Рішення № 6835860, 19.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.11.09 р.                     Справа № 2/394                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубчевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа” м. Маріуполь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплексстрой” м. Маріуполь

про стягнення заборгованості в розмірі 14194,08 грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: Тазарачева О.В. – за довір.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне комерційне підприємство „Маріупольтепломережа” м. Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплексстрой” м. Маріуполь про стягнення заборгованості в розмірі 14194,08грн. з яких 7097,04грн. – заборгованість за послуги теплопостачання, 7097,04грн. – пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 222 від 01.10.2007р., рахунки-фактури.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, клопотання про відкладення розгляду справи та відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 16.11.2009р. № 02-62/27287.

З урахуванням цих даних, суд вважає належним виконання обов’язку щодо повідомлення відповідача про вчинені судом процесуальні дії та можливим розглянути спір, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами. До того ж, згідно ст. 59 ГПК України, надання відзиву на позов є правом відповідача.

          Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, з огляду на достатність представлених матеріалів, справа розглянута згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

01.10.2007р. між Комунальним комерційним підприємством „Маріупольтепломережа” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Комплексстрой” (Споживач) був укладений договір на відпуск теплової енергії № 222.

За цим договором Постачальник подає теплову енергію для об’єктів Споживача, перелічених в додатку до договору.

Згідно до дислокації до договору № 222 від 01.10.2007р., об’єктом теплоспоситажання є приміщення розташоване по пр. Леніна, 45, площею 165,5м2 (тепломір).

Відповідно до п. 2.2. договору нормативна тривалість опалювального періоду 183 дня. Початок та закінчення опалювального періоду визначається погодними умовами та встановлюється виконкомом міської ради. В разі збільшення опалювального періоду понад нормативний Споживач сплачує всю вартість фактично отриманої теплової енергії.

Пунктом 3.1., 3.2. договору встановлено, що Постачальник зобов’язується забезпечити безперебійне постачання теплової енергії об’єктів Споживача в відповідності з умовами договору, а Споживач зобов’язується щомісячно оплачувати послуги теплопостачання в відповідності з об’ємами теплоспоживання.

Кількість відпускаємої теплової енергії Споживачу розраховується теплопостачальною організацією відповідно підключених розрахункових або проектним тепловим навантаженням опалювальних споруд в відповідності з „Нормами та вказівка з нормування витрат палива та теплової енергії на опалення житлових суспільних споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні КТМ 204”, затвердженими Держжилкомунгоспом України 14.12.93р., а при наявності засобів обліку - за приборами обліку, встановленими на тепловому вводі Споживача. Прибори обліку опломбовуються у встановленому порядку (п. 3.3. договору).

Розділом 4 договору „Порядок оплати та відповідальність сторін” визначено, що Споживач за отриману теплову енергію здійснює оплату за фіксованими тарифами, затвердженими Маріупольським виконкомом міської ради, в строк до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, які встановлені з розрахунку споживання теплової енергії в продовж всього опалювального періоду.

В разі неоплати рахунку в указаний строк Споживачу нараховується пеня відповідно Закону України № 543\96 від 22.11.1996р., в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Споживачу – суб’єкту підприємницької діяльності пеня нараховується в відповідності з Законом України „Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги” № 686- ХІV від 20.05.1999р. в розмірі 1% за кожний день прострочення.

В разі зміни тарифів, нові є обов’язковими для застосування сторонами.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що договір укладається строком на 2 роки. Умови договору можуть бути змінені або доповнені за взаємною згодою сторін в письмовій формі. Договір вважається продовженим на той же строк на тих же умовах, якщо за місця до закінчення строку не надійде заява однієї із сторін про відмову від договору або його перегляд.

В підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи надано акт про включення центрального опалення від 18.10.2008р., який підписаний та скріплений печатками з обох сторін без зауважень.

За надані послуги з теплопостачання позивачем були виставлені рахунки зокрема, від 24.04.2009р. на суму 1761,75грн., від 23.03.2009р. на суму 2965,33грн., від 24.02.2009р. на суму 2369,96грн., а всього на загальну суму 7097,04грн.

Вказані рахунки були вручені відповідачу, про що свідчать реєстри про вручення рахунків, що додані до матеріалів справи.

Відповідач в супереч умовам договору за отримані послуги з теплопостачання не розрахувався, у зв’язку з чим за останнім обліковується заборгованість в розмірі 7097,04грн.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України),

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Аналогічні положення щодо виконання зобов’язань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач доказів погашення заборгованості в розмірі 7097,04грн. суду не представив, заявлені вимоги не спростував, у зв’язку з чим вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 7097,04грн. за період з 11.03.2009р. по 06.10.2009р. на підставі п. 4.3. договору.

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім того необхідно зазначити що ч. 1 ст. 231 ГК України встановлено що законодавством щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Перевіривши розрахунок пені, суд знаходить його арифметично вірним, а вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 7097,04грн. за період з 11.03.2009р. по 06.10.2009р. такими що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, порушення відповідачем зобов’язань за договором, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними належним чином та такими що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа” м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплексстрой” м. Маріуполь про стягнення 14194,08 грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплексстрой” (87500, м. Маріуполь, вул. Леніна, 62/38, р\р 26002480343000 в ЗАТ „Донгорбанк”, МФО 334970, ЗКПО 33012458) на користь Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа” (87518, м. Маріуполь, вул. Гризодубової, 1, р\р 26006010488100 в філії ЗАТ „Донгорбанк”, МФО 335786, ЄДРПОУ 33760279) суму боргу в розмірі 7097,04грн., пеню в розмірі 7097,04грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 141,94грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя