Постанова № 6831504, 19.10.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"19" жовтня 2009 р.                                                                       № 2а- 7549/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання Свіргун О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Техно-імпорт"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова

проскасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПП “Техно-Імпорт”, звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 0002712305/0 від 17.07.2007р., про визначення ПП “Техно-імпорт” податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 1516682,00 грн., і штрафних санкцій в сумі 1209241,00грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 0002712305/0 від 17.07.2007р. № 0002722305/0 від 17.07.2007р., , про визначення ПП “Техно-імпорт” податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 1148709,00грн. і штрафних санкцій в сумі 1148709,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставне (без документального обґрунтування) визначення відповідачем в акті перевірки факту продажу позивачем залишків товарних запасів в грудні 2007 року (зокрема, без визначення кому, коли, кому, за якими цінами та видом цивільно-правового договору товар був поставлений або безоплатно переданий), неправильне визначення актом перевірки фактичних сум балансового приросту товарних запасів та валових витрат (неврахування того, що валові витрати в деклараціях відповідача занижені в більшій мірі ніж приріст товарних запасів). Також позивач вказує на внутрішні протиріччя в акті перевірки зокрема на те, що нарахування ПДВ на товар, який нібито продано, і податку на прибуток на той самий товар з тих підстав, що його не продано, є взаємосуперечливими.

Представник позивача в судове засідання з’явився та позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з’явився та проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, спірні податкові повідомлення-рішення ухвалені відповідачем на підставі акту №4359/23-05/31798061 від 08.07.2007р. про результати комплексної планової виїзної документальної перевірки приватного підприємства “Техно-імпорт” з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.03.2008 року.(т.с.1. а.с.10-55.).

Актом перевірки встановлено, що балансова вартість товарних запасів станом на кінець 2007 року складає 5748664грн., проте підприємство відобразило за додатком К1/1 до декларації з податку на прибуток за 2007 рік товарний залишок 5119грн. (т.с. 1 а.с. 23,24). Дохід від продажу товарів за 2007 рік за даними перевірки склав 13676800грн. (т.с. 1. а.с. 24), задекларовано підприємством 13394660грн. (т.с. 1 а.с. 24,т.с 14.а.с 137). Суд відмічає, що останній висновок стосовно доходу в акті перевірки та запереченнях на позов відповідачем не обґрунтований посиланнями на документи або будь-які інші фактичні обставини справи.

Виходячи з цих даних актом перевірки встановлено, що оподатковуваний прибуток ПП “Техно-імпорт” за 2007 рік склав 6040621 грн. замість задекларованого 14936грн.

Крім того, суд звертає увагу, що на підставі тих саме висновків, з посиланням на п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” в акті перевірки зазначено, що підприємством не відображено в податковому обліку реалізацію товарів в 2007 році в сумі 5743545грн, відповідно податок на додану вартість занижено на 1148709,00грн.

Суд вважає за необхідне зазначити, що нарахування податку на прибуток в акті перевірки зроблене виходячи з наявності на балансі підприємства на кінець 2007 року товарних запасів в сумі 5748664 грн., а нарахування ПДВ зроблено виходячи з того, що товарні запаси вибули (були продані за цінами фактичної собівартості) в грудні 2007 року в сумі 5743545грн. і товарний залишок склав 5119грн. Отже, виходячи з вище викладеного суд зазначає, що висновки акту перевірки про одночасне заниження позивачем ПДВ та податку на прибуток суперечать один одному.

Також суд зазначає, що у відповідності до висновків судово-бухгалтерської експертизи №4244 від 25.06.2009 р., проведеної експертом ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса Івановою О.В., дані акту перевірки в стосовно заниження ПДВ в сумі 1148709,00грн. та оподатковуваного прибутку в сумі 6040620 грн. не знайшли свого підтвердження (т.с.15. а.с.143)

Зокрема, експертом встановлено, що сума валового доходу ПП “Техно-імпорт” за 2007 рік без ПДВ склала 12307571,42 грн. (т.с.15. а.с.138), ПП “Техно-імпорт” у декларації про податок на прибуток за 2007 рік по рядку 04.1 (валові витрати) повинно було відобразити, як мінімум, 18548,62 тис. грн., а відобразило 8774,794 тис. грн., що свідчить про те, що вартість не всіх придбаних ТМЦ віднесено до валових витрат та, як наслідок, балансову вартість ТМЦ, наявних на кінець 2007 року з метою розрахунку приросту (убутку) ТМЦ необхідно коригувати на їх вартість не віднесену до валових витрат; на кінець 2007 року у ПП “Техно-імпорт” лічиться запасів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, вартість яких віднесена до складу валових витрат, на загальну суму 5119,0 грн., що відповідає даним підприємства, відображених в декларації про податок на прибуток за 2007 рік. (т.с. 15. а.с. 139-140).

