Постанова № 68362976, 09.03.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2016/600040/1 від 26.02.2016 р., картки відмови № 110010000/2016/20011 від 26.02.2016 р., -

в с т а н о в и в:

18 серпня 2016 року Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати картку відмови Дніпропетровської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2016/20011 від 26.02.2016 р., а також скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 110010000/2016/600040/1 від 26.02.2016 р.

Зазначена справа перебувала в провадженні судді Павловського Д.П.

Ухвалою від 17.01.2017 року справу прийнято до провадження судді Чорної В.В., та призначено її до судового розгляду.

В судовому засіданні 09.03.2017 року судом у зв'язку із зміною найменування було допущено заміну позивача у справі з Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» на Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат».

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що у відповідача не було законних підстав визначати митну вартість поставленого за контрактом товару за іншим методом, ніж за ціною договору, заявленою позивачем у вантажній митній декларації № 110010000/2016/020234 від 26.02.2016 р. Позивач вважає, що при митному оформленні товару відповідачу були надані передбачені ч. 2 ст. 53 МК України документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Не зважаючи на це, відповідач, на думку позивача, безпідставно прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації № 110010000/2016/20011 від 26.02.2016 р. та зобов'язав декларанта надати додаткові документи, необхідність у наданні яких позивач в своїй заяві заперечує. При цьому, позивач стверджує, що подані ним Дніпропетровській митниці разом з МД № 110010000/2016/020234 від 26.02.2016 р. для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість документи не містили в собі розбіжностей та не мали явних ознак підробки, навпаки, містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягала сплаті за ці товари. На думку позивача, всі зауваження відповідача не свідчать про дійсну наявність розбіжностей і не доводять наявність підстав для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. Разом з тим, не зважаючи на необґрунтованість вимог відповідача про надання додаткових документів, позивач із зверненням вих. № 062Д/408 від 18.03.2016 р. додатково надав лист контрактоутримувача №221 від 17.03.2016 р., згідно з яким ТОВ «Русская горно-металлургическая компания» не має можливості надати договір із третіми особами, рахунки, платіжні документи, специфікації та прейскуранти, у зв'язку із тим, що це конфіденційна інформація. Таким чином, позивач вважає, що відмова відповідача у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 110010000/2016/20011 від 26.02.2016 р. та рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2016/600040/1 від 26.02.2016 р. прийняті відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України, а тому підлягають скасуванню (а.с. 3-15).

Представником відповідача за довіреністю Смольняковою А.І. надані письмові заперечення, в яких зазначено, що 26.02.2016 року позивач звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС з метою здійснення митного оформлення товару «концентрат залізорудний агломераційний», що надійшов на підставі додатку № 13 від 30.12.2015 р. до зовнішньоекономічного контакту від 29.04.2015 р. № 15-0835-12, укладеного між ТОВ «Русская горно-металлургическая компания» та ПАТ «ДМКД» та заявленого до митного оформлення шляхом подання митної декларації №110010000/2016/020234 від 26.02.2016 р. Як слідує із заперечень, за результатами митного контролю наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, встановлено розбіжності між цими документами. Зокрема, вказаний товар імпортовано за непрямим контрактом, укладеним не з виробником оцінюваного товару, а з посередником ТОВ «Русская горно-металлургическая компания», відправником товару ж значиться ВАТ «Стойленский ГОК», але договору із третіми особами, що пов'язаний з контрактом про поставку товарів, до митного оформлення не надано. Крім того, представник відповідача посилається на відсутність в наданих до митного оформлення інвойсах зазначення вмісту Fe, від якого в пропорційному відношенні залежить ціна поставленого товару. При цьому, в рахунках виробника ціна товару незалежно від вмісту Fe визначена в єдиному розмірі, що, на думку представника відповідача, свідчить лише про базову ціну залізорудного концентрату, а не фактичну, яка має встановлюватись у відповідності із контрактом в залежності від вмісту зазначеної речовини. Зазначені обставини стали підставою для відмови позивачу у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, оформленої карткою відмови № 110010000/2016/20011 від 26.02.2016 р., із зобов'язанням декларанта надати додаткові документи. Проте, як зазначено в запереченнях, декларант повідомив митний орган про неможливість надання витребуваних документів, що стало підставою для коригування митної вартості товару на підставі резервного методу - за ціною ідентичного товару, митне оформлення якого вже було здійснено, оформленого рішенням про коригування митної вартості товарів № 110010000/2016/600040/1 від 26.02.2016 р. При цьому, представником відповідача зазначено, що в даному випадку, базова ціна товару визначена за ціною товару - «концентрат залізорудний агломераційний», оформленого за МД № 110010000/2015/020288 від 13.03.2015 р., ввезеного на митну територію України на виконання умов прямого зовнішньоекономічного контракту від 20.12.2013 р. № 13-2342-12, укладеного між ПАТ «ДМКД» та ВАТ «Стойленский ГОК». Посилаючись на викладене, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 55-62).

