Рішення № 6836443, 17.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.11.09 р.                     Справа № 9/97                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Закритого акціонерного товариства „Ельфа”, м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Хозяюшка Плюс”, м.Маріуполь

про стягнення 28295грн.23коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Шаповалова А.О. – представник (за довіреністю №2/2009 від 01.01.2009р.);

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Закрите акціонерне товариство „Ельфа”, м.Київ, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Хозяюшка Плюс”, м.Маріуполь про стягнення заборгованості в розмірі 28295грн.23коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 22926грн.04коп., пені в розмірі 2009грн.85коп., 3% річних в розмірі 369грн.16коп. та інфляційних витрат в розмірі 2990грн.18коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки товару №22/08-1 від 22.08.2008р., видаткові накладні №24049 від 26.08.2008р., №27497 від 06.10.2008р., №28584 від 20.10.2008р., №27383 від 03.10.2008р., платіжне доручення №372 від 26.03.2009р.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду від 31.08.2009р., 30.09.2009р., 19.10.2009р. заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не з’явився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №340217 Товариство з обмеженою відповідальністю „Хозяюшка Плюс”, м.Маріуполь станом на 11.09.2009р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України зареєстроване як юридична особа.

28.10.2009р. позивачем надані письмові пояснення №21/10-1 від 21.10.2009р., відповідно до яких останній наполягає на задоволенні позову.

Крім того, 17.11.2009р. позивачем надане клопотання б/н від 17.11.2009р. про зміну підстави позову, згідно з яким останній зазначає, що за видатковими накладними №24049 від 26.08.2008р., №27497 від 06.10.2008р. зобов`язання сторін виникли на підставі фактичних (позадоговірних) правовідносин, а за видатковими накладними №28584 від 20.10.2008р., №27383 від 03.10.2008р. – на підставі договору поставки №22/08-1 від 22.08.2008р., у зв`язку з чим зменшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 22926грн.04коп., пеню в розмірі 819грн.71коп., 3% річних в розмірі 112грн.50коп. та інфляційні витрати в розмірі 789грн.77коп.

Суд розглядає змінені та зменшені позовні вимоги відповідно до клопотання б/н від 17.11.2009р.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

22.08.2008р. між Закритим акціонерним товариством „Ельфа”, м.Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю „Хозяюшка Плюс”, м.Маріуполь укладений договір поставки товару №22/08-1, відповідно з яким продавець (позивач) зобов`язується поставляти парфюмерно-косметичну продукцію (далі - товар) згідно замовлень покупця, за цінами і в асортименті, погодженими сторонами у специфікаціях до договору, а покупець (відповідач) зобов`язується приймати та оплачувати товар у строки і на умовах даного договору (п.1.1 договору).

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором поставки товару №22/08-1 від 22.08.2008р.

Відповідно до п.2.1 договору асортимент, ціни на товар, у тому числі надавані знижки, рекомендована ціна продажу товару погоджуються сторонами в специфікаціях до даного договору. Про зміну асортименту, ціни на товар постачальник повідомляє покупця не менш, ніж за 14 календарних днів до моменту введення таких змін в дію, шляхом надання відповідної специфікації.

Пунктом 2.3 договору встановлено, що поставка товару здійснюється згідно замовлень покупця на поставку товару. Замовлення покупця на поставку товару повинні містити наступну інформацію: найменування та реквізити покупця, дату замовлення, асортимент та кількість товару, адресу поставки, орієнтовні строки поставки. Покупець подає постачальнику замовлення, складені у письмовій формі, коштами електронного/факсимільного зв`язку або безпосередньо через представника постачальника не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати поставки.

Строки поставки товару встановлюються індивідуально по кожній конкретній поставці на підставі домовленості сторін (п.2.4 договору).

В розпорядженні суду відсутні письмові замовлення покупця на товар, наразі суд не вважає це перешкодою для надання належної юридичної кваліфікації факту поставки.

За твердженням позивача, на виконання умов договору, останнім на адресу відповідача була здійснена поставка товару, що підтверджується видатковими накладними №28584 від 20.10.2008р., №27383 від 03.10.2008р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Фактичне отримання відповідачем товару за видатковими накладними №28584 від 20.10.2008р., №27383 від 03.10.2008р. підтверджується підписом представника відповідача на зазначених накладних в графі „получил(а)” та печаткою підприємства.

Належність вказаних накладних до предмету спору перевірена судом.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що оплата за товар здійснюється на протязі 45 календарних днів з моменту отримання товару покупцем. Моментом отримання товару покупцем вважається дата оформлення видаткових документів на товар постачальником.

За приписом ч.1 ст530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, граничним строком оплати отриманого товару є:

За видатковою накладною №27383 від 03.10.2008р. – 17.11.2008р.;

За видатковою накладною №28584 від 20.10.2008р. - 04.12.2008р.

За твердженням позивача, за видатковою накладною №27383 від 03.10.2008р. відповідачем було здійснено повернення товару на суму 4200грн.90коп., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія видаткової накладної (повернення) №ХП-006963 від 03.10.2009р.

Одночасно, всупереч вимогам договору та закону товар, отриманий за накладною №28584 від 20.10.2008р. відповідачем не оплачений до теперішнього часу, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви сума основного боргу, що виникла на підставі договору поставки №22/08-1 від 22.08.2008р. становила 7850грн.40коп.

