Ухвала суду № 68316879, 17.08.2017, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/1795/17

Номер провадження 1-кс/559/592/2017

УХВАЛА

про надання дозволу на тимчасовий доступ до інформації

"17" серпня 2017 р. Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі: слідчого судді Ходак С.К.

секретаря судового засідання Свирида М.І

за участю: слідчого Баліка О.А.

розглянувши клопотання слідчого СВ Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області Балік О.А., за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12017180040000790 від 10 липня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю,

ВСТАНОВИВ:

Клопотання обґрунтовується наступними доводами. В період часу з 06.06.2017 року по 08.06.2017 року в громадянки ОСОБА_6 невстановлена особа, що представилася як ОСОБА_3 шляхом обману заволоділа коштами в сумі 8100,00 грн. які потерпіла перерахувала на Р/р НОМЕР_4 Ощадбанку двома платежами для подальшого повернення цих коштів у виді компенсації за договором індексації за покупку пояса марки «Дорс» який ОСОБА_2 придбала у травні 2016 року за 4500,00 грн.

Відомості про зазначене кримінальне правопорушення 10 липня 2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017180040000790 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

З показань потерпілої ОСОБА_2 встановлено, що у травні 2016 року вона вирішила придбати пояс «Дорс» медичного призначення, про який дізналася із реклами радіоефіру, з цією метою вона зателефонувала по оголошеному рекламному номеру мобільного зв'язку, та обговорила всі питання щодо купівлі даного пояса. Таким чином 12.05.2016 року пояс «Дорс» прибув через ТОВ «Нова Пошта» за місцем проживання ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 після чого остання сплатила гроші в сумі 4500,00 грн. забравши придбаний товар собі, що також підтверджується експрес-накладною «Нова пошта» № НОМЕР_5.

В подальшому 06.06.2017 року на телефонний номер НОМЕР_1 до ОСОБА_2 надійшов телефонний дзвінок з номеру телефону НОМЕР_2. Невідома особа представилась як ОСОБА_3 запитала в телефонному режимі чи купувала ОСОБА_2 лікувальний пояс на, що остання відповіла позитивно підтвердивши вказаний факт покупки. ОСОБА_4 повідомила, що за лікувальний пояс переплачено велику суму грошових коштів, а товар в минулому році продали шахраї, проте їхня фірма повертає всім ошуканим людям борги і так як ОСОБА_2 ошукана особа, то їй належить компенсація враховуючи індексацію у сумі 24 913,00 грн., але для отримання цих коштів необхідно перерахувати 8100,00 грн. на розрахунковий рахунок Ощадбанку № НОМЕР_4 для подальшого отримання вищевказаної суми по договору індексації про який вказала невідома ОСОБА_3. На дану пропозицію ОСОБА_2 погодилась та перерахувала на розрахунковий рахунок Ощадбанку № НОМЕР_4 грошові кошти окремими сумами по 2320,00 грн. та 5780,00 грн., що в загальній сумі складає 8100,00 грн., однак жодної індексації не відбулося, а гроші у виді компенсації за покупку лікувального пояса не повернулися.

Крім того, через деякий час з телефонного номеру НОМЕР_3 до ОСОБА_2 зателефонувала невстановлена особа яка представилася працівником Національного банку України та повідомила ОСОБА_2, що вона отримає виплату у розмірі 35548,00 грн. якщо перерахує суму 10635,00 грн. на рахунок про який невстановлена особа не повідомила, оскільки почула при пропозиції відмову від ОСОБА_5 так як таких грошей остання не мала.

Таким чином потерпіла ОСОБА_2 зрозуміла, що гроші в сумі 8100,00 грн. перераховані на розрахунковий рахунок Ощадбанку № НОМЕР_4 вона перерахувала шахраям, оскільки жодних коштів у виді компенсації та індексації за попередню покупку пояса не повернулися.

Крім того, номери телефонів НОМЕР_2 та НОМЕР_3 з яких до потерпілої ОСОБА_2 дзвонили на її мобільний номер телефону НОМЕР_1 на зв'язок в подальшому не виходили.

Для забезпечення всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження необхідно отримати доступ до документів та розкрити таємницю про надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання з наданням роздруківки вхідних і вихідних дзвінків, абонента, що користується мобільним телефоном з номером: НОМЕР_2 в період з 00:00 год. 05 червня 2017 рокупо 00:00 год. 09 червня 2017 року, а також абонента, що користуюється мобільним телефонним номером: НОМЕР_3 в період з 00:00 год. 05 червня 2017 рокупо 00:00 год. 14 червня 2017 року

Відповідно до п.7 ч.1 ст.162 КПК України інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо належить до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах.

Однак, зазначена інформація має важливе значення для доведення обставин, які необхідно довести за допомогою цієї інформації, зокрема обставин вчинення кримінального правопорушення та винуватості осіб, у володінні яких знаходяться на даний час мобільні телефони, у його вчиненні.

Довести обставини, які передбачається довести за допомогою вищезгаданої інформації, іншими способами, не інакше як за допомогою інформації від оператора мобільного зв'язку, зазначеної у клопотанні, не має можливості.

Враховуючи те, що на даний час достовірно відомо, послугами якого оператора мобільного зв'язку користуються особи, у володінні яких знаходяться мобільні телефони, тому є велика ймовірність того, що документи (інформація) до яких необхідно отримати доступ перебувають у володінні оператора мобільного зв'язку: ПрАТ «Київстар», юридична адреса: Україна, 03110, м. Київ, Дегтярівська, 53.

Разом з тим, враховуючи, що необхідна для органу досудового розслідування інформація, має значення для кримінального провадження як доказ, зберігається у операторів мобільного зв'язку на відповідних серверах, тому вона має властивість самознищуватися за встановлених операторами умов, наприклад через певний проміжок часу або ж у разі певного накопичення об'єму про, що нам достовірно не відомо. Це дає підстави вважати, що дана інформація може бути автоматично знищена. Виклик представників компанії оператора стільникового зв'язку, юридична адреса якої знаходяться у м. Києві, займе тривалий час, що може негативно вплинути на обмежений строк проведення вказаних слідчих дій. Тому, доцільності виклику представників оператору мобільного зв'язку до суду при розгляді цього клопотання, як осіб у володінні яких знаходиться інформація, на думку слідчого, немає.

Враховуючи положення ст. 107 КПК України слідчий просить проводити розгляд даного клопотання без застосування технічних засобів фіксації кримінального провадження.

Ураховуючи викладене вище, а також тяжкість злочину і неможливість отримати відомості в інший спосіб, слідчий звернувся до суду із відповідним клопотанням.

Згідно норми ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Суддя враховує, що у цьому випадку конституційні права володільця інформації оператора мобільного зв'язку не порушуються. Тому, на думку слідчого судді, немає необхідності викликати його представника, що знаходяться в м. Києві для розгляду клопотання, так як це може призвести до невиправданого строку розгляду клопотання, так і до втрати відомостей, що відшукуються слідчим.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Слідчий суддя заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Згідно з п. 2,3 ч. 3 та ч. 4 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобовязані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до ст. 31 Конституції України кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

Відповідно до ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно з установленою практикою Європейського суду з прав людини під поняттям необхідності слід розуміти, що втручання відповідає нагальній суспільній необхідності та що воно пропорційне з правомірною метою, яку планується досягти (п. 67 справи «ОЛССОН (OLSSON) проти Швеції», п. 44 справи «Камензинд проти Швейцарії» та інші).

Відповідно до ч. 5-7 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:

1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;

2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;

3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Відповідно до ч. 6 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом. Доступ до речей і документів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, не може надаватися особі, що не має до неї допуску відповідно до вимог закону.

Отримавши в паперовому вигляді чи в електронному виді на цифровому носії від операторів мобільного зв'язку інформацію, доступ до якої просить надати слідчий у своєму клопотанні, орган досудового розслідування матиме можливість отримати фактичні дані, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, зокрема встановити місце перебування осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення. Наявність такої інформації на вилученому в операторів носії, відповідатиме вимогам ст.99 КПК України і буде вважатися документом, спеціально створеним з метою збереження інформації, яка може бути використаною як доказ. Необхідність саме цим шляхом отримання такої інформації полягає в тому, що докази повинні бути допустимими, тобто отриманими у порядку встановленому цим законом, бо в інакшому випадку ця інформація в майбутньому, отримана з порушенням встановленого порядку, може бути недопустима як доказ.

Отже, слідчим суддею встановлено, що є достатньо підстав вважати, що вказана слідчим інформація має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а в інший спосіб отримати її неможливо, тому необхідно надати тимчасовий доступ до неї.

В частині клопотання про надання дозволу на тимчасовий доступ до документів у відповідності до ст. 40 КПК України для працівників СКП Дубенського ВП ГУНП у Рівненській області Берчуна С.В., Цимбалюка Т.П., Перетятка Р.В. Качура Д.В., Дмитроцу Б.М., Репицького С.О, слід відмовити, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Таким чином, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 40 КПК України слідчий вправі самостійно доручити проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам.

З наведених підстав клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає до часткового задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 159-166,369372, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Надати дозвіл отримати та вилучити (в паперовому вигляді у виді роздруківок чи в електронному виді на цифровому носії) у ПРАТ «Київстар» юридична адреса: Україна, 03110, м. Київ, вул. Дегтярівська, 53, інформацію про зв'язок абонента, який користується мобільним телефоном із абонентським номером НОМЕР_2 а також абонента, що користуюється мобільним телефонним номером: НОМЕР_3 розкривши для працівників, які перебувають у складі слідчо-оперативної групи: слідчого відділення Дубенського ВП ГУНП у Рівненській області, Баліка Олексія Анатолійовича, Вовтонюка Назара Олександровича, Владиславського Юрія Вадимовича, Сухенюка Романа Васильовича, Ткачука Юрія Васильовича, Борейчук Ірини Анатоліївни, Єрмолаєва Андрія Валерійовича, Воронка Василя Петровича, Соловя Сергія Григоровича, Ющишина Валентина Васильовича, Нечипорука Андрія Миколайовича, Сидорчука Максима Анатолійовича, Петровського Ігоря Олександровича, Мартинюк Галини Петрівни таємницю телефонних вхідних та вихідних з'єднань, дзвінків нульової тривалості, із зазначенням дати і часу їх здійснення та розміщення територіальних базових станцій, в яких були зареєстровані дані телефонні з'єднання за телефонними номерами, а саме: НОМЕР_2 в період з 00:00 год. 05 червня 2017 рокупо 00:00 год. 09 червня 2017 року, а також абонента, що користуюється мобільним телефонним номером: НОМЕР_3 в період з 00:00 год. 05 червня 2017 рокупо 00:00 год. 14 червня 2017 рокувключно, з можливістю вилучення зазначеної інформації в паперовому вигляді у виді роздруківок чи в електронному виді на цифровому носії.

Встановити строк дії ухвали 1 місяць.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя: