Рішення № 6836689, 24.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.11.09 р.                     Справа № 7/234                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В.Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка

До відповідача: Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк

Предмет спору: стягнення 30870, 97 грн. двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електроспоживання за липень 2009р.

За участю представників:

від позивача: Секлейді О.С. - дов.

від відповідача: Перекрест В.Ф., Антофій М.О., Бурдовіцина Н.М. - дов.

У судовому засіданні 11.11.2009р. на підставі ст.77 ГПК України оголошена перерва до 24.11.2009р.

СУТЬ СПОРУ:                     

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м.Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк про стягнення 30870, 97 грн. двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електроспоживання за липень 2009р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на перевищення відповідачем договореної величини електроспоживання у липні 2009р., а також на договір про постачання електричної енергії №13 від 20.04.2007р. з додатковими угодами та додатками; акт звірки розрахунків; акт прийняття – передавання товарної продукції за липень 2009р.; повідомлення №39/13 від 27.07.2009р. про перевищення договірної величини; рахунок №39/13.105252 від 27.07.2009р.; повідомлення про вручення поштового відправлення від 29.07.2009р.; реєстр відправленої кореспонденції від 29.007.2009р. та поштові квитанції від 29.07.2009р. №9931, №9932, №9933;розрахунок перевищення договірної величини.

За клопотаннями позивача від 27.10.2009р., від 11.11.2009р. до матеріалів справи залучені додаткові документи, в тому числі акт звірки розрахунків на спірну суму.

Разом із клопотанням від 27.10.2009р. позивач також надав для залучення у справу докази сплати відповідачем суми фактично спожитої електроенергії за липень 2009р.

У відзиві та у судових засіданнях відповідач підтвердив факт перевищення договірної величини за спірний період, проте проти позову заперечив, посилаючись на той факт, що споживання електроенергії понад договірні величини зумовлено об’єктивними причинами, з метою здійснення невідкладних та необхідних робіт, просить відмовити у задоволенні позову та судові витрати покласти на позивача.

В поясненнях від 23.11.2009р. відповідач зазначив, що підписання акта звірки на спірну суму здійснено з метою належного ведення бухгалтерського обліку, проте акт звірки не є первинним документом, який підтверджує чи спростовує заборгованість однієї сторони перед іншою. Відповідач також посилається на той факт, що у відповідності до п.5.10 спірного договору, позивач повинен був письмовим повідомленням довести до відповідача договірні величини електроспоживання. Також відповідач вважає, що позивач не надіслав на адресу ОКП „Донецьктеплокомуненерго” повідомлення, обов’язковість якого передбачена п.п.19 п.9.1 р.9 Договору №13 від 20.04.2007р., що є порушенням умов договору.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” № 575/97-ВР від 16 жовтня 1997 року та пункту 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28,зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за N 417/1442, у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.11.2006 р. N1497, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.12.2006р. за № 1294/13168 (далі по тексту ПКЕЕ) споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір на користування електричною енергією №13 від 20.04.2007р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками та додатковими угодами.

Згідно п.9.5 Договору, його укладено на строк до 31.12.2007р. та вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору не надійде заява однієї зі сторін про відмову від договору або його перегляду. З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що в період виникнення спірної суми сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.1 Договору, постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 2235,4 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач, посилаючись на перевищення відповідачем договірної величини електроспоживання у липні 2009р. та несплату останнім рахунку за перевищення договірних величин, просить стягнути в примусовому порядку з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” 30870, 97 грн. двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електроспоживання за липень 2009р.

Відповідач у відзиві №юр/3194 від 27.10.2009р. підтвердив той факт, що договірною величиною є 15100 кВт/год у липні 2009р., а також той факт, що відповідачем за спірний розрахунковий період спожито 67907 кВт/год, проте позовні вимоги заперечив, посилаючись на той факт, що споживання електроенергії понад договірні величини зумовлено об’єктивними причинами, з метою здійснення невідкладних та необхідних робіт.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймають з огляду на нижчевикладене.

Для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 01 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою встановленою додатком №7 „Обсяги очікуваного споживання електричної енергії та потужності споживачем” до цього Договору (п.5.1 Договору).

Пунктом 11 Порядку постачання електроенергії споживачам, затвердженого Постановою Кабміну України від 24.03.1999 р. №441 із змінами та доповненнями, встановлено, що граничні величини споживання електроенергії та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід’ємною частиною договору.

Згідно п.5.2 Договору, заявлені споживачем згідно з п.5.1 Договору обсяги споживання електричної енергії узгоджуються сторонами і оформлюються додатком №8 „Договірні величини споживання електричної енергії” до цього Договору як договірні величини споживання електричної енергії.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У виконання умов договору та приписів чинного законодавства, сторони уклали відповідний додаток № „Договірні величини споживання електричної енергії на 2009 рік” до Договору, згідно якого обсяг постачання електроенергії на липень 2009р. складає 15,1 тис.кВт/год. Вказаний додаток підписаний обома сторонами без зауважень та скріплений печатками обох підприємств.

Згідно п.4.4 ПКЕЕ, споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач листом №803 від 16.07.2009р. звернувся до позивача з пропозицією збільшити договірні величини електроспоживання на липень 2009р. до 55 тис.кВт/год.

Листом №2291 від 22.07.2009р. позивачем було відмовлено відповідачу у коригуванні договірних величин електроспоживання на липень 2009р. у зв’язку із наявністю в останнього заборгованості по спірному договору. В підтвердження факту отримання вказаного листа відповідачем, в матеріалах справи наявні поштова квитанція №9386 від 22.07.2009р. та повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.07.2009р. з приміткою „увед.об отказе в кор.ДВ”. Факт отримання вищевказаного листа також підтверджений відповідачем.

Таким чином, суд дійшов висновку, що договірною величиною споживання електроенергії на липень 2009р. є 15100 кВт/год, що також вказано у відзиві відповідача та підтверджено його представником у судових засіданнях.

Згідно п. 6.14 Правил (в редакції, яка діяла в спірний період), перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Відповідно до акта прийняття – передавання товарної продукції за липень 2009р., підписаного обома сторонами без зауважень та скріпленого печатками обох підприємств, відповідач спожив у липні 2009р. 67907 кВт/год., що також підтверджено представником відповідача у судовому засіданні та вказано письмовому відзиві на позов.

Згідно п.5.8 Договору, перевищення споживачем договірних величин споживання електричної енергії визначається постачальником як різниця фактично спожитої активної електроенергії за розрахунковий період, згідно з актом прийняття-передавання товарної продукції та договірною величиною електроспоживання, встановленою на цей розрахунковий період, згідно з умовами розділу 5 цього Договору.

Таким чином, відповідач фактично спожив електричної енергії понад договірну величину у липні 2009р. на 52807 кВт/год (67907 кВт/год – кількість фактично спожитої електроенергії у липні 2009р. мінус 15100 кВт/год – договірна величина електроспоживання на липень 2009р.).

Згідно ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”, споживачі (крім населення) у випадку споживання електроенергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Згідно п. 6.11 Правил, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами. Тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка.

Облік електричної енергії та порядок розрахунків за неї узгоджені сторонами в розділі 7 Договору та Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору.

Відповідно до п.9 Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, підписаного обома сторонами без зауважень та скріпленого печатками обох підприємств, Нарахування за понад договірне споживання електричної енергії відображується в окремому рахунку, який споживач електричної енергії повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ у термін до 3 робочих днів після закінчення розрахункового місяця. Термін сплати такого рахунку визначається вимогами п.7 цього Додатку.

Пунктом 7 Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору передбачено, що для проведення остаточного розрахунку споживач у термін до 3 робочих днів після закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електроенергії. Цей рахунок має бути сплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання. В разі неявки споживача для отримання рахунку, постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.

Враховуючи наведене, позивач направив на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією рахунок №39/13.105252 від 27.07.2009р. за перевищення договірної величини у кількості 52807 кВт/год. на суму 30870, 97 грн. та повідомлення №39/13 від 27.07.2009р. про перевищення договірних величин споживання електроенергії, в підтвердження чого в матеріалах справи наявні поштова квитанція №9932 від 29.07.2009р. та поштове повідомлення про вручення поштового відправлення від 29.07.2009р. з приміткою „счет о ПДВ, увед. о ПДВ за июль 2009г.”.

