Рішення № 6836000, 17.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.11.09 р.                     Справа № 19/246                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Дучал Н.М.

При секретарі судового засідання Шикуті О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Краснов О.В., за довіреністю

від відповідача: без участі представника

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” в особі філії “Донецьке регіональне управління” Відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” м. Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Лариса” м. Докучаєвськ Донецької області

про стягнення 78 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 2 382,23 грн. заборгованості по несплачених відсотках, 6 624,65 грн. нарахованої пені

Відкрите акціонерне товариство “Банк “Фінанси та Кредит” в особі філії “Донецьке регіональне управління” Відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лариса” м. Докучаєвськ Донецької області про стягнення заборгованості за договором про відновлювальну кредитну лінію № 117/2005 від 21.09.2005 р. в сумі 78 000,00 грн. по кредиту, 99 138,56 грн. по несплачених відсотках, 17 550,00 грн. по несплаченій комісійній винагороді, 9 315,52 грн. нарахованої пені.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на договір про відновлювальну кредитну лінію № 117/2005 від 21.09.2005 р. на суму 78000грн. зі строком користування кредитом до 20.09.2006р., сплатою 19% річних та 0,5% щомісячної комісійної винагороди; невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов’язань за договором № 117/2005 від 21.09.2005 р., в результаті чого виникла заборгованість за кредитом у сумі 78 000,00 грн., за відсотками у сумі 99 138,56 грн., за комісійною винагородою у сумі 17 550,00 грн., за прострочення виконання зобов’язання позивачем нараховано пеню у сумі 9 315,52 грн.

Заявою від 11.11.2009р. (вх. № 02-41/53489 від 11.11.2009р.) позивач зменшив розмір позовних вимог, та просить суд стягнути з відповідача 78000,00грн. заборгованості за кредитом, 2382,23грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 6624,65грн. пені за прострочення виконання зобов’язання зі сплати кредиту.

Статтею 22 Господарського кодексу України встановлено право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Господарський суд приймає зменшення позивачем розміру позовних вимог, оскільки ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Лариса”, у судові засідання жодного разу не з’явився, про причини неявки не повідомив, відзив на позов не надав, ухвал суду не виконав, витребувані судом документи не надіслав тому, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На запит суду, Управлінням державної реєстрації Донецької міської ради наданий Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що станом на 14.10.2009 р. в Реєстрі значиться Товариство з обмеженою відповідальністю “Лариса”, код 23605007, місцезнаходження: 85740, Донецька область, м. Докучаєвськ, вул. Центральна, буд. 29.

Розгляд справи неодноразово відкладався в зв’язку з неявкою відповідача в судові засідання.

У відповідності до п.п. 2,3,4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.4-2 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представника позивача, Господарським судом,

В с т а н о в л е н о.

21.09.2005 р. між Банком „Фінанси та Кредит”, ТОВ, в особі філії „Донецьке регіональне управління” Банку „Фінанси та Кредит”, правонаступником якого є позивач, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Лариса”, м. Докучаєвськ було укладено договір про відновлювальну кредитну лінію № 117/2005, відповідно до п.1.1 якого банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 78000грн., а позичальник зобов’язується повернути отримані у рахунок кредитної лінії грошові кошти по 20.09.2006р. та сплатити за користування кредитними коштами відсотки у розмірі 19% річних (а за користування кредитними коштами з моменту, вказаного в підпункті „б” п. 3.1 цього договору, сплатити проценти у підвищеному розмірі). Для обліку виданих в рахунок кредитної лінії коштів банк відкриває позичальнику позичковий рахунок № 20628416039980, МФО 335816.

Впродовж терміну, вказаного в п. 1.2. цього договору, позичальник прийняв на себе зобов’язання повністю повертати банку отримані по кредитній лінії грошові кошти не рідше, ніж один раз у два місяці, починаючи з моменту підписання сторонами цього договору. При цьому позичальник має право отримувати, зі згоди банку, кредитні кошти таким чином, щоб загальний розмір виданих позичальнику кредитних коштів, тобто основної позичкової заборгованості позичальника, в будь-який момент часу складав не більше загальної суми кредитної лінії, зазначеної в п. 1.1 цього договору (п. 1.2 кредитного договору).

Видача кредитних коштів в рамках кредитної лінії здійснюється траншами у строк з 21.09.2005р. по 15.09.2006р. за письмовими заявами позичальника зі згоди банку шляхом їх перерахування з позичкового на поточний рахунок позичальника, якщо інше не зазначено в письмовій заяві (п. 2.1 кредитного договору).

Згідно до умов п. 2.4 кредитного договору позичальник зобов’язується повернути кредитні кошти банку по 20.09.2006р. шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок.

Позичальник щомісячно сплачує банку комісійну винагороду за розрахунково-касове обслуговування при проведенні кредитних операцій у розмірі 0.5% від суми ліміту кредитної лінії, встановленій згідно п. 2.1 цього договору, в період з 22 по 25 число кожного місяця, починаючи з місяця укладення цього договору. Оплата винагороди здійснюється в національній валюті України, в гривні, і перераховується на рахунок № 61117011540980 в філії „ДРУ” Банку „Фінанси та Кредит”, ТОВ, МФО 335816, без ПДВ (п. 2.5 кредитного договору).

Згідно умов п. 3.1 кредитного договору позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитними коштами в валюті кредиту по відсотковим ставкам:

-          19% річних (у розмірі, зазначеному в п. 1.1 цього договору) за період з дня видачі до терміну повернення кредиту, визначеному в п. 2.4 цього договору;

-          38% річних за період з 21.09.2006р. до дня фактичного погашення позичкової (основної) заборгованості.

Відсотки сплачуються шляхом їх перерахування на рахунок банку № 20684416039980, МФО 335816 (п. 3.2 договору).

Розрахунок відсотків здійснюється за період користування кредитними коштами з моменту списання кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту повернення коштів на позичковий рахунок позичальника. Розрахунок відсотків за день видачі здійснюється як за повний день, а за день повернення не здійснюється. Розрахунок відсотків здійснюється виходячи з 365 днів у році (366 днів у високосному році), у місяці – по календарю (п. 3.3 договору).

Нарахування та сплата відсотків за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Банк здійснює нарахування, а позичальник сплачує відсотки в строк з 22 по 25 числа кожного місяця. В зазначений строк нараховуються і сплачуються відсотки за користування кредитними коштами у звітному періоді з 23 числа попереднього місяця по 22 числа поточного місяця.

Позичальник сплачує відсотки за останній звітний період (тобто звітний період, в якому настає термін повернення кредиту) не пізніше терміну повернення кредиту, зазначеного в п. 2.4 цього договору (п. 3.4 договору).

Датою сплати відсотків є день зарахування коштів на рахунок, зазначений в п. 3.2 цього договору (п. 3.5 договору).

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати відсотків позичальник сплачує банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення позичальником строків платежів, передбачених п.п. 2.4. 2.5, 3.4, 3.6, 4.5, 6.1, 8.3 цього договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим договором. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов’язань сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитними коштами.

Згідно умов п. 8.5 кредитного договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань.

Факт отримання відповідачем кредиту в сумі 78000грн. підтверджується меморіальним ордером № 5196 від 03.10.2005р., банківською випискою по позичковому рахунку ТОВ «Лариса».

Відповідач належним чином не виконував прийняті на себе зобов’язання за договором № 117/2005 від 21.09.2005 р., в результаті чого 21.09.2006р. неповернутий кредит в сумі 78 000грн., термін повернення якого настав 20.09.2006р., був перенесений на рахунок прострочених позик за кредитним договором № 117/2005 від 21.09.2005р., про що свідчить виписка по особовому рахунку за період з 21.09.2005 р. по 07.10.2009 р.

На підставі п. 7.1. договору позивачем нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 21.09.06 р. по 20.03.07 р. в сумі 6624,65 грн.

Відповідач належним чином не виконував також і прийняті на себе зобов’язання за кредитним договором стосовно повної та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 2382,23грн., на підтвердження якої позивачем надано виписку по особовому рахунку за період з 21.09.2005 р. по 07.10.2009 р.

Зазначені суми є несплаченими відповідачем та вимагаються позивачем до стягнення.

Відповідач не надав доказів належного виконання прийнятих на себе зобов’язань за кредитним договором стосовно повного та своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, сплати нарахованої пені.

З огляду на матеріали справи та приписи чинного законодавства слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір № 117/2005 від 21.09.2005 р. є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст.1054 Цивільного Кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст.1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики ( ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст.1049 Цивільного кодексу України).

Статтею 1050 Цивільного кодексу України встановлені наслідки порушення договору позичальником, так згідно частини 1 даної статті якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ст. 1050 Цивільного кодексу України).

За умовами ст.599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст.552 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність, зокрема позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

На підставі п. 7.1. договору, позивачем за несвоєчасне повернення кредиту, строк повернення якого настав 20.09.2006р., нарахована пеня за період з 21.09.06 р. по 20.03.07 р. в сумі 6624,65грн.

Відповідачем не подано заяву про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені, тому відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність у цьому спорі судом не застосовується.

Розрахунок пені є неточним, сума пені за вказаний період складає 6 575,51 грн.

Відповідачем до прийняття судового рішення не надано доказів погашення заборгованості за договором про поновлювальну кредитну лінію № 117/2005 від 21.09.2005 р. в сумі 78 000,00 грн. за кредитом, 2382,23 грн. по відсотках за користування кредитом, не надано і доказів сплати пені в сумі 6 575,51 грн. за несвоєчасне повернення кредиту, в результаті чого господарський суд робить висновок про те, що сплату цих сум не здійснено до теперішнього часу.

Наявність заборгованості відповідача за кредитом в сумі 78 000,00 грн., по відсотках за користування кредитом в сумі 2 382,23 грн., невиконання зобов”язань по сплаті пені в сумі 6 575,51 грн. підтверджуються матеріалами справи, тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню. У задоволенні залишку вимог позивачу відмовляється.

Судові витрати, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 77, 82 - 85 Господарського процесуального Кодексу України, Господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Задовольнити частково позов Відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” м. Київ в особі філії “Донецьке регіональне управління” Відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лариса”, м.Докучаєвськ про стягнення заборгованості за договором про відновлювальну кредитну лінію № 117/2005 від 21.09.2005 р. у розмірі 78 000,00 грн. по кредиту, 2 382,23 грн. по несплачених відсотках, 6 624,65 грн. нарахованої пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лариса”, м. Докучаєвськ на користь Відкритого акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит” м. Київ в особі філії „Донецьке регіональне управління” Відкритого акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит”, м. Донецьк за договором про відновлювальну кредитну лінію № 117/2005 від 21.09.2005 р. 78 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 2 382,23 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 6 575,51 грн. нарахованої пені, 869,57 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

У задоволенні залишку вимог – відмовити.

Текст рішення оголошено в судовому засіданні 17.11.2009 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               

Москалик В.В.

Надруковано 3 екземпляри:

1 – позивачу;

1 – відповідачу;

1 – у справу.