Постанова № 68362979, 29.09.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 р. справа № 804/15804/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чорної В.В.

при секретарі судового засідання Попович Н.М.

за участю предстаників сторін:

позивача Лубенець С.В., Сосни І.Л.

відповідача Семенко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Авто» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002022203 від 07.05.2015 р., -

в с т а н о в и в:

19 листопада 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Авто» (далі - ТОВ «Гранд Авто») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0002022203 від 07.05.2015 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 947 855 грн., в тому числі за основним платежем - на суму 1 298 570 грн., за штрафними санкціями - на суму 649 285 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач у позовній заяві та письмових поясненнях послався на відсутність у відповідача підстав для проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Гранд Авто», передбачених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, у зв'язку з наданням позивачем необхідних пояснень та їх документальних підтверджень на запит податкового органу у встановлений законом строк. Також, позивач не погоджується з висновками податкового органу про відсутність факту реального здійснення господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «САП Технології» за період з 01.07.2014 року по 31.12.2014 року та ТОВ «Софт-Навігатор» за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року та з 01.05.2014 року по 31.07.2014 року, викладені в акті перевірки № 1219/22-04/323499777 від 15.04.2015 р., оскільки вказані висновки обґрунтовані виключно посиланням на дані зустрічних звірок по вказаним контрагентам, без надання належної оцінки первинним документам бухгалтерського та податкового обліку, що надавалися позивачем до перевірки. Також, на думку позивача, висновки податкового органу суперечать положенням ст.ст. 204, 215 ЦК України, якими закріплено принцип презумпції правомірності правочинів, оскільки нікчемність правочинів позивача з його контрагентами відповідачем з посиланням на встановлені юридичні факти, які б прямо вказували на їх недійсність, не доведена. Крім того, висновки відповідача суперечать принципу індивідуальної відповідальності платника податків, який не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства з боку його контрагентів. Посилаючись на зазначені обставини у їх сукупності, позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002022203 від 07.05.2015 р. (т. 1 а.с. 4-11, т.2 а.с. 69-71).

Представником відповідача за довіреністю Семенко Т.В. надані заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначено, що Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Гранд Авто» з питань дотримання вимог податкового законодавства при документальному підтвердженні господарських відносин з ТОВ «САП Технології» та ТОВ «Софт-Навігатор», за результатами якої складено акт № 1219/22-04/323499777 від 15.04.2015 р. За результатами перевірки відповідачем було встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 298 570 грн. за рахунок здійснення господарських операцій з ТОВ «САП Технології» та ТОВ «Софт-Навігатор», які не були спрямовані на реальне настання наслідків. Зазначені висновки зроблено податковим органом на підставі аналізу звітності та за результатами зустрічних звірок контрагентів-постачальників послуг позивача - ТОВ «САП Технології» та ТОВ «Софт-Навігатор», які в наданій позивачем господарській звітності зазначені як постачальники послуг з інформаційно-консультаційної підтримки Інтернет-сайту та впровадження системи SAP. При цьому, податковим органом встановлено відсутність можливості у зазначених контрагентів власними силами та за рахунок контрагентів-постачальників (ТОВ «Баста Трейд», ТОВ «Капрод», ТОВ «Атланта-Пром», ТОВ «Сервіс-Трейд-Груп», ПП «Діслав») виконувати вищенаведені послуги, зважаючи на відсутність їх за місцезнаходженням, незабезпечення основними засобами та трудовими ресурсами, а також враховуючи зареєстрований вид діяльності даних підприємств, пов'язаний з оптовою торгівлею. Крім того, представником відповідача зазначено, що надані позивачу послуги не відповідають суті та предмету договорів, укладених ТОВ «Гранд Авто» з ТОВ «САП Технології» та ТОВ «Софт-Навігатор», в актах здачі-прийому наданих послуг не зазначено конкретного змісту та обсягу наданих послуг. Посилаючись на викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (т.2 а.с. 62-64).

В судовому засіданні 29.09.2016 року представники позивача за довіреністю Лубенець С.В. та Сосна І.Л. просили суд задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві та письмових поясненнях по суті спірних праововідносин.

