Рішення № 68344424, 10.08.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/12599/16-ц Головуючий 1 інстанції Невядомський Д.В.

Провадження № 22ц/790/3833/17 Доповідач: Коваленко І.П.

Категорія: договірні

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Коваленко І.П

суддів Овсяннікової А.І., Сащенко І.С.

при секретарі Дмитренко А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Київського районного суду м.Харкова від 18 квітня 2017 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кентавр», Товариство з обмеженою відповідальністю «КепіталЕстейд», ОСОБА_3 про визнання відповідача іпотекодавцем, звернення стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, задоволення кредитних вимог за рахунок предметів іпотеки із застосуванням процедури продажу предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів із визначенням початкової ціни на рівні не нижче за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки майна у виконавчому провадженні,-

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2016 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кентавр», Товариство з обмеженою відповідальністю «КепіталЕстейд», ОСОБА_3 про визнання відповідача іпотекодавцем, звернення стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, задоволення кредитних вимог за рахунок предметів іпотеки із застосуванням процедури продажу предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів із визначенням початкової ціни на рівні не нижче за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки майна у виконавчому провадженні.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» вказував, що 14 липня 2008 року між ним та ОСОБА_3, був укладений Генеральний договір про надання кредитних послуг, згідно якого Банк надав Позичальнику у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 1000 000 доларів США. Згідно додаткової угоди № 1 Банк надав «Позичальнику» грошові кошти у формі відновлюваної кредитної лінії окремими частинам кожна частина окремо «Транш», а в сукупності «Транші» у сумі 1 00 0000 доларів США зі сплатою 14% річних. На забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту 14 липня 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Кентавр» укладено іпотечний договір предметом якого стало нерухоме майно, а саме:

- нежитлові приміщення підвалу № 8, 8-а, 8-б, 9-а, 14-18, першого поверху № 7, 7-а, 8, 9, 9-а, 10, 35, 36 в літері А-4, загальною площею 308,3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, провулок Короленко, 19, та належить ТОВ «Кентавр» на праві приватної власності;

- нежитлові приміщення першого поверху № 12, 13, 15, 15-а в літері «А-4», загальною площею 67,5 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, провулок Короленко, 19, та належали ТОВ «Кентавр» на праві приватної власності;

- нежитлові приміщення підвалу № 1, 2, 4, 6-8 літері «Б-2», загальною площею 36,5 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Харків провулок Короленко, 19, та належали ТОВ «Кентавр» на праві приватної власності;

- нежитлові приміщення першого поверху № 32-35, в літері «А-4», загальною площею 63,3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, провулок Короленко, 19, та належали ТОВ «Кентавр» на праві приватної власності.

Постановою Господарського суду Харківської області від 13 березня 2014 року ТОВ «Кентавр» було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4. Спірне майно було реалізоване в ході проведення ліквідаційної процедури майна банкрута - ТОВ «Кентавр», а саме ОСОБА_5 предмет вищевказаного іпотечного договору було відчужено ОСОБА_2 за договорами купівлі-продажу від 16 квітня 2014 року. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22 липня 2014 року постанову господарського суду Харківської області від 13 березня 2014 скасовано, провадження у справі припинено.

11 квітня 2016 року ПАТ «Укрсоцбанк» стало відомо, що ОСОБА_2 було передано вищевказане іпотечне майно ТОВ «Кепітал Естейд», а 08 серпня 2016 року продано ОСОБА_1.

ПАТ «Укрсоцбанк» вважає, що договір іпотеки залишається чинним з моменту його первинної реєстрації в Державному реєстрі іпотек. Приймаючи, до уваги, що станом на 05 серпня 2016 року заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором від 14.07.2008 року становить 871886, 15 долар США, що за курсом НБУ складає 21 630689, 76 грн., тому ОСОБА_6 є іпотекодавцем за вказаними кредитними зобовязаннями ОСОБА_3

