Рішення № 6835917, 15.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.10.09 р.                     Справа № 22/90                               

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Закритого акціонерного товариства „Артемівський машинобудівний завод „Вістек”, м.Артемівськ Донецької області, ЄДРПОУ 31226457,

до відповідача, Закритого акціонерного товариства „Донецький електрометалургійний завод”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 30479040,

про стягнення 65267,78грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Міщенко К.А. – по дов.,

від відповідача: Середа І.В. – по дов.

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась перерва з 01.10.2009р. до 15.10.2009р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Закрите акціонерне товариство „Артемівський машинобудівний завод „Вістек”, м.Артемівськ Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Закритого акціонерного товариства „Донецький електрометалургійний завод”, м.Донецьк, про стягнення 65267,78грн., у тому числі 1993,80грн. інфляційних витрат, 755,70грн. 3% річних та 5515,40грн. пені.

Позовні вимоги Позивача ґрунтуються на неналежному виконанні Відповідачем умов договору поставки №4400002303/402м/08 від 22.05.2008р., а також простроченні грошового зобов’язання, внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування інфляційних витрат, 3% річних та штрафних санкцій.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії: договору поставки №4400002303/402м/08 від 22.05.2008р. разом з протоколом розбіжностей від 26.05.2008р. та протоколом узгодження розбіжностей; додаткових угод до договору; видаткових накладних №500/09 від 12.02.2009р., №500/09/а від 23.02.2009р. та №500/09-Б від 25.02.2009р.; податкових накладних №452 від 12.02.2009р., №600 від 23.02.2009р. та №611 від 25.02.2009р.; рахунків-фактур №500/09 від 12.02.2009р., №500/09А від 20.02.2009р. та №500/09Б від 20.02.2009р.; пропусків на вивіз товарно-матеріальних цінностей з заводу №299 від 12.02.2009р., №426 від 24.02.2009р. та №449 від 25.02.2009р.; довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №00104 від 11.02.2009р. та №00151 від 23.02.2009р.; платіжних доручень №3858 від 10.04.2009р. та №5318 від 03.06.2009р.; претензії №1242/15 від 17.04.2009р. та №2049/15 від 08.07.2009р., підтвердження направлення зазначених претензій Відповідачу та акт звірки розрахунків станом на 23.09.2009р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.54-57 Господарського процесуального кодексу України.

29.09.2009р. через канцелярію суду надійшли письмові пояснення Позивача відносно виконання Закритим акціонерним товариством „Артемівський машинобудівельний завод „Вістек” п.6 договору №4400002303/402м/08 від 22.05.2008р. та щодо підтвердження настання моменту оплати відповідно до п.8 зазначеного договору.

01.10.2009р. в судовому засіданні Відповідачем надано відзив на позовну заяву №9-0929 від 29.09.2009р., згідно з яким останній позов не визнає, виходячи з того, що по-перше, згідно з пунктами 6, 8 договору №4400002303/402м/08 від 22.05.2008р. у нього не виник обов’язок здійснювати оплату, по-друге, вважає поставку здійснену Позивачем поза межами визначеного договору, тобто внедоговірною і тому вказує на те, що строк оплати поставленої продукції не настав, як і підстави для нарахування інфляційних витрат, 3% річних та штрафних санкцій.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

В судовому засіданні представник Відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заву №9-0929 від 29.09.2009р.

Вислухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Оцінивши зміст договору №44000023/03/402м/08 від 22.05.2008р. та додаткових угод до нього, із яких виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд вважає, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу ( статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Таким чином, в силу статті 265 Господарського кодексу України, статті 712 і 655 Цивільного кодексу України та пункту 1 договору Позивач (Постачальник) повинен у встановлений термін поставити Відповідачу (Покупцю) продукцію, а останній зобов’язується прийняти та сплатити її.

02.12.2008р. найменування Покупця, у зв’язку з його перейменуванням із Закритого акціонерного товариства «Мініметалургійний завод «Істіл (Україна)» на Закрите акціонерне товариство «Донецький електрометалургійний завод», змінено додатковою угодою до договору №4400002303/402м/08 від 22.05.2008р., що є невід’ємною його частиною. При цьому строк дії договору пролонговано до 31.12.2009р.

