Рішення № 68317793, 11.08.2017, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9978/15-ц

провадження № 2/753/203/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2017 р. Дарницький районний суд м. києва

в складі:головуючого-судді: ЛЕОНТЮК Л.К.,

за участю секретаря: ЯБЛОНСЬКОЇ І.К.

сторін:

представника позивача ЯЦІВА О.Р.

представника відповідачів ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк " УКРГАЗБАНК " до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд

в с т а н о в и в :

Позивач ПАТ "УКРГАЗБАНК" в особі свого представника за довіреністю ОСОБА_7, 28.05. 2015 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свій позов тим, що 20 лютого 2007 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «УКРГАЗБАНК», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 18-ф/07 .Згідно п.1.1. Кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит у сумі 190 000,00 (сто дев'яносто тисяч ) доларів США з 20 лютого 2007 по 19 лютого 2027, із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 12,5% річних на придбання нерухомого майна, а саме трикімнатної квартири АДРЕСА_1

З п.п.3.1.1. п.3.1. Кредитного договору вбачається, що Банк зобов'язується відкрити Позичальнику позичковий рахунок НОМЕР_1 та перерахувати кредитні кошти у розмірі 190 000,00 доларів США на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_1 відкритий у АБ «УКРГАЗБАНК» МФО 300090.

Банк належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, визначені п.п. 1.1., 3.1.1 .даного договору.

Позичальник в свою чергу, згідно п.п.3.3.1. п.3.3. Кредитного договору, зобов'язується використати кредит на зазначені у п.1.3. цього договору цілі та повертати заборгованість по кредиту на рахунок НОМЕР_1 в строки, зазначені в Додатку 1 до Договору.

Пунктом п.п.3.3.2. п.3.3. Кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно, виходячи з 12,5% річних на рахунок НОМЕР_1, відкритий в ВАТ АБ «УКРГАЗБАНК» МФО 300090, у строк до 15 числа місяця слідуючого за місяцем нарахування відсотків, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.1 цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору, з урахуванням п.4.1. цього Договору.

У зв'язку з неналежним та несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором стосовно сплати процентів за користування кредитними коштами, станом на 12.03.2015року Банк вимагає повернення заборгованості за Кредитним договором розміром 93 147,68 доларів США., з яких:

- загальна сума заборгованості по кредиту строкова - 87 874,65 доларів США;

- заборгованість по процентах поточна - 1 203,76 доларів США;

- заборгованість по процентах прострочена - 10 756,66 доларів США.

Оскільки, Відповідач систематично не виконує зобов'язання за договором, Позивач, змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

П. 3.2.4. п. 3.2 Кредитного договору Банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язання Позичальника за цим договором, забезпеченого іпотекою, у разі,зокрема. неналежної сплати страхових платежів по договору страхування нерухомого майна, визначеного в п. 1.1. цього договору та договору страхування власного життя.

18.11. 2013 року між ПрАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА В1ЄННА ІНШУРАНС ГРУП» та ОСОБА_5 було укладено договір № 02/03-29 особистого страхування позичальника від нещасних випадків (надалі - договір страхування), а саме, ОСОБА_5, як позичальника за кредитним договором №18-ф/07 від 20.11.2007, строком дії з 19.11.2013 до 18.11.2014 включно.

Оскільки договір особистого страхування позичальника від нещасних випадків припинив свою дію 18.11.2014. банку не надано докази укладення цього договору на наступний період, а також банку не надано докази укладення договору страхування нерухомого майна (предмету іпотеки), вимоги щодо дострокового виконання зобов'язання Позичальника за кредитним договором є правомірними.

Відповідно до п.5.1 Кредитного договору, у випадку порушення Позичальником зобов'язань, Банк має право відмовитися від виконання своїх зобов'язань та/або розірвати цей договір, при цьому Позичальник зобов'язаний відшкодувати Банк збитки в розмірі неповерненої суми кредиту, процентів за користування кредитом та витрат, понесених Банком за цим договором, а також повернути банку заборгованість по кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, неустойку та інші видатки, понесені Банком за цим договором.

Пунктом 5.3. Кредитного договору встановлено, що за порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 0,1% річних, від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності.

Сплата неустойки (штрафу, пені) за цим договором не звільняє Позичальника від відшкодування збитків, завданих Банку в повному обсязі.

Станом на 12.03.2015 Банк нарахував Позичальнику пеню у розмірі 66 917,62 грн. за несвоєчасну сплату процентів.

У свою чергу пунктом 5.8. Кредитного договору встановлено, що строк позовної давності за цим договором встановлюється Сторонами в три роки, в тому числі вимоги по поверненню: процентів за користування кредитом та суму заборгованості по кредиту з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, штрафів та всіх видатків понесених Банком під час виконання умов цього договору.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 18-П/07 від 20.02.2007 укладено договір поруки між Банком та ОСОБА_6 -відповідач-2 № 18/Ф/07 від 20.07.2007року.

Пунктом 1.1. договору поруки визначено, що Поручитель зобов'язується перед Кредитором за виконання Позичальником зобов'язань по кредитному договору № 18/Ф/07 від 20.07.2007 укладеним між Кредитором та ОСОБА_5, згідно якого позичальнику надається кредит у розмірі 70 250,00 доларів США на строк з 20 лютого 2007року по 19 лютого 2027рік зі сплатою процентів за користування кредитними коштами виходячи з 12,5% річних.

Пунктами 1.2. та 1.3. договору поруки передбачено, що поручитель несе солідарну відповідальність з Позичальником перед Кредитором за порушення виконання зобов'язань по кредитному договору. Поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором в тому ж об'ємі, що і Позичальник - за сплату кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки (штрафи, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язань - в повному об'ємі.

В квітні 2015 Позивачем було вручено позичальнику претензію №501/10009 від 03.04.2015 та 11.04.2015 вручено Поручителю претензію від 06.04.2015 № 501/10009 про повернення заборгованості по кредиту на суму 99 835,07 доларів США за кредитним договором № 18-Ф/07 від 11.02.2008.

Станом на дату подачі даної позовної заяви, вимоги банку щодо сплати заборгованості, позичальником не виконані.

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між банком та ОСОБА_6 було укладено договір іпотеки без оформлення заставної від 20 лютого 2007 року , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В.

Згідно з п. 1.1. договору іпотеки цей договір забезпечує всі вимоги іпотекодержателя, які випливають з кредитного договору №18-ф/07 від 20.11.2007 укладеного між іпотекодержателем та позичальником, згідно якого позичальник зобов'язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 19 листопада 2019 року повернути кредит у розмірі 190 000,00 доларів США, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 12,5% річних, сплатити проценти за користування кредитними коштами, а також комісії, штрафи, та пені у розмірі і у випадках, передбачених Кредитним та цим договором.

Відповідно до п. 2.1. договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно - трикімнатна квартира АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу квартири посвідченого 20.02.2007року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстрованому в Державному реєстрі правочинів .

Відповідно до п.п. 3.3.4 іпотечного договору іпотекодавець зобов'язується застрахувати предмет іпотеки за власний рахунок у відповідності до вимог Банку та надати Банку копії договорів страхування, а також документи, що підтверджують сплату страхових платежів за цими договорами страхування.

Вчиняти всі необхідні дії для дійсності договору страхування, за яким застраховано предмет іпотеки, зокрема, вчасно сплачувати всі чергові страхові платежі, сплата яких забезпечувала б дію договору страхування на строк не менший, аніж той, в межах якого позичальник виконає всі зобов'язання за цим кредитним договором, а будь-яка чергова сплата платежів продовжувала б дію договору страхування не менше, аніж на наступний рік.

Не пізніше, аніж за 14 банківських днів до граничного строку сплати чергових страхових платежів, визначеного договором страхування, сплачувати такі чергові страхові платежі та не пізніше, аніж за 1 банківський день до граничного строку сплати чергових страхових платежів, визначеного договором страхування, надавати до банку докази таких сплат.

Підтримувати, шляхом негайної сплати відповідних страхових платежів, розмір страхової суми, яка зменшилась з будь-яких причин, на рівні, визначеному в договорі страхування, на момент укладення договору страхування та надавати до банку докази таких сплат.

Пунктом 4.2. договору іпотеки передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань передбачених п.п. 3.3.1-3.3.13 даного договору іпотекодавець сплачує на користь іпотекодержателя штраф у розмірі 5 000,00 грн.

Враховуючи викладене, у зв'язку з тим, що банку не надано докази укладення договору страхування нерухомого майна (предмету іпотеки), іпотекодавець зобов'язаний сплатити на користь банку штраф в розмірі 5 000,00 грн.

Позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором в доларах США, а не в національній валюті України, обґрунтовані тим, що кредит Позичальнику був наданий у доларах США.

А тому з урахуванням уточнень до позовних вимог від 09.08.2017 року просить стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» станом на 12.03.2015 року заборгованість за Кредитним договором розміром 99 835,07 доларів США., з яких:

- загальна сума заборгованості по кредиту строкова - 87 874,65 долари США;

- заборгованість по процентах поточна - 1 203,76 доларів США;

- заборгованість по процентах прострочена - 10 756,66 доларів США.

- пеню за несвоєчасну сплату процентів - 66 917,62 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» штраф сумою 5 000,00 грн. за несвоєчасне укладання договору страхування. Витрати з оплати судового збору покласти на Відповідачів.

В судовому засіданні представник позивача Яців О.Р., який діє за довіреністю № 399 від 28.09. 2016 року ( т.2, а.с.217) уточнені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав викладених у позовних вимогах, а також підтримав письмові пояснення щодо висновку експерта від 27.12. 2016 року ( т.2, а.с. 172-174).

Представник відповідачів - адвокат ОСОБА_4, яка діє за договорами № 123, 124 від 27.08. 2015 року про надання правової допомоги та ордерів серія КС № 004263 та серія КС № 004264 від 27.08. 2015 року ( а.с. 47-48; 49-50, т.1) позовні вимоги визнала частково, мотивуючи свої заперечення тим, що ухвалою суду від 22.09.2015 року по справі була призначена судово-економічна експертиза, проведення якої доручено експерту приватного підприємства «Центр судових досліджень «ЕКСПЕРТТРАНССЕРВІС». 20.04. 2016 року судовим експертом Пилипенко В.В. був складений висновок за № 6/15, в якому експерт в обґрунтування свого дослідження посилався на строк позовної давності при розрахунку суми заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами та самим кредитом ОСОБА_5.

Так, в своєму висновку за результатами проведення судово-економічної експертизи експерт посилається на правові позиції в справі № 6-116 цс 13 ( Постанова від 06.11.2013 року Верховного Суду України), які в силу вимог ст. 360-7 ЦПК України від 18.03.2004 року є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права (а.с.51- 52).

З огляду на обов'язковість правових висновків Верховного Суду України з означеного питання, з метою забезпечення об'єктивності проведення судової економічної експертизи та повноти розрахунків основного боргу по тілу кредиту, заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами, розрахунків неустойки експерт звернув увагу на строк позовної давності,установлений чинним законодавством, що минув по простроченим платежам з 28.05.2012 року за користування кредитними коштами та самим кредитом та відсутність реалізації свого права з боку ПАТ «Укргазбанк» на стягнення прострочених платежів з ОСОБА_5, що істотно вплинуло на розмір заборгованості по сплаті відсотків та самого кредиту за користування кредитом у бік їх зменшення.

Відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Із наведеного експертом розрахунку ( Додаток № 1 до висновку) вбачається, що сума заборгованості по сплаті прострочених відсотків у ОСОБА_5 перед ПАТ «Укргазбанк» утворилась з 01.06.2013 року та мала бути сплачена не пізніше 01.06.2016 року.

Таким чином, як слідує з наданих документів у Позивача, як у зацікавленої сторони, виникло право вимагати прострочений платіж з 28.06.2012 року, а також у подальшому і інші нараховані і прострочені платежі.

Між тим, ПАТ «Укргазбанк» звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості лише 28.05.2015 року.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, за результатами експертного дослідження, заборгованість ОСОБА_5 перед ПАТ «Укргазбанк» по Кредитному договору від 20.02.07 № 18-Ф/07 станом на 01.06.2015 року становить 62 337,42 доларів США та складається з:

28709,31 доларів США - суми простроченої заборгованості за кредитом станом на 01.06.2015 року включно;

19724,87 доларів США - суми заборгованості за кредитом, який ще не настав з 01.06.2015 по 19.02.2027 рік;

13903,24 доларів США суми заборгованості за процентами по кредиту, які нараховані з 01.06.2012 року по 01.06.2015 року включно.

У зв'язку з вище викладеним, просила суд застосувати позовну давність при розрахунку суми заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами та самим кредитом ОСОБА_5, а також до стягнення з ОСОБА_6 штрафу за несвоєчасне укладення договору страхування - відмовити у стягненні штрафу в розмірі 5 000 гривень.

Виходячи із принципу змагальності сторін закріпленому у ст.10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 Цивільно-процесуального кодексу України.

На основі з'ясованих обставин, підтверджених поясненнями допитаного в судовому засіданні 29.12. 2016 року ( т.2, а.с. 178-179), експерта Пилипенко В.В. під присягою ( а.с. 177, т.2) доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про часткове задоволенні позову.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як слідує із матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, 20 лютого 2007 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «УКРГАЗБАНК», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 18-ф/07 .Згідно п.1.1. Кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит у сумі 190 000,00 (сто дев'яносто тисяч ) доларів США з 20 лютого 2007 по 19 лютого 2027, із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 12,5% річних на придбання нерухомого майна, а саме трикімнатної квартири АДРЕСА_1

Основними нормативними актами, що регулюють порядок укладання кредитних договорів, видачі та погашення кредитів, є Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року № 435-IV (із змінами та доповненнями), Закон України «Про національний банк України» від 20.05.1999 року № 679-XIV (із змінами та доповненнями) , Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 року № 2121-ІІІ (із змінами та доповненнями) .

Статтею 626 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV передбачено, що договір є правовою формою (засобом) узгодження волі двох чи декількох сторін, спрямованої на досягнення певного правового результату. За своєю природою будь-який цивільно-правовий договір є правочином.

У статті 1054 ЦКУ надано визначення: «Кредит - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Кредитний договір - це угода, за якою одна сторона (кредитодавець - банк або інша фінансова установа) передає другій особі (позичальнику) грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит у встановлений договором строк та сплатити встановлені проценти».

Таким чином, кредитний договір передбачає передачу Банком позичальнику грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Передача коштів Банком позичальнику має відбуватися у встановленому чинному законодавством порядку та у відповідності за умов кредитного договору.

Істотні умови кредитного договору визначені п.2. ст.345 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. №436-IV, кредитні відносини здійснюються на підстав кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Jfe2121-III від 07 грудня 2000р. визначено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до п.7.4 ст.7 Закону № 679-XIV, Національний банк України встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна.

У статті 2 Закону Про банки надано визначення банківського кредиту: «Будь яке зобов 'язання банку надати певну суму грошей, будь- яку гарантію, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов 'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов;'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми».

Пунктом 7 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991р. №1023-ХІІ, у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів» №3161-IV від 01.12.2005р. (у подальшому - Закон «Про захист правспоживачів»), надано визначення терміну договір: «Усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція».

Пункт 1 статті 11 Закону «Про захист прав споживачів» передбачає: «Договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками».

На виконання вимог ст. 11 Закону «Про захист прав споживачів», з метою захисту прав споживачів під час укладення договорів про надання споживчих кредитів та забезпечення надання банками споживачам повної інформації про сукупну вартість кредиту, Національний банк України затвердив Постановою Правління НБУ № 168 від 10.05.2007 року «Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту.

Отже, пунктом 1.1 ст. 1 Договору від 20.02.2007 № 18- Ф/07 передбачено, що Банк надає Позичальнику кредит в сумі 190 000,00(сто дев'яносто тисяч ) доларів США на строк з 20.02.2007 по 19.02.2027 року із сплатою відсотків за користування кредитом, виходячи із 12,5% річних на придбання нерухомого майна, а саме трикімнатної квартири АДРЕСА_1.

Кредитний договір від 20.02.2007р. № 18-ф/07 є договором про надання споживчого кредиту, з огляду на наступне.

За умовами Кредитного договору від 20.02.2007р. № 18-ф/07, укладеного між ПАТ «Укргазбанк» і фізичною особою ОСОБА_5, Банк надає кредит Позичальнику на придбання нерухомого майна житла (пункт 1.1 Кредитного договору).

Згідно з умовами статті 1 «Терміни» Кредитного договору, під особою «Позичальником» слід розуміти фізичну особу - резидента, який отримав від Банку у тимчасове користування Кредит для придбання нерухомості житлового призначення, а «Кредит» означає кошти в національній та/або іноземній валюті, надані Банком у тимчасове користування Позичальнику з метою придбання нерухомого майна житла.

Отже, у Кредитному договорі містяться відомості про Позичальника виключно як про фізичну особу, який отримує кредит із споживчою метою придбання нерухомості житлового призначення.

Ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року № 1023-ХІІ (із змінами та доповненнями), визначає поняття споживача та споживчого кредиту, так споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Рішенням Конституційного Суду України від 10.11.2011 року № 15-рп/2011 розтлумачено положення п.1.22, п.1.23 ст.1, ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року № 1023-ХП (із змінами та доповненнями), які поширюються на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

При цьому, як зазначив Конституційний Суд України у своєму Рішенні, одним із фундаментальних принципів приватно-правових відносин є принцип свободи договору, закріплений у ч. 3 ст.3 Цивільного кодексу України.

Разом з тим зазначена свобода є обмеженою - межі дії цього принципу визначаються критеріями справедливості, добросовісності, пропорційності, розумності, а особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом, який визначає права споживачів, а також встановлює механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, зокрема, імперативного надання відомостей, які кредитодавець має повідомити споживачеві до укладення договору споживчого кредиту, права споживача не бути примушеним під час виконання кредитного договору сплачувати платежі, встановлені на незаконних засадах.

Таким чином, з умов Кредитного договору вбачається, що кредитні кошти були наданні безпосередньо фізичній особі, у споживчих цілях і для особистих потреб, не пов'язаних із підприємницькою (комерційною) діяльністю, або придбання автомобіля, а тому Кредитний договір являється договором споживчого кредиту, на який поширюються положення законодавства у сфері захисту прав споживачів, як під час його укладення, так і під час виконання такого договору.

Отже, всупереч вимогам статті 524 Цивільного кодексу України, яка зобов'язує: «Зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті», пунктом 1.1 ст.1 договору визначено, що Банк надає Позичальнику кредит в іноземній валюті в сумі 190 000(сто дев'яносто тисяч ) доларів CШA.

Відповідно до вимог статті 2 Закону Про банки «банківський кредит це будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей...». Пункт 6 статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001р. №2664-111 визначає, що договір про надання фінансових послуг повинен містити «...розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі».

Статтями 192 і 193 ЦК України обумовлено: «Законним платіжним засобом, обов'язковим до прийняття за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Валютні цінності є видами майна, порядок вчинення правочинів з ними встановлюється законом».

Згідно статті 99 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР: «Грошовою одиницею України є гривня».

Оскільки Банк зобов'язався надати іноземну валюту, тобто не платіжний засіб, а «іншу річ», у розумінні статей 192, 193 і 1054 Цивільного Кодексу України , то кредитний договір №60/АА-00014.08.2 укладений з порушенням вимог статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» №2121-111 від 07.12.2000р., та пункту 6 статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001р. №2664-111.

Частина 1 статті 203 ЦКУ визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Законом від 22.09.201 lp. №3795-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» пункт 1 статті 11 Закону про захист прав споживачів доповнено прямою забороною:

«Надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України забороняється.»

В додатку №1 до договору від 20.02.2007 № 18-Ф/07 (графік погашення кредиту) повинна бути зазначено сума кредиту =190 000,00дол.США і зазначена кількість платіжних періодів, що підлягають виплаті, основна сума кредиту і відсотки за користування кредитними коштами протягом періоду з 20.03.2007р. по 19.03.2027 року, розподілено ануїтетні платежі Позичальника по погашенню основної суми кредиту (тілу) і відсотках щомісяця.

Згідно даного графіка Позичальник повинен був би знати яку суму коштів він повинен погасити - тіло кредиту, проценти щомісяця та за скільки платіжних періодів.

Отже, Пунктом 1.1 ст. 1 кредитного договору № 18-Ф/07 передбачено, що Банк надає Кредит Позичальнику з терміном погашення до 19.02.2027р.

Пункт 2 статті 530 Цивільного кодексу передбачає: «Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)».

Поняття і визначення термінів «строк» і «термін» надані у статтях 251 і 252 Цивільного кодексу, згідно яких:

«Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.»

Тобто на дату розгляду справи кінцевий термін повернення Кредиту не настав.

Як вже зазначалось раніше, Кредитним договором, а саме п.п. 1,3 прописані порядок та умови видачі кредиту, а саме, що Банк зобов'язується надати Позичальнику кредитні кошти на умовах: процентна ставка за кредитом встановлюється в розмірі 12,5% річних.

Відкрити Позичальнику позичковий рахунок НОМЕР_1 в Третій Київській філії ВАТ АБ «Укргазбанк" МФО 300090, та перерахувати кредитні кошти у розмірі 190 000 ( сто дев'яносто тисяч) дол. США на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_1, відкритий у Третій Київській філії ВАТ АБ «Укргазбанк», в день укладання цього договору.

Забезпечити Позичальника консультативними послугами з питань виконання дійсного договору, аналізувати стан Позичальника, перевіряти забезпеченість кредиту і вносити пропозиції про подальші відносини з Позичальником.

Розраховувати проценти за фактичну кількість днів користування кредитом на суму фактичного залишку на позичковому рахунку.

Розраховувати проценти, застосовуючи метод "факт/факт", коли для розрахунку береться фактична кількість днів у місяці та у році ( 365 або 366 днів).

На залишок простроченої заборгованості за простроченим кредитом проценти нараховувати, виходячи із 17,55% річних, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.

Сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно, виходячи з 12,5% річних, на рахунок НОМЕР_1, у строк до 15 числа місяця. Слідуючого за місяцем нарахування відсотків.

Відшкодувати Банку всі видатки та сплатити всі винагороди, що випливають з цього договору та договору іпотеки, в тому числі, всі витрати Банку по внесенню відомостей про заставу права вимоги до страховика за договором страхування (у разі виникнення страхового випадку) до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та по отриманню витягів з вказаного реєстру, в т.ч.:

-Сплатити Банку одноразово комісійну винагороду за відкрити позичкового рахунку в розмірі 9595,00 грн. на рахунок НОМЕР_1 відкритий в З КФ ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 300090; Сплатити Банку комісію за аналіз ліквідності забезпечення за кредитом в сумі 500,00 грн..рахунок НОМЕР_1 відкритий в Третій Київській філії ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 300090.

Крім того, в додатку №1, що є невід'ємною частиною кредитного договору від 20.02.2007 № 18-Ф/07, яка містить підписи від імені представників сторін, підпис Банку скріплено печаткою, де визначено тільки щомісячна сума кредиту в розмірі 791,67 дол. США, що підлягає сплаті.

Також, в матеріалах справи є додаткова угода №1 від 16.02.2009р. до Кредитного договору від 20.02.2007 № 18-Ф/07, відповідно до якої доповнено наступним змістом:

«Банк та Позичальник домовились про те, що з моменту укладення цієї додаткової угоди до кредитного договору Банк відкриває Позичальнику рахунок НОМЕР_1 для погашення заборгованості по кредиту, процентів за його використання та всіх комісійних платежів, передбачених кредитним договором, а Позичальник зобов'язується здійснювати погашення заборгованості по кредиту, сплачувати проценти за користування кредитними коштами та всі комісійні платежі, передбачені кредитним договором, на вказаний рахунок за наступними реквізитами- рахунок НОМЕР_1, відкритий у В А Т АБ « Укргазбанк» МФО 320478.

Банк та Позичальник домовились про те, що з моменту укладення цієї додаткової угоди до кредитного договору, отримані від Позичальника на рахунок НОМЕР_1 кошти (або кошти, отримані в порядку договірного списання) направляються Банком в першу чергу для оплати простроченої суми комісійних платежів, втім-простроченої заборгованості по процентах за кредит, потім - простроченої заборгованості по кредиту, потім строкової заборгованості по нарахованим комісіям, потім строкової заборгованості по процентах за кредит, потім строкової заборгованості по кредиту».

Тобто, Кредитним договором плата за кредит розподілена на два види - проценти за користування кредитними коштами, та різноманітні комісії.

У статті 1054 ЦК України надано визначення терміну «Кредит» - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Далі, у цій статті визначається: «Кредитний договір - це угода, за якою одна сторона (кредитодавець - банк або інша фінансова установа) передає другій особі (позичальнику) грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредиту встановлений договором строк та сплатити встановлені проценти».

Тобто, Цивільний кодекс уточнює, що зобов'язання позичальника у кредитному правочині, складаються лише з зобов'язань повернути основну суму кредиту, та сплатити проценти, що є платою за фінансову послугу - надання коштів у тимчасове користування.

Нормативно-правові акти, що регулюють банківську діяльність теж чітко розподіляють доходи отримані банками на процентні і комісійні, та підкреслюють, що це доходи, які можуть отримувати банківські установи, є принципово різними видами доходів.

Пунктом 2.3 Постанови НБУ №255 визначено: «Процентні доходи і витрати - операційні доходи і витрати, отримані(сплачені) банком за використання грошових коштів,їх еквівалентів або сум, що заборговані банку (залучені банком), суми яких обчислюються пропорційно часуі сумі активу або зобов'язань. До них належать:

-доходи (витрати) за операціями з коштами, розміщеними в інших банках (залученими від інших банків);

-доходи(витрати) за кредитамита депозитами, наданими(отриманими) юридичним та фізичним особам,та за іншими фінансовими інструментами, у тому числі за цінними паперами.»

Яквизначено у п.7.1.2 п.7.1 ст.7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» 05.04.2001р. №2346-111 та у п.1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління НБУ від 12.11.2003 №492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відповідно пунктів 1.5 п.1.6 зазначеної Інструкції, умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції.

Порядок проведення операцій за рахунками клієнтів, відкритих у національній та іноземних валютах, регулюється законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку. Операції за рахунками здійснюються за допомогою платіжних інструментів за формами, установленими банківськими правилами (нормативно-правовими актами Національного банку, внутрішніми положеннями банку тощо).

Положення про кредитування в ПАТ «Укргазбанк», затверджене протоколом Правління ПАТ «Укргазбанк» від 05.01.2007р №1, де п.1.1, п.1.6 зазначено, що « Положення про кредитування в ВАТ АБ «Укргазбанк» регламентує етапи і загальну процедуру підготовки та прийняття рішення щодо кредитування юридичних (за винятком міжбанківських кредитів), фізичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності (фізичні особи - підприємці) в ВАТ АБ «Укргазбанк» (далі - Банк), контроль за обслуговуванням таких кредитів, проведення моніторингу та інші питання, пов'язані з процесом кредитування.

Положення є актом внутрішнього регулювання, дотримання вимог та умов якого є обов'язковим для всіх підрозділів (установ, співробітників) Банку, які приймають участь у здійсненні (підтримці) процесу кредитування».

Крім того в п.3.5 Положення про кредитування в ПАТ «Укргазбанк», визначено загальний порядок прийняття рішення щодо надання кредитів.

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України виписана пряма норма, яка зобов'язує визначати тип процентної ставки за кредитними договорами: «Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (п. 1). Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (п.2). Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (п.З)».

Згідно приписам статті 66 Цивільного процесуального кодексу України висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті цих висновків та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.

Експерт ОСОБА_13 в судовому засіданні , був приведений до присяги та попереджений про кримінальну відповідальність відповідно до статей 384, 385 Кримінального кодексу України.

З урахуванням наведеного суд приймає в якості належного та допустимого доказу по цій справі висновок експерта Пилипенко В.В. № 6/15 від 20.04.2016 року ( т.1, а.с. 167- 195), згідно якого експерт дійшов висновку, що у Кредитному договорі не має відомостей щодо детального розпису загальної вартості кредиту, не має умов, які п.3.1, п.3.2, п.3.3, п.3.4 глави 3 Постанови ПБУ № 168, що визнані обов'язковими. Також матеріали цивільної справи не містять окремого письмового документу з детальним розписом загальної вартості кредиту для споживача, згідно положень наведеного вище законодавства. Отже, в порушення п.2 ч.І ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», Банк не надав Позичальнику, як споживачу фінансових послуг в галузі споживчого кредитування, в письмовій формі повної інформації про умови кредитування, орієнтовану сукупну вартість кредиту, а також графік платежів у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів, вартості всіх супутніх послуг, інших фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних затвердженої Таблиці визначення сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, які надаються Банками перед укладенням кредитного договору, чим було порушено вимоги чинного закону, а також права споживача.

Отже, перший розрахунковий період починається з 20.02.2007р., згідно початкової дати Розрахунку заборгованості, по 19.02.2027р., оскільки згідно пункту 3.3.2 Кредитного договору «Сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно, виходячи з 12,5% річних, на рахунок НОМЕР_1, у строк до 15 числа місяця, слідуючого за місяцем нарахування відсотків. Тобто перший платіжний період налічує 9 календарних днів

Розрахунком заборгованості за Кредитним договором, що проведений Банком у додатку до позовної заяви від 28.05.2015р. процентна ставка по кредиту становить 12,5% річна, сума кредиту 190000,00 $ USD, розмір пені 0,1% в день.

В даному розрахунку відсутній щомісячний ануїтетний платіж, який повинен розподілятись на погашення процентів за платіжний період у розмірі $ USD, та на погашення основної суми кредиту (тіло кредиту) за цей період у розмірі $ USD, а здійснено тільки нарахування пені в розмірі 0,1% в день.

З пояснень експерта Пилипенко В.В. в судовому засіданні вбачається, що експертне дослідження щодо кредитних зобов'язань Позичальника за Кредитним договором, проведено методом моделювання за припущенням, що кредит надано Банком і отримано Позичальником у розмірі 190000,00$ USD, оскільки саме з такої суми Банком проведено Розрахунок заборгованості, що є предметом дослідження. У разі, якщо у подальшому буде документально доведено отримання Позичальником кредитних коштів у іншому розмірі або у іншій валюті, необхідно буде провести додаткове дослідження. Розрахунок зобов'язань Позичальника за Кредитним договором від 20.02.2007р. № 18-ф/07, зведено в Додатку №1 до цього висновку, що є його невід'ємною частиною ( а.с. 49-49 висновку експерта , т.1)

На експертне дослідження надані банківські виписки по особовому рахунку НОМЕР_2, валюта USD, відкритого ОСОБА_5 у ПАТ «Укргазбанк», МФО 320478 за період з 20.02.2007р. по 03.04.2015р., погашено (оплачено) в сумі 184618,40 USD в т.ч: основна сума кредитного зобов'язання в сумі 10319,18USD, сума відсотків 174299,22USD.

В матеріалах, наданих на дослідження, наявні квитанції про сплату коштів ОСОБА_5 в рахунок погашення заборгованості за Договором про надання кредиту від 20.02.2007р. № 18-ф/07 в сумі 184618,40 USD, а результати експертного дослідження квитанцій на погашення кредиту згруповано у таблиці №1.

За даними Таблиці №1, ОСОБА_5 на виконання вимог Кредитного договору від 20.02.2007р. № 18-ф/07 вніс в касу Банку в рахунок погашення заборгованості за кредитом (основного боргу), погашення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами та погашення заборгованості за обслуговування кредиту всього на загальну суму 188 394,89 USD, в тому числі:

- в рахунок погашення заборгованості за кредитом (основного боргу) та погашення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами - 184 747,84 USD.

- в рахунок погашення заборгованості за обслуговування кредиту-3 647,05 USD.

Слід зазначити, що ст.901 Цивільного кодексу України встановлено, що послуга надається виконавцем за завданням замовника.При цьому послуга повинна споживатись в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.

Так само, п.1.15 глави 1 «Визнання доходів і витрат» розділу ІІ «Доходи і витрати банку» Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України» від 18.06.2003 року № 255, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.07.2003 року за № 583/7904 (із змінами та доповненнями) встановлено:

- доходи (витрати) за одноразовими послугами (наприклад, комісії за здійснений обмін валют, надання (отримання) консультацій тощо) можуть визнаватися без відображення за рахунками нарахованих доходів (витрат), якщо кошти отримані (сплачені) у звітному періоді, у якому послуги фактично надаються (отримуються);

- доходи (витрати) за безперервними послугами (наприклад, комісії за інформаційно-розрахункове обслуговування в системі електронних платежів, за послуги користування системою електронної пошти тощо) визнаються щомісяця протягом усього строку дії угоди про надання (отримання) послуг і відображаються в бухгалтерському обліку за принципом нарахування;

- доходи (витрати) за послугами, що надаються поетапно, визнаються після завершення кожного етапу операції протягом дії угоди про надання (отримання) послуг і відображаються в обліку за принципом нарахування. Нарахування доходів (витрат) здійснюється з дати оформлення документа, що підтверджує надання (отримання) послуги;

- доходи (витрати) за послугами з обов'язковим результатом визнаються за фактом надання (отримання) послуг або за фактом досягнення передбаченого договором результату.

Враховуючи вищенаведене, надання послуг Банком з обслуговування кредиту, документально не підтверджується.

Таким чином, кошти в сумі 3 647,05 USD, що сплачені ОСОБА_5 як погашення за обслуговування кредиту, повинні бути зараховані як погашення заборгованості за кредитом (основного боргу) та погашення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами.

На підставі наданих первинних документів, виписок за особовими рахунками та інформації з відповідних аналітичних рахунків стосовно здійснених операцій за вказаним договором про надання

кредитних коштів, в процесі дослідження експертом зроблено розрахунок стану сплати суми основного боргу по тілу кредиту та суми заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами за період з 20.02.2007 року (дати видачі кредиту) по 01.03.2015 року, який наведено у Додатку № 1 до висновку ( а.с. 196 -199, т.1)

Отже, за результатами дослідження, заборгованість ОСОБА_5 перед ПАТ «Укргазбанк» по Кредитному договору від 20.02.07 №18-Ф/07 становить 102 455,69дол. США та складається з:

- 68 827,58 дол. США - суми простроченої заборгованості за кредитом які нараховані з

20.02.2007 по 01.06.2015р. включно;

- 19 724,87 дол. США - суми заборгованості за кредитом який ще не настав з 01.06.2015 по 19.02.2027;

- 13 903,24дол. США - суми простроченої заборгованості за процентами по кредиту, які нараховані до 01.06.2015р. включно.

Проте, відповідно до ст.261 Цивільного кодексу України, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Із наведеного розрахунку (Додаток № 1 до висновку) вбачається, що сума заборгованості по сплаті прострочених відсотків у ОСОБА_5 перед ПАТ «Укргазбанк» утворилась з 01.06.2013р. та мала бути сплачена не пізніше 01.06.2016р.

Таким чином, як слідує з наданих документів у Позивача, як у зацікавленої сторони, виникло право вимагати прострочений платіж з 28.06.2012р., а також у подальшому і інші нараховані і прострочені платежі.

Між тим, Позивач звернувся до суду лише 28.05.2015 року.

У своїх правових позиціях в справі № 6-116 цс 13 (Постанова від 06.11.2013 року Верховного суду України), які в силу вимог ст.360-7 Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 року № 1618-IV (із змінами та доповненнями), є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, Верховний Суд України вказав: «Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини,від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України, кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення всієї частини позики (разом з нарахованими процентами

-ст.1048 Цивільного кодексу України), що підлягає сплаті. Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів».

З огляду на обов'язковість правових висновків Верховного Суду України з означеного питання, беручи до уваги те, що судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження, а положення законодавства, покладають на кожного експерта обов'язок, незалежно від виду судочинства, провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок, з метою забезпечення об'єктивності проведення судової економічної експертизи та повноти розрахунків основного боргу по тілу кредиту, заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами, розрахунків неустойки, вважаю за необхідне і доцільне звернути увагу на строк позовної давності установлений чинним законодавством, що минув по простроченим платежам з 28.05.2012 року за сумою заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами та самим кредитом, та відсутність реалізації свого права з боку ПАТ «Укргазбанк» на стягнення прострочених платежів з ОСОБА_5, що істотно впливає на розмір заборгованості по сплаті відсотків та самого кредита за користування кредитом у бік їх зменшення.

Отже, за результатами дослідження, заборгованість ОСОБА_5 перед ПАТ «Укргазбанк» по Кредитному договору від від 20.02.07№18-Ф/07 станом на 01.06.2015 року становить 62 337 шістдесят дві тисячі триста тридцять сім) доларів США 42 центи та складається з:

- 28 709 ( двадцять вісім тисяч сімсот дев"ять) доларів США 31 центів - суми простроченої заборгованості за кредитом станом на 01.06.2015р.включно;

- 19 724 ( дев"ятнадцять тисяч сімсот двадцять чотири) долари США 87 центів - суми заборгованості за кредитом який ще не настав з 01.06. 2015 по 19.02.2027;

- 13 903 ( тринадцять тисяч дев"ятсот три) долари США 24 центи - суми заборгованості за процентами по кредиту, які нараховані з 01.06.2012 року по 01.06.2015 року включно, згідно Додатку №2 до висновку ( а.с. 200-203, т.1).

Щодо нарахування пені, то у відповідності до вимог ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 217 ГК України господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

За вимогами ч. З ст. 232 ГК України вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією. Аналогічні положення викладені в Законі України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Крім того, Цивільний кодекс України відносить норми про неустойку (штраф, пеню) та підстави виникнення права на неустойку (ст.ст. 549, 550) до глави 49 «Забезпечення виконання зобов'язання», а не до глав, регулюючих правові зобов'язання сторін правочину.

Відповідно до вимог ст.549 Цивільного Кодексу України, визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, згідно ст.253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати, або настання події, з якою пов'язано його початок.

Враховуючи приписи ст. 549 Цивільного кодексу України, день, коли боржник сплатив кредитору певну суму коштів від своїх зобов'язань в частині, що відносяться до цієї сплаченої суми, не може вважатись днем прострочення, на відміну від попереднього дня та всього періоду, який розпочався з часу виникнення відповідного зобов'язання. Отже, кожен з днів прострочення виконання зобов'язання за своїми правовими наслідками не може бути тотожним до дня повного або часткового виконання зобов'язання.

Таким чином, відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, останнім днем нарахування пені за несвоєчасне виконання зобов'язання є день, який передує дню виконання такого зобов'язання, коли власне, й мало місце його прострочення.

Згідно ч. 2 ст.258 Цивільного кодексу України, спеціальна позовна давність в один рікзастосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до вимог п.3.6 ст.З Кредитного договору, за порушення строків повернення кредитів чи сплати процента» сплачувати Банку за кожний день прострочки пеню у розмірі 1,6%від суми простроченого платежу.

Згідно з п. 192.1 ст.192 Цивільного кодексу України: «Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня».

Ця норма закону відповідає нормам ч.1 ст.533 ЦК України «Валюта виконання зобов'язання» даного кодексу: «Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях».

Згідно ч. 2 ст.192 Цивільного кодексу України, також передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановленому законом. Відповідно до цього, ч. 3 ст.533 Цивільного кодексу України встановлено: «Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом».

Основним нормативним актом, який регулює відносини резидентів України за операціями з іноземною валютою, є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 року № 15-93 (із змінами та доповненнями) .

Згідно п.3.1 ст.З «Статус валюти України» Декрету № 15-93, визначено: «Валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь- яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України».

Відповідно до ст.5 Декрету № 15-93, операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральне» ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, відповідно до п.5.2 ст.5 цього ж Декрету.

З огляду на це, уповноважені банки, на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями, мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Стосовно кредитів банків в іноземній валюті, в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.06.2011 року зазначено: «...положення ч. 2 ст.192, ч. 3 ст.533 ЦК України, Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» можуть бути застосовані тільки при вирішенні питання про стягнення основної заборгованості за кредитом та стягнення відсотків за користування валютним кредитом, та не підлягають застосуванню при вирішенні питання про стягнення пені».

Як випливає з наведених вимог, пеня за вимогою в іноземній валюті повинна нараховуватись в національній валюті з використанням курсу НБУ при визначенні розміру пені на час її виникнення. Відповідно до цього, позовні вимоги щодо сплати пені за простроченими активами в іноземній валюті повинні бутивизначені в національній валюті.

Проте, розрахунок заборгованості по пені від суми простроченої основної заборгованості, суми пені за несвоєчасне проведення розрахунків по кредиту ОСОБА_5 по Договору наведений Банком в іноземній валюті, а саме в доларах СІЛА за період з 20.02.2007р. по 28.05.2015р.

Крім того, в матеріалах справи, наданих на дослідження, відсутня, та на клопотання експерта не надана будь-яка інформація щодо нарахування та відображення в бухгалтерському обліку Банку нарахованої суми пені, від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання по поверненню Кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами.

Відповідно до Положення № 566, доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Відповідно до Інструкції № 280, доходи банку відображаються в бухгалтерському обліку за рахунками класу 6 «Доходи» наростаючим підсумком з початку року та в кінці звітного фінансового року закриваються: - за умови перевищення доходів над витратами - на рахунок 5040 «Прибуток звітного року»; - за умови перевищення витрат над доходами - на рахунок 5040 «Збиток звітного року».

За кредитомрахунків проводяться суми нарахованихотриманих доходів,що належать до звітного періоду.

За дебетомрахунків проводяться суми зменшення доходів, що виникають за операціями; суми, що списуються під час формування результату роботи за звітний рік.

Доходи, отримані банком як штрафи чи пеня за порушення позичальником порядку виконання зобов'язань за кредитним договором, відображається в обліку кредиту рахунку 6397 «Штрафи, пені, що отримані банком».

Відтак, в бухгалтерському обліку ПАТ «Укргазбанк» повинні бути відображені суми нарахованих штрафів (пені).

Враховуючи, що в матеріалах, наданих на дослідження, відсутні та на клопотання експерта не надані виписки по обліку заборгованості ОСОБА_5 по сплаті пені та штрафних санкцій за період з 20.02. 2007 року по 28.05.2015р., наявний в матеріалах справи розрахунок ПАТ«Укргазбанк» по Кредитному договору від 20.02.2007 №18-Ф/07 стосовно суми заборгованості по сплаті пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами станом на 28.05.2015р. на загальну суму 66 917 ( шістдесят шість тисяч дев"ятсот сімнадцять ) 62 копійки документально не підтверджується, а отже і в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Отже на підставі викладеного та у відповідності до висновку експерта суд приходить до висновку, що погашення заборгованості по сплаті кредиту та відсотків по кредитному договору від 20.02.2007 №18-Ф/07 ОСОБА_5 підтверджують в сумі 188394,89 USD, а саме: - по кредиту в сумі- USD ; - по відсотках в сумі- USD .

Заборгованість ОСОБА_5 перед ПАТ «Укргазбанк» по Кредитному договору від від 20.02.07№18-Ф/07 станом на 01.06.2015 року становить 62 337 шістдесят дві тисячі триста тридцять сім) доларів США 42 центи та складається з:

- 28 709 ( двадцять вісім тисяч сімсот дев"ять) доларів США 31 центів - суми простроченої заборгованості за кредитом станом на 01.06.2015р.включно;

- 19 724 ( дев"ятнадцять тисяч сімсот двадцять чотири) долари США 87 центів - суми заборгованості за кредитом який ще не настав з 01.06. 2015 по 19.02.2027;

- 13 903 ( тринадцять тисяч дев"ятсот три) долари США 24 центи - суми заборгованості за процентами по кредиту, які нараховані з 01.06.2012 року по 01.06.2015 року включно, яка і підлягає задоволенню в солідарному порядку.

Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктами 1.2. та 1.3. договору поруки передбачено, що поручитель несе солідарну відповідальність з Позичальником перед Кредитором за порушення виконання зобов'язань по кредитному договору. Поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором в тому ж об'ємі, що і Позичальник - за сплату кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки (штрафи, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язань - в повному об'ємі.

В порядку ст. 540 ЦК України, якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Статтею 543 ЦК України, передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Згідно ч.І ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Разом з тим, наданий на дослідження графіку платежів по кредитному договору від 20.02.2007 № 18-ф/07 не відповідає вимога п.3.1, п.3.2, п.3.3, п.3.4 глави 3 Постанови НБУ № 168 де визначено загальна та кінцева вартість кредиту запропоновані Банком Позичальнику сумі при базових умовах кредитування.

Встановити чи відповідає визначений Банком щомісячний платіж у визначеній Банком сумі базовим умовам кредитування при відсотковій ставці, визначеній в договорі в розмірі 12,5% з наданих на дослідження документів підтвердити чи спростувати не вдається за можливе.

Документальне оформлення операцій ПАТ "Укргазбанк" по кредитному договору від 20.02. 2007 № 18-Ф/07 щодо повноти та правильності нарахування суми основної заборгованості, відсотків відповідає вимогам Інструкції про застосування Плану рахунків Бухгалтерського обліку банків України затвердженої постановою Правління НБУ 17.06. 2004 № 280 згідно наданих на дослідження експерту виписок по банківських рахунках, а висновки щодо нарахування пені визначено в дослідницькій частині висновку ( а.с. 53-55 висновку).

Представник позивача не надав суду переконливих доказів на спростування розрахунку наданого експертом у висновку за результатами проведення судово-економічної експертизи .

Разом з тим, частинами 3, 4 статті 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З матеріалів справи вбачається, що представником відповідачів в судовому засіданні заявлено про застосування строків позовної давності до вимог позивача щодо стягнення штрафних санкцій, пені за прострочення термінів сплати кредиту, процентів і плати за його користування.

У зв'язку з чим, підлягає застосуванню до вказаних вимог строк позовної давності встановлений ч.2 ст.258 ЦК України.

Про те, як встановлено в судовому засіданні позичальники виконують свої кредитні зобов»язання на загальних підставах, і саме у зв"язку з неплатоспроможністю та фінансовими трудностями, ніяким чином не впливає на відповідачів, щодо сплати заборгованості за кредитним договором.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним договором Відповідачі порушили зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст.З Цивільного процесуального кодексу України. - Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, досліджених в судовому засіданні, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати в розмірі 1 827 ( одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень з кожного із відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 11, 15-16, 212, 258, 267, 509, 525- 526, 527, 530, 536, 546, 549, 589, 599, 610 - 612, 625, 629, 651, 1049, 1050, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 57- 60, 88, 212 - 215, 218, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк " УКРГАЗБАНК " до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором , задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( паспорт: серія НОМЕР_3, виданий Дарницьким ГУ ДМС України в м. Києві 17.05. 2013 року), зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ( тимчасова посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_4), зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер відсутній на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк " УКРГАЗБАНК ", юридична адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська,1, поштова адреса: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 39, код ЄДРПОУ 23697280 заборгованість за кредитним договором від 20.02. 2007 № 18-Ф/07 станом на 01.06. 2015 року становить 62 337 ( шістдесят дві тисячі триста тридцять сім) доларів США 42 центи та складається із:

- по кредиту в сумі - 28 709 ( двадцять вісім тисяч сімсот дев"ять) доларів США 31 центів - суми простроченої заборгованості за кредитом станом на 01.06. 2015 року включно;

- по кредиту в сумі - 19 724 ( дев"ятнадцять тисяч сімсот двадцять чотири) долари США 87 центів - суми заборгованості за кредитом який ще не настав з 01.06. 2015 року по 19.02. 2027 року;

- по відсотках в сумі - 13 903 ( тринадцять тисяч дев"ятсот три) долари США 24 центи - суми заборгованості за процентами по кредиту, які нараховані з 01.06. 2012 року по 01.06. 2015 року включно.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( паспорт: серія НОМЕР_3, виданий Дарницьким ГУ ДМС України в м. Києві 17.05. 2013 року), зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк " УКРГАЗБАНК ", юридична адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська,1, поштова адреса: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 39, код ЄДРПОУ 23697280 судовий збір у сумі 1 827 ( одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ( тимчасова посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_4), зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер відсутній на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк " УКРГАЗБАНК ", юридична адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська,1, поштова адреса: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 39, код ЄДРПОУ 23697280 судовий збір у сумі 1 827 ( одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь у

справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст виготовлено 17 серпня 2017 року.

СУДДЯ Л.К. ЛЕОНТЮК