Рішення № 6835962, 17.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.11.09 р. Справа № 25/185

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко

при секретарі судового засідання О.М. Якименко

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом акціонерного товариства закритого типу „Веско” м. Дружківка Донецької області

до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Дружківка Донецької області

про стягнення 20403грн.55коп.

За участю:

представників сторін:

від позивача: Волосожар Г.В. юрисконсульт (довіреність № 1367 від 27.05.2009);

від відповідача: ОСОБА_3 представник (довіреність № 895 від 30.10.2009)

Позивач акціонерне товариство закритого типу „Веско” м. Дружківка Донецької області звернувся до господарського суду з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Дружківка Донецької області про стягнення 20403грн.55коп., у тому числі заборгованість за поставлене в червні 2008р. дизельне пальне в сумі 19944грн.55коп., 3% річних в сумі 98грн.36коп., пеня в сумі 360грн.64коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на договір № 312 від 20.06.2007р., лист „Про продовження строку дії договору” вих. № 139 від 17.01.2008р., видаткову накладну № 30/2 від 30.06.2008р., податкову накладну № 25 від 30.06.2008р., довіреність серії ЯОК № 037234 від 02.06.2008р., претензію про погашення заборгованості вих. № 1435 від 05.06.2009р., поштове повідомлення № 777578 від 19.06.2009р., розрахунок суми позову, акт звірки від 19.11.2008р., підписаний обома сторонами.

У відзиві на позовну заяву (вих. № б/н від 29.10.2009р.) відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на неналежне виконання позивачем п. 5.1. договору, а саме: зазначає, що оскільки позивачем не було надано відповідачу рахунку на оплату, то строк оплати у відповідача не наступив.

В поясненнях на відзив відповідача (вих. № 2805 від 16.11.2009) позивач позовні вимоги підтримав. Зазначив про те, що на адресу відповідача направлялася претензія про погашення заборгованості, яку відповідач, в порушення ч. 2 ст. 530 ЦК України, залишив без задоволення. Також, пояснив, що рахунок-фактура б/н від 30.06.2008 на оплату товару відповідачу виставлявся та був направлений простим листом. А отже, надати докази направлення/вручення такого листа не уявляється можливим.

В поясненнях (вих. № б/н від 17.11.2009) відповідач просить в позовних вимогах відмовити та зазначає про те, що претензію № 1435 від 05.06.2009 він дійсно отримував, але така претензія не може вважатися вимогою в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, оскільки в ній не міститься чітко висловленої вимоги про сплату боргу. Щодо акту звірки, то він не може вважатися належним доказом, тому як це бухгалтерський документ, який є підставою для визначення кредитового сальдо взаємозобовязань та наступного проведення заліку.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані пояснення, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

20.06.2007 між акціонерним товариством закритого типу „ВЕСКО” (Продавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) був укладений договір № 312, відповідно до якого Продавець зобовязався передати у власність Покупця паливно-мастильні матеріали, а Покупець зобовязався прийняти зазначений товар та оплатити його вартість, на умовах та в порядку, передбачених цим договором. Продавець забезпечує поставку товару на умовах EXW (зі складу продавця) згідно Інкотермс в редакції 2000 (п. 3.1. договору).

Листом „Про продовження дії договору” (вих. № 139 від 17.01.2008) Сторони продовжили дію договору № 312 від 20.06.2007 до 31.12.2008 на тих же умовах.

На виконання умов зазначеного договору позивач 30.06.2008 за видатковою накладною № 30/2 від 30.06.2008 поставив відповідачу дизельне пальне та моторне масло на загальну суму 19944грн.55коп., а відповідач, відповідно, прийняв його.

Про факт прийняття товару за зазначеною накладною свідчить відмітка про отримання ОСОБА_1 та довіреність серії ЯОК № 037234 від 02.06.2009, видана на імя ОСОБА_1

Позивач склав та виписав податкову накладну № 25 від 30.06.2008 по зазначеній продажі, на вказану в видатковій накладній суму.

Відповідно до п. 5.1. договору оплата за товар, що продається за цим договором, здійснюється Покупцем на підставі рахунку, виставленого Продавцем, шляхом перерахування 100% суми грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця не пізніше 10-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку.

Позивач доказів в підтвердження виставлення відповідачу рахунку на оплату товару не представив. Пояснив, що рахунок-фактура б/н від 30.06.2008 на оплату товару відповідачу виставлявся та був направлений простим листом, тому надати докази направлення/вручення такого листа не уявляється можливим.

Проте, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія про погашення заборгованості (вих. № 1435 від 05.06.2009), яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, субєкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обовязок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобовязанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Якщо строк (період) виконання боржником зобовязання не встановлений або зазначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в любий час. Боржник повинен виконати такий борг в семиденний строк з дня предявлення вимоги, якщо зобовязання негайного виконання не витікає із договору або актів цивільного законодавства.

Закон не містить визначення самої форми предявлення вимоги щодо виконання зобовязання: чи це повинна бути претензія, чи лист, чи інформація, чи письмова вимога, тощо. Також, закон не визначає, в якій формі повинна викладатись вимога: в категоричній формі, або у формі прохання виконати зобовязання, або у формі пропонування виконати зобовязання належним чином.

Претензія (вих. № 1435 від 05.06.2009), адресована відповідачу, була направлена саме на погашення боргу (претензія „про погашення боргу”). В ній йде посилання на умови договору № 312 від 20.06.2007, на їх невиконання та на наявність заборгованості в сумі 19944,55грн. Даною претензію позивач пропонував відповідачу погасити суму заборгованості за поставлений товар в розмірі 19944,55грн. та попереджав, що у випадку непогашення існуючої заборгованості та нарахованої пені, буде вимушений звернутися до суду з відповідним позовом. Відповідач претензію отримав, про що свідчить копія повідомлення № 777578 від 19.06.2009р., яка міститься в справі, та чого не заперечує сам відповідач у своїх поясненнях від 17.11.2009. Отже, суд вважає, що дану претензію можливо визнати в якості вимоги про виконання зобовязання. Аналогічної позиції зі спірного питання дотримується Вищий господарський суд.

Таким чином, відповідач, в порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, поставлений та прийнятий товар в семиденний строк з дня предявлення вимоги (претензії) не оплатив (виконання вимоги в семиденний строк визначено ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Загальна сума заборгованості становить 19944грн.55коп.

Відповідач проти факту отримання товару на зазначену суму не заперечує та не спростовує його, тому заборгованість в сумі 19944грн.55коп. підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

До того ж, в матеріалах справи міститься копія акту звірки від 19.11.2009, підписаного обома сторонами, відповідно до якого сальдо на користь позивача становить 19944,55грн. ФОП ОСОБА_1 підписав цей акт без застережень.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Окрім стягнення основного боргу, позивач з посиланням на п. 8.3. договору, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, дати направлення та отримання претензії (претензія була отримана відповідачем 26.06.2009), нарахував відповідачу пеню за період з 04.07.2009 по 02.09.2009 (за 60 днів) в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Відповідно до розрахунку розмір пені становить 360грн.64коп.

Нарахування та розмір пені відповідає умовам договору, приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996, ст. 258 Цивільного кодексу України, період нарахування зазначений позивачем вірно, з урахуванням положень ч. 2 ст. 530 ЦК України, дати направлення претензії та дати її отримання, розмір пені на правильність розрахунку судом перевірений, тому сума пені також підлягає стягненню на користь позивача.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 04.07.2009 по 02.09.2009 (за 60 днів). Відповідно до розрахунку 3% річних становлять 98грн.36коп.

Нарахування 3% річних на суму заборгованості законодавчо закріплено, розмір 3% річних на правильність розрахунку судом перевірений, період нарахування зазначений позивачем вірно, з урахуванням положень ч. 2 ст. 530 ЦК України, дати направлення претензії та

дати її отримання, тому вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 98грн.36коп. підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки були спростовані вищенаведеним.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 549, 655, 692, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги акціонерного товариства закритого типу „Веско” м. Дружківка Донецької області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Дружківка Донецької області про стягнення 20403грн.55коп., у тому числі заборгованість за поставлене в червні 2008р. дизельне пальне в сумі 19944грн.55коп., 3% річних в сумі 98грн.36коп., пеня в сумі 360грн.64коп., задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (84200, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь акціонерного товариства закритого типу „Веско” (84205, м. Дружківка Донецької області, вул. Індустріальна, 2, код ЄДРПОУ 00282049) основний борг в сумі 19944грн.55коп., 3% річних в сумі 98грн.36коп., пеню в сумі 360грн.64коп., держмито в сумі 204грн.04коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.00коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Вик. Тимошенко О.О. тел. 3056827

Надруковано 3 примірники:

1 прим. до справи;

1 прим. позивачу;

1 прим. відповідачу