Факт отримання вказаних рахунка та повідомлення також підтверджений представником відповідача у судовому засіданні.

Відповідач заперечив проти стягнення з нього спірної суми, посилаючись на те, що позивач не надіслав на адресу ОКП „Донецьктеплокомуненерго” повідомлення, обов’язковість якого передбачена п.п.19 п.9.1 р.9 Договору №13 від 20.04.2007р., що вважає порушенням умов договору.

Такі заперечення відповідача судом до уваги не приймаються з огляду на той факт, що п.п.19 п.9.1 р.9 Договору передбачено складання сторонами такого повідомлення, як повідомлення про встановлення договірних величин споживання електричної потужності.

Приписами Правил користування електричною енергією чітко визначені поняття договірної величини електричної енергії та потужності, зокрема пунктом 1.2 ПКЕЕ встановлено, що:

- договірна величина споживання електричної енергії – узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період;

- договірна потужність – узгоджена із споживачем на розрахунковий період відповідно до нормативних актів та зазначена у договорі гранична величина сумарної споживаної електричної потужності в періоди максимального навантаження енергосистеми, яка встановлюється для окремої площадки вимірювання потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт/год. і більше, що не має спільної з іншими площадками вимірювання споживача технологічної електричної мережі.

Даний спір виник внаслідок перевищення споживачем (відповідачем) договірних величин не електричної потужності, а електричної енергії, спірний рахунок виставлений відповідачу також за перевищення договірних величин електричної енергії, а отже посилання відповідача на повідомлення про встановлення договірних величин споживання електричної потужності є необґрунтованим та безпідставним.

Крім того, п.п.21 п.9.1 р.9 Договору, передбачене повідомлення про перевищення договірних величин споживання електричної енергії, яке було надіслано відповідачу разом з рахунковим на спірну суму, та факт отримання якого останнім вже встановлений судом вище.

Суд, при прийнятті рішення по цій справі, також враховує й те, що відповідачем здійснені конклюдентні дії направлені на визнання спірної суми, зокрема, з матеріалів справи вбачається, що відповідач вже сплатив обсяг фактично спожитої електроенергії у липні 2009р. у кількості 67907 кВт/год., в підтвердження чого відповідач надав суду розбівки оплати за активну електроенергію, платіжне доручення №11 від 20.08.2009р. та виписки банку.

Крім того, сторони підписали без будь-яких зауважень та скріпили своїми печатками двосторонній акт звірки розрахунків до договору №13, згідно якого у відповідача перед позивачем значиться заборгованість за перевищення договірної величини споживання у сумі 30870, 97 грн.

Відповідач також, в обґрунтування своїх заперечень посилається на той факт, що акт звірки не є первинним документом, який підтверджує чи спростовує заборгованість однієї сторони перед іншою.

Заперечення відповідача в цій частині судом не приймаються з огляду на те, що акт звірки розрахунків досліджений судом не як первинний документ в підтвердження визнання відповідачем спірної суми, а розглянутий судом та взятий до уваги у сукупності з іншими наявними в справі документами.

З матеріалів справи та пояснень обох представників сторін вбачається, що до теперішнього часу рахунок на суму 30870, 97 грн. є несплаченим.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників обох сторін, суд дійшов висновку, що факт перевищення договірної величини у сумі 30870, 97 грн. позивачем доведений.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст.ст.526, 527 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року N28,зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 2.08.1996 р. за N417/1442, у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.11.2006 р. N1497, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.12.2006р. за № 1294/13168, Порядку постачання електроенергії споживачам, затвердженого Постановою Кабміну України від 24.03.1999 р. №441 із змінами та доповненнями, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк про стягнення 30870, 97 грн. двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електроспоживання за липень 2009р. задовольнити.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом користування 260303041292 в ОПЕРВ філії – ДОУ ВАТ „Ощадний банк”, МФО 335106, ЗКПО 00131268) 308 70, 97 грн. за перевищення договірних величин енергоспоживання.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, поточний рахунок 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, МФО 334464, ЗКПО 00131268) 309, 00 грн. державного мита, 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати підписання його повного тексту.

Повний тексту рішення складений та підписаний 24.11.2009р.

Суддя