Ухвала суду № 68364369, 15.08.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

Справа № 755/17567/16-ц Головуючий у 1 інстанції Виниченко Л.М.

Апеляційне провадження №22-ц/796/6409/2017 Суддя-доповідач Антоненко Н.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2017року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

у складі судді-доповідача АнтоненкоН.О.,

суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І. при секретарі Казанник М.М.,

за участю представника відповідача ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні майном.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія

в с т а н о в и л а :

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 16 березня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.04.2010 між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М., відповідно до умов якого з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_5 перед ОСОБА_6 за укладеним між ними 10.04.2010 договором позики на суму 6500 доларів США як еквівалент 51480грн відповідач передала в іпотеку ОСОБА_6 належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1.

20 січня 2011 року між тими самим сторонами був укладений договір про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 10.04.2010, відповідно до якого ОСОБА_5 на підставі договору позики від 10.04.2010 отримала від ОСОБА_6 валютні цінності в натурі на суму 10570 доларів США як еквівалент 83926грн.

27 травня 2016 року між ОСОБА_6 та його батьком ОСОБА_4 був укладений договір відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 10.04.2010, на підставі якого ОСОБА_4 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В., яка 04.10.2016 зареєструвала право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4

Виходячи з того, що належних і допустимих доказів на підтвердження правомірності набуття права власності на спірну квартиру позивач суду не надав, а зазначене питання є визначальним при вирішенні пред'явленого позову про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення відповідача з квартири та вселення в неї позивача, - суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_4

В апеляційні скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 березня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

В судове засідання апеляційного суду належним чином повідомлений про час і місце апеляційного розгляду позивач не з'явився, заяв та клопотань не надіслав, що відповідно до ст.305 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розглядові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити без змін законне і обгрунтоване рішення суду першої інстанції у даній справі.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення - залишенню без змін з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є усунення перешкод у здійсненні права власності на квартиру шляхом виселення з неї попереднього власника та вселення теперішнього.

Відповідно до положень ч.1 ст.319, ч.1 ст.321, ст.391 ЦК України у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права у вигляді позову про усунення перешкод у користуванні власністю, зокрема, і шляхом виселення особи з об'єкта права власності.

З огляду на наведене правильним є висновок суду першої інстанції про те, що визначальною при вирішенні спору у даній справі є та обставина, чи правомірно позивач набув право власності на спірну квартиру, адже на такі обставини посилалась відповідач, заперечуючи проти позову.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що належних і допустимих доказів на підтвердження правомірності набуття права власності на квартиру АДРЕСА_1 позивач суду не надав. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 та додані до неї документи такого висновку суду не спростовують.

Так, пунктом 12 Іпотечного договору від 10.04.2010, який по суті є договором про задоволення вимог іпотекодержателя і на підставі якого приватний нотаріус Стрельченко О.В. 04.10.2016 зареєструвала право власності на спірну квартиру за ОСОБА_4, передбачено, що у випадку невиконання іпотекодавцем (ОСОБА_5) письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушення зобов'язання іпотекодержатель може задовольнити за рахунок предмета іпотеки письмову вимогу про усунення порушення зобов'язання за цим договором та/або за договором позики шляхом набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержателем або шляхом продажу предмета іпотеки будь-якій особі будь-яким способом у порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку».

Позивач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції, в судові засідання не з'являвся, просив розглянути справу за його відсутності (ас30). Разом з тим позивач безпідставно не надав суду першої інстанції належні і допустимі докази на підтвердження факту наявності заборгованості ОСОБА_9 за договором позики та факту дотримання ним як особою, до якої на підставі Договору від 27.05.2016 перейшло право вимоги за Іпотечним договором від 10.04.2010, передбаченого п.12 Іпотечного договору порядку задоволення вимог іпотекодержателя, у зв'язку з чим правильним є висновок суду першої інстанції про недоведеність позивачем правомірності набуття ним права власності на спірне жиле приміщення.

З огляду на наведене долучені ОСОБА_4 до його апеляційної скарги не посвідчені у встановленому законом порядку (ст.64 ЦПК України) копії тексту Вимоги про усунення порушення виконання зобов'язань з повернення боргу за договором позики та копії документів на підтвердження направлення її відповідачу відповідно до положень ч.2 ст.303 ЦПК України не приймаються до уваги апеляційним судом, адже доказів на поважність причин їх неподання суду першої інстанції позивач не надав і на такі обставини не посилався.

Крім того, на момент реєстрації 04.10.2016 права власності спірної квартири за позивачем вона з 04.04.2015 перебувала під арештом, накладеним на підставі постанови державного виконавця відділу ДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві (ас8), що ставить під сумнів правомірність реєстрації права власності на вказане майно за позивачем у жовтні 2016 року. Арешт на спірну квартиру було накладено і ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23.03.2015 у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання недійсним договору комісії на продаж квартири (ас68-70).

За таких обставин висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_4 грунтується на встановлених судом обставинах і наявних у матеріалах справи доказах, а позовні вимоги про усунення перешкод у здійсненні права власності на спірну квартиру пред'явлені позивачем передчасно з огляду на спори, що розглядались і розглядаються судами України щодо стягнення з ОСОБА_5 заборгованості за договором позики від 10.04.2010 та оспорюванням нею правомірності реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,308,313,315 ЦПК України, колегія

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суддя-доповідач Н.О. Антоненко

Судді А.М. Стрижеус

О.І. Шкоріна