Постанова № 6831731, 12.01.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

12.01.2009 р.                                                                                 № 2-а- 8275/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді при секретарі судового засідання Карамушко І.І.

за участю представників сторін :

позивача –Єсакової В.В.

відповідача –Фуженкова К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державне підприємство "Харківський завод транспортного устаткування"

до ДПІ у Червонозаводському р-ні м. Харкова

пропро визнання податкового повідомлення-рішення недійсним ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державне підприємство „Харківський завод транспортного устаткування”, звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі м. Харкова, в якому просить суд визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.11.2007 за №№ 217/15-305, 218/15-305 та від 09 січня 2007 року за №№ 217/15-305/1, 218/15-305/1.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилався на ст.ст.4, 5, 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі Закону № 2181), ст.17 Закону України „Про плату за землю”. Наполягає на тому, що Державне підприємство „Харківський завод транспортного устаткування” самостійно визначивши та перерахувавши суми земельного податку, виконало своє зобов’язання за визначеними ним періодами, що виключає до нього застосування штрафних санкцій, передбаченими пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України 2181. Вважає, що жодною нормою чинного законодавства не надано органам державної податкової служби права на свій розсуд визначати за який податковий період або в погашення яких податкових зобов’язань слід зараховувати проведені платником податків платежі. В зв’язку з чим, стверджує, що відображення відповідачем в обліку погашення          позивачем зобов’язань за інші періоди всупереч волевиявленню платника здійснено ДПІ з перевищенням повноважень, а тому є неправомірним в розумінні ст. 19 Конституції України. На підставі викладеного, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 07.11.2007 р. № 217/15-305 та № 218/15-305, від 09.01.2007р. № 217/15-305/1 та № 218/15-305/1 прийняті ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова незаконно, є недійсними, а тому підлягають скасуванню.

Відповідач, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова в своїх запереченнях на позов та її представник у судовому засіданні з позовними вимогами не погодились та просили суд відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування заперечень послалися на ст.9 Закону України „Про систему оподаткування”, ст.17 Закону України „Про плату за землю”, ст.ст.10, 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, ст.ст. 4, 5, 7, 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Посилання позивача на те, що жодна норма чинного законодавства не надає податковій службі самостійно здійснювати перерозподіл сплачених податкових зобов’язань вважають безпідставними. Наголошують на тому, що порушення, які були встановлені в ході перевірки, зафіксовані належним чином, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі результатів перевірки, відповідає діючому законодавству. В зв’язку з наведеним, просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 24.10.2007 року фахівцем Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі м. Харкова була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасної сплати узгодженого податкового зобов’язання по земельному податку ДП „Харківський завод транспортного устаткування”, код 14309764, за жовтень 2006р. - січень 2007р.

За результатами перевірки був складений акт від 24.10.2007 року № 3528/15-305/14309764, за висновками якого встановлено порушення пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” - несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов’язання по земельному податку по строку 30.11.2006 р. у сумі 17674,12 грн. (фактично сплачено 02.04.2007р. та 26.04.2007 р., кількість днів прострочення - 123 та 147 днів відповідно).

На підставі висновків даного акту у відповідності до ч.1 ст.17 Закону України „Про плату за землю” та пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000 № 2181 „Про порядок погашення зобов’язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами” ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкова були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення про зобов’язання сплатити штраф у відповідному розмірі. Так, податковим повідомленням-рішення від 07.11.2007 № 217/15-305 за затримку на 89 днів порушення граничного терміну сплати суми податкового зобов’язання в розмірі 47902,46 грн. ДП „Харківський завод транспортного устаткування” зобов’язано сплатити штраф у розмірі 20% від нарахованої суми, що становить - 9580,49 грн.

Сума нарахувань позивачу за відповідний період по податковому повідомленню-рішенню від 07.11.2007 № 218/15-305 за порушення граничного терміну сплати на 209 днів суми податкового зобов’язання склала 40094,77 грн., а сума штрафних санкцій відповідно склала 50 відсотків від нарахованої суми, що становить – 20047,39 грн.

Не погодившись з вищенаведеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач почав процедуру адміністративного оскарження, шляхом подання первісної скарги до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова та подання повторної скарги до ДПА у Харківській області.

Рішенням ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 28.12.2007 року № 20935/10/25-008 скаргу було залишено без задоволення. На підставі цього, винесено податкові повідомлення-рішення від 09.01.2008 № 217/15-305/1, від 09.01.2008 № 218/15-305/1.

Рішенням ДПА у Харківській області від 06.02.2008 № 466/10/25-103 скаргу позивача було залишено без розгляду, податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Відповідно до преамбули Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (надалі – Закону № 2181), встановлено порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків та зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески та загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Податки і збори (обов’язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів на території України визначає Закон України “Про систему оподаткування”. Другим розділом цього

Закону визначено понад 30 податків та зборів, які підлягають сплаті на території України. Крім, Верховною Радою України прийнято ряд спеціальних законів, які регулюють порядок сплати та відповідальність щодо несвоєчасної сплати окремих податків та зборів, в тому числі Закону України „Про плату за землю”, Закон України „Про податок на додану вартість”, Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” тощо.

У преамбулі Закону України від 03.07.1992 № 2535 „Про плату на землю” зазначено, що цей Закон визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрямки використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, тобто Закону України „Про плату за землю” є спеціальним законом з питань оподаткування. Про це свідчить свідчіть і той факт, що декларація по земельному податку надається у відповідності зі ст. 14 цього Закону. Крім того, частиною 1 статті 26 Закону України „Про плату за землю” передбачає, що за порушення даного Закону платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України, та законами України.

Відповідно до статті 15 Закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.91 № 1251, земельний податок входить до системи оподаткування як загальнодержавний обов’язковий платіж.

Також, частиною 1 статті 9 Закону України „Про плату за землю” встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України „Про плату з землю” встановлено, що податкове зобов’язання по земельному податку, а також, по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Але, позивачем задекларовані суми податкових зобов’язань з земельного податку відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України „Про плату за землю” не були сплачені протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України № 2181, податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до положень п. 1.2 ст.1 Закону № 2181 податкове зобов’язання - це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену ним у податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст.4 зазначеного закону для подання податкової декларації. Позивач є платником земельного податку та, керуючись вищезазначеною нормою, подав до відповідача податкові розрахунки земельного податку, якими самостійно визначив податкові зобов’язання з земельного податку юридичних осіб.

Згідно з п.п. 2.2 ст. 2 „Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 № 110, податкове зобов’язання – це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів (податків, зборів, обов’язкових платежів, штрафних (фінансових) санкцій). Тобто, поняття податкових зобов’язань включає і штрафні санкції.

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах : при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Виходячи із вищенаведеного, відповідно до положень п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181, п.п. 6.1.7 п. 6.1 Інструкції 110, розмір штрафу за несвоєчасне погашення узгодженого податкового зобов’язання розраховується, виходячи з фактично сплаченої (погашеної) суми податкового боргу, а штраф може застосовуватися виключно за фактом сплати (погашення) податкового боргу.

Крім того, виходячи зі змісту положень п. 7.7. ст. 7 Закону № 2181, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а у разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами - у рівних пропорціях.

Позивач посилається на те, що він здійснював оплату поточних податкових зобов’язань, нарахованих за період перевірки, але податкова служба не зарахувала їх в оплату за вказані податкові періоди.

Дані посилання позивача судом до уваги не приймаються, оскільки кошти, що надійшли на сплату зобов’язання, податку, збору, спрямовуються на погашення податкових зобов’язань того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахункових платником податків податкових зобов’язань, так і податкових зобов’язань, розрахованих контролюючим органом.

Згідно з ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не було доведено відсутність порушень з його боку, більш того, наявність несплачених податкових зобов’язань за минулі податкові періоди позивачем не заперечувалась, а відтак, враховуючи черговість погашення таких зобов’язань, відповідач правомірно застосував до позивача штрафні санкції згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 8 Конституції України, ст.ст.4, 8, 17, 50, 86, 94, 161-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені адміністративного позову Державного підприємства „Харківський завод транспортного устаткування” до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.11.2007 року за №№ 217/15-305, 218/15-305 та від 09.01.2007 року за №№ 217/15-305/1, 218/15-305/1 – відмовити в повному обсязі. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова виготовлена в повному обсязі 16.01.2009 року.

Суддя                                                                       Перцова Т.С.