Рішення № 68310543, 14.08.2017, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 серпня 2017 р. Справа № 903/548/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Волинська електротехнічна компанія

до Приватного акціонерного товариства Волиньобленерго

про стягнення 132 641,02 грн.

Суддя Філатова С.Т.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: ОСОБА_1 директор

від відповідача: ОСОБА_2 дов. № 13/18-3/7 від 25.04.2017 р.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки сторін.

У судовому засіданні 14.08.2017 р. згідно ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Волинська електротехнічна компанія звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства Волиньобленерго про стягнення 133 269,79 грн., в тому числі 128 932,02 грн. заборгованості за виконані роботи та 4 337,77 грн. пені за період з 23.05.2017 р. по 10.07.2017 р. згідно договору підряду № 19/17-295 від 23.03.2017р.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

Товариство з обмеженою відповідальністю Волинська електротехнічна компанія за замовленням Приватного акціонерного товариства Волиньобленерго виконувало комплекс електромонтажних робіт відповідно до укладеного договору підряду № 19/17-295 від 23.03.2017 року. Виконано роботи на суму 188 932,02 грн., однак відповідач остаточних розрахунків не здійснив.

Згідно договору відповідач зобовязаний оплатити вартість робіт в два етапи на суму не менше ніж 30% від ціни договору авансовим платежем для закупівлі матеріалів і остаточний розрахунок на підставі загальної вартості робіт за актами прийому-передачі КБ-2в і КБ-3 в строк не пізніше 10-ти банківських днів з моменту підписання даних актів.

Акти виконаних робіт були надані для підписання своєчасно-26.04.2017 р., що підтверджується копією супровідного листа з відміткою відповідача.

Відповідно до умов договору відповідач зобовязаний прийняти виконану роботу в строк, що не перевищує 10-ти днів з моменту повідомлення про закінчення будівництва, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про це підряднику. Пунктом 6.3. договору визначено, що якщо замовником не надано вмотивованої відмови підписання акту приймання виконаних робіт протягом 10-ти днів з моменту надання його виконавцем, роботи вважаються прийнятими.

Відповідач залишив акти без підписання.

05.05.2017 р. на адресу позивача надійшов лист, що 10.05.2017 р. ПрАТ Волиньобленерго має намір розпочати огляд та перевірку виконаних робіт.

В ході прийому обєкта будівництва відповідачем були виявлені недоліки і через 27 днів після надання актів виконаних робіт відповідач надіслав претензію про неналежне виконання умов договору підряду.

Позивач усунув виявлені недоліки за власні кошти, що підтверджується дефектним актом від 12.06.2017 р. та листом № 19/23-2577 від 12.06.2017 р. про готовність відповідача підписати акти приймання виконаних робіт.

13.06.2017 р. позивач повторно направив на адресу відповідача акти виконаних робіт, які відповідач підписав 16.06.2017 р.

Згідно умов договору остаточні розрахунки замовник здійснює протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання актів приймання виконаних робіт.

03.07.2017 р. сплив строк для здійснення розрахунків. На адресу відповідача була направлена претензія щодо необхідності здійснити розрахунки, однак відповідач за виконані роботи не розрахувався.

Ухвалою суду від 01.08.2017 р. розгляд справи відкладався згідно ст. 77 ГПК України у зв'язку з невиконанням вимог суду, непредставленням витребуваних судом доказів.

В судовому засіданні 14.08.2