Постанова № 6832110, 30.09.2009, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30 вересня 2009 р. м. Чернівці           Справа № 2а-788/09/2470

11 год. 50 хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Огородника А.П.

при секретарі судового засідання Якименку О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Малого приватного підприємства "Джокер"

до Державної податкової інспекції у м. Чернівці

про визнання протиправним рішення суб"єкта владних повноважень

за участю:

представника позивача: Савицького Ю.В.

представника відповідача: Василик І.С.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 30.09.2009р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Про час складення постанови у повному обсязі повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Обставини справи:

Мале приватне підприємство "Джокер" звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним рішення суб"єкта владних повноважень - державної податкової інспекції у м. Чернівці в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1700,00 грн. (вул.Червоноармійська, Б.200-А, м.Чернівці, 58013).

Позовні вимоги мотивовані тим, що працівниками ДПА Чернівецької області було проведено перевірку належного позивачеві залу гральних автоматів за результатами якої складений акт перевірки та прийнято рішення про нарахування штрафних (фінансових) санкцій, з яким позивач не погоджується, оскільки вони суперечать ст. 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06.07.1995р. (далі - Закон №265) та постанові Кабінету Міністрів України від 07.02.2001р. № 121 “Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій” (далі –ПКМУ№ 121). Позивач стверджує, що не існує жодної офіційної інформації від Міністерства промислової політики України щодо організації розробки запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення діючих автоматів та оснащення запам’ятовуючими пристроями саме Позивачем. Крім цього, не існує жодної вимоги щодо застосування саме грального автомату як реєстратора розрахункових операцій .

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача позов не визнав, проти позову заперечив. Державна податкова інспекція у м. Чернівці зазначає, що Закон № 265/95 не містить обмеженого переліку засобів проведення розрахункових операцій, а у відповідності до вимог постанови КМУ № 121 позивач був зобов’язаний перейти на облік розрахункових операцій із застосування РРО до 31.12.2006 р., а не виконання Міністерством промислової політики обов’язку щодо забезпечення до 01.02.2003 р. розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів, що вже діють не тягне за собою скасування положень постанови КМУ № 121.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового засідання, суд,-

встановив:

Мале приватне підприємство "Джокер" (зареєстровано Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 20.11.2003р. свідоцтво № А00 №706633 за юридичною адресою: вул. Шолом-Алейхема, 17, м.Чернівці, 58000, ідентифікаційний код в ЄДРЮОФО - підприємців 32726279).

Працівниками державної податкової адміністрації у Чернівецькій області 25.06.2008р. проведено перевірку щодо контролю за дотриманням здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу малого приватного підприємства "Джокер". За результатами перевірки складено Акт №240010142304 від 25.06.2008р.

Перевіркою встановлено порушення Позивачем п. 1 ст. 3 Закону №265, які полягають в тому, що МПП "Джокер" в залахгральних автоматів, за вказаною адресою використовує гральні автомати (5 гральних місць), які приводяться в дію за допомогою ключа, але не обладнані запам’ятовуючими пристроями (фіскальної пам’яті).

Рішенням державної податкова інспекція у м. Чернівці №0010472304/0 від 08.07.2009р. за порушення п. 1,2 ст. 3 Закону №256застосовано до Позивача штрафні санкції у розмірі 2200,00 грн. В тому числі оскаржувана сума в розмірі 1700,00 грн.

Заслухавши пояснення представників позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

ПКМУ № 121, яка була прийнята на підставі статті 10 Закону №265, встановлено термін переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій згідно з додатком. Обов'язки щодо забезпечення реальної можливості виконання вимог ПКМУ №121 покладено на Міністерство промислової політики та Мінекономіки.

Доводи відповідача про обов’язкову фіскалізацію гральних автоматів відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України №121 від 07.02.2001р. “Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій” та обов"язок відповідача обладнати належні йому гральні автомати запам"ятовуючими пристроями, суд не приймає до уваги, оскільки вказаний нормативний документ передбачає обов’язок суб’єктів підприємницької діяльності при застосуванні тих чи інших автоматів проводити розрахункові операції з використанням реєстраторів розрахункових операцій, а не обов’язок фіскалізації або переобладнання гральних автоматів. Обов'язків щодо розроблення технічних умов або обладнання відповідних гральних автоматів на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено жодним нормативним актом.

Крім того, згідно Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства фінансів України за № 40/374 від 18.04.2006р. гральний автомат - механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.

Автомати ігрові електронні та електричні внесені в "Перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні". Їх сертифікація проводиться на відповідність стандартам, які встановлюють вимоги до безпеки та електромагнітної сумісності. Тому несанкціоновані зміни в конструкції або самостійне обладнання суб"єктом підприємницької діяльності гральних автоматів додатковими пристроями можуть вплинути на втрату сертифікації відповідного пристрою або вплинути на програмне забезпечення, гарантований коефіцієнт виграшу, ліцензійність, систему обліку ставок та виграшів тощо.

Законом №265 не визначено жодної вимоги щодо обов"язкового використання саме грального автомату як реєстратора гральних автоматів.

Абзацом 2 пункту 2 ПКМУ № 121 Міністерству промислової політики України належало забезпечити до 01.02.2003 р. організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть вимогам цієї постанови, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що діють. Однак, вказане доручення Уряду Мінпромполітики України своєчасно виконано не було.

Враховуючи наведені обставини суд дійшов висновку, що в роботі суб"єкту підприємницької діяльності порушень ПКМУ №121 не було.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач застосовує належним чином зареєстрований та опломбований реєстратор розрахункових операцій (РРО), а гральний зал за вказаною адресою забезпечений спеціалізованим реєстратором розрахункових операцій, що внесений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, як реєстратор розрахункових операцій для застосування в казино, залах гральних автоматів, торгівлі, для надання послуг гральних закладів, проти чого відповідач не зміг навести обгрунтованих заперечень.

Крім того, в ПКМУ № 121, яка була прийнята на підставі статті 10 Закону №265, відсутня вимога щодо обов’язку використовувати саме гральний автомат як РРО, який би дозволяв роздруковувати відповідний розрахунковий документ.

Матеріали справи та зазначені вище закони і нормативно-правові акти дозволяють зробити обґрунтований та беззаперечний висновок про те, що позивач з об’єктивних причин не мав можливість використовувати як РРО гральні автомати, та обліковувати кожну розрахункову операцію одночасно з її здійсненням, не з своєї вини, а з тієї причини, що профільне Міністерство своєчасно не розробило таких пристроїв, а в Державному реєстрі РРО жодного грального автомата, який можна було б використовувати як РРО, зареєстровано не було.

В той же час, жодним нормативним актом не передбачено заборони використовувати у сфері грального бізнесу сертифікований гральний автомат, який не оснащений запам"ятовуючим пристроєм.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В той же час, доказів щодо правомірності своїх дій відповідач не надав.

Конституція України проголосила Україну правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Згідно із закріпленими Конституцією України основами правового порядку в Україні органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 10 Закону України “Про державну службу” №3723-XII від 16.12.1993 р. встановлено, що державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень.

Статтею 19 Господарського кодексу України передбачено, що незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб’єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.

Органи державної влади і посадові особи зобов’язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб’єктів господарювання неупереджено, об’єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб’єктів господарювання.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При перевірці рішення суб"єкта владних повноважень встановлено, що дії працівників податкової служби при проведенні перевірки свідчать про порушення вимог частини 2 ст. 19 Конституції України, ст. 10 Закону України “Про державну службу”, ст. 19 Господарського кодексу України.

Крім цього, рішення прийнято:

- необгрунтовано;

- недобросовісно;

- нерозсудливо, оскільки загальновідомо, що не існує обов’язку виконати неможливе а обов’язок зробити неможливе не має сили. Тому суд вважає, що позивач по суті був покараний за невиконання неможливого;

- з порушенням принципу пропорційності. При цьому несприятливі наслідки для господарської діяльності Позивача є непропорційними цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення.

З огляду на викладене, спірне рішення необхідно визнати протиправним. Тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею і документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 124 Конституції України,Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, ст.ст. 8, 9, 69-72, 94, 86, 158-163, 254 КАС України, суд,-

постановив:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення №0010472304/0 від 08.07.2008р. винесене державною податковою інспекцією у м.Чернівці про застосування штрафних (фінансових) санкцій до малого приватного підприємства "Джокер" (м.Чернівці вул. Шолом-Алейхема 17, код ЄДРПОУ 32726279) в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1700,00 грн. В іншій частині зазначене рішення залишити без змін.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь малого приватного підприємства "Джокер" (м.Чернівці вул. Шолом-Алейхема 17, код ЄДРПОУ 32726279, ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", рахунок 26006925399041, МФО 315018) державне мито в сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня її складання. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для її подання.

Постанова складена у повному обсязі 05 жовтня 2009 р.

Суддя                                                                                           А.П.Огородник