Постанова № 6831733, 16.01.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

16.01.2009 р. № 2-а- 2415/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Перцової Т.С.

при секретарі: Карамушко І.І.

за участю представників сторін:

позивача Логвиненко А.А.

відповідача ОСОБА_2

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова

до ОСОБА_4

третя особа ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова

про про стягнення заборгованості ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, які були прийняті судом, просить стягнути з відповідача, СПДФО ОСОБА_2, суму простроченої заборгованості зі збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 2483,00 грн.

Ухвалою суду від 23.12.2008 року до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова.

В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує з посиланням на ст.ст. 17, 19, 20, 106 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 19.12.2003р, Інструкцію „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затверджену постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., зареєстровану в Міністерстві юстиції України 16.01.04 р. за №64/8663, Постанову КМУ від 07.03.2001 року № 225 „Про максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників”. Зазначив, що неперерахування коштів до ПФУ може привести до виникнення заборгованості з виплати пенсій, що наносить шкоду ПФУ та державі в цілому.

Відповідач, СПДФО ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, зазначили, що вважають позовні вимоги необґрунтованими, оскільки вони не базуються на даних актів перевірок, на які посилається позивач та не відповідають фактичним обставинам справи. У звязку із викладеним, відповідач просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Вислухавши пояснення представника позивача та третьої особи, а також пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 зареєстровано в якості фізичної особи-підприємця виконавчим комітетом Червонозаводської районної ради м. Харкова 25.10.1999 року, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 04058864Ф0020136.

СПДФО ОСОБА_2 зареєстрований як страхувальник - платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, реєстраційний номер 7784 та згідно пп. 6 п. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон) зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

З матеріалів справи вбачається, що фахівцями Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова проведена планова перевірка правильності обчислення, повноти нарахування та своєчасності сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2002 року по 31.03.2003 року відповідачем, про що складено акт № 171 від 20.11.2003 року.

Згідно із зазначеним актом заборгованість за відповідачем по сплаті збору на обовязкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2002 року по 31.03.2003 року складає 2865,73 грн.

Також, із результатів перевірки правильності нарахування збору на обовязкове пенсійне страхування та із співставлень розрахунку зобовязання по сплаті збору на обовязкове державне пенсійне страхування на отриманий доход за даними перевірки, які відображені в додатках №1 та №3 до акту перевірки № 171 від 20.11.2003 року вбачається, що сума страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягає сплаті відповідачем за 2002 рік, складає 2865,73 грн.

Суд зазначає, що при зазначеній перевірці фахівцями Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова було використано акт перевірки ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкова від 11.09.2003 року № 139/17-118 ДСК. У п.2.1 та п.2.2 вказаного акту перевірки зазначені валовий доход та валові витрати СПДФО ОСОБА_2 за 1, 2 та 3 квартали 2002 року, які були використані фахівцями Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова для обчислення сум чистого доходу, на які нараховується страховий збір.

Згідно із п. 1 Постанови КМУ від 07.03.2001 р. № 225 „Про максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничну суму заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів” в редакції від 21.06.2001 року, яка була чинною на момент визначення фахівцями ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкова валового доходу та валових витрат СПДФО ОСОБА_2 за 1, 2 та 3 квартали 2002 року, встановлено максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заробітної плати (доходу), з яких відповідно до законів України справляються страхові внески (збори) до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та Пенсійного фонду, в розмірі 1600 гривень на місяць у розрахунку на кожну фізичну особу - платника внесків (зборів).

Так як з акту перевірки від 11.09.2003 року № 139/17-118 ДСК вбачається, що в 1 кварталі 2002 року чистий доход СПДФО ОСОБА_2 перевищив максимальну величину оподаткованого доходу в розмірі 1600 гривень на місяць (150130,45 грн. валового доходу 137961,74 грн. валових витрат = 12168,71 грн. чистого доходу, тобто 4056,24 грн. оподаткованого доходу на місяць), то сума, на яку нараховувався збір за ставкою 32% складає 4800 грн. (1600 грн. * 3 місяці). В 2 та 3 кварталі 2002 року чистий дохід СПДФО ОСОБА_2 не перевищив максимальну величину оподаткованого доходу (2 квартал 66808,89 грн. валового доходу 64831,38 грн. валових витрат = 1977,51 грн. чистого доходу, тобто 659,17 грн. оподаткованого доходу на місяць; 3 квартал - 23490,00 грн. валового доходу 22508,10 грн. валових витрат = 981,90 грн. чистого доходу, тобто 327,30 грн. оподаткованого доходу на місяць).

Таким чином, страховий збір за вказані квартали 2002 року було розраховано фахівцями Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова наступним чином: 1 кв. 4800 грн. * 32% =1536,00 грн.; 2 кв. 1977,51 грн. * 32% = 632,79 грн.; 3 кв. 981,90 грн. * 32% = 314, 21 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про правильність визначення фахівцями Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова суми простроченої заборгованості зі збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 2483,00 грн., яка підлягає сплаті СПДФО ОСОБА_2

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, відповідач зобовязаний сплачувати страхові внески, нараховані за календарний місяць, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду календарного місяця, шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Згідно ч. 2 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою).

Згідно ч. 12 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі наявності у платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Із наявних у справі розрахунків заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, вбачається, що загальна сума заборгованості СПДФО ОСОБА_2 по страхових внесках за 2002 рік становить 2483,00 грн.

На підставі п.3 ст.106 Закону позивачем було направлено до СПДФО ОСОБА_2 вимогу про сплату боргу від 04.07.2008 року № Ф-524 від 06.08.2007 р., яка отримана відповідачем 07.08.2007 року.

Вказана вимога про сплату боргу узгоджена відповідачем та не оскаржена в установленому законом порядку.

Згідно п.2 ст.106 Закону суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка).

Згідно з абз. 1, 3 ч.3 ст. 106 Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яку страхувальник зобов'язаний сплатити разом з сумою фінансових санкцій протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки.

Судом встановлено, що сума заборгованості в розмірі 2483,00 грн. на час розгляду справи відповідачем не сплачена.

Відповідно до абзацу 8 ч.3 ст.106 Закону недоїмка може бути стягнута за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення суми простроченої заборгованості зі збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 2483,00 грн., документально та нормативно обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст.8 Конституції України, ст.ст. 4, 7, 8, 17, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова до СПДФО ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкові про стягнення заборгованості по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 2483,00 грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з СПДФО ОСОБА_2 (61010, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України заборгованість по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 2483,00 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова виготовлена в повному обсязі та підписана 20.01.2009 року.

Суддя Перцова Т.С.