Постанова № 6832630, 21.10.2009, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.10.09 Справа №2а-1603/09/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі: головуючого судді - Плієвої Н.Г., при секретарі - Чесневської О.П.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Лінніка О.В., довіреність № 1642/9/10-041 від 26.05.2009

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1

доДержавної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя

про визнання протиправними та скасуванні податкових повідомлень-рішень

Суть спору:

29.05.2009 Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя (далі - ДПІ) на підставі направлення на перевірку від 19.05.2009 № 000274/297 було проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 за період з 01.01.2006 по 31.12.2008.

Перевіркою, крім інших порушень, які не є предметом оскарження, зроблено висновок про порушення субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 п.п.4.2.8 п. 4.2 ст. 4, п.п.8.1.3 п. 8.1 ст.8, п.19.1 «а, в»ст. 19 Закону України від 22.05.2003 № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб».

За результатами перевірки ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя було складене податкове повідомлення-рішення від 04.06.2009 №0000331710/0 яким ОСОБА_1 визначено 7977,31 грн. податку з доходів фізичних осіб.

За результатами розгляду первинної скарги ОСОБА_1, на підставі рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя від 05.08.2009 № 6874/10/25-020, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 00003317/01 від 05.08.2009, яким визначено податок з доходів фізичних осіб в розмірі 7977,31 грн.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання протиправними та скасуванні податкових повідомлень-рішень № 0000331710/0 від 04.06.2009 та № 0000331710/1 від 05.08.2009.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в 1-3 кварталі 2006 році перебував на спрощеній системі оподаткування, отримав дохід від підприємницької діяльності в сумі 572818,59 грн., з якого ним був сплачений єдиний податок. З четвертого кварталу 2006 року позивач перейшов на загальну систему оподаткування, проте, за наслідками перевірки ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя доходи, отримані ОСОБА_1 в третьому кварталі 2006 року в сумі 72818,59 грн. були протиправно включені до доходів, отриманих ним в четвертому кварталі. Крім того, цю суму - 72818,59 грн. - відповідачем було віднесено до інших доходів, тобто до доходів не від підприємницької діяльності, внаслідок чого було протиправно винесені оскаржуємі податкові повідомлення-рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 09.09.2009 було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 23.09.2009.

Ухвалою суду від 23.09.2009 було закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 15.10.2009.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні оголошувалась перерва.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні та в запереченнях на позов просив в задоволенні позову відмовити, вважає, що перевищення граничного розміру виручки 500000 грн. в сумі 72818,59 грн. повинна включатися до складу річного оподатковуваного доходу за 4 квартал 2006 року. Також вважає, що оскільки позивач отримав інші доходи, ніж доходи, які можуть обкладатися єдиним податком, він повинен сплатити з таких доходів податок з доходів фізичних осіб. Оподаткований доход по перевірці визначився як різниця між валовим доходом і валовими витратами і склав за 4 квартал 2006 року 797726,94, тому за результатами перевірки було правомірно донараховано податок з доходів фізичних осіб за 4 квартал 2006 року у розмірі 7977,31 грн.

Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.98 N 727/98 (далі -Указ) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тисяч гривень.

Відповідно до положень статті 2 зазначеного Указу, суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Статтею 5 Указу передбачено, що у разі порушення вимог, встановлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Згідно із статтею 6 Указу платник єдиного податку не є платником податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) саме від здійснення того виду підприємницької діяльності, дохід від якої обкладається єдиним податком.

В судовому засіданні встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в 1-3 кварталі 2006 року перебував на спрощеній системі оподаткування та отримав доход від підприємницької діяльності у розмірі 572818,59 грн., який був оподаткований єдиним податком.

Відповідно до вимог ст. 5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування" з 4 кварталу позивач був переведений на загальну систему оподаткування, згідно із його заявою.

Висновки акту перевірки, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 отримав доход в розмірі 72818,59 грн. в 4 кварталі 2006 року, а тому повинен сплатити з цієї суми податок з доходів фізичних осіб в розмірі 7977,31 не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, доход в сумі 72818,59 грн. фактично був отриманий позивачем в 1-3 кварталі 2006 року.

Також суд погоджується з доводами позивача, що посилання в акті перевірки на статтю 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" є помилковим у зв'язку з наступним.

Відповідно до п.п. 4.3.25 п. 4.3. ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід (прибуток), одержаний самозайнятою особою від здійснення нею підприємницької або незалежної професійної діяльності, якщо така особа обрала спеціальну (спрощену) систему оподаткування такого доходу (прибутку) відповідно до закону.

П.п. 9.12.1 п. 9.12. ст. 9 Закону України від 22.05.2003 р. N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" зазначено, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

За визначенням норми п.п. 9.12.2 п. 9.12. ст. 9 зазначеного Закону якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності. Тобто норми даного підпункту Закону встановлюють вимоги щодо оподаткування саме "інших доходів" суб'єкта підприємницької діяльності (в розумінні Закону - це інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту), тобто доходів, отриманих суб'єктом підприємницької діяльності не в межах здійснення власної підприємницької діяльності.

Позивачем здійснювалась підприємницька (господарська) діяльність, якою відповідно до п. 1.21 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є "будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою". Ніяких інших доходів, тобто доходів не від зайняття підприємницької діяльності позивачем у період 1-3 кварталу 2006 року отримано не було.

Отже, суд вважає необґрунтованим посилання Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя на необхідність визначення суми податкових зобов'язань платника у відповідності до пп. 9.12.2 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду доказів того, що фізичною особою-підприємцем в 1-3 кварталі 2006 року були отримані інші доходи, тобто доходи не від підприємницької діяльності.

При таких обставинах суд дійшов висновку, що діючим законодавством не встановлено механізм оподаткування суми перевищення граничного обсягу доходів від реалізації продукції (товарів, робот, послуг), отриманий платником єдиного податку.

Таким чином, суд вважає що відповідачем сума такого перевищення була протиправно включена до загального совокупного оподатковуваного доходу за 4 квартал 2006 року.

Суд звертає увагу, що позивач у період 1-3 кварталу 2006 року перебував на спрощеній системі оподаткування та здійснював обчислення та сплату податків у відповідності до пп. 9.12.1 п. 9.12. ст. 9, п. 22.10 ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства", а тому відповідачем були протиправно винесені ОСОБА_1 податкові повідомлення рішення від 04.06.2009 № 0000331710/0 та від 05.08.2009 № 0000331710/1.

Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до п. "б" ч.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 № 7-93 "Про державне мито" ставка державного мита із скарг за неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян складає 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 3,40 грн.

Однак, згідно з квитанцією № КП191/1 від 07.09.09 ОСОБА_1 був сплачений судовий збір у розмірі 6,80 грн., тобто, у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Оскільки від позивача до суду не надходило клопотання про повернення судового збору, сплаченого у більшому розмірі, суд вважає, що поверненню підлягає судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Відповідно до частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова складена та підписана у порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 26.10.2009 о 17-30 годин.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 94, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя № 0000331710/0 від 04.06.2009 та № 0000331710/1 від 05.08.2009.

Стягнути з Державного бюджету України (Ленінський район м. Севастополя, код ЄДРПОУ 24035598, МФО 824509, р/р 31113095700007) на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір за квитанцією № КП198/1 від 07.09.09 у розмірі 03 (три) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Н.Г. Плієва