Представник відповідача за довіреністю Семенко Т.В. заперечила проти задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях проти адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «Гранд Авто» зареєстровано як суб'єкт господарської діяльності виконавчим комітетом Дніпропетровської міської Ради 18.02.2003 р. та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків, в тому числі, податку на додану вартість (т. 1 а.с. 46).

До видів діяльності даного підприємства належить торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (т.1 а.с. 47).

03.03.2015 року ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на адресу позивача направлено запит за вих. № 2558/10/04-63-22-0418 про надання документів та письмових пояснень по взаємовідносинам з ТОВ «САП Технології» за період липень-грудень 2014 року та ТОВ «Софт-Навігатор» за період січень-березень, травень-липень 2014 року (т.1 а.с. 32-33).

16.03.2015 року листом за вих. № 56 позивачем направлено на адресу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області пояснення по суті запиту та долучено копії відповідних первинних документів (т.1 а.с. 34-38).

18.03.2015 року керівником ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 78.4 ст. 78 ПК України та обставин, визначених п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, видано наказ № 175 «Про організацію проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Гранд Авто», який вручено під особистий підпис головному бухгалтеру ТОВ «Гранд Авто» (т.1 а.с. 45).

В період часу з 18.03.2015 р. по 07.04.2015 р. посадовими особами відповідача на підставі наказу № 175 від 18.03.2015 р. з відома директора та головного бухгалтера ТОВ «Гранд Авто» проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Гранд Авто» з питань дотримання вимог податкового законодавства при документальному підтвердженні господарських відносин з ТОВ «САП Технології» за період з 01.07.2014 по 31.12.2014 року та ТОВ «Софт-Навігатор» за період з 01.01.2014 по 31.03.2014 та з 01.05.2014 по 31.07.2014 року та подальшій реалізації придбаних у вищевказаних підприємств товарів (робіт, послуг), за результатами якої складено акт № 1219/22-04/323499777 від 15.04.2015 р. (т.1 а.с. 46-52).

Згідно висновків вказаного акту, перевіркою встановлено не підтвердження документально реальності здійснення господарських відносин позивача із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки по ланцюгу постачання: ТОВ «САП Технології», ТОВ «Софт-Навігатор» - ТОВ «Гранд Авто», а також встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПК України, а саме, ТОВ «Гранд Авто» до складу податкового кредиту безпідставно віднесено суми податку на додану вартість по податковим накладним, отриманим від ТОВ «САП Технології», ТОВ «Софт-Навігатор» на загальну суму 1 298 570 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на зазначену суму.

На вказаний акт перевірки позивачем до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 23.04.2015р. подані заперечення, які податковим органом залишені без задоволення (т. 1 а.с. 39-44).

На підставі висновків, викладених в акті перевірки № 1219/22-04/323499777 від 15.04.2015 р. ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на адресу ТОВ «Гранд Авто» винесено податкове повідомлення-рішення № 0002022203 від 07.05.2015 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 947 855 грн., в тому числі за основним платежем - на суму 1 298 570 грн., за штрафними санкціями - на суму 649 285 грн. (т.1 а.с 12).

Зазначене повідомлення-рішення оскаржено позивачем до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області шляхом подання первинної скарги за вих. № 97 від 04.06.2015 р. (т.1 а.с. 13-20).

Рішенням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 24.07.2015 р. № 6784/10/04-36-10-07-09 скаргу позивача залишено без задоволення (т.1 а.с. 27-29).

У зв'язку з відмовою у задоволенні первинної скарги, позивач звернувся до Державної фіскальної служби України із повторною скаргою за вих. № 125 від 20.08.2015 р. (т.1 а.с. 20-26).

Рішенням ДФС України від 16.10.2015 р. № 21825/6/99-99-10-01-01-25 податкове повідомлення-рішення № 0002022203 від 07.05.2015 р., винесене ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, залишено без змін (т.1 а.с. 30-31).

Не погодившись з рішенням податкового органу про нарахування податкових зобов'язань, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Зокрема, щодо доводів позивача про відсутність у відповідача підстав для проведення позапланової виїзної перевірки, що, на його думку, свідчить про її незаконність, суд виходить з наступного

За змістом пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Положення ст.78 Податкового кодексу України передбачають підстави проведення органами державної податкової служби України документальних виїзних позапланових перевірок.