Представник позивача за довіреністю Кукуруза В.Ю., повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання 09.03.2017 року не з'явився, надавши клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження (а.с. 106).

Представник відповідача за довіреністю Смольнякова А.І. в судовому засіданні клопотань про виклик свідків чи проведення судових експертиз по справі не заявила, проти розгляду справи в прядку письмового провадження не заперечувала (а.с. 110-111).

За викладених обставин, враховуючи, що в судове засідання прибули не всі особи, що беруть участь у розгляді справи, та за відсутності потреби у виклику свідків чи проведенні судових експертиз, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, розгляд справи завершено в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

29 квітня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» (покупець) та ТОВ «Русская горно-металлургическая компания» (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі - продажу № 15-835-12, згідно з умовами якого продавець зобов'язався здійснити поставку товару покупцю, а покупець зобов'язався прийняти його та оплатити на умовах, зазначених у додатках до контракту (а.с. 24-27).

На підставі контракту та згідно додатку № 13 від 30.12.2015 р. сторони договору домовились, що продавець постачає на митну територію України на умовах DAP - ст. Соловей/Тополі товар, а саме: залізорудний концентрат в кількості 60 000 тон за базовою ціною 1 924,73 рублів РФ за одну тону при вмісті Fe 66%. Виробником товару є ВАТ «Стройленский ГОК», Росія (а.с. 28).

26 лютого 2016 року позивач, шляхом подання митної декларації МД № 110010000/2016/020234, звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС для митного оформлення вказаного товару. Митна вартість товару була заявлена за основним методом - за ціною договору, а саме - 1, 93634 рублів РФ/кг (а.с. 145-146).

Для підтвердження митної вартості товару позивачем до митної декларації надано контракт № 15-0835-12 від 29.04.2015 р. та додаткові угоди до нього, а саме: № 2 від 01.09.2015, № 3 від 15.12.2015, № 4 від 15.01.2016; додаток № 13 від 30.12.2015 року до контракту № 15-0835-12; рахунок фактуру (інвойси) виставлений ТОВ «Русская горно-металлургическая компания» від 20.01.2016 № БЕЛ00073; сертифікат якості № 33 від 20.01.2016 р., сертифікати походження товару форми СТ-1; залізнична накладна та відомості про відстань перевезень, копію митної декларації країни відправлення № 10101100/301215/0001780 від 30.12.2015 р. (а.с. 23-39).

Посадовою особою Дніпропетровської митниці ДФС відповідно до п. 4.1 статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.

За результатами вказаного контролю, 26.02.2016 року Дніпропетровська митниця своєю карткою за № 110010000/2016/20011 відмовила у митному оформленні товару за митною декларацією № 110010000/2016/020234 у зв'язку з наявністю суттєвих розбіжностей та невідповідностей в наданих документах, які не дають можливості перевірити числові значення заявленої митної вартості (а.с. 19).

В ході митного оформлення відповідач витребував у позивача додаткові документи, зокрема: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом № 062Д/301 від 26.02.2016 р., надісланим у складі електронного повідомлення, декларантом проінформовано відповідача про неможливість надання додаткових документів, зазначених у вимогах митного органу, в термін, визначений пунктом 3 статті 53 МК України, та повідомлено, що зазначені документи будуть надані в установлений законом термін відповідно пункту 8 статті 55 МК України (а.с. 79).

З огляду на це, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару № 110010000/2016/600040/1 від 26.02.2016 р., відповідно до якого митну вартість визначено за резервним методом 2-ґ. При цьому зазначено, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з ненаданням декларантом витребуваних митним органом додаткових документів (а.с. 22).

Консультації між позивачем та митним органом проведено у електронній формі (а.с. 65-72).

Судом також встановлено, що товар був випущений відповідачем у вільний обіг під гарантії у відповідності до ч.7 ст. 55 МК України за митною декларацією від 01.03.2016 р. № 110010000/2016/020242.