На ряду з зазначеним, позивач зазначає, що між сторонами існували позадоговірні правовідносини щодо поставки на адресу останнього продукції.

Так, на виконання умов домовленості останнім на адресу відповідача здійснена поставка продукції, що підтверджується видатковими накладними №24049 від 26.08.2008р., №27497 від 06.10.2008р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на вищезазначених накладних та печаткою підприємства, на підставі чого суд вважає, що продукція прийнята відповідачем без заперечень.

За приписом ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.2 п.1 ст.11 ЦК України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язувальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін, направлених на встановлення цих правовідносин.

Отже, угода укладена між сторонами шляхом підписання вищезазначених накладних відповідачем.

Згідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, прийнявши продукцію від позивача, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати отриманого товару.

Як зазначено позивачем, відповідач частково оплатив вартість отриманого товару на суму 2000грн.00коп., що підтверджується платіжним дорученням №372 від 26.03.2009р., у зв`язку з чим несплаченою залишилась сума в розмірі 15075грн.64коп. Крім того, у клопотанні б/н від 17.11.2009р. позивачем зазначено, що оплата в розмірі 2000грн.00коп. була зарахована ним на погашення заборгованості за видатковою накладною №24049 від 26.08.2008р.

У зв`язку з несплатою боргу позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №116 від 22.04.2009р. про погашення заборгованості за поставлений товар (докази направлення претензії відповідачу наявні в матеріалах справи). Як зазначено позивачем, дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до вимог ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки строк оплати сторонами не встановлювався, в даному випадку, суд вважає за необхідне при встановлені моменту виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати отриманої продукції застосувати положення ч.2 ст.530 ЦК України, на підставі якої зобов`язання щодо оплати поставленого товару виникає у відповідача після спливу семиденного строку з моменту пред`явлення позивачем грошової вимоги, в даному випадку – з 05.05.2009р.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається (ст.525 ЦК України).

Аналогічно, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором та домовленістю сторін виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви за останнім утворилась заборгованість в розмірі 22926грн.04коп.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за товар, поставлений на підставі договору поставки №22/08-1 від 22.08.2008р. та на підставі фактичних правовідносин сторін, суд робить висновок, що заборгованості в розмірі 22926грн.04коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Ельфа”, м.Київ в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 22926грн.04коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 819грн.71коп.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов’язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що за несвоєчасну або неповну оплату товару відповідно до умов даного договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення платежу, за кожний день прострочення, виходячи із суми простроченого платежу.

На підставі вищезазначеного пункту договору позивачем нарахована пеня в розмірі 819грн.71коп. за період прострочення з 06.12.2008р. по 12.05.2009р. за накладною №28584 від 20.10.2008р.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок пені, враховуючи несвоєчасну оплату товару, господарський суд вважає вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 819грн.71коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач заявляє про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 112грн.50коп. та інфляційних витрат в розмірі 789грн.77коп.

Відповідно до ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Одночасно, п.5.2 договору передбачено, що за несвоєчасну або неповну оплату товару відповідно до умов даного договору покупець, крім пені, сплачує постачальнику суму заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також відсотки за неправомірне користування коштами постачальника в розмірі 3 відсотків річних від простроченої суми.

На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, 3% річних за накладною №28584 від 20.10.2008р. за період прострочення з 06.12.2008р. по 12.05.2009р. становлять суму в розмірі 102грн.59коп. та за видатковими накладними №24049 від 26.08.2008р., №27497 від 06.10.2008р. за період прострочення з 05.05.2009р. по 12.05.2009р. становлять суму в розмірі 09грн.91коп.

Крім того, інфляційні витрати за накладною №28584 від 20.10.2008р. за період прострочення з 06.12.2008р. по 12.05.2009р. становлять суму в розмірі 714грн.39коп. та за видатковими накладними №24049 від 26.08.2008р., №27497 від 06.10.2008р. за період прострочення з 05.05.2009р. по 12.05.2009р. становлять суму в розмірі 75грн.38коп.

Перевіривши арифметичний розрахунок позивача суд вважає, що зазначені ним суми не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в розмірі 112грн.50коп. та інфляційних витрат в розмірі 789грн.77коп. підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства „Ельфа”, м.Київ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Хозяюшка Плюс”, м.Маріуполь про стягнення заборгованості в розмірі 24648грн.02коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 22926грн.04коп., пені в розмірі 819грн.71коп., 3% річних в розмірі 112грн.50коп. та інфляційних витрат в розмірі 789грн.77коп. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Хозяюшка Плюс” (за адресою: вул. Артема, 134, м. Маріуполь, Донецька область, 87549, код ЄДРПОУ 34372707) на користь Закритого акціонерного товариства „Ельфа” (за адресою: вул.Сім`ї Сосніних, 9, м. Київ, 03148, код ЄДРПОУ 24591419) суму основного боргу в розмірі 22926грн.04коп., пеню в розмірі 819грн.71коп., 3% річних в розмірі 112грн.50коп. та інфляційні витрати в розмірі 789грн.77коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 246грн.48коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 205грн.58коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 17.11.2009р. оголошено повний текст рішення.

Суддя