Постанова № 6832497, 06.04.2009, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-3688/09/2570

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2009 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Гром Л. М.

при секретарі - Закупрі П.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Щорському районі Чернігівської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

26.01.2009 р. позивач звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Щорському районі Чернігівської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, на підставі того, що з 28 листопада по 17 грудня 2008 р. у нього як у приватного підприємства представниками податкової інспекції проведена перевірка з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 1 жовтня 2005 р. по 30 вересня 2008 р. За результатами перевірки складений акт від 22 грудня 2008 р. в якому вказано про порушення ним вимог ст. 1 Указу Президента України Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва та ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» тобто були занижені валові доходи в П кварталі 2008 р. - на 121809 грн.88 коп.; в Ш кварталі 2008 р. - на 54990 грн. З врахуванням цього видано рішення від 26 грудня 2008 р., яким зобовязано позивача сплатити податок з доходів фізичних осіб в сумі 21524 грн.60 коп. дане рішення, акт перевірки позивач вважав неправомірними оскільки на думку позивача представниками податкової інспекції не були враховані необхідні документи та застосовані вимоги закону неправильно.

Позивачем 31.03.2009 року через канцелярію суду була подана заява про зміну позовних вимог в якій останній просив визнати дії посадових осіб державної податкової інспекції у Щорському районі щодо винесення податкового-повідомлення рішення від 26.12.08р. за № 0001871700/0 протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Щорському районі від 26.12.08р. за № 0001871700/0 на суму 24059,60 грн. податкового зобовязання за основним платежем.

У поданих позивачем зміни до позовних вимог за якими позивач вказав на непогодження з розрахунком податку з доходів фізичних осіб.

В судовому засіданні представник позивача підтримала наведені доводи у позові та додатково зазначила, що позивач часткового погодився з визначенням сум відхилення за 4 квартал 2005 р. в розмірі 19500,00 грн. згідно якої нарахований податок з доходів фізичних осіб в розмірі 2535,00 та із сумою за 3 квартал 2008 р. в розмірі 11757,56 грн. згідно якої необхідно було провести розрахунок податку з доходів фізичних осіб 1763,63 грн. і загальна сума з якою позивач погоджується 4298,63 грн. У відповідності до цього просить визнати частково не чинним податкове повідомлення-рішення від 26.12.2008 р. за № 0001871700/0 на суму 24059,60 грн. в частині визначення податкового зобовязання за основним платежем в розмірі 19760 ,97 грн.

Представники відповідача вимоги позивача не визнали та зазначили, що доводи позивача є необґрунтованими та не відповідають обставинам наведених у висновках перевірки та вимогам законодавства. Зокрема визначаються суми відрахувань, які підлягають визначенню як витрати, але документа на підтвердження цього позивач не надав. Арифметичних помилок державний податковий ревізор не допускав Так при складанні розрахунку за 4 квартал 2005 р. до чистого доходу віднесено суму у розмірі 19500 грн., яка зазначена в декларації про доходи за 4 квартал 2005 р. при складанні розрахунку за 2008 р. до чистого доходу віднесена сума валового доходу 176799,88 грн.( перевищення 500 тис. грн. - 121809,88 та валовий дохід за квартал 2008 р.-54990,00 грн.) та сума витрат, які були понесені у 2 та 3 кварталі 2008 р( 2 кв. 2008 р.-13892,48 грн. та 3 кв.-19410,08 грн.) Вказаний розрахунок у заяві про зміну позовних вимог позивачем не відповідає дійсності, так як не можливо із суми загального чистого доходу відняти суму витрат, що були понесені у 3 кв. 2008 р. та отримати суму валового доходу за 2 кв. 2008 р. За 3 кв. 2008 р. були надані документи на підтвердження витрат на суму 19410,08 грн. під час проведення перевірки ревізором враховані всі суми витрат, які були підтверджені позивачем. Витрати на закупівлю паливо-мастильних матеріалів на суму 7642,52 грн. не були враховані так як позивачем не були надані відповідні підтверджуючи документи, які можливо прийняти в зарахування на підставі вимог закону. Надані позивачем документи до позовної заяви на підтвердження цих витрат суперечать вимогам закону, зокрема пп.5.3.9,п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Крім того, після завершення перевірки, позивач з прийнятим рішенням був згодний та звернувся до податкової інспекції щодо договору про розстрочення податкових зобовязань

