Ухвала суду № 68366099, 07.08.2017, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/3728/17

1-кс/264/658/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2017 рік м. Маріуполь

Слідчий суддя Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області Мирошниченко Ю.М. при секретарі Ткачук Г.В., за участю прокурора Даглі Є.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника Кальміуського відділу Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області Даглі Є.К. про надання дозволу на проведення позапланової перевірки на предмет дотримання вимог законодавства про працю,

В С Т А Н О В И В :

Начальник Кальміуського відділу Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області Даглі Є.К. звернувся до слідчого судді Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області з клопотанням про надання дозволу спеціалістам Головного управління Держпраці у Донецькій області на проведення позапланової перевірки Державної установи «Маріупольський виправний центр (№138)» (ідентифікаційний код юридичної особи 08563197), розташованого за адресою: м. Маріуполь, с. Каменськ, вул. Каменська, 71 на предмет дотримання вимог законодавства про працю.

З матеріалів клопотання вбачається, що в провадженні слідчого відділу Кальміуського відділення поліції Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017051700000071 від 03.08.2017, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 172 КК України.

Маріупольською місцевою прокуратурою № 2 на підставі ст. 26 Закону України «Про прокуратуру» проведено перевірку додержання законодавства про працю засуджених Державної установи «Маріупольський виправний центр (№138)» в ході якої, встановлені грубі порушення.

Так, встановлено, що засуджений ОСОБА_3 працевлаштований в Державній установі «Маріупольський виправний центр (№138)» на ділянці переробки без укладання строкового трудового договору. Згідно відомостей нарахування заробітної плати за травень 2017 року встановлено, що ОСОБА_3 відпрацював за вказаний період часу 120 годин та нараховано йому заробітну плату у розмірі 65,28 грн. Згідно відомостей нарахування заробітної плати за квітень 2017 року встановлено, що ОСОБА_3 відпрацював за вказаний період часу 104 години та нараховано йому заробітну плату у розмірі 244,8 грн.

Згідно відомості нарахування заробітної плати за січень 2017 року встановлено, що засудженим (ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6 та іншим 37 чоловікам) нараховувалась заробітна плата виходячи з окладу 1600 грн.

Згідно відомості нарахування заробітної плати за березень 2017 року встановлено, що засудженим (ОСОБА_7, ОСОБА_8 та іншим 2 чоловікам) нараховувалась заробітна плата виходячи з окладу 1600 грн.

З огляду на викладене, посадовими особами Державної установи «Маріупольський виправний центр (№138)» при нарахуванні заробітної плати за фактично відпрацьований час до уваги не бралась мінімальна заробітна плата встановлена Законом на 1 січня 2017 у розмірі 3200 грн.

Аналогічні порушення допущенні посадовими особами Державної установи «Маріупольський виправний центр (№138)» при нарахуванні заробітної плати за фактично відпрацьований час з усіма засудженим протягом 2016-2017 років без дотримання мінімальних гарантій щодо нарахування та виплати заробітної плати засудженим у мінімальних розмірах визначених Законом.

На теперішній для виконання завдання кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, необхідно провести позапланову перевірку на Державної установи «Маріупольський виправний центр (№138)» для встановлення порушень чинного законодавства з охорони праці та встановлення кола винних осіб, які допустили вказані порушення, які необхідні для встановлення істини по даному кримінально провадженню.

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, положення діючого законодавства, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання з наступних підстав.

Так згідно частини 2 статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Чинний КПК не містить норми, яка безпосередньо регламентує можливість та порядок звернення слідчого та прокурора з клопотанням про проведення позапланової перевірки та компетенцію слідчого судді щодо вирішення такого клопотання, а в ст. 131 КПК України не передбачено такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Не регламентований чинним КПК України також і порядок розгляду таких клопотань слідчого або прокурора, обсяг доказування при розгляді такого клопотання, критерії, за якими слідчий суддя повинен визначати достатність підстав для надання дозволу на проведення позапланової перевірки.

Доводи клопотання прокурора є безпідставними, оскільки не відповідають вимогам КПК України, так прокурор не надав суду для вивчення матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовується необхідність призначення позапланової перевірки, потреби досудового розслідування, які виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи юридичної особи, про яке йдеться в клопотанні прокурора, а також жодним чином не обґрунтував необхідність призначення перевірки саме на підставі ухвали слідчого судді та не зазначив про те, в чому полягає неможливість отримання даних, які цікавлять слідство в інший спосіб, зокрема в порядку ст. 93 КПК України, з огляду на те, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, до числа яких положення п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України відносять слідчого і прокурора, а не слідчого суддю, повноваження якого регламентовані п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України.

У разі виникнення у органу досудового розслідування труднощів при витребуванні та отриманні від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, документів чи інших відомостей, відповідно до розділу ІІ КПК України, застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, тобто такі заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановлених законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.

Разом з тим, до клопотання прокурора не додано жодного доказу на підтвердження того, що органом досудового слідства вичерпані можливості збирання доказів в інший спосіб, а інші докази слідство не може отримати в порядку ст. 93 КПК України в інший спосіб, окрім призначення позапланової перевірки.

Діючий КПК України обмежує процесуальний статус сторони обвинувачення виключно процесуальними діями.

Вирішення слідчим суддею таких клопотань не охоплюється його повноваженнями, які мають реалізовуватися в спосіб, передбачений процесуальним законом, адже не відносяться ані до заходів забезпечення кримінального провадження, ані до слідчих дій, ані до негласних слідчих дій, в КПК України відсутня процесуальна процедура розгляду таких клопотань. Положеннями КПК України не передбачено повноважень слідчого судді призначати перевірку.

В рішенні Європейського суду у справі «Михайлюк та Петров проти України» від 10.12.2009 р. зазначено, що вираз «згідно із законом» насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві, також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права. Ті ж самі обґрунтування стосуються і посилань слідчого судді на положення ч. 2 ст. 93 КПК України, адже дана норма передбачає, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих дій та негласних слідчих дій, витребування та отримання документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК і не містить окремого права прокурора, слідчого звертатися до слідчого судді з таким клопотаннями.

Призначення позапланової перевірки не є ні слідчою, ні негласною слідчою дією, ні заходом забезпечення кримінального провадження, з клопотаннями про проведення яких вправі звертатись слідчий, прокурор до слідчого судді.

Положення КПК України не відносять до компетенції слідчого судді вирішення питання щодо надання дозволу на проведення перевірки, ст. 132 КПК України не передбачає такого заходу кримінального провадження, не регламентує порядок розгляду таких клопотань, обсяг доказування при розгляді такого клопотання, критерії, за якими слідчий суддя повинен визначати достатність підстав для надання дозволу на проведення перевірки. Положеннями КПК України не передбачено повноважень слідчого судді призначати перевірку.

З урахуванням викладеного, клопотання про надання дозволу на проведення позапланової перевірки задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 93, 132 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання начальника Кальміуського відділу Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області юрист 2 класу Даглі Є.К. про надання дозволу на проведення позапланової перевірки на предмет дотримання вимог законодавства про працю у Державній установі «Маріупольський виправний центр (№138)» (ідентифікаційний код юридичної особи 08563197), розташованого за адресою: м. Маріуполь, с. Каменськ, вул. Каменська, 71, залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Мирошниченко Ю.М.