Позивач не погодився з прийнятим відповідачем рішенням, але з метою випуску товару у вільний обіг під гарантійні зобов'язання він, у відповідності з вимогами частини сьомої статті 55 Митного кодексу України, подав митну декларацію з митною вартістю, визначеною декларантом, та сплатив різницю між сумою митних платежів, визначених декларантом та Митницею.

З матеріалів справи вбачається, що листом № 062Д/408 від 18.03.2016 р. позивач знову звернувся до митного органу з проханням розглянути питання щодо відкликання рішення про коригування митної вартості від 26.02.2016 р., однак документів згідно з переліком, зазначеним вище, митниці не надав, посилаючись на конфіденційність інформації по взаємовідносинах з третіми особами (а.с. 40).

За наслідками розгляду цього звернення Дніпропетровська митниця листом за № 2290/10/04-50-25-02 від 17.09.2015 р. повідомила позивачу про відсутність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості (а.с. 44-47).

У зв'язку з незгодою декларанта з прийнятим відповідачем рішенням та карткою відмови, позивач оскаржив правомірність їх винесення відповідачем шляхом звернення з цим позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3).

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в ст. 58 Митного кодексу України.

Як визначено в ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень ч. 10 цієї статті.

Водночас, як встановлено ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

За нормами п.2 ст.52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати ( за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1,2,3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 54 Митного кодексу України, контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до п.4 ст. 57 Митного кодексу України, у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 Митного кодексу України.

При цьому, застосування другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

За ч. 5 ст. 55 Митного кодексу України, декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у митному органі.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Аналіз положень частини 3 статті 53, частин 1, 2 та 5 статті 54, статті 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України, підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю є виключно наявність обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/ або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

При цьому, обов'язок доведення наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості покладається на митницю, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Отже, у разі виявлення митним органом розбіжності між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, митний орган вправі витребувати від декларанта додаткові документи та здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують сумнів у правильності визначення митної вартості товарів.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковим, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Водночас, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, висловленій, зокрема, в постановах від 31.03.2015 року (у справах № 21-127а15 та № 21-53а15).

Судячи зі встановлених у справі обставин, вимога відповідача про необхідність подання додаткових документів зумовлена наявністю розбіжностей у документах, наданих декларантом для підтвердження митної вартості оцінюваного товару.

Так, під час митного контролю товару було встановлено, що товар імпортовано позивачем за контрактом від 29.04.2015 р. № 15-0835-12 та додатком до цього контракту № 13 від 30.12.2015 р., що заявлений декларантом ПАТ «ДМКД» як непрямий, тобто укладений не з виробником оцінюваного товару, а з посередником. Відповідно до відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 р. № 1011, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товару, декларується під кодом 4104. Натомість, не зважаючи на те, що відправником товару, відповідно до гр. 2 МД № 110010000/2016/020234, є ВАТ «Стойленський ГОК», а продавцем товару відповідно до контракту виступає ТОВ «Русская горно-металлургическая компания», контракт від 29.04.2015 р. № 15-0835-12 в гр. 44 МД № 110010000/2016/020234 задекларовано позивачем під кодом 4100.

При цьому, договір із третіми особами, що пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, в пакеті документів, приєднаних до ЕМД, декларантом ПАТ «ДМКД» наданий не був.

Відповідно до зазначеного зовнішньоекономічного контракту, залізорудний концентрат імпортується за ціною, що розраховується в залежності від вмісту Fe. Базова ціна залізнорудного концентрату визначається на рівні 1 936, 34 руб. РФ при вмісті Fe 66,5%.

Для підтвердження митної вартості товару позивачем до митної декларації надано рахунок фактуру (інвойс), виставлений ТОВ «Русская горно-металлургическая компания» від 20.01.2016 о. № БЕЛ00073, а також рахунок виробника від 20.01.2016 р. б/н, що виставлений покупцю ТОВ «Русская горно-металлургическая компания» для відправки отримувачу ПАТ «ДМКД» в рамках контракту, який не містить умов поставки та не завірений печаткою підприємства, що його видало (ОАО «Стойленский ГОК»).

При цьому, вміст Fe в даних рахунках вказаний з посилання на сертифікат якості, але ціна визначена на рівні 1 300 руб РФ/т (за контрактом).