Так, документальна виїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.78 цього Кодексу, в т.ч. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Судом встановлено, що на запит податкового органу за вих. № 2558/10/04-63-22-0418 від 03.03.2015 р. про надання документів та письмових пояснень по взаємовідносинам з ТОВ «САП Технології» за липень-грудень 2014 року та ТОВ «Софт-Навігатор» за січень-березень, травень-липень 2014 року, позивачем 16.03.2015 року надано відповідь з долученням копій окремих первинних документів. При цьому, на запит податкового органу позивачем не надано документів, які б в повній мірі підтверджували обставини щодо придбання ТОВ «Гранд Авто» системи програмного забезпечення «Система SAP» та документів щодо використання отриманих від контрагентів-постачальників придбаних послуг із впровадження «Системи SAP» в господарській діяльності підприємства. Також, надані позивачем на адресу податкового органу акти прийняття виконаних робіт не містять перелік наданих ТОВ «САП Технології» та ТОВ «Софт-Навігатор» послуг, конкретні періоди та обсяги виконаних робіт по впровадженню «Системи SAP» та підтримки Інтернет-сайту.

Отже, витребувані за запитом податкового органу документи були надані позивачем не в повному обсязі.

Крім того, платник податків допустив податковий орган до перевірки, наказ про її призначення не оскаржував, а тому його доводи з цього приводу не є предметом дослідження в межах справи про оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами проведеної перевірки.

Отже, доводи позивача про відсутність у відповідача підстав для проведення позапланової виїзної перевірки є необґрунтованими, а тому не приймаються судом.

Щодо суті порушень, виявлених під час перевірки по взаємовідносинам позивача з його контрагентами, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно ст. 3 цього Закону, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 цього Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст. 2 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи. На вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство, установа зобов'язані за свій рахунок зробити копії таких документів на паперовому носії. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Фізичні та юридичні особи, які беруть участь у здійсненні операцій, пов'язаних з прийомом і видачею грошових коштів, цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна, забезпечуються підприємством, установою, що виконує ці операції, копіями первинних документів про таку операцію. Додаткові вимоги до порядку створення первинних документів про касові і банківські операції, рух цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна передбачаються іншими нормативно-правовими актам.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України. Так, згідно з п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З огляду на це, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно абз. «а» п. 198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання та виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, правомірність формування платником податку податкового кредиту визначається фактичним проведенням операцій платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.

Предметом спірних правовідносини у справі виступає реальність здійснення позивачем господарських операції по придбанню послуг з обслуговування (впровадження та налагоджування) функцій «Система SAP» у контрагентів-постачальників послуг, а саме, ТОВ «САП Технології» та ТОВ «Софт-Навігатор».

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Гранд Авто» та ТОВ «Софт-Навігатор» було укладено договір № 28/10/1-2010 від 28.10.2010 р., згідно з яким, ТОВ «Софт-Навігатор» як виконавець зобов'язується надати інформаційні послуги з впровадження системи SAP, а замовник - прийняти та оплатити ці послуги (т.1 а.с. 128-134).

Крім того, між ТОВ «Гранд Авто» та ТОВ «Софт-Навігатор» було укладено договір № 25/02-2013 від 25.02.2013 р., згідно з яким, ТОВ «Софт-Навігатор» як виконавець зобов'язується надати послуги з інформаційно-консультативної підтримки Інтернет-сайту, а замовник - прийняти та оплатити ці послуги (т.1 а.с. 135-141).

Суми податку на додану вартість, сплачені у складі вартості послуг, отриманих від ТОВ «Софт-Навігатор» за січень-березень 2014 року, а також за травень-липень 2014 року на загальну суму 2 032 000,02 грн., позивачем було віднесено до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів.

