Рішення № 6836496, 23.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.11.09 р.                     Справа № 43/234                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання (помічнику судді) Максимовій В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Мактраст”, м. Макіївка

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Рутченківський завод “Гормаш”, м. Донецьк

про стягнення суми заборгованості у розмірі 22824грн., 3% річних у розмірі 285,14грн., збитків від інфляції у розмірі 547,78грн., всього – 23656,92грн.

Представники сторін:

від позивача: Ветрова Е.В. за дов. б/н від 05.01.09р.

від відповідача: представник не з’явився

Згідно із ст.69 ГПК України за ухвалою від 08.10.09р. справу розглянуто в більш тривалий термін.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Мактраст”, м. Макіївка, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства “Рутченківський завод “Гормаш”, м. Донецьк, про стягнення суми заборгованості у розмірі 22824грн., 3% річних у розмірі 285,14грн., збитків від інфляції у розмірі 547,78грн., всього – 23656,92грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір №20-06/2008-У від 20.06.08р., калькуляцію вартості 1 години роботи автокрану КАТО без заправки паливом, затвердженої 20.06.08р., калькуляцію вартості 1 км пробігу автокрану КАТО вантажопід`ємністю 120 тон, затвердженої 20.06.08р., норми витрат бензину, дизельного палива для транспорту, працюючого на ВАТ РЗ “Гормаш”, банківську виписку за 04.07.08р. у сумі 119620грн., рахунки-фактури №02-07/2008-у1 від 02.07.08р. у сумі 119620грн., №31-07/200/-у1 від 31.07.08р. у сумі 96796грн., акт на послуги №31-07/2008-у1 від 31.07.08р. у сумі 96796грн., претензію вих.№44/02 від 26.03.09р., повідомлення про вручення поштового відправлення №177474, розрахунок суми позову.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла внаслідок надмірно перерахованого авансу за підрядні роботи по договору №20-06/2008-У від 20.06.08р., у сумі 22824грн. та 3% річних у розмірі 285,14грн., збитки від інфляції у розмірі 547,78грн. за користування чужими грошовими коштами.

Водночас у позові заявлені вимоги про забезпечення позову шляхом накладання арешту на розрахункові рахунки відповідача.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивачем не підтверджено ймовірність припущення того, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Відтак, у задоволенні вимог про забезпечення позову у справі шляхом накладання арешту на розрахункові рахунки відповідача, слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.

Відповідач у судові засідання не з’явився, через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву №977 від 08.10.09р., в якому визнав позовні вимоги частково у сумі основного боргу у розмірі 22824грн., проти стягнення 3% річних та індексу інфляції у сумі 832,92грн. заперечив, в зв`язку з тим, що відсутній обгрунтований розрахунок та підстави їх нарахування.

Згідно клопотання б/н від 23.11.09р. представник відповідача просив суд розглянути справу без його участі та з урахуванням раніше поданого відзиву.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Крім цього, позивачу у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.06.08р. між Відкритим акціонерним товариством “Рутченківський завод “Гормаш” (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Мактраст” (замовник) був укладений договір №20-06/2008-У.

За умовами договору виконавець зобов`язався надати послуги краном “КАТО” 120 тн. (з режимом роботи 8 годин) з 07.07.08р. по 25.07.08р. по монтажу конструкції ректифікаційної колони на Ясинівському КХЗ (м. Макіївка) /пункт 1.1. договору/. Замовник зобов`язався здійснити оплату за виконані роботи, шляхом перерахування 100% передплати грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 3-х днів з моменту отримання рахунку-фактури /пункт 2.1. договору/.

Згідно пункту 2.2. договору вартість 1 години робіт крана (без заправки) складає: 951грн., у т.ч. ПДВ 20% 158,50грн.; вартість 1 км/пробігу складає: 55грн., у т.ч. ПДВ 20% 9,17грн.

При завершенні робіт виконавець надає замовнику акт виконаних робіт по фактичному пробігу крана та фактично відпрацьованому краном часу /пункт 3.1. договору/.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.08р. /пункт 5.3. договору/.

На виконання умов договору відповідач виставив позивачу рахунок-фактури №02-07/2008-у1 від 02.07.08р. у сумі 119620грн., позивач в свою чергу перерахував відповідачу передплату у сумі 119620грн., що підтверджується банківською випискою за 04.07.08р.

Представлені у справі докази свідчать про те, що відповідач надав послуги автокраном КАТО, вартістю 96796грн., що підтверджується актом на послуги №31-07/2008-у1 від 31.07.08р., підписаним представниками сторін з прикладанням фірмових печаток підприємств без зауважень та заперечень.

Оскільки, у відповідача після надання послуг автокраном КАТО, обумовлених договором №20-06/2008-У від 20.06.08р., безпідставно залишилися грошові кошти у розмірі 22824грн., позивачем у претензії вих.№44/02 від 26.03.09р. було запропоновано відповідачу сплатити суму заборгованості у розмірі 22824грн. протягом 7 днів з моменту отримання претензії.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №177474 претензія була отримана представником відповідача 01.04.09р.

Проте відповідач залишив претензію без відповіді та грошові кошти у сумі 22824грн. позивачу не повернув.

Як встановлено судом, строк дії договору №20-06/2008-У від 20.06.08р. сплив 31.12.08р.

Згідно до вимог ст.6 ГПК України, підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення претензії. Тобто у випадку порушення майнових прав і законних інтересів інших підприємств та організацій порушник зобов’язаний вжити заходів до усунення порушення.

Однак, як встановлено судом, відповідач свої зобов’язання не здійснив, безпідставно набуті грошові кошти у сумі 22824грн. не повернув.

З огляду на викладене, на теперішній час, відповідач безпідставно володіє грошовими коштами позивача у сумі 22824грн.

За приписами ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати внаслідок придбання або збереження майна суб’єкта господарювання без достатніх на те підстав.

Згідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

При цьому, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно, незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Стаття 1213 ЦК України передбачає, що набувач зобов’язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Оскільки, позивачем сплачено передплату у розмірі 119620грн., а вартість наданих послуг автокраном КАТО становить 96796грн. та, оскільки строк дії договору сплив 31.12.08р., то у відповідача відсутні будь-які правові підстави набуття та збереження грошових коштів у розмірі 22824грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №977 від 08.10.09р. визнав позовні вимоги у сумі основного боргу у розмірі 22824грн.

Відповідно до ст.22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 ГПК України).

Разом з тим позивачем, внаслідок безпідставного користування відповідачем грошовими коштами, які належать позивачу, у сумі 22824грн., останнім на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред`явлено до стягнення 3% річних у сумі 285,14грн., де період нарахування 09.04.09р. по 07.09.09р. та інфляційне збільшення заборгованості у сумі 547,78грн., де період нарахування квітень 2009р. по липень 2009р.

Ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

У претензії вих.№44/02 від 26.03.09р. позивач запропонував відповідачу сплатити суму заборгованості у розмірі 22824грн. протягом 7 днів з моменту отримання претензії. Як встановлено судом претензія була отримана представником відповідача 01.04.09р. Таким чином відповідач був зобов`язаний повернути позивачу безпідставно набуті грошові кошти у сумі 22824грн. строком до 08.04.09р.

Проте, відповідач в установлені строки не повернув грошові кошти у сумі 22824грн., як наслідок нарахування 3% річних та інфляційної складової є обгрунтованим.

Розрахунок 3% річних та інфляційної складової є аріфметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого приймається судом до уваги як доказ по справі.

Натомість, заперечення відповідача щодо відсутності обгрунтованого розрахунку та підстави нарахування 3% річних та інфляційної складової судом не приймаються, оскільки повністю спростовуються матеріалами справи.

За таких обставин, враховуючи те, що позов повністю доведений позивачем та відповідає обставинам справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Мактраст”, м. Макіївка до Відкритого акціонерного товариства “Рутченківський завод “Гормаш”, м. Донецьк про стягнення суми заборгованості у розмірі 22824грн., 3% річних у розмірі 285,14грн., збитків від інфляції у розмірі 547,78грн., всього – 23656,92грн., підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, а саме державне мито, інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.174 Господарського кодексу України, ст.ст.625, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, ст.ст.4, 6, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Мактраст”, м. Макіївка до Відкритого акціонерного товариства “Рутченківський завод “Гормаш”, м. Донецьк про стягнення суми заборгованості у розмірі 22824грн., 3% річних у розмірі 285,14грн., збитків від інфляції у розмірі 547,78грн., всього – 23656,92грн., задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Рутченківський завод “Гормаш” (83025, м. Донецьк, вул. Петровського, 74; код ЄДРПОУ 00176383, р/р 26008301611374 в філії Куйбишевського відділення ПІБ м. Донецьк, МФО 334408) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мактраст” (юридична адреса: 86103, Донецька обл., м. Маківка, вул. 40 років Радянської України, 62; поштова адреса: 86123, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Тайожна, 1; код ЄДРПОУ 3129099, р/р 26009010026 в Донецькій філії ЗАТ “ЕБРФ”, МФО 394589) заборгованість у розмірі 22824грн., 3% річних у розмірі 285,14грн., збитки від інфляції у розмірі 547,78грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 236,57грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               

Надруковано 4 примірники:

2 – позивачу;

1 – відповідачу;

1 – у справу.