Разом з цим, декларантом до митниці при митному оформленні ідентичного товару, ввезеного на підставі додатку № 12 від 01.12.2015 р., надавались рахунки-фактури від виробника товару - ВАТ «Стройленский ГОК», виставлені в рамках контракту № 15-04-29, додатку від 01.12.2015 р. № 12, а саме: за МД від 29.12.2015 № 110010000/2015/023223 від 07.12.2015 б/н, від 08.12.2015 б/н, від 14.12.2015 б/н; за МД від 09.02.2016 № 110010000/2016/020152 від 12.01.2016 б/н, від 13.01.2016 б/н, від 14.01.2016 б/н, від 15.01.2016 б/н, від 16.01.2016 б/н, від 17.01.2016 б/н; за МД від 09.02.2016 № 110010000/2016/020157 від 15.01.2016 б/н, від 16.01.2016 б/н, від 17.01.2016 б/н, від 18.01.2016 б/н, від 19.01.2016 б/н. При цьому, ці рахунки також виставлені в рамках контракту № 15-04-29 та додатку від 01.12.2015 р. № 12, але містять ціну виробника на рівні 1350 рублів.

Зазначені розбіжності унеможливили проведення перевірки числового значення заявленої позивачем митної вартості товару.

Крім того, надані декларантом рахунки контрактоутримувача та виробника не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць, наявність яких передбачена Положенням «Про уніфікований порядок проставляння митними органами держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав на транспортних і комерційних документах печаток і штампів митних органів відправлення товарів, а також митних органів транзитних країн», яке було затверджене на 32-му засіданні Ради керівників митних служб держав - учасниць Співдружності рішенням №5/32 від 13.09.2001 р. (набрало чинності з 01.01.2002 року та обов'язкове для виконання митними органами держав - учасниць Співдружності). При цьому, відсутність на транспортних і/або комерційних документах відміток відповідних митних органів держав СНД є підставою для застосування додаткових форм митного контролю.

Також, під час проведення митного контролю було встановлено, що за умовами контракту від 29.04.2015 р. №15-0835-12, додатку №13 від 30.12.2015 р., визначено умови поставки DAP - ст. Соловей/Тополі, які передбачають несення продавцем витрат доставки до місця призначення на кордоні України.

Відповідно пункту 10 статті 58 Митного кодексу України, складовими митної вартості є, в тому числі, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів.

Натомість, позивачем жодних документів щодо взаємовідносин між продавцем та АТ «ПГК» (яке зазначено у залізничній накладній платником по Російській залізниці) та ТОВ «Перша вантажна компанія в Україні» (яке зазначено у залізничній накладній платником по Укрзалізниці) до митного оформлення не надано.

З огляду на зазначені невідповідності і розбіжності та ненадання позивачем витребуваних документів, Дніпропетровська митниця дійшла вірного висновку, що позивачем не надано документів для проведення перевірки правильності визначення митної вартості товару з урахуванням відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості з урахуванням характеру зовнішньоекономічного контракту та умов поставки, що свідчить про відсутність можливості визначити таку вартість за основним методом.

При цьому, суд зауважує, що при застосуванні другорядного методу визначення митної вартості товару відповідач керувався базовою ціною товару, визначеного за ціною товару - «концентрат залізорудний агломераційний», оформленого позивачем за МД № 110010000/2015/020288 від 13.03.2015 р., ввезеного на митну територію України на виконання умов прямого зовнішньоекономічного контракту від 20.12.2013 р. № 13-2342-12, укладеного між ПАТ «ДМКД» та ВАТ «Стойленский ГОК», що не суперечить вимогам ст. 57 МКУ.

З огляду на викладені обставини, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.

Зазначена правова позиція відповідає судовій практиці Вищого адміністративного суду України у справах між тими самими сторонами з подібних правовідносин - які, зокрема, виникли за результатами митного оформлення позивачем аналогічного товару - «залізорудного концентрату», ввезеного на територію України за тим самим зовнішньоекономічним контрактом від 29.04.2015 р. № 15-0835-12, при митному оформленні якого митницею були виявлені аналогічні розбіжності у наданих до митного оформлення документах та витребувано аналогічні документи, які б могли усунути ці розбіжності, та у яких митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу (справи №№ К/800/12262/16 (804/15564/15), ухвала ВАСУ від 21.09.2016 р., №№ К/800/12566/16 (804/146/16), ухвала ВАСУ від 09.11.2016 р., №№ К/800/6792/16 (804/15700/15), ухвала ВАСУ від 10.11.2016 р.).

На підставі сукупності вищевикладених обставин, керуючись ч. 6 ст. 128, ст.ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат»- відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.