12.12.2008р. додатковою угодою до спірного договору внесено зміни, відповідно до яких визначені юридичні та банківські реквізити Закритого акціонерного товариства „Донецький електрометалургійний завод” як сторони за спірним договором.

Дослідивши матеріали справи та приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені до належного відповідача по справі.

Згідно п.2 договору №4400002303/402м/08 від 22.05.2008р. Постачальник надає Покупцю продукцію на своєму складі, за узгодженим графіком, згідно письмової заяви. Покупець вправі відмовитись від прийняття та сплати продукції, постачання якої прострочено.

Відповідно до п.3 даного договору зобов’язання Постачальника у частині строків поставки вважаються виконаними з моменту передачі продукції на складі Постачальника при поставці автотранспортом.

В пункті 6 договору сторони дійшли домовленості про те, що разом з продукцією Постачальник зобов’язується надати наступні документи: сертифікат якості або технічний паспорт, рахунок-фактуру на сплату, товарно-транспортні документи, податкову накладну. У разі затримання або ненаданні вказаних документів, Постачальник відшкодовує Покупцю усі понесені із цим витрати та сплачені штрафи.

Пункт 8 договору фіксує умови оплати, згідно з якими Покупець здійснює оплату на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 10-ти банківських днів по факту постачання та надання документів, передбачених пунктом 6 договору. Моментом сплати є момент списання грошових коштів з розрахункового рахунка Покупця.

10.02.2009р. між визначеними юридичними особами укладено додаткову угоду №2, яка є невід’ємною частиною договору №4400002303 від 22.05.2008р. Нею змінена загальна сума договору, доповнено його пункт 1 та перелік продукції, що поставляється, збільшений на позиції з №15 по №24.

Враховуючи відсутність заперечень Відповідача та твердження Позивача, суд дійшов висновку про те, що номер 4400002303, зазначений в даній додатковій угоді та деяких документах, які містяться в матеріалах справи, є скороченим варіантом номеру спірного договору №4400002303/402м/08 від 22.05.2008р.

Згідно з видатковими накладними №500/09 від 12.02.2009р., №500/09/а від 23.02.2009р. та №500/09-Б від 25.02.2009р. Постачальник передав продукцію загальною вартістю 87002,88грн. Покупцеві. Останнім її прийнято, що підтверджується підписами та печатками сторін на даних документах.

Як вбачається з матеріалів справи, будь-які зауваження щодо якості продукції чи строків та порядку її постачання відсутні. Письмові повідомлення стосовно відмови від прийняття або оплати продукції Відповідачем Позивачу не надавались.

Внаслідок цього обов’язок передачі Продавцем товару вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов п.3 договору №4400002303/402м/08 від 22.05.2008р.

Виходячи з домовленостей, викладених сторонами в пункті 8 договору, Покупець мав оплатити отриману продукцію протягом 10-ти банківських днів з моменту поставки. Таким чином, право Постачальника вимагати від Покупця виконання грошового зобов’язання виникло за накладною №500/09 від 12.02.2009р. з 26.02.2009р., №500/09/а від 23.02.2009р. з 10.03.2009р. та за №500/09-Б від 25.02.2009р. з 12.03.2009р.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Позивач стверджує, що постачання за вказаними видатковими накладними здійснювались в межах договору №4400002303/402м/08 від 22.05.2008р.

Відповідач проти цього заперечує, посилаючись на п.п.1 п.2 ст.11, 202 та 212 Цивільного кодексу України, а саме на те, що договір, додаткові угоди до нього укладені згідно з нормами діючого законодавства, зокрема, з відкладною обставиною, тобто настання обов’язку сплатити обумовлено узгодженням сторін усіх необхідних умов у замовленнях або графіку постачання. Виходячи з чого є підстави вважати, що Позивач здійснив постачання продукції не за спірним договором, а на власний розсуд та риск.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про договірний характер даних правовідносин.