Загальна сума товарних запасів, що відображена по залишку рахунку 281 за даними головної книги на кінець 2007 року складає 8620979,14 грн. (т.с. 15. а.с. 20), тобто приріст вартості товарних запасів за даними бухгалтерського обліку складає 5584614,13 грн.

Таким чином, виходячи з висновку експертизи, акту перевірки та інших матеріалів справи, суд встановив, що

1. В 2007 році дохід позивача валовий дохід позивач склав 12307571,42 грн., а задекларував позивач 13394660 грн. Висновки акту перевірки про заниження обсягів реалізації нічим не обґрунтовані.

2. Валові витрати підприємства за 2007 рік складають щонайменше 18548,62 тис. грн.. проти задекларованих 8774, 794 тис. грн., тобто валові витрати занижені підприємством, щонайменше, на 9773,826 тис. грн.

3. У разі відображення підприємством всіх витрат на придбання товарів у складі валових витрат в податковому обліку повинно мати місце співпадіння між даними балансу підприємства та даними додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток, тобто в 2007 році матиме місце приріст вартості товарних запасів на 5584614,13 грн. проти задекларованого убутку 3031246 грн., і, відповідно, максимальне заниження оподатковуваного прибутку складатиме 8615860 грн., що навіть перевищує відхилення, визначене податковим органом.

Натомість підприємством занижено валові витрати, як мінімум, на 9773,8 тис. грн., а балансовий приріст, як максимум, на 8615, 8 тис. грн., що призводить до висновку про наявність від’ємного значення об’єкту оподаткування (збитку), більше ніж на 1,1 млн. грн.

Суд зазначає, що підпункт. 4.2.2 б) ст. 4 Закону України № 2181 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачає, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Отже, під час перевірки відповідач зобов’язаний визначати не тільки заниження, але і завищення об’єктів оподаткування.

В порушення закону відповідач не звернув уваги на заниження позивачем суми валових витрат в сумі 9773,826 тис. грн., як зазначено в висновку судово-економічної експертизи, при цьому суд звертає увагу, що на документальні підтвердження цих витрат є прямі посилання в самому акті перевірки.

Згідно пункту 5.9 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі –запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в розрахунок приросту (убутку) вартості товарних запасів включаються лише вартість, яка попередньо включена до складу валових витрат платника податку. Не включивши вартість придбаних товарів до складу валових витрат, позивач не мав підстав для відображення їх в додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток.

Відповідно, твердження акту перевірки про заниження суми приросту товарних запасів та, як наслідок, заниження позивачем оподатковуваного прибутку, не є правомірними.

Актом перевірки також встановлено ще два порушення стосовно податку на прибуток, яких припустився позивач

–          заниження податку в сумі 6562грн. у зв’язку із невідображенням в податковому обліку повернення постачальником “Євробуд” 14.09.2007 р. попередньої оплати в сумі 26247,90 грн. без врахування ПДВ

–          заниження податку на прибуток в сумі 7417грн. у зв’язку із невключенням в склад валових доходів суми простроченої кредиторської заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом 29677,96грн. ВМД №642335 від 24.07.2004 р.

Відсутність таких порушень позивач не вмотивував в позовній заяві, однак остання містить вимогу про скасування податкового повідомлення-рішення з податку на прибуток в повному обсязі.

З цього приводу суд зазначає, що з огляду на загальну збитковість підприємства в сумі більше 1 млн. гривень навіть за наявності цих порушень донарахування податку на прибуток за 2007 рік є неправомірним. Крім того, перше з вищезазначених порушень (6562грн.) спростовано висновком експертизи наявними документальними даними а друге (7417грн.) експертиза не змогла ані підтвердити ані спростувати.

Виходячи з цих обставин податкове повідомлення-рішення № 0002712305/0 від 17.07.2007р., про визначення ПП “Техно-імпорт” податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 1516682,00 грн., і штрафних санкцій в сумі 1209241,00грн. підлягає скасуванню в повному обсязі.

Податкове повідомлення-рішення № 0002722305/0 від 17.07.2007р. , про визначення ПП “Техно-імпорт” податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 1148709,00грн. і штрафних санкцій в сумі 1148709,00грн. підлягає скасуванню у зв’язку із відсутністю будь-якого документального обґрунтування та спростуванням цього висновку дослідженнями експерта.

Судові витрати підлягають стягненню у відповідності до вимог ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Техно-імпорт" до Державна податкова інспекція у Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень –задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова № 0002712305/0 від 17.07.2007 року, № 0002712305/0 від 17.07.2007 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Техно-імпорт", код. 31798061 суму сплачених судових витрат в розмірі 3 (три) грн. 40 коп. .

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку

Повний текст постанови виготовлено 23.10.2009 року.

Суддя                                                                                           Спірідонов М.О.