Постанова № 68311512, 14.08.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2017 р. Справа № 914/405/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - суддіКравчук Н.М.

суддівБонк Т.Б.

ОСОБА_1

розглянувшиапеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Краківський ринок (надалі ТзОВ «краківський ринок») б/н від 15.05.2017р. (вх. ЛАГС №01-05/2332/17 від 23.05.2017р.)

на рішеннягосподарського суду Львівської області від 26.04.2017р.

у справі №914/405/17

за позовом:Комунальної 3-ої міської клінічної лікарні, м. Львів

до відповідача: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, м. Львів

за участі у справі:

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Львівської міської ради, м. Львів

третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради

Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, м. Львів

третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТзОВ Краківський ринок, м. Львів

про скасування рішення про державну реєстрацію і запису про проведену державну реєстрацію права власності

за участю представників учасників с удового процесу:

від позивача: ОСОБА_2 представник (довіреність № 369 від 16.03.2017р.)

від відповідача: не зявився;

від третьої особи: не зявився;

від третьої особи-1: не зявився;

від третьої особи-2: ОСОБА_3 представник (довіреність б/н від 13.01.2017р.)

Учасникам судового процесу розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22, 27, 28 ГПК України. Заяв про відвід суддів та клопотань про здійснення технічної фіксації від учасників судового процесу не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.04.2017р. у справі №914/405/17 (суддя Манюк П.Т.) позовні вимоги задоволено повністю. Скасовано рішення реєстратора Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 09.03.2012р. за реєстраційним номером: 36169836 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію за товариством з обмеженою відповідальністю Краківський ринок приватної спільної часткової власності на частку у розмірі 77/100 будівлі (літера Б-2) загальною площею 933,9 кв. м. по вул. Рапопорта, 6 у м Львів. Скасовано запис в Реєстрі прав власності на нерухоме майно про проведену реєстратором Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 09.03.2012р. за реєстраційним номером: 36169836 державну реєстрацію за товариством з обмеженою відповідальністю Краківський ринок приватної спільної часткової власності на частку у розмірі 77/100 будівлі (літера Б-2) загальною площею 933,9 кв. м. по вул. Рапопорта, 6 у м Львів.

Задовольняючи вимоги Комунальної 3-ої міської клінічної лікарні, суд першої інстанції виходив з того, що рішення господарського суду Львівської області від 30.11.2011р. у справі №10/269(10) на підставі якого реєстратором Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки було прийнято рішення від 09.03.2012р. №36169836 про державну реєстрацію права спільної часткової власності у розмірі 77/100 обєкта нерухомості за третьою особою 2, було в подальшому скасоване постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2012р., відтак місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування рішення про державну реєстрацію і запису про проведену державну реєстрацію права власності.

Не погоджуючись з даним рішенням, ТзОВ «Краківський ринок» подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані ним докази та аргументи, а відтак, винесено незаконне рішення, просить його скасувати, прийняти нове, яким в задоволені позову відмовити повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що судом неповно визначено сторін спору про скасування рішення про державну реєстрацію і записів про проведену державну реєстрацію права власності, саме як спору про цивільне право чи інтерес у відповідних правовідносинах (що підвідомчий господарським судам), суд невірно застосував приписів ст. 27 ГПК України, що прямо впливає на процесуальні права власника спірної будівлі та унеможливлює їх реалізацію в суді. На думку скаржника, суд в порушення ст. 24 ГПК України не залучив ТзОВ «Краківський ринок», особу право власності якої скасовується в судовому порядку, в якості співвідповідача у справі чим позбавив його прав, що надані стороні у справі, зокрема, заявити про застосування наслідків спливу строку позовної давності. Окрім того, стверджує, що даний спір не підвідомчий господарському суду.

Згідно протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями від 23.05.2017р. дану справу розподілено до розгляду судді-доповідачу ОСОБА_4, склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. головуючий суддя, ОСОБА_5 та ОСОБА_1

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2017р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її до розгляду на 13.06.2017р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.06.2017р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 11.07.2017р.

В звязку з перебуванням члена колегії суддів по розгляду справи № 914/405/17 ОСОБА_5 у відпустці, судове засідання 11.07.2017р. не відбулося. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2017р. розгляд апеляційної скарги призначено на 25.07.2017р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2017р., у відповідності до ст.. 69 ГПК України, продовжено строк розгляду спору та розгляд апеляційної скарги відкладено на 14.08.2017р.

Крім того, скаржник подав клопотання про долучення до матеріалів справи постанови ВСУ від 25.04.2017р. (зареєстроване в канцелярії суду за вх№ 01-04/4545/17 від 07.07.2017р.), в якому просить суд застосувати правовий висновок Верховного суду України викладеного у вказаній постанові щодо підвідомчості справи, оскільки вважає, що даний спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

В судовому засіданні 14.08.2017р.представником скаржника подано клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу(зареєстроване в канцелярії суду 14.08.17 № 0104/5529/17).

Вказане клопотання судом апеляційної інстанції задоволено, в зв»язку з чим судове засідання 14.08.2017 р. проводилося за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ТзОВ Краківський ринок 26.04.2017р. та 14.08.2017 р. звернувся до господарського суду із клопотанням про вступ у справу в якості відповідача (зареєстроване в канцелярії суду 14.08.2017 р. № 0105/2899/17), для надання можливості скористатися повним обсягом процесуальних прав, передбаченим Господарським процесуальним кодексом України, то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з приписами ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Пунктом 1.3 постанови пленуму Вищого господарського суду "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. розяснено, що господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона.

Питання про достатність підстав для вчинення відповідної процесуальної дії вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин та матеріалів певної справи і з огляду на те, чи сприятиме залучення іншого відповідача з'ясуванню усього кола обставин, що входять до предмета доказування у справі, встановленню наявності або відсутності правопорушення, прийняттю законного та обґрунтованого рішення. Необхідно також мати на увазі, що інший відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої в принципі можливо було б задовольнити позовні вимоги, - на відміну від третьої особи на стороні відповідача, за рахунок якої такі вимоги ніколи не задовольняються.

Проаналізувавши позовні вимоги та враховуючи норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що місцевим судом вірно встановлено відсутність достатніх підстав для залучення ТзОВ "Краківський ринок" в якості відповідача-2 по справі, оскільки даний спір не стосується правомірності дій чи бездіяльності ТзОВ Краківський ринок, а є спором з приводу прийняття рішення щодо скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності та відмови у скасуванні відповідного запису, тобто жодних позовних вимог позивачем до ТзОВ Краківський ринок не заявлено.

Також подано клопотання про зупинення провадження у даній справі (зареєстроване в канцелярії суду 14.08.2017 р. № 0105/3898/17) до вирішення іншої справи № 466/5859/17, яка слухається у Шевченківському районному суді м. Львова зв позовом ТзОВ «Краківський ринок» до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, м. Львів про зобов»язання внести зміни до рішення реєстратора Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 09.03.2012 р. за реєстраційним номером: 36169836 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію за товариством з обмеженою відповідальністю Краківський ринок приватної спільної часткової власності на частку у розмірі 77/100 будівлі (літера Б-2) загальною площею 933,9 кв. м. по вул. Рапопорта, 6 у м Львів в частині підстави виникнення права власності, зазначивши підставу рішення господарського суду Львівської області від 01.08.2012 р. у справі № 5015/2286/12.

Суд апеляційної інстанції в задоволенні вказаного клопотання відмовляє за безпідставністю, оскільки обставини справи, які можуть бути встановлені Шевченківським районним судом м. Львова при розгляді справи № 466/5859/17, не були відомі суду першої інстанції та не досліджувалися при розгляді даної справи.

Згідно із частиною 1 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймається судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Окрім того, скаржником подано клопотання про припинення провадження у справі (зареєстроване в канцелярії суду 14.08.2017 р. № 0104/5520/17) на підставі 1.1ч.1ст. 80 ГПК України, оскільки, на його думку, даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Представник скаржника в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав повністю, просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 26.04.2017 р., прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх№ 01-04/3908/17 від 12.06.2017р.), рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, відтак просить суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав, участі уповноваженого представника в судові засідання жодного разу не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Третя особа письмових пояснень щодо апеляційної скарги не подала, явку уповноваженого представника в судові засідання жодного разу не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи.

Третя особа-1 письмових пояснень щодо апеляційної скарги не подала, явку уповноваженого представника в судові засідання жодного разу не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши учасників судового процесу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Львівської області від 30.11.2011р. по справі № 10/269 (10) позовні вимоги ТзОВ «Краківський ринок» задоволено частково. Визнано право спільної часткової власності Львівської міської ради за ТзОВ Краківський ринок на окремо стоячу будівлю колишнього гінекологічного відділення, що позначена на плані літерою Б-2 за адресою: м. Львів, вул. Рапопорта, 6 загальною площею - 933,9 м2. Здійснено розподіл часток в спільній частковій власності Львівської міської ради та ТзОВ Краківський ринок на окремо стоячу будівлю колишнього гінекологічного відділення, що позначена на плані літерою Б-2 за адресою: м. Львів, вул. Рапопорта, 6 загальною площею - 933,9 м2 в розмірі за ТзОВ Краківський ринок- 77/100, за Львівською міською радою - 23/100. Визнано за ТзОВ Краківський ринок право власності на частку в розмірі 77/100 в окремо стоячій будівлі колишнього гінекологічного відділення, що позначена на плані літерою Б-2 за адресою: м. Львів, вул. Рапопорта, 6 загальною площею - 933,9 кв.м. В частині позовних вимог визнання за ТзОВ Краківський ринок право власності на частку в розмірі 3/100 в окремо стоячій будівлі бувшого гінекологічного відділення, що позначена на плані літерою Б-2 за адресою: м. Львів, вул. Рапопорта, 6 загальною площею - 933,9 м2 відмовлено (а.с. 14-15).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2012р. у справі № 10/269 (10) вказане вище рішення суду залишено без змін (а.с. 16-18).

ТзОВ «Краківський ринок» звернувся до Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки із заявою щодо державної реєстрації визнаної за нею на праві спільної часткової власності у розмірі 77/100 обєкта нерухомості.

09.03.2012р., на підставі рішення господарського суду Львівської області від 30.11.2011р. у справі № 10/269 (10), реєстратор прийняв рішення № 36169836 про державну реєстрацію за ТзОВ «Краківський ринок» права спільної часткової власності у розмірі 77/100 обєкта нерухомості і вніс відповідний запис до Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 13).

Проте, постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2012р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2012р. та рішення господарського суду Львівської області від 30.11.2011р. у справі № 10/269 (10) скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області (а.с. 19-21).

При новому розгляді, справі № 10/269 (10) присвоєно номер № 5015/2286/12, рішенням господарського суду Львівської області від 01.08.2012р. позовні вимоги ТзОВ «Краківський ринок» задоволено. Визнано право спільної часткової власності Львівської міської ради за ТзОВ Краківський ринок на приміщення в окремо стоячій будівлі бувшого гінекологічного відділення, що позначена на плані літерою Б-2 за адресою: м. Львів, вул. Рапопорта,6 загальною площею 933,9 м2. Здійснено розподіл часток в спільній частковій власності Львівської міської ради та ТзОВ Краківський ринок на приміщення в окремо стоячій будівлю бувшого гінекологічного відділення, що позначена на плані літерою Б-2 за адресою: м. Львів, вул. Рапопорта,6 загальною площею 933,9 м2 в розмірі за ТзОВ Краківський ринок- 77/100, за Львівською міською радою 23/100. Визнано за ТзОВ Краківський ринок право власності на частку в розмірі 77/100 приміщень в окремо стоячій будівлі бувшого гінекологічного відділення, що позначена на плані літерою Б-2 за адресою: м. Львів, вул. Рапопорта,6 загальною площею 933,9 м2 (а.с. 62-70).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.01.2013р. рішення господарського суду Львівської області від 01.08.2012р. у справі № 5015/2286/12 скасовано, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Проте, постановою Вищого господарського суду України від 10.04.2013р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.01.2013р. скасовано, а рішення господарського суду Львівської області від 01.08.2012р. у справі № 5015/2286/12 залишено в силі (а.с. 71-73).

Як стверджує позивач, судове рішення від 01.08.2012р. у справі № 5015/2286/12 вступило в законну силу після його перегляду в касаційному порядку лише 10.04.2013р., і на думку позивача саме з 10.04.2013р. дане рішення є документом, що підтверджує виникнення у ТзОВ Краківський ринок права власності на 77/100 частин спірного обєкта нерухомості та може бути підставою для державної реєстрації такого речового права, а не рішення місцевого господарського суду від 30.11.2011р.

Окрім того, позивач зазначає, що він протягом 2014р.-2016р. звертався до господарського суду з позовами до ТзОВ «Краківський ринок» про стягнення заборгованості з орендної плати за користуванням будівлею (літера Б-2) загальною площею 933,9 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Рапопорта Я., буд. 6, інфляційних втрат і 3% річних. Зокрема, за результатами розгляду справ № 914/1899/15, № 914/2751/15, № 914/3754/15, № 914/4429/15 з ТзОВ «Краківський ринок» стягнуто грошові кошти на користь Комунальної 3-ої міської клінічної лікарні.

Однак, Вищий господарський суд України, переглядаючи справи №914/2751/15, № 914/1899/15, № 914/3754/15 за касаційними скаргами ТзОВ Краківський ринок у прийнятих постановах від 12.04.2016р., від 08.06.2016р. і від 30.08.2016р. вказав, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки наявним у справі копіям витягу про державну реєстрацію прав від 09.03.2012р., внаслідок чого не зясовано чи мав право позивач - Комунальна 3-я міська клінічна лікарня, як орендодавець, законні підстави нараховувати ТзОВ Краківський ринок у спірних періодах орендну плату за весь обєкт нерухомості, у той час як станом на 09.03.2012р. частка цього обєкту нерухомості у розмірі 77/100 належить останньому. З цих мотивів Вищий господарський суд України скасував ухвалені судові рішення, а вказані справи повернув на новий розгляд.

Згідно довідки виданої позивачем від 25.04.2017р. № 544, будівля колишнього гінекологічного відділення (літера Б-2) загальною площею 933,9 кв.м. на вул. Рапопорта, 6 у м. Львові перебуває на балансі Комунальної 3-ї міської клінічної лікарні на підставі розпорядження міської адміністрації Львівської міської Ради народних депутатів від 30.06.1993р. № 651 Про реорганізацію 3-го пологового будинку і на даний час обліковується на рахунку 103 (Будинки і споруди) (а.с. 130).

Враховуючи наведене, Комунальна 3-я міська клінічна лікарня звернулась до відповідача із заявою про скасування запису щодо державної реєстрації речових прав та їх обтяжень від 09.03.2012р. за № 36169836 у Реєстрі права власності на нерухоме майно за адресою: м. Львів, вул. Рапопорта, 6. Однак, отримав копію рішення державного реєстратора (відповідача) про відмову у скасуванні такого запису (а.с. 12).

Дані обставини стали підставою для звернення Комунальної 3-ї міської клінічна лікарні із позовом до суду до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про скасування рішення реєстратора Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки в Реєстрі прав власності на нерухоме майно від 09.03.2012р. за реєстраційним номером: 36169836 про державну реєстрацію за ТзОВ Краківський ринок приватної спільної часткової власності на частку у розмірі 77/100 будівлі (літера Б-2) загальною площею 933, 9 кв.м, по вул. Я. Рапопорта ум. Львові та скасування запису в Реєстрі прав власності на нерухоме майно про проведену реєстратором Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 09.03.2012р. за реєстраційним номером: 36169836 державну реєстрацію за ТзОВ Краківський ринок приватної спільної часткової власності на частку у розмірі 77/100 будівлі (літера Б-2) загальною площею 933, 9 кв.м, по вул. Я. Рапопорта у м. Львові.

В свою чергу відповідач заперечує щодо позовних вимог, які стосуються управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, вважаючи, що останній є неналежним відповідачем, оскільки рішення приймались реєстратором Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки.

Третя особа 2 ТзОВ Краківський ринок щодо позову заперечує, зазначає, що право власності на майно, яке було предметом розгляду у справі № 10/269 (10) (№ 5015/2286/12)) у останнього виникло ще в грудні 2003 року.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з приписами ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004р. № 1952-IV (із змінами і доповненнями).

На момент прийняття Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень в Україні існувала система реєструючих органів та діяв порядок реєстрації. Так, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5 (у редакції наказу від 28.01.2003р. № 6/5), було запроваджено державний реєстр прав на нерухомість, держателем якого визначено Міністерство юстиції України. До прийняття Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, відповідно до Тимчасового положення, функції з державної реєстрації здійснювали органи, визначені окремими нормативно-правовими актами. Так, на виконання Указу Президента України Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру від 17.02.2003р. Міністерство юстиції України спільним з іншими відомствами наказом від 26.02.2003р. встановило, що: а) реєстрація земельних ділянок та прав на них здійснюється у складі державного реєстру земель, а функції Адміністратора державного реєстру земель має виконувати Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах; б) реєстрація об'єктів нерухомого майна та прав на них здійснюється у Реєстрі прав власності на нерухоме майно згідно з Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно; функції Адміністратора Реєстру прав власності на нерухоме майно здійснюються державним підприємством Інформаційний центр Мін'юсту України, а функції реєстратора органами БТІ (бюро технічної інвентаризації).

Згідно з п. 3 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 26.11.2015р. № 834-VІІІ Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку, припиняють надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць за рішенням Кабінету Міністрів України, прийнятим у разі забезпечення виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями умов, необхідних для реалізації повноважень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, але не пізніше 30.04.2016р.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 23.09.2016р. № 848 Про затвердження Положення про управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради та його структури, визначено, що Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради є виконавчим органом Львівської міської ради відповідно до ухвали міської ради від 26.05.2016р. № 505 Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, утвореним відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні. До компетенції управління у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно належать зокрема такі повноваження:

- проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до норм законодавства.

- ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надання відомостей з нього відповідно до законодавства (п.п. 4.2. Положення).

Крім того, відповідно до п. 3 ухвали Львівської міської ради від 04.02.2016р. №135 Про здійснення повноважень субєктів державної реєстрації та субєктів державної реєстрації прав у відповідній адміністративно-територіальній одиниці виконавчими органами Львівської міської ради, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради є уповноваженим органом на здійснення повноважень субєктів державної реєстрації та субєктів державної реєстрації прав у відповідній адміністративно-територіальній одиниці.

Тобто, зі змісту наведених норм вбачається, що на даний час повноваження стосовно прийняття рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно належать Управлінню державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, а отже воно є належним відповідачем у справі, та спростовує твердження відповідача, що він не є належним відповідачем у даній справі в звязку з тим, що рішення приймались реєстратором Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки.

Як зазначалося вище, 12.05.2016р. позивач звернувся до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради (відповідача) через Центр надання адміністративних послуг із заявою про скасування запису про внесення запису про державну реєстрацію за номером 36169836за ТзОВ «Краківський ринок». 17.05.2016р. відповідач прийняв рішення про відмову у скасуванні з тих підстав, що подані позивачем документи не відповідають вимогам, встановленим законом, п.п. 2.14.1 п. 2.12. розділу ІІ Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011р. за №3502/та іншими нормативно-правовими актами, а саме: у поданій заявником постанові Вищого господарського суду України від 16.05.2012р. у справі №10/269 (10) постановлено: постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2011р. у справі № 10/265 (10) скасувати, справу передати на новий розгляд господарському суду Львівської області. Постановою Вищого господарського суду України від 10.04.2013р. у справі №5015/2286/12 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.01.2012р. у справі №5015/2286/12 скасовано та залишено в силі рішення господарського суду Львівської області від 01.02.2012р. у справі №5015/2286/12 (а.с. 12).

Враховуючи те, що рішення про відмову у скасуванні прийняте 17.05.2016р., то, відповідно, в даному випадку застосовується Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції станом на зазначену дату.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації виникають з моменту такої реєстрації.

Частиною 4 статті 3 Закону передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013р., визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Відповідно до ст. 4 Закону, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:

1) право власності на нерухоме майно;

2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном;

3) інші речові права відповідно до закону;

4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Станом на момент прийняття спірного рішення реєстратора Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 09.03.2012р. за реєстраційним номером 36163836 та внесення запису в Реєстр прав на нерухоме майно, чинна на той час норма ст. 19 Закону передбачала, що підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, було зокрема рішення суду про право власності на об'єкт незавершеного будівництва, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Статтею 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції чинній на момент відмови у скасуванні рішення реєстратора) визначено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

З матеріалів справи вбачається, що рішення господарського суду Львівської області від 30.11.2011р. у справі №10/269(10), на підставі якого реєстратором Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки було прийнято рішення від 09.03.2012р. №36169836 про державну реєстрацію права спільної часткової власності у розмірі 77/100 обєкта нерухомості за третьою особою-2, було в подальшому скасоване постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2012р.

Статтею 11111 ГПК України передбачено, що постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення та скасування рішення про державну реєстрацію і запису про проведену державну реєстрацію права власності.

Щодо заперечень третьої особи-2 про те, що право власності на майно, яке було предметом розгляду у справі №10/269 (10) (№ 5015/2286/12) у неї виникло ще в грудні 2003 року, то суд зауважує, що позивачем у даній справі не оспорюється вказане право та не стосується предмету даного спору.

Як вбачається з матеріалів справи 20.04.2017р. третьою особою-2 було подано заяву про застосування строків позовної давності (а.с. 100).

Відповідно до п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів №10 від 29.05.2013р., заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу, включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Зокрема, ч.4 ст. 27 ГПК України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками); при цьому права сторони, визначені, зокрема, статтею 22 та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згаданий припис статті 267 ЦК України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.

Відтак, враховуючи, що процесуальний статус ТзОВ «Краківський ринок» у справі № 914/405/17 у встановленому Господарським процесуальним кодексом порядку змінений не був і остання приймала у ній участь саме в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги заяву третьої особи-2 про застосування строків позовної давності.

Щодо твердження третьої особи-2 про непідвідомчість даної справи господарському суду, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у травні 2016 року звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Львівської міської ради, в якому просив скасувати рішення від 09.03.2012р. №36196836 про державну реєстрацію за ТзОВ Краківський ринок спільної часткової власності у розмірі 77/100 будівлі (літера Б-2) загальною площею 933,9 кв.м. по вул. Рапопорта, Я., 6 у м. Львові. За результатами перегляду, Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.09.2016 р. залишив ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02.08.2016 р. без змін.

Проте, Вищий адміністративний суд України ухвалою від 08.11.2016р. у справі К/800/25736/16 встановив, що спірні відносини у даній справі виникли щодо прав на об'єкт нерухомого майна, позов заявлений позивачем як балансоутримувачем та орендарем спірної будівлі з підстав порушення прав на вказаний об'єкт; у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення щодо оформлення права власності на майно, тобто, ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації, оспорювання правомірності такого акта та набуття особою спірного майна має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне. За суб'єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному нормами ГПК України. Крім того, Вищий адміністративний суд України посилався на тотожні правові позиції, викладені Верховним Судом України у постановах від 29.03.2016р. у справі № 21-5430а15, від 17.05.2016р. у справі № 21-331а16, від 14.06.2016р. у справі № 21-5022а15 (а.с. 22-23).

Як зазначалося вище, із вищенаведених підстав позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не припустилися помилок (порушень) у визначенні підвідомчості даної справи.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що виносячи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшло свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, скаржником всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б спростували факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1.Рішення господарського суду Львівської області від 26.04.2017р. у справі № 914/405/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

3.Справу передати до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Бонк Т.Б.

ОСОБА_1