Ухвала суду № 68363467, 18.08.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 серпня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1072/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Є.Б., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

В С Т А Н О В И В:

05.07.2017 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 14.06.2016 по дату винесення рішення судом.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 34).

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надіслав письмові заперечення, в яких розгляд справи просив проводити без його участі (а.с. 47).

За таких обставин та з урахуванням приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, дійшов таких висновків.

Право кожного на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, при вирішенні спору щодо його прав та обов'язків передбачено пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка підлягає застосуванню відповідно до статті 9 Конституції України та статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

У розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції термін "суд, встановлений законом" поширюється не лише на правову основу створення чи законності існування суду, але й на положення щодо його компетенції та повноважень і на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (рішення Європейського суду з прав людини у справах від 20.07.2006 "Сокуренко і Стригун проти України" та від 07.11.2002 "Лавентс проти Латвії").

Відповідно до частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Положеннями частини другої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Таким чином Кодекс адміністративного судочинства України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місця проживання чи місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).

Альтернативний характер підсудності надає позивачу право вибору суду, до якого він може звернутися. Це один з двох судів: або суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача, або суд за місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до частини першої статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 №755-IV (далі по тексту - Закон №755-IV) визначено, що витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 9 Закону №755-IV в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до загальнодоступної інформації, розміщеної на сайті Державної фіскальної служби України - місцезнаходженням Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39393501) є: вул. Велика Перспективна, 55, Ленінський район, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006.

Відповідно до частини першої статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Частина друга статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України пов'язує надання позивачу права вибору адміністративного суду саме із зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача.

Тобто, для встановлення територіальної підсудності справи, суд повинен перевірити зареєстроване місце проживання (перебування, знаходження) позивача.

Відповідно до пункту 1.2 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 22.11.2012 №1077 реєстрація місця проживання або місця перебування особи - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції. Відомості про місце проживання та місце перебування особи вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - паспортний документ), довідки про звернення за захистом в Україні.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 №1382-IV реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Як свідчать матеріали справи, згідно з наданою позивачем копією паспорта громадянина України, зареєстрованим місцем проживання позивача ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 (а.с. 36).

Таким чином, позивач зареєстрований у встановлено законом порядку в Кіровоградській області.

Щодо наданих ОСОБА_1 копії договору купівлі-продажу квартири у м. Кременчуці Полтавської області та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, то суд вважає за необхідне зазначити, що даними документами підтверджено лише факт купівлі-продажу та реєстрації права власності на придбане майно. Проте цими документами не підтверджується факт реєстрації місця (проживання, перебування) позивача, як того вимагає стаття 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач звернувся з даним позовом до Полтавського окружного адміністративного суду, повноваження якого, згідно з Додатком №1 до Указу Президента України від 16.11.2004 №1417/2004 "Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі" розповсюджуються на територію Полтавської області.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що зазначена справа підсудна Кіровоградському окружному адміністративному суду, у зв'язку з чим не підлягає розгляду Полтавським окружним адміністративним судом.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі з'ясувалося, що справа територіально підсудна іншому суду.

З огляду на викладене справа, з урахуванням правил територіальної підсудності, підлягає передачі до Кіровоградського окружного адміністративного суду.

Відповідно до положень частин сьомої та дев'ятої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, розглядається адміністративним судом, до якого вона надіслана. Спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Передати адміністративну справу №816/1072/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про стягнення заборгованості по заробітній платі до Кіровоградського окружного адміністративного суду (вулиця Велика Перспективна, 40, Кропивницький, Кіровоградська область, 25006) для розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали в повному обсязі.

Суддя Є.Б. Супрун