По-перше, на це вказують видаткові накладні, надані до матеріалів справи, оскільки вони містять посилання на договір №4400002303/402м/08 від 22.05.2008р. як на підставу постачання продукції. По-друге, найменування, кількість, ціна поставленої за даними первинними документами продукції ідентичні визначеним у додатковій угоді №2 від 10.02.2009р. По-третє, довіреності №00104 від 11.02.2009р., №00151 від 23.02.2009р. на отримання товарно-матеріальних цінностей від Позивача, видані представникам Відповідача у період в межах якого здійснювалась поставка продукції, також містять посилання на спірний договір як на підставу її отримання.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем видаткові накладні та довіреності є належним доказом здійснення передачі Відповідачу продукції та прийняття її останнім саме в межах спірного договору.

Твердження Відповідача щодо відсутності обов’язку виконати грошове зобов’язання за договором з тих обставин, що погодження усіх необхідних умов в замовленнях або графіку поставки сторонами не здійснено, судом до уваги не приймається з огляду на підтвердження узгодження порядку, строків поставки, а також номенклатури, кількості і ціни поставленої продукції шляхом підписання видаткових накладних №500/09 від 12.02.2009р., №500/09/а від 23.02.2009р. та №500/09-Б від 25.02.2009р. уповноваженою особою Відповідача, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, підпис, що містять видаткові накладні співпадає з підписом осіб, яким делеговано право на отримання товарно-матеріальних цінностей в інтересах Закритого акціонерного товариства „Донецький електрометалургійний завод”.

Одночасно, виконання пункту 6 договору щодо передачі відповідних документів Позивачем та отримання їх Відповідачем, на думку суду, також підтверджується підписами представників сторін на видаткових накладних, оскільки вказана передача документів відповідно до умов договору мала здійснюватися разом з передачею продукції. Тобто, згідно з умовами договору, належним виконанням своїх зобов’язань за ним Позивачем вважається передача представнику Відповідача не тільки продукції, а й означеної документації. В разі невиконання однієї з цих умов представники Покупця мали б заявити претензії. Однак, будь-яких доказів незгоди з належністю виконання зобов’язань Позивачем та неотриманням відповідної документації Відповідач не надав.

Вище перелічені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Як вказує Позивач, вартість поставленої продукції згідно видаткової накладної №500/09 від 12.02.2009р. у розмірі 70620,48грн. частково сплачена Відповідачем у сумі 30000,00грн. Суду в підтвердження часткової оплати боргу Покупцем надані платіжні доручення №3858 від 10.04.2009р. та №5318 від 03.06.2009р. За іншими видатковими накладними оплата не здійснювалась.

Відносно зазначеного, будь яких доказів, що підтверджують протилежне, сторонами не надано.

Таким чином, грошове зобов’язання Покупця перед Постачальником за видатковими накладними №500/09 від 12.02.2009р. у розмірі 40620,48грн., №500/09/а від 23.02.2009р. та за номером 500/09-Б від 25.02.2009р. у розмірі 8191,20грн. кожна, на момент прийняття рішення суду не виконане, що є порушенням вимог статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги висновки суду щодо виникнення заборгованості Відповідача на підставі договору №4400002303/402м/08 від 22.05.2008р., позов Закритого акціонерного товариства „Артемівський машинобудівний завод „Вістек” у частині стягнення загальної суми основного боргу у розмірі 57002,88грн. підлягає задоволенню.

Прострочення Відповідачем грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

За розрахунком Позивача за видатковою накладною:

- №500/09 від 12.02.2009р. сума інфляційних витрат складає 1584,20грн., 3% річних – 551,00грн.;

- №500/09/а від 23.02.2009р. сума інфляційних витрат складає 204,8грн., 3% річних – 103,00грн.;

- №500/09-Б від 25.02.2009р. сума інфляційних витрат складає 204,8грн., 3% річних – 101,7грн., з прострочених сум.

Загалом інфляційні витрати нараховані у розмірі 1993,80грн, а 3% річних – у сумі 755,70грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, дійшов висновку про обґрунтованість задоволення вимог щодо стягнення інфляційних витрат в загальному розмірі 1993,80грн., 3% річних – 755,70грн.