У звязку з цим, ПАТ «УкрСоцбанк» просило суд визнати ОСОБА_1 іпотекодавцем по договору іпотеки від 14 липня 2008 року. Звернути стягнення на нерухоме майно, а саме: - нежитлові приміщення підвалу № 8, 8-а, 8-б, 9-а, 14-18, першого поверху № 7, 7-а, 8, 9, 9-а, 10, 35, 36 в літері А-4, загальною площею 308,3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, провулок Короленко, 19, та належить ТОВ «Кентавр» на праві приватної власності; - нежитлові приміщення першого поверху № 12, 13, 15, 15-а в літері «А-4», загальною площею 67,5 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, провулок Короленко, 19, та належали ТОВ «Кентавр» на праві приватної власності; - нежитлові приміщення підвалу № 1, 2, 4, 6-8 літері «Б-2», загальною площею 36,5 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Харків провулок Короленко, 19, та належали ТОВ «Кентавр» на праві приватної власності; - нежитлові приміщення першого поверху № 32-35, в літері «А-4», загальною площею 63,3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, провулок Короленко, 19, та належали ТОВ «Кентавр» на праві приватної власності. Задовольнити за рахунок іпотеки, вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» станом на 05 серпня 2016 року за кредитним договором від 14 липня 2008 року у розмірі 871886,15 доларів США, що за курсом НБУ складає 21 630689, 76 грн. Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки, а саме: застосувати процедуру продажу предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, при цьому зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна,, на підставі оцінки майна у виконавчому провадженні. Судові витрати віднести за рахунок відповідача.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 проти позову заперечував з тих підстав, що позивачем пропущений строк позовної давності, оскільки 04 листопада 2011 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до ОСОБА_3 з повідомленням про невиконання основного зобов'язання, у якому зазначив, що станом на 02.11.2011 р. ОСОБА_3 більш ніж на 90 днів порушені обов'язки за договором кредиту, термін кредиту вважається таким, що закінчився та необхідно достроково погасити кредит в повному обсязі. Зазначений факт встановлено заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 25.07.2013 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду міста Києва від 19.03.2014 року. Крім того, відповідно до пункту 4.4. генерального кредитного договору про надання кредитних послуг нарахування Кредитором неустойки (штрафу, пені) за невиконання (неналежне виконання) Позичальником зобов'язання за цим Договором не повинен перевищувати 1 року від дня, коли зобов'язання припиняється через рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконане. Пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, кредитор змінив строк виконання основного зобов'язання, а тому перебіг позовної давності за вимогами банку про повернення кредиту та платежів за ним почався з наступного дня, зазначеного кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту як кінцевого строку виконання її умов.

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 18 квітня 2017 року у задоволенні позову відмовлено через сплив строків позовної давності.

В апеляційній скарзі ПАТ «Укрсоцбанк» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість рішення, ухваленого з порушенням вимог матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам по справі; вказує, що строки позовної давності не є порушеними, оскільки кредитним договором встановлений строк по поверненню кредиту до 05 липня 2018 року, наразі іпотечний договір є дійсним, наявні всі підстави для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення зявившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з пропуску позивачем строків позовної давності, оскільки предявивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, позивач змінив строк виконання основного зобовязання, а тому перебіг позовної давності за вимогами банку про негайне повернення кредиту та платежів за ним почався з наступного дня після одержання такої вимоги.

Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

Судом встановлено, що 14 липня 2008 року між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 був укладений Генеральний договір про надання кредитних послуг, згідно якого Банк надав Позичальнику у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 1 000 000 доларів США. Згідно додаткової угоди № 1 Банк надав «Позичальнику» грошові кошти у формі відновлюваної кредитної лінії окремими частинам кожна частина окремо «Транш», а в сукупності «Транші» у сумі 1 00 0000 доларів США зі сплатою 14% річних.

На забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту 14 липня 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Кентавр» укладено іпотечний договір предметом якого стало нерухоме майно, а саме:

- нежитлові приміщення підвалу № 8, 8-а, 8-б, 9-а, 14-18, першого поверху № 7, 7-а, 8, 9, 9-а, 10, 35, 36 в літері А-4, загальною площею 308,3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, провулок Короленко, 19, та належить ТОВ «Кентавр» на праві приватної власності;

- нежитлові приміщення першого поверху № 12, 13, 15, 15-а в літері «А-4», загальною площею 67,5 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, провулок Короленко, 19, та належали ТОВ «Кентавр» на праві приватної власності;

- нежитлові приміщення підвалу № 1, 2, 4, 6-8 літері «Б-2», загальною площею 36,5 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Харків провулок Короленко, 19, та належали ТОВ «Кентавр» на праві приватної власності;

- нежитлові приміщення першого поверху № 32-35, в літері «А-4», загальною площею 63,3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, провулок Короленко, 19, та належали ТОВ «Кентавр» на праві приватної власності.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріали справи свідчать, що станом на 05 серпня 2016 року сума заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором від 14 липня 2008 року становить 871886,15 доларів США, що за курсом НБУ складає 21630689,76 грн., з яких:

-549998,21 доларів США сума заборгованості за кредитом, що за курсом НБУ складає 13644947,39 грн.;

-55454,92 доларів США сума заборгованості за відсотками, що за курсом НБУ складає 1375785,32 грн.;

-242029,77 доларів США розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту, що за курсом НБУ складає 6004534,96 грн.;

-24403,25 доларів США розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків, що за курсом НБУ складає 605422,08 грн.

Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого іпотекою, передбачені Законом України «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

11 квітня 2016 року ПАТ «Укрсоцбанк» стало відомо, що ОСОБА_2 було передано вищевказане іпотечне майно ТОВ «Кепітал Естейд», а 08 серпня 2016 року продано ОСОБА_1.

Постановою Господарського суду Харківської області від 13 березня 2014 року ТОВ «Кентавр» було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4. Спірне майно було реалізоване в ході проведення ліквідаційної процедури майна банкрута - ТОВ «Кентавр», а саме ОСОБА_5 предмет вищевказаного іпотечного договору було відчужено ОСОБА_2 за договорами купівлі-продажу від 16 квітня 2014 року.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22 липня 2014 року постанову господарського суду Харківської області від 13 березня 2014 скасовано, провадження у справі припинено.

Отже, спірне нерухоме майно, яке було предметом іпотеки за договором іпотеки, укладеним між банком і боржником, відчужено в процесі ліквідаційної процедури боржника.

Умови та порядок відновлення платоспроможності субєкта підприємницької діяльності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів установлює Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відчуження майна, переданого в іпотеку, під час проведення ліквідаційної процедури здійснюється в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно зі ст.5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника (п.6 ч.1 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин).

Положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) згоди іпотекодержателя на відчуження предмета іпотеки за договором, що укладається під час ліквідаційної процедури боржника, яка здійснюється в межах справи про банкрутство, не передбачено.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові № 6-58цс 13 від 26 червня 2013 року, яка згідно зі ст.360-7 ЦПК України є обовязковою для судів.

Отже, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення позовних вимог немає, оскільки предмет іпотеки реалізований у процедурі банкрутства боржника, обтяження іпотекою спірної нерухомості на час придбання його іншими особами не було, а тому відповідачка придбала спірні нежитлові приміщення, які не були предметом іпотеки й до набувачів вказаного майна не перейшли права і обовязки іпотекодавця, що виключає можливість застосування ст.23 Закону України «Про іпотеку».

Крім того, в судовому засіданні апеляційної інстанції представником банку надана інформаційна довідка з Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, з якого вбачається, що станом на 19.06.2017 року власником спірних приміщень з 28.12.2016 року є ОСОБА_7, а не відповідачка, ОСОБА_1, який до участі у справі не притягався.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з інших підстав.

На підставі наведеного та керуючись п.2 ч.1 ст.307, 313, ч.2 ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м.Харкова від 18 квітня 2017 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кентавр», Товариство з обмеженою відповідальністю «КепіталЕстейд», ОСОБА_3 про визнання відповідача іпотекодавцем, звернення стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, задоволення кредитних вимог за рахунок предметів іпотеки із застосуванням процедури продажу предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів із визначенням початкової ціни на рівні не нижче за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки майна у виконавчому провадженні відмовити з інших підстав.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді