Ухвала суду № 68310866, 15.08.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

15.08.2017

Справа № 910/13487/17

Суддя Отрош І.М., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро ХХІ”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фортек Груп”

про стягнення 532500 грн. 00 коп.,

ВСТАНОВИВ:

11.08.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро ХХІ” з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фортек Груп” про стягнення 532500 грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Нормами статті 57 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема в пункті 3 частини 1 цієї статті вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік”, з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1600 грн. 00 коп.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви майнового характеру – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, при зверненні з даним позовом до суду позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 7987 грн. 50 коп. (з огляду на ціну позову – 532500 грн. 00 коп.).

Однак, позивачем не надано суду будь-яких доказів сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі та порядку.

відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі, а також долучено до позовної заяви клопотання про При цьому, позивачем у прохальній частині позовної заяви викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 8 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” від 21.02.2013 № 7, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України “Про судовий збір”, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Суд зазначає, що обов’язок по доведенню наявності обставин для відстрочення сплати судового збору покладається на заявника.

Так, у клопотанні про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі позивач зазначив, що щодо Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро ХХІ” відкрито провадження у справі про банкрутство та кошти на рахунку позивача відсутні, у зв’язку з чим позивач не має можливості сплатити судовий збір у встановлених порядку та розмірі, з огляду на що просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по даній справі.

При цьому, позивачем долучено до позовної заяви копію довідки від 08.08.2017, виданої ПАТ КБ “Приватбанк”, в якій зазначено, що станом на 08.08.2017 залишок коштів на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро ХХІ” становить 9 грн. 81 коп.

Однак, суд зазначає, що відсутність достатньої суми коштів на одному рахунку позивача не є належним доказом відсутності коштів у Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро ХХІ”, так як позивачем не обгрунтовано у позовній заяві та у клопотанні про відстрочення сплати судового збору обставин наявності/відсутності інших рахунків, відкритих в банківських установах, та не надано доказів відсутності грошових коштів на таких рахунках.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Крім того, суд зазначає, що положення ст.8 Закону України "Про судовий збір" наділяють суд правом на відстрочення сплати судового збору лише за наявності виняткових обставин, а саме з урахуванням того, що в майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, позивач матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду № 910/12806/15 від 02.12.2015, № 911/1372/15 від 25.12.2015

Однак, позивачем не долучено до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження можливості позивача у майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у даній справі, сплатити судовий збір у встановленому законодавство розмірі.

Крім того, у клопотанні про відстрочення сплати судового збору позивач просить суд відстрочити сплату судового збору, однак не вказує конкретного строку відстрочення сплати судового збору.

Суд зазначає, що відповідно до п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” від 21.02.2013 № 7 у разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який (які) не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви чи скарги. У разі перенесення цієї дати (в зв'язку з відкладенням розгляду справи або з інших причин) відповідно може бути продовжено й строк (строки), на які відстрочено або розстрочено сплату судового збору, про що господарським судом зазначається у відповідній ухвалі.

Таким чином, заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, позивач повинен вказати конкретну дату, до якої він просить відстрочити сплату судового збору, та у випадку задоволення судом клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд повинен зазначити в ухвалі (про порушення провадження у справі, про відкладення розгляду справи, тощо) конкретний строк, до якої позивач повинен сплатити судовий збір, та такий строк не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд позовної заяви, з огляду на що суд вважає клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі необґрунтованим та відмовляє в його задоволенні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, у зв’язку з чим повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “Агро ХХІ” у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Позовну заяву і додані до неї документи повернути без розгляду.

Суддя І.М. Отрош