Постанова № 6832483, 07.04.2009, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-8737/09/2570

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2009 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді – Гром Л. М.

при секретарі           - Закупрі П. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області до Приватного підприємства «Агрофірма «Ставиське» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 25.03.2009 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Агрофірма «Ставиське» (р/р 260068339 ЧОД АППБ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 353348, код 03799085) і просить стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської заборгованість в сумі 16458 грн. 96 коп. в тому числі: недоїмка – 11316,31 грн., штрафні санкції – 4057,43 грн., пеня 1085,22 грн. мотивуючи тим, що відповідач не виконує належним чином вимог чинного законодавства, а саме не сплачує страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

В судове засідання представник позивача не з’явився про день, час і місце слухання справи сповіщався завчасно та належним чином, надіслав на адресу суду клопотання № 1284/06 від 03.04.09 про проведення судового засідання без участі представника управління.

В судове засідання представник відповідача не з’явився про день, час і місце слухання справи сповіщався завчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення, відзиву на позов не надав, пояснень та будь-яких клопотань до суду не направляв.

Суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про час і місце розгляду судової справи з участю їх повноважних представників, для реалізації ними права судового захисту своїх прав та інтересів. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на слідуючих підставах.

В судовому засіданні встановлено, що Приватне підприємство «Агрофірма «Ставиське» зареєстроване в Управлінні Пенсійного Фонду України в Козелецькому районі, як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування 21 січня 1991 року під реєстраційним № 11.

Страхувальниками відповідно до п. 1 ст.14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058 (Далі Закон України № 1058) є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру - для осіб, зазначених у п.п.1,10,15 ст.11 цього Закону.

Зазначені страхувальники згідно ч. 1 ст.15 Закону №1058 є платниками страхових внесків до Пенсійного фонду.

Страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески (п.6 ч.2 ст. 17 Закону №1058).

Частиною 12 статті 20 Закону № 1058 передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Приватне підприємство «Агрофірма «Ставиське», як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, згідно п.6 ч.2 ст. 17 Закону №1058 зобов'язане нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058 відповідач у строки, встановлені Законом № 1058, подав до управління ПФУ розрахунки суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті.

Станом на дату звернення до суду відповідач має заборгованість перед Пенсійним фондом в сумі 16458,96 грн. в тому числі: 11316,31 грн. – недоїмка, 4057,43 грн. штрафних санкцій, 1085,22 грн. – пеня. Сума заборгованості по страхових внесках підтверджується розрахунком суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за вересня-грудень місяці 2008 року, який був належним чином оформлений і надісланий на адресу управління Пенсійного фонду України. Крім того управлінням пенсійного фонду було прийнято: рішення № 306 від 02.10.2008 року штрафні санкції, на суму 1277,39 грн., нарахована пеня на суму 344,96 грн.; рішення № 353 від 02.12.2008 року –штрафні санкції на суму 2780,04 грн., нарахована пеня на суму 740,26 грн. Протягом десяти робочих днів з дня отримання рішення, відповідач суми зазначені в них не сплатив, рішень не оскаржив.

Відповідно до п. 3 ст.106 Закону №1058 територіальні органи Пенсійного фонду є органами стягнення по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до ч.2,3 ст.106 Закону №1058, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (надалі-недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно ч. 1-3 п.З ст.106 Закону №1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені вищезгаданим Законом, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суму недоїмки та суму фінансових санкцій.

На підставі карток особових рахунків боржника відповідно до пунктів 8.2., 8.3. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8661, відповідачу направлено вимогу про сплату боргу від № Ю-1204 від 05.02.2009 року, яка була отримана відповідачем 10.02.2009 року. Але борг згідно вимоги протягом 10-ти днів не оскаржувався і не сплачений.

Згідно ч.8 п. 3 ст.106 Закону №1058 у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби.

Доказів сплати, як і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини, відповідач не надав, добровільно визначену вимогою суму в повному обсязі не сплатив, саму вимогу не оскаржив.

Враховуючи викладене, суд погоджується із позицією управління Пенсійного фонду, що бездіяльність Приватного підприємства «Агрофірма «Ставиське», що полягає в утриманні від вчасної сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, зачіпає інтереси держави, оскільки перешкоджає поповненню накопичувального фонду, за рахунок якого виплачуються пенсії та покриваються адміністративні витрати для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Тому позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі до Приватного підприємства «Агрофірма «Ставиське» підлягають задоволенню, а заборгованість стягненню на користь управління Пенсійного фонду України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства «Агрофірма «Ставиське» (р/р 260068339 ЧОД АППБ ««Райффайзен Банк Аваль», МФО 353348, код 03799085) на користь Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області (р/р 25609303105267, МФО 343079, Козелецьке відділення Ощадного банку, код 21399526) заборгованість в сумі 16458 грн. 96 коп. (шістнадцять тисяч чотириста п’ятдесят вісім гривень дев’яносто шість копійок) в тому числі: недоїмка – 11316,31 грн., штрафні санкції – 4057,43 грн., пеня 1085,22 грн.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду в повному обсязі виготовлена 10 квітня 2009 року.

Суддя                                                                       Л. М. Гром