На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаним договором, позивачем до перевірки надано наступні первинні документи: копії податкових накладних на товар № 4 від 31.01.14, № 6 від 28.02.14, № 2 від 31.03.14, № 4 від 31.05.14, № 2 від 30.06.14, № 5 від 31.07.14, № 7 від 31.01.14, № 2 від 28.02.14, № 6 від 31.03.14, № 1 від 05.05.14, № 3 від 31.05.14, № 4 від 30.06.14, № 8 від 31.07.14, акти прийняття наданих послуг № 4 від 31.01.14, № 13 від 28.02.14, № 17 від 31.03.14, № 27 від 31.05.14, № 27 від 30.06.14, № 38 від 31.07.14, № 7 від 31.01.14, № 9 від 28.02.14, № 21 від 31.03.14, № 24 від 05.05.14, № 26 від 31.05.14, № 31 від 30.06.14, № 41 від 31.07.14, копії інших документів, а саме, платіжних доручень, звітів виконавця та актів виконання послуг (т. 1 а.с. 173-231, 142-208).

Крім того, між ТОВ «Гранд Авто» та ТОВ «САП Технології» було укладено договір № 03/06/4 від 03.06.2014 р., згідно з яким, ТОВ «САП Технології» як виконавець зобов'язується надати інформаційні послуги з впровадження системи SAP, а замовник - прийняти та оплатити ці послуги (т. 1 а.с. 212-216).

Також, між ТОВ «Гранд Авто» та ТОВ «САП Технології» було укладено договір № 25-08 від 25.07.2014 р., згідно з яким, ТОВ «САП Технології» як виконавець зобов'язується надати послуги з інформаційно-консультативної підтримки Інтернет-сайту, а замовник - прийняти та оплатити ці послуги (т. 1 а.с. 217-221).

Суми податку на додану вартість, сплачені у складі вартості послуг, отриманих від ТОВ «САП Технології» за липень-грудень 2014 року на суму 2 032 000,02 грн., а також за травень-липень 2014 року на загальну суму 5 759 419 грн., позивачем було віднесено до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів.

На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаним договором, позивачем до перевірки надано наступні первинні документи: копії податкових накладних на товар № 4 від 04.08.14, № 6 від 11.08.14, № 11 від 19.08.14, № 21 від 31.08.14, № 17 від 31.08.14, № 16 від 31.08.14, № 18 від 30.09.14, № 21 від 30.09.14, № 25 від 30.09.14, № 13 від 30.09.14, № 4 від 31.10.14, № 8 від 31.10.14, № 7 від 28.10.14, № 9 від 28.10.14, № 10 від 28.10.14, № 3 від 02.07.14, № 4 від 10.07.14, № 18 від 31.12.14; копії актів прийняття наданих послуг № 29 від 31.08.14, № 22 від 31.08.14, № 20 від 31.08.14, № 34 від 30.09.14, № 40 від 30.09.14, № 43 від 30.09.14, № 45 від 30.09.14, № 50 від 31.10.14, № 54 від 31.10.14, № 62 від 28.11.14, № 64 від 28.11.14, № 65 від 28.11.14, № 7 від 02.07.14, № 11 від 10.07.14, № 82 від 31.12.14, копії інших документів, а саме, платіжних доручень, звітів виконавця та актів виконання послуг (т. 1 а.с. 98-124, 222-250, т.2 а.с.1-38).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Гранд Авто» у 2008 році отримано в користування програмне забезпечення «Система SAP», виробником якої є німецька компанія - виробник програмного забезпечення для організацій, яке дозволяє підвищити ефективність процесів управління фінансами, персоналом та бізнес-операціями.

Проте, до перевірки не було надано первинних документів (крім акту прийому-передачі), що підтверджують купівлю програмного забезпечення «Система SAP», яке оприбутковано на бухгалтерський рахунок підприємства (т.1 а.с. 80).

Крім того, як вбачається з аналізу податкової звітності (даних ЄРПН), ТОВ «САП Технології» та ТОВ «Софт-Навігатор» надавали послуги ТОВ «Гранд Авто» по обслуговуванню (впровадженню та налагоджуванню) функцій «Система SAP» не власними силами, а за рахунок посередників - контрагентів-постачальників ТОВ «Баста Трейд», ТОВ «Капрод», ТОВ «Атланта-Пром», ТОВ «Сервіс-Трейд-Груп», ПП «Діслав».

В свою чергу, за даними податкової звітності вищевказаних контрагентів, вони не мають необхідних основних засобів та трудових ресурсів для надання послуг та виконання робіт по обслуговуванню (впровадженню та налагоджуванню) функцій «Система SAP», основним видом діяльності зазначених контрагентів є неспеціалізована оптова торгівля, що також свідчить про відсутність у них спеціалізації на виконання зазначеного виду послуг.

В наданих позивачем на підтвердження здійснення господарських відносин з ТОВ «САП Технології» та ТОВ «Софт-Навігатор» документах відсутні посилання на фактичне виконання цих робіт іншими суб'єктами господарювання, зокрема, ТОВ «Баста Трейд», ТОВ «Капрод», ТОВ «Атланта-Пром», ТОВ «Сервіс-Трейд-Груп», ПП «Діслав».

Також, з наданих позивачем актів надання послуг, складених по взаємовідносинах з ТОВ «САП Технології» та ТОВ «Софт-Навігатор», неможливо встановити вид, обсяг та період виконання робіт, кількість задіяних трудових ресурсів. Зміст зазначених актів не співпадає зі змістом наданих до перевірки звітів виконавця про надання послуг, а також відсутні дані щодо надання зазначених послуг безпосередніми контрагентами - виконавцями, а саме, ТОВ «Баста Трейд», ТОВ «Капрод», ТОВ «Атланта-Пром», ТОВ «Сервіс-Трейд-Груп», ПП «Діслав».

Крім того, з акту перевірки вбачається, що податковим органом під час перевірки головному бухгалтеру ТОВ «Гранд Авто» було вручено запит про надання пояснень щодо економічної доцільності використання підприємством програмного забезпечення «система SAP», однак жодних пояснень на адресу відповідача надано не було.

Викладене свідчить про відсутність належного документального підтвердження з боку позивача реальності здійснення господарських операцій з надання послуг контрагентами ТОВ «САП Технології» та ТОВ «Софт-Навігатор».

При цьому, позивач, намагаючись довести реальність здійснення господарських операцій з надання послуг ТОВ «САП Технології» та ТОВ «Софт-Навігатор», посилається на висновок експерта від 06.08.2015 р. № 40 се, згідно якого, показники, зазначені в податкових деклараціях з податку на додану вартість та податку на прибуток зазначених підприємств відповідають показникам, зазначеним в картках обліку рахунків по податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 2010 по 2014 рік.

Зазначений висновок експерта суд не може прийняти до уваги як доказ у цій справі, оскільки предметом експертного дослідження виступили взаємовідносини ТОВ «САП Технології» та ТОВ «Софт-Навігатор» з ТОВ «Атлант-М Лепсе», ТОВ «Атлант-М Дніпровська Набережна», ТВО «Атлант-М Юг», ТОВ «Атлант-М Гагаріна» та ТОВ «Атлант-М Олексіївка», тобто контрагентами, які не мають жодного відношення до спірних правовідносин, а також, зважаючи на дослідження у цьому висновку періодів господарських відносин, зокрема у 2014 році, які повністю не співпадають з періодами спірних правовідносин у цій справі (т.1 а.с. 80-93).

При цьому, суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що висновки податкового органу суперечать положенням ст.ст. 204, 215 ЦК України, якими закріплено принцип презумпції правомірності правочинів та принципу індивідуальної відповідальності платника податків, який не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства з боку його контрагентів, оскільки наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Так, згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в листі від 02.06.2011 р. №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Суд зазначає, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

В даному випадку, наведені вище обставини у їх сукупності свідчать про встановлення податковим органом юридичних фактів, які прямо вказують на паперовий характер господарських відносин, що виступають предметом спірних правовідносин, у зв'язку із встановленням відсутності фактичого руху активів та зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях позивача як платника податків, у зв'язку з безтоварністю проведених операцій.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про правомірність висновку податкового органу щодо необґрунтованого заниження позивачем сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 947 855 грн. за рахунок віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по правочинам, реальність яких перевіркою не підтверджена, що відображено в акті перевірки № 1219/22-04/323499777 від 15.04.2015 р.

Відповідно, підстави для скасування податкового повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0002022203 від 07.05.2015 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 947 855 грн., в тому числі за основним платежем - на суму 1 298 570 грн., за штрафними санкціями - на суму 649 285 грн. - відсутні.

Керуючись ст.ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Авто» - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому

провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 04.10.2016 року.

Суддя В.В. Чорна