Рішення № 68314651, 16.08.2017, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/232/17

Провадження № 2/282/107/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2017 року смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Гуцала П.І.

при секретаря судових засідань: ОСОБА_1

за участю прокурора: Шевчук О.І.

представника органу опіки та піклування

Любарської РДА: ОСОБА_2

відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Любарської районної державної адміністрації в інтересах малолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа: обласний спеціалізований будинок дитини ОСОБА_6 обласної ради про позбавлення батьківських прав та призначення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач зазначає, що згідно свідоцтв про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 їх батьками записані: ОСОБА_3 та ОСОБА_7. Батько дитини записаний у відповідності до ч. 1 ст. 135 СК України.

Мати дітей не має постійного місця проживання, зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_3, але за даною адресою не проживає.

Малолітні ОСОБА_4, та ОСОБА_5, за заявою матері з 17.03.2016 року тимчасово терміном на 6 місяців були влаштовані до обласного спеціалізованого будинку дитини ОСОБА_6 обласної ради на повне державне утримання.

Мати дітей ОСОБА_3, на даний час не працевлаштована, за місцем свого проживання характеризується з негативної сторони. Окрім того вироком суду від 21.10.2015 року її визнано винною за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Умов для повернення дітей в сімю немає, так як мати дітей не працює та не має постійного заробітку.

З моменту влаштування дітей з 17.03.2016 року до будинку дитини мати навідувалась до них лише 19.04.2016 року, жодного разу не телефонувала, не цікавилась життям та здоровям дітей.

24 січня 2017 року та 14 лютого 2017 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини у присутності матері розглянуто клопотання обласного спеціалізованого будинку дитини ОСОБА_6 обласної ради від 13.12.2016 року про вирішення подальшої долі дітей. Мати повідомила, що не відвідувала дітей через відсутність коштів, постійного доходу немає, умов для повернення дітей не створила, постійного місця проживання на даний час не має.

З огляду на вище викладене позивач просить ухвалити рішення про позбавлення ОСОБА_3, батьківських прав стосовно її дітей: доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та передачу їх на повне державне утримання до обласного спеціалізованого будинку дитини. Ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_3, аліментів на користь обласного спеціалізованого будинку дитини на утримання ОСОБА_4, та ОСОБА_5, у розмірі по 300 гривень на кожну дитину щомісяця, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення ними повноліття. Накласти заборону на відчуження житла на яке має право малолітні діти.

Представник позивача ОСОБА_2, у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обємі та просила суд їх задовольнити.

Відповідачка в судовому засіданні при розгляді справи позов не визнавала, однак, у останній репліці ОСОБА_4, погодилась на позбавлення її батьківських прав та ствердила, що виправиться та в подальшому поновить свої батьківські права.

Прокурор у судовому засіданні просила задовольнити позов у повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін та думку прокурора, розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

27 листопада 2013 року народилась ОСОБА_4, що стверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України № 00016396585. ЇЇ батьками записані: ОСОБА_7 та ОСОБА_3.

12 вересня 2015 року народилась ОСОБА_5, що стверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України № 00016396619. ЇЇ батьками записані: ОСОБА_7 та ОСОБА_3.

Згідно розпорядження голови Любарської районної державної адміністрації № 44 від 04.03.2016 року, на підставі заяви ОСОБА_3, Любарській районній центральній лікарні було доручено подати клопотання департаменту охорони здоровя облдержадміністрації про виділення путівок до обласного будинку дитини для малолітніх ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до довідки обласного спеціалізованого будинку дитини ОСОБА_6 обласної ради № 164 від 13.12.2016 року в закладі з 17 березня 2016 року перебуває ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Мати ОСОБА_3, не відвідувала дітей з 19.04.2016 року.

Як вбачається із довідки Веселківської сільської ради Любарського району № 67 від 21.02.2017 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_5, але за місцем реєстрації не проживає.

З довідки характеристики № 33 від 20.01.2017 року наданої Веселківською сільською радою Любарського району вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_6. З березня 2016 року за місцем реєстрації проживає періодично, присадибну ділянку не обробляє, підсобного домашнього господарства не утримує.

Як вбачається з актів обстеження житлово-побутових умов сімї ОСОБА_3 від 02.03.2016 року, 13.03.2017 року, 15.05.2017 року,14.06.2017 року за адресою: с. Веселка, вул. Молодіжна, 11 Любарського району в будинку відсутні умови для проживання дітей.

Своїм висновком № 233/18 від 20.02.2017 року орган опіки та піклування Любарської РДА вважає за доцільне позбавити батьківських прав матір ОСОБА_3 володимирівну, ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно довідки Любарської ЦРЛ № 1380 від 07 липня 2017 року дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7 одержувала лікування: 07.10.2015 року дерматолог себорейний дерматит призначено амбулаторне лікування; з 27.10.2015 року по 27.10.2015 року стаціонарне лікування в дитячому відділенні з приводу анемії; з 16.03.2016 року по 18.03.2016 року знаходилась в інфекційному відділенні з приводу обстеження для направлення в «будинок дитини». ОСОБА_8 Володимирівна, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 16.03.2016 року по 18.03.2016 року знаходилась в інфекційному відділенні з приводу обстеження для направлення в «будинок дитини».

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини ; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Конвенції «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конвенції «Про права дитини» держави учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалась з батьками всупереч їх бажанню, за винятком винятків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про неї.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обовязків по вихованню дитини.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3, будучи матірю дітей повністю ухиляється від виконання передбачених законом обовязків по їх вихованню, без поважних причин тривалий час не виявляла до них батьківського піклування, не надає будь-якої матеріальної допомоги на їх утримання, не відвідувала їх у будинку дитини, не турбувалась про їх фізичний і духовний розвиток, не займалась вихованням дітей, не створила належних умов для повернення дітей в сімю, а тому суд вважає, що позов у частині позбавленні її батьківських прав підлягає до задоволення.

У відповідності до ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 184 Сімейного Кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Оскільки на даний час відповідач не має постійного місця роботи, то суд вважає за доцільне стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.

У відповідності до ч. 4 ст. 17 ЗУ «Про охорону дитинства», суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріуса за місцем знаходження майна та житла.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.1

Відповідно до положень ст. 331 ЦК України, право власності на нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, тощо) виникає з моменту державної реєстрації.

Саме тому, що суду не надано будь-яких доказів того, що відповідачка є власником житлового будинку накласти заборону на відчуження якого просить позивач, суд приходить до висновку, що у цій частині позовних вимог слід відмовити за недоведеністю.

Так, як рішення ухвалено на користь позивача, то відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню в дохід держави судовий збір пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 150, 155, 164, 165, 180, 181, 184 Сімейного Кодексу України, ст. 316, 331 ЦК України, ст.ст.10, 60, 88, 212-215, 294 ЦПК України, суд, ст. 17 ЗУ «Про охорону дитинства»,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, жительку села Веселка, вулиця Молодіжна, 11 Любарського району Житомирської області відносно малолітніх дітей: доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10 передати на повне державне утримання до обласного спеціалізованого будинку дитини для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які залишились без піклування батьків ОСОБА_6 обласної ради.

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, жительку села Веселка, вулиця Молодіжна, 11 Любарського району Житомирської області, ІПН: НОМЕР_1 на користь обласного спеціалізованого будинку дитини для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які залишились без піклування батьків ОСОБА_6 обласної ради, на утримання - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10, аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 300 (триста) гривень на кожну дитину щомісяця, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення ОСОБА_5 повноліття, тобто до 12 вересня 2033 року.

Стягнення розпочати з 28 лютого 2017 року.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, жительку села Веселка, вулиця Молодіжна, 11 Любарського району Житомирської області, ІПН: НОМЕР_1 в дохід Державної судової адміністрації України 1280 (одну тисячу двісті вісімдесят) гривень судового збору, отримувач коштів ГУК у м. Києві/ м. Київ 22030106, Код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Гуцал П.І.