Відповідно до п.11 договору поставки від 22.05.2009р. будь-які зміни, доповнення до даного договору є дійсними лише за умови, якщо вони викладені в письмовій формі, підписані повноважними представниками та скріплені печатками обох сторін.

Згідно протоколу розбіжностей від 26.05.2008р. до договору №4400002303/402м/08 від 22.05.2008р., що підписаний та скріплений печатками з боку Позивача і Відповідача, сторони визначили у п.10 зазначеного договору відповідальність останнього, у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день такого прострочення.

Приймаючи до уваги, що протоколом узгодження розбіжностей до договору №4400002303/402м/08 від 22.05.2008р. даний пункт не змінено та враховуючи п.11 даного договору, суд дійшов висновку щодо правомірності нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну оплату продукції у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь строк прострочення, яке не суперечить приписам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

З огляду на наведене , враховуючи вимоги статті 611 Цивільного кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», пункту 10 договору наслідками порушення Відповідачем грошового зобов’язання за спірним договором є сплата пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку за кожний день прострочення.

За розрахунком Позивача сума пені, яка підлягає стягненню за накладною №500/09 від 12.02.2009р. за період з 26.02.2009р. по 09.08.2009р. (165 календарних днів прострочення) складає 4021,40грн; за накладною №500/09/а від 23.02.2009р. за період з 10.03.2009р. по 09.08.2009р. (153 календарних днів прострочення) складає 752,00грн.; за накладною №500/09-Б від 25.02.2009р. за період з 12.03.2009р. по 09.08.2009р. (151 календарних днів прострочення) складає 742,00грн. Загальна сума пені, складає 5151,40 грн.

Перевіривши розрахунок пені здійснений Позивачем, суд встановив, що сума штрафних санкцій за період прострочення вартості поставленої продукції по вказаним накладним складає 5867,54грн., з яких за видатковою накладною №500/09 – 4281,40грн; №500/09/а – 797,95грн. та №500/09-Б – 787,19грн.

Проте, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в межах позовних вимог.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1, 4-2, 4-3, 12, 15, 22, 32-34, 36, 43, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд , -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Артемівський машинобудівний завод „Вістек”, м.Артемівськ Донецької області, до відповідача, Закритого акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м.Донецьк, про стягнення 65267,78грн., у тому числі 1993,80грн. інфляційних витрат, 755,70грн. 3% річних та 5515,40грн. пені задовольнити.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Донецький електрометалургійний завод” (83062, м.Донецьк, вул.Івана Ткаченко, 122, р/р 26009010788001 у відділені „Донецьке” ЗАТ „Альфа-Банк”, МФО 300346, ЄДРПОУ 30479040) на користь Закритого акціонерного товариства „Артемівський машинобудівний завод „Вістек”, м.Артемівськ Донецької області (84500, м.Артемівськ Донецької області, вул.Артема, 6, р/р 26007045620402 у Донецькому відділені АТ «Сведбанк» (публічне) у м.Києві, МФО 300164, ЄДРПОУ 31226457) 65267,78грн., у тому числі 57002,88грн. основного боргу, 1993,80грн. інфляційних витрат, 755,7грн. 3% річних та 5515,40грн. пені.

3.Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Донецький електрометалургійний завод” (83062, м.Донецьк, вул.Івана Ткаченко, 122, р/р 26009010788001 у відділені „Донецьке” ЗАТ „Альфа-Банк”, МФО 300346, ЄДРПОУ 30479040) на користь Закритого акціонерного товариства „Артемівський машинобудівний завод „Вістек”, м.Артемівськ Донецької області (84500, м.Артемівськ Донецької області, вул.Артема, 6, р/р 26007045620402 у Донецькому відділені АТ «Сведбанк» (публічне) у м.Києві, МФО 300164, ЄДРПОУ 31226457) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 652,67грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.За згодою сторін у судовому засіданні 15.10.2009р. оголошено вступна та резолютивна частини рішення.

6.Повний текст рішення підписано 20.10.2009р.

7.Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя