Постанова № 6831530, 22.10.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22.10.2009 р. № 2а- 41431/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: П'янова Я.В.

При секретарі: Басової Н.М.

За участю представників сторін:

Позивача: Маслієва С.І.

Відповідача: Байбак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївський завод паливної апаратури" до Чугуївської об"єднаної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Чугуївський завод паливної апаратури" (далі - ТОВ "Чугуївський завод паливної апаратури"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою про скасування податкових повідомлень - рішень Чугуївської ОДПІ Харківської області від 06.02.2009 р. №0000432311/0, від 09.04.2009 р. №0000432311/1, від 16.06.2009 р. №0000432311/2, від 28.08.2009 р. №0000432311/3, як таких, що прийняті з порушенням норм податкового законодавства.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що податкові повідомлення-рішення винесено з порушенням норм ст.ст. 4, 5 Закону України від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", ст. 6 та пп.. 7.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. №2181 "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідач, Чугуївська об'єднана державна податкова інспекція Харківської області (далі - Чугуївська ОДПІ Харківської області), проти позову заперечує, не визнає позовні вимоги в повному обсязі і посилаючись на акт перевірки, вважає податкові повідомлення-рішення та висновки акту законними і обґрунтованими.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив такі обставини.

Надані документи свідчать, що підставою для прийняття оскаржених повідомлень-рішень 06.02.2009 р. №0000432311/0, від 09.04.2009 р. №0000432311/1, від 16.06.2009 р. №0000432311/2, від 28.08.2009 р. №0000432311/3 є акт Чугуївської ОДПІ Харківської області від 26.01.2009 № 56/2311/34567376 виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Відкритого акціонерного товариства "Чугуївський завод паливної апаратури" за період з 01.04.2007 р. по 30.09.2008 року.

Перевіркою встановлено наступні порушення:

1. п.5.1, 5.2 та пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого зменшено від'ємне значення обєкту оподаткування з податку на прибуток на суму 4990452,00 грн. (у тому числі за період з 01.04.2007 р. 31.12.2007 р. на суму 2075761,00 грн., за період 01.01.2008 р. 30.09.2008 р. на суму 2914691,00 грн.) та донараховано податок на прибуток у сумі 220820,00 грн.;

2. пп.7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. №168 "Про податок на додану вартість", в результаті чого зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) у сумі 931426,00 грн. (у тому числі за період 01.04.2007 р. 31.12.2007 р. на суму 593213,00 грн., за період 01.01.2008 р. 30.09.2008 р. на суму 338213,00 грн.);

3. абз. "б", абз. "е" пп. 4.2.8, пп. 8.1.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України від 22.05.2003 р. №889 "Про податок з доходів фізичних осіб" за не утримання податку з доходів фізичних осіб із зайво сплачених грошових коштів працівникам підприємства, в результаті не отримано податку з доходів фізичних осіб на суму 456,40 грн. ( у тому числі за 2007 р. -367,28 грн., за 2008 р. 89,12 грн.);

4. ст. 1 Закону України від 23.09.1994 р. №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", за несвоєчасне надходження виручки по ВМД №490483 від 17.06.2008 р. на суму 71815,77 руб. РФ.

Вказані порушення у третьому та четвертому пунктах висновку акту від 26.01.2009 р. № 56/2311/34567376, підприємством визнані, і відповідач не заперечує, що позивачем виконано зобовязання по сплаті зазначених сум.

Стосовно зазначених у другому пункті висновку акту від 26.01.2009 р. № 56/2311/34567376 порушень пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. №168 "Про податок на додану вартість", згідно якого, у разі коли на момент перевірки платника податку органом податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим пунктом документами, слід наголосити, що Чугуївською ОДПІ Харківської області не було прийняті рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій. Відповідач не заперечує, що у звязку із встановленими порушеннями, податкові повідомлення-рішення з нарахуванням фінансових санкцій не оформлялися та не направлялися підприємству.

За порушення, зазначені у пункті першому висновку Акту від 26.01.2009 р. № 56/2311/34567376, податковою інспекцією донараховано податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 220820,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 254160,80 грн., про що було складено податкове повідомлення-рішення від 06.02.2009 р. №0000432311/0 та направлено підприємству.

Відповідно до ст. 5 Закону України від 21.12.2000 р. №2181 "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків скористався правом адміністративного оскарження і направив до відповідача скаргу від 13.02.2009 р. №101/21.

Рішенням від 02.03.2009 р. №1211/10/25-015 Чугуївською ОДПІ продовжено строк розгляду скарги до 10.04.2009 р.

Рішенням Чугуївської ОДПІ від 09.04.2009 р. №2360/10/25-015, скарга платника податків була залишена без задоволення, а оскаржене податкове повідомлення-рішення - без змін. До того ж, відповідачем винесено нове податкове повідомлення-рішення №0000432311/1 від 09.04.2009 р., яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на прибуток у розмірі 474980,80 ( у тому числі за основним платежем у сумі 220820,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 254160,80 грн.), тобто на ті ж самі суми, що вказані у попередньому податковому повідомленні-рішенні від 06.02.2009 р. №0000432311/0 , яке оскаржувалося.

При подальшому оскаржені нарахованих відповідачем податкових зобовязань з податку на прибуток та фінансових санкцій, підприємство направило скаргу від 23.04.2009 р. до Державної податкової адміністрації у Харківській області. За результатами розгляду повторної скарги, ДПА у Харківській області рішенням від 05.06.2009 р. №2424/10/25-103 (з урахуванням рішення від 08.05.2009 р. №1962/10/25-103 про подовження строку розгляду скарги до 23 червня 2008 р.), скаргу залишила без задоволення, а оскаржене повідомлення-рішення - без змін, при цьому, відповідачем оформлено наступне податкове повідомлення-рішення за №0000432311/2 від 16.06.2009 р., яким визначено суму податкового зобовязання по податку на прибуток у сумі 474980,80 ( у тому числі за основним платежем у сумі 220820,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 254160,80 грн.

У запереченнях на адміністративний позов Чугуївська ОДПІ Харківської області пояснює багаторазове прийняття податкових повідомлень-рішень метою доведення до платника податку граничного строку сплати податкового зобовязання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні, тому наступні повідомлення-рішення мають номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги щодо якої воно складається (1- для першої, 2 для другої).

17.06.2009 р. підприємство направило повторну скаргу до Державної податкової адміністрації України.

ДПА України, рішенням від 08.07.2009 р.№6440/6/25-0115, розгляд повторної скарги було продовжено до 20.08.2009 р.

Рішенням від 19.08.2009 р.№8072/6/25-0115 ДПА України залишило без змін податкові повідомлення-рішення від 06.02.2009 р. №0000432311/0, від 09.04.2009 р. №0000432311/1, а скаргу без задоволення.

28.08.2009 р. Чугуївською ОДПІ оформлено нове податкове повідомлення-рішення №0000432311/3, на ту ж саму суму податкового зобовязання та штрафної санкції, визначену в податковому повідомленні-рішенні від 06.02.2009 р. №0000432311/0.

У запереченні на позов відповідач посилається на те, що в ході перевірки встановлено завищено підприємством ТОВ "Чугуївський завод паливної апаратури" валових витрат на суму 3702186,00 грн., у тому числі за період з 01.04.2007р. - 31.12.2007 р. на 2011122,00 грн., за період з 01.01.2008 р. - 30.09.2008 р. на суму 1691064,00 грн.

У акті від 26.01.2009р. № 56/2311/34567376 за результатами виїзної планової документальної перевірки наведено розрахунок завищення підприємством валових витрат (арк. 8 акту).

Як вбачається з акту перевірки, зроблений податковою інспекцією розрахунок ґрунтується на відхиленнях показників, які відображалися підприємством у податковій звітності, та показників, виявлених у ході перевірки у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю.

Судом встановлено, що розрахунок податкової інспекції щодо визначення валових витрат за період з 01.04.2007 р. 30.09.2008 р. не збігається з показниками податкової звітності позивача і на це вказують наступні фактичні дані.

В графі "дані Декларації про прибуток підприємства" за 2007 рік вказана сума 11842223,00 грн., однак в зданій підприємством Декларації до податкової служби дана сума вказана зі знаком "мінус", тобто в уточнюючому розрахунку податкових зобовязань підприємства за 2007 рік у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок від 24.03.08р. №3731 зазначена сума "- 11842223,00 грн.", що є свідченням переплати нарахованого податкового зобовязання у звязку з виправленням помилки.

Також, податковою інспекцією не були внесені до розрахунку дані уточнюючого розрахунку податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок від 13.06.08 р. №14069 у розмірі "- 97100,00 грн.", вартості амортизаційних відрахувань не враховані в обчисленні амортизації попереднього звітного періоду.

Згідно уточнюючого розрахунку від 28.05.08 р. №13280 податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за перший квартал 2008 р. підприємством вказано суму "- 12018085,00 грн.", а у розрахунку податкової інспекції вказано інший показник.

Також не враховані дані уточнюючого розрахунку від 13.06.08р. №14070 до Декларації з податку на прибуток за перший квартал 2008 р. у розмірі "мінус 80690,00 грн." амортизаційних відрахувань не враховані в обчисленні амортизації попереднього звітного періоду.

У Декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2008 року (поданої 07.08.08 р. №22622), підприємство вказало валові витрати у розмірі 18250637,00 грн., а податковою інспекцією з посиланням на ту ж Декларацію, у розрахунку валових витрат вказується інша сумі у розмірі 18448083,00 грн., що не відповідає дійсності та здійснено штучне завищення показника валових витрат підприємства на 197 446,00 грн.

За перше півріччя 2008 р., підприємством оформлено та подано до податкової інспекції уточнюючий розрахунок від 28.08.08р. №24656 із зазначенням витрат, які не були враховані в обчислені валових витрат попереднього звітного періоду - "мінус 13909420,00 грн.", а податковою перевіркою у розрахунку валових витрат неправомірно вказано суму без мінусового показника.

У Декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2008 р., поданої 05.11.08р. №33570, у графі "валові витрати" підприємством вказано суму 37795186,00 грн., а у розрахунку податкової інспекції вказано іншу суму 37992632,00 грн., що на 197446,00 грн. не відповідає дійсності.

До Декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2008 року було подано позивачем уточнюючий розрахунок податкових зобовязань від 21.11.08 р. №35842 з показником "мінус 2914691", а податковою перевіркою у розрахунку валових витрат з посиланням на ті ж документи податкової звітності, неправомірно вказано іншу суму "мінус 2734710", що на 179981,00 грн. менше від фактичних даних.

Крім того, у розрахунку податкової інспекції вказується про відхилення у розмірі 5873733,00 грн., а у судовому засіданні та заперечені на позов відповідач стверджує про завищення валових витрат у сумі 3702186,00 грн., при цьому дані перевіряючих щодо валових витрат не підтверджуються первинними документами.

Відповідно до п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства від 10.08.2005 р. №327 зі змінами та доповненнями (зареєстровано в МЮУ 25.08.2005 р. за №925/11205), акт службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєкта господарювання.

Відповідно до пп. 2.3.2 п. 2.3. зазначеного Порядку, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства висвітлюються показники, які відображаються субєктом господарювання та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку субєкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю.

Суд зазначає, що відповідачем порушено правила збору інформації, висвітлену позивачем у податковій звітності з податку на прибуток. До акту перевірки включено перекручені дані податкової звітності підприємства, які не підтверджуються Деклараціями та уточнюючими розрахунками платника податку, і це, в свою чергу, призвело до неправомірно встановлених показників завищення валових витрат.

Відповідач, з посиланням на акт, стверджує, що при проведені перевірки перевіряючими були виявлені порушення вимог п.5.1 та п.5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", повязані з тим, що позивачем здійснено реалізацію готової продукції нижче виробничої собівартості, тобто за рахунок заниження доходів.

Проте, цей довід спростовується даними того ж Акту перевірки, де на сторінці 6 вказується, що перевіркою не встановлено заниження або завищення задекларованих субєктом господарювання показників у рядку 01.1 Декларації "доходи від продажу товарів (робіт, послуг)". Відповідність показників валового доходу, які відображалися субєктом господарювання у податковій та іншій звітності за період, ідентичні з фактичними показниками, виявлені у ході перевірки на підставі наступних первинних документів, а саме: договорів з покупцями, актів виконаних робіт, видаткових накладних, банківських виписок, оборотно-сальдових відомостей, журналів ордерів по бухгалтерським рахункам: №311 "Поточні рахунки в національній валюті", №312 "Поточні рахунки в іноземній валюті", №361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", №362 "Розрахунки з іноземними покупцями", №703 "Доходи від реалізації готової продукції", №702 "Доходи від реалізації товарів", №703 "Доходи від реалізації робіт і послуг", №712 "Доходи від реалізації оборотних активів", №24 "Брак у виробництві".

Таким чином, висновки акту перевірки в цій частині зроблені при помилковому розумінні фактичних обставин, а тому є неправомірними і у відповідача не було законного права зменшувати валові витрати.

В акті перевірки (сторінка 15 Акту) вказується про завищення задекларованих субєктом господарювання показників рядку 04.13 "інші витрати" у сумі 95786,00 грн., які були витрачені підприємством на оплату доставки металу, комплектуючих деталей та іншої сировини для виготовлення продукції.

В обґрунтування даного доводу та з посиланням на порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. Закону України від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (сторінка 16 Акту), податкова інспекція вважає, що транспортні послуги за періоди з 01.04.2007р. - 31.12.2007 р. у сумі 64639,00 грн. та з 01.01.2008р. - 30.09.2008 р. у сумі 31147,00 грн. не підтверджуються первинною транспортною накладною, а тому підприємство не мало право включати дані витрати до валових витрат за перевіряємий період.

Із наданих до суду документів вбачається, що підприємством укладено довгострокові договори з перевезення із СПД ФО ОСОБА_4 (договір про надання транспортних послуг від 10.06.2007 р.), СПДФО ОСОБА_1 (договір про надання транспортних послуг від 11.12.2006 р.), приватним підприємцем ОСОБА_2. (договір про надання транспортних послуг від 05.10.2006 р.), СПДФО ОСОБА_3 (договір про надання транспортних послуг від 26.07.2007 р.), приватним підприємцем ОСОБА_5 (договір про надання транспортних послуг від 01.01.2007 р.). За надані послуги з перевезення підприємство сплатило 95786,00 грн., а саме: (за період з 01.04.2007 р. 31.12.2007 р.) СПДФО ОСОБА_4 20400,00 грн., СПДФО ОСОБА_1. 4292,00 грн., приватному підприємцю ОСОБА_2. 350,00 грн., СПДФО ОСОБА_3 4797,00 грн., приватному підприємцю ОСОБА_5 34800,00 грн.; (за період з 01.01.2008 р. - 30.09.2008 р.) приватному підприємцю ОСОБА_2. 12667,00 грн., СПДФО ОСОБА_4 4700,00 грн., приватному підприємцю ОСОБА_5 13780,00 грн.

Витрати підприємства у сумі 95786,00 грн., повязані з доставкою комплектуючих та сировини, підтверджуються відповідними первинними документами банківськими виписками, актами виконаних робіт, видатковими накладними із зазначенням номера довіреності на отримання уповноваженою особою комплектуючих, металу та іншої сировини для доставки (перевезення) їх до підприємства, рахунками-фактури, товарно-транспортні накладними.

Таким чином, підприємство правомірно включило до складу валових витрат вартість оплачених транспортних послуг, що цілком відповідає правилам п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно якого, валові витрати сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснених як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Суд вважає необхідним відмітити, що висновки акту щодо заниження позивачем податку на прибуток на суму 220820,00 грн., повинні бути підтверджені певними розрахунками, які ґрунтуються на даних податкового обліку. Як вбачається із таблиці 10 (на сторінці 19 акту перевірки) зведених даних задекларованих та встановлених у ході проведеної перевірки сум податку на прибуток за період з 01.04.2007 р. по 30.09.2008 р., за даними податкової інспекції прибуток, що підлягає оподаткуванню нуль, нарахована суму податку нуль, обєкт оподаткування нуль, прибуток, що підлягає оподаткуванню нуль, нарахована сума податку нуль.

Відповідно до підпункту „б” п.п. 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Згідно з визначеннями термінів, що наведені в статті 1 Закону, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

З огляду на те, що перевіркою не виявлено заниження або завищення сум податкових зобов'язань з податку на прибуток, то відсутні підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

Згідно з п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ штрафні (фінансові) санкції застосовуються до платника податків лише у разі наявності порушень податкового законодавства. З огляду на те, що відповідачем неправомірно було донараховано податкові зобовязання позивачу з податку на прибуток підприємств, застосування до останнього штрафних санкцій є теж необґрунтованим.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості винесених податкових повідомлень рішень відповідачем до суду не надано, висновки акту перевірки не підтверджуються матеріалами справи.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні та такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 71, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївський завод паливної апаратури" до Чугуївської об"єднаної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області від 06.02.2009 р. № 0000432311/0, від 09.04.2009 р. № 0000432311/1, від 16.06.2009 р. 0000432311/2, від 28.08.2009 р. № 0000432311/3, якими донараховано податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 220820,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 254160,80 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

У повному обсязі постанова виготовлена 27.10.2009р.

Суддя П'янова Я.В.