На підставі ч.3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 6 квітня поточного року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 10.04.2009року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі направлення від 28.11.2008 р №211 виданого Державною податковою інспекцією у Щорському районі та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог законодавства за період з 01.10.2005 р. по 30.09.2008 р., валютного законодавства за період з 01.10.2005 р. по 30.09.2008 р., про що був завчасно повідомлений листом від 17.11.2008 р. За період проведення перевірки, яка проводилась з 28.11.2008 р. по 17.12.2008 р., відповідальним за фінансово-господарську діяльність був ФОП ОСОБА_1 Останній зареєстрований Щорською районною державною адміністрацією 19.02.2002 р. За перевіряємий період ФОП ОСОБА_1 був платником : єдиного податку, фіксованого податку на доходи фізичних осіб, податку з доходів фізичних осіб- СГД. У перевіряємий період ОСОБА_1 не був зареєстрований платником ПДВ.

Протягом періоду з 01.10.2007 р. по 30.06.2008 р. ФОП ОСОБА_1 підприємницьку діяльність здійснював із застосуванням спрощеної системи оподаткування. Обліку та звітності, яка регулюється Указом Президента України видані Свідоцтва про сплату єдиного податку Д№284616 на 2007 р. та Е №280879 на 2008., сплата єдиного податку проводилась за ставкою 200 грн. Протягом періоду з 01.10.2005 р. по 31.12.2005 р. та з 01.07.2008 р. по 30.09.2008 р. ФОП ОСОБА_1 підприємницьку діяльність здійснював із застосуванням загальної системи оподаткування. Порядок оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю регулюється Декретом КМУ Про прибутковий податок з громадян та Інструкцією Про оподатковуваний дохід фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженою наказом. У відповідності до наданих документів під час перевірки проведено підрахування валового доходу та валові витрати.

Відповідно до наданих на перевірку документів (видаткові, накладні на купівлю запчастин), які підтверджують валові витрати, перевіркою встановлені порушення ст. 13 Декрету, а саме ФОП ОСОБА_1 в 2 кварталі 2008 року та 3 кварталі 2008 року занижено валові витрати на суму 43892 грн. 48 коп., та 19410 грн. 08 коп., що в сумі становить 33302 грн. 56 коп.

Перевіркою встановлено заниження ФОП ОСОБА_1 оподатковуваного доходу за 2008 рік на 143497,32 грн. та порушення статей 13.14 Декрету, якими передбачено порядок визначення суми оподатковуваного доходу, необхідність документального підтвердження витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу. Так, перевіркою встановлено перевищення підприємцем у 2 кварталі 2008р. обсягу встановленого ст.1 Указу граничного розміру річної виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 500 тис. грн. ФОП ОСОБА_1 з 01.01.2008 року по 30.06.2008р. отримав валових доходів в розмірі 621809,88 грн., тобто, за результатами перевірки перевищив гранично допустиму норму на суму 121809,88 грн.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва” від 19 жовтня 2000 року N 2063-111 (далі Закон №2063-111), застосування суб'єктами малого підприємництва спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності здійснюється в порядку, встановленому законодавством України. Такий порядок визначає Указ.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Указу, спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 N 507 "Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727 " у ст. 1 зазначеного Указу під словом -«рік» розуміється календарний рік, тобто з 1 січня по 31 грудня.

Таким чином, згідно наведеної норми Указу, критеріями малого підприємництва для запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності є встановлені цією нормою межі середньооблікової чисельності працюючих у суб'єкта підприємницької діяльності осіб та обсягу річної виручки від реалізації продукції (товарів робіт, послуг).

В силу положень Указу, для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, що відповідають зазначеним критеріям, оподаткування відбувається за спрощеною системою, тобто зі сплатою єдиного податку, ставка якого встановлюється місцевими радами; сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань платника податку, а доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника, (ст.ст.2, 6 Указу).

Відповідно до ч.З ст.П Закону №2063-111 спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності може застосовуватися поряд з діючою загальною системою оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва. Аналогічні положення містяться в ст.4 Указу, а саме: "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва".

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03р. N 889-1У /п.22.10 ст.22 Закону, до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, діє розділ IV Декрету, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 Закону.

Відповідно до п.п.9.12.1. п.9.12. ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року N 889-1У: "оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту".

Положення цього пункту, зокрема, пп. 9.12.2. Закону передбачають, що якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, за змістом наведених норм, якщо підприємець від здійснення підприємницької діяльності, отримав інші доходи, ніж доходи, які можуть обкладатися єдиним податком згідно з правилами, встановленими спеціальним законодавством з питань спрощеної системи оподаткування /Указом/, такий підприємець повинен сплатити з цих доходів /тобто із суми перевищення понад 500 тис. грн./ податок з доходів фізичних осіб - СГ.

Такий висновок узгоджується з наведеними вище ч.З ст. 11 Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" та ст. 4 Указу, відповідно до яких спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності може застосовуватися поряд з діючою загальною системою оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності, передбаченою законодавством.

Відповідно до п.п. 4.2.8. п.4.2. ст.4 Закону №889-ІУ до складу загального місячного оподатковуваного доходу, який входить до складу річного оподаткованого доходу платника податків, включаються: оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів попередніх податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований податковим органом згідно із законом.

Так як у ФОП ОСОБА_1 протягом звітного року обсяг виручки перевищив граничний від здійснення підприємницької діяльності, що дозволяє перебувати на спрощеній системі оподаткування, податковим органом включено суму перевищення до складу річного оподатковуваного доходу.

Відповідно до ст.5 Указу: "У разі порушення вимог, установлених статтею 1 нього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітною періоду (кварталу)". Так як ФОП ОСОБА_1 самостійно не подав декларацію про отриманні доходи до ДПІ у Щорському районі при перевищенні у 2 кварталі 2008 року 500 тис.грн (121809.88 грн.) та доходами отриманими у 3 кварталі 2008 року (54990.00 грн.) при отриманні даних по руху коштів по розрахунковому рахунку старший держподатревізор інспектор самостійно в ході перевірки нарахував податок з доходів СГД.

При складанні розрахунку за 4 квартал 2005 року до чистого доходу віднесено суму у розмірі 19500.00 грн. яка зазначена в декларації про доходи за 4 квартал 2005 року (вх. №134 від 27.01.2006 року). При складанні розрахунку за 2008 рік до чистого доходу віднесена сума валового доходу 176799.88 грн. (перевищення 500 тис.грн. - 121809.88 грн. та валовий дохід за 3 квартал 2008 року - 54990.00 грн.) та сума витрат, які були понесені у 2 та З кварталі 2008 року (2 квартал 2008 року - 13892,48 грн. та 3 квартал - 19410.08 грн

Сума валових витрат відповідає дійсності оскільки на перевірку були надані документи на підтвердження витрат на суму 19410,08 у 3 кварталі 2008 року. Акти приймання -- передачі робіт від 31.07.08 р. на суму 7642,52 грн. та від 31.07.08 р. на суму 10.00 грн. на перевірку не надавались.

Тому доводи в частині неправильності визначення сум підрахування, не відповідають дійсності, оскільки спростовуються висновками перевірки.

Також, суд вважає, що доводи позивача в частині неправильного підрахування сум валових втрат під час перевірки не знайшла свого підтвердження.

Наданні лише платіжні доручення банку на перерахування коштів ТОВ "Берліо - Інтер - Кард'", код 32377766 та копії документів на купівлю паливо-мастильних матеріалів не можуть вважатися тими документами, які підлягають врахуванню, як підтверджуючи документи по витратам, оскільки суперечать, підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»: „не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання, яких передбачена правилами ведення податкового обліку", а саме: договір купівлі - продажу паливо - мастильними матеріалами; рахунки фактури па перерахування коштів на отримання паливо - мастильних матеріалів; накладні на отримання паливо - мастильних матеріалів; документи на використання паливо -мастильних матеріалів (шляхові листи). Надані платіжні доручення на купівлю паливо-мастильних матеріалів та надані документи, а саме акти приймання - передачі робіт на отримання дизельного палива в кількості 1670,93 л. на суму 7642,52 грн. не можуть бути прийняті до уваги в зв'язку з відсутністю доказів про використання цього палива в підприємницькій діяльності, оскільки за договором оренди від 01.01.2008 року наймодавець ОСОБА_4. передає наймачеві ОСОБА_1 автомобілі "Івеко" у користування за плату і на визначений строк. Орендна плата за використання автомобілів у сумі 2000 грн. в місяць згідно договору оренди та згідно наданої на перевірку виписки по особовому рахунку не перераховувалась, строк оренди автомобілів складає 3 роки з 01.01.2008 року по 01.12.2011 року. У відповідності до ст. 799 Цивільного Кодексу України (Надалі ЦКУ) - 1.договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі, 2. договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню, інакше він є недійсний згідно ст. 219 ЦКУ - у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним.

Також в перевіряємий період ФОП ОСОБА_1 найманих працівників для роботи вантажного автотранспорту не наймав та не реєстрував в ДНІ у ІЦорському районі, документи на витрати паливо - мастильних матеріалів не було надано.

Відповідно до пункту 33 статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000р. № 1775-Ш зі змінами та доповненнями, види господарської діяльності, за якими здійснювалась підприємницька діяльність ФОП ОСОБА_1., підлягають ліцензуванню. Згідно з документами, наданими для перевірки, не встановлено наявність ліцензії, ліцензійних карток, посвідчень водіїв, реєстраційних документів, товаро-транспортних накладних або інших документів на перевезений вантаж на орендований автотранспорт, що передбачено ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 23.02.2006 року № 3492ТУ.

Так, у відповідності до ст.13, ст.14 Декрету Кабінету Міністрів "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 року № 13-92. пп..4.2.8 п.4.2. ст.4. пп.,9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону № 889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року ФОН ОСОБА_1 занижено оподатковуваний доходу за 2008 рік на суму 143497.32 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи позивач фактично погодився з нарахованими сумами, які виставлені у податковому рішенні та 20.01.2009 р звернувся до начальника ДПІ у Щорському районі про розстрочення податкових зобовязань. У відповідності до Рішення №1 від 20.01.2009 р. звернення Заіки В.М. було задоволено, укладений договір про розстрочення податкових зобовязань та затверджений графік погашення. Дії та рішення державних податківців, висновки акту перевірки не оскаржувались.

Посилання позивача на ту обставину , що законом на сьогоднішній день , відповідальність для СПД за перевищення обєму виручки від реалізації продукції( товарів, робіт, послуг),встановленою ст.. 1 Указу №727, чинним законодавством не передбачена , а тому і застосування ставки в розмірі 15% порушують вимоги Указу №727 та ЗУ Про податок з доходів фізичних осіб» суд вважає безпідставним, оскільки в даному випадку у вимогах законодавства не встановлюється штрафні санкції за сам факт перевищення 50 тис. грн.

У відповідності закону , у разі перевищення 50тис.грн валового обороту особа- СПД втрачає право перебувати на спрощеній системі та сплачувати єдиний податок , тобто повинен перейти на загальну систему оподаткування починаючи з наступного звітного періоду(кварталу) ( Указ Президента Про спрощену систему оподаткування , обліку та звітності субєктів малого підприємництва) і , починаючи з цього періоду , сплачувати податки відповідно до розділу 1У Декрету КабМіну про прибутковий податок з громадян та Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю.

У відповідності до ст.. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Позивачем та його представником не було доведено обставин , які б свідчили б про неправомірність дій , неправильність складання акту та неправильності визначення сум у податковому-рішенні відповідачів.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду в повному обсязі виготовлена 10 квітня 2009 року.

Суддя Л.М.Гром