інститут радіосистем" та Науково-виробничим підприємством "Діада К".

В судовому засіданні прокурор та представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві та письмових обгрунтуваннях до позовних вимог (а.с.36-37). Позовні вимоги мотивовані тим, що при укладенні спірного договору ДП "Науково-дослідний інститут" не отримало погодження Міністерства промислової політики на передачу державного майна для використання у спільній діяльності, що є порушенням положень Статуту підприємства та положень чинного законодавства.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.21-23). Вважає, що прокурором пропущений строк позовної давності для звернення до суду щодо визнання недійсним даного договору, оскільки органи прокуратури знали про факт укладання договору про спільну діяльність ще при проведенні в 2006р. перевірки з приводу вирішення конфлікту, що виник під час виконання договору про спільну діяльність. Посилається на лист прокуратури Богунського району м. Житомира №16/06 від 26.01.2006р., де зазначено, що перевіркою було встановлено, що 30.06.2005р. НВП "Діада К" та Житомирський Науково-дослідний інститут радіосистем уклали договір про спільну діяльність. Крім того зазначив, що немає підстав визнавати договір про спільну діяльність недійсним, оскільки договір виконувався, інститут надавав доступ до приміщень працівникам ТОВ "Діада К", інститут обслуговував обладнання, а розподіл прибутку залежав від кількості виробленої продукції.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2005 року між Науково-виробничим підприємством "Діада К" (Відповідач) та Державним підприємством "Науково-дослідний інститут радіосистем" (Позивач) було укладено договір про спільну діяльність, відповідно до умов якого сторони зобов'язуються шляхом об'єднання майна та зусиль спільно діяти в сфері виготовлення металоконструкцій для досягнення наступних спільних господарських цілей: розширення виробництва, одержання прибутку (а.с.14).

Сумісна діяльність сторін буде здійснюватись у відповідності до Додаткових угод (додатків), що додаються до даного договору, в яких сторони визначають порядок оплати, терміни, етапи та інші умови сумісної діяльності по кожному виду продукції (п.2.2 договору).

01.07.05р. між тими ж сторонами було підписано додаткову угоду №1 (додаток №1 до договору), відповідно до якої сторони, зокрема, домовились про наступне:

1. Розпочати з 01.07.05р. сумісну діяльність з випуску нижньої рами гітербоксів (надалі-рами) по кресленню №70А 114845. Визначити план випуску рами у розмірі 200шт./добу (4400 шт./місяць).

2. Стороні -1 (НВП "Діада-К") у строк до 15.07.05р. забезпечити сумісну діяльність електрозварювальним обладнанням, технологічним оснащенням та технічною документацією.

3. Стороні-2 (Науково-дослідний інститут радіосистем) у строк до 15.07.05р. забезпечити сумісну діяльність необхідними приміщеннями та верстатним парком для виконання спільних проектів за даним договором.

Прокурор та позивач, звертаючись з позовом до суду, ставлять вимогу про визнання договору про сумісну діяльність недійсним у зв'язку з тим, що його укладено без законних на те підстав, зокрема, без отримання погодження від Міністерства промислової політики України, якому підпорядкований позивач, на передачу державного майна в користування.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до положень Статуту, затвердженого наказом Міністерства промислової політики України №399 від 12.09.2002р. та зареєстрованого виконкомом Житомирської міської ради 24.12.2002р., Державне підприємство Науково-дослідний інститут радіосистем створене з метою отримання прибутку за рахунок наукової, виробничої та підприємницької діяльності в різних галузях народного господарства, переважно в галузі створення нових зразків техніки спеціального призначення по закріпленому за підприємством напрямку, для здійснення заходів по поліпшенню соціально-побутових умов робітників підприємства і задоволення потреб замовників.

Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту (п.4.2 Статуту).

Майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства.

Відчуження засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за підприємством, здійснюється за погодженням з Мінпромполітики у порядку, що встановлений чинним законодавством (п.4.4 Статуту).

Пунктом 4.9 Статуту заборонено підприємтву передавати безоплатно закріплене за ним майно іншим підприємствам, організаціям і установам, а також громадянам. Реалізація зайвого майна і передача майна в оренду здійснюється підприємством за узгодженням з Мінпромполітики (а.с.9).

Відповідно до ст.1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватись на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі і координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності (ст.1131 ЦК України).

Як зазначалось вище, відповідно до Статуту позивач підпорядкований Міністерству промислової політики України. Його майно є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання.

Згідно ст. 136 Господарського Кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Відповідно до п.1, 4 "Положення про Міністерство промислової політики України", що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1538, Мінпромполітики є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної промислової політики. Мінпромполітики відповідно до покладених на нього завдань здійснює відповідно до законодавства функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Судом встановлено, що позивачем в якості внесків у спільну діяльність згідно договору від 30.06.2005р. надавалось державне майно, зокрема, цехи та устаткування.

При цьому, в порушення Статутних вимог позивач не звертався до Мінпромполітики за відповідним погодженням.

Таким чином, договір про спільну діяльність від 30.06.2005р. укладений сторонами з порушенням норм чинного законодавства.

Згідно ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Оскільки сторонами в момент укладення договору не дотримано вищезазначених положень чинного законодавства, наявні всі підстави для визнання договору про спільну діяльність недійсним.

Стосовно доводів відповідача про пропуск прокурором строку позовної давності для звернення з даним позовом суд зазначає наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Заперечуючи доводи відповідача щодо пропуску строку позовної давності для звернення до суду, прокурор пояснив, що прокуратура області 10.11.2008р. дізналася про допущені порушення при укладенні договору про спільну діяльність під час розгляду заяви з кредиторськими вимогами НВП "Діада К", які грунтуються на спірному договорі про спільну діяльність, у справі про банкрутство Державного підприємства "Науково-дослідний інститут радіосистем" №3/96-Б, що знаходиться в провадженні господарського суду Житомирської області.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Житомирської області від 10.11.2008р. по справі № 3/96-Б призначено до розгляду заяву НВП "Діада К" про визнання кредитором на суму 70997,00 реальних збитків та 131092,50 Євро упущеної вигоди, які грунтуються на договорі про спільну діяльність від 30.06.2005р., укладеного між сторонами.

В січні 2006 року прокуратурою Богунського району м.Житомира проводилась перевірка звернення директора НВП "Діада К" з приводу недопущення директором НДІ радіосистем працівників підприємства до робочих місць на терирорії інституту.

За результатами перевірки прокуратурою 26.01.2006р. за №16/06 дана заявнику відповідь про усунення порушень законодавства про працю (а.с.58).

Законність укладеного між сторонами договору про спільну діяльність не була предметом прокурорської перевірки.

Отже, суд погоджується з обгрунтуванням прокурора, що перебіг позовної давності по даному спору за позовом прокуратури почався з 10.11.2008р. і строк позовної давності не пропущено.

Враховуючи викладене, позов обгрунтований, заявлений відповідно до вимог чинного законодавства та підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір про спільну діяльність від 30.06.2005р., укладений між Державним підприємством "Науково-дослідний інститут радіосистем" та Науково-виробничим підприємством "Діада К".

3. Стягнути з Науково-виробничого підприємства "Діада К" (10005, м.Житомир, провулок Оздоровчий, 5, код 13558494):

- на користь Державного бюджету України - 85,00грн. державного мита;

- на користь Державного бюджету України - 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (р/р 31218259703002 в УДК в м.Житомирі, код ЗКПО 22062319, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, МФО - 811039, код доходу 22050000).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.

Дата підписання рішення : 23 листопада 2009 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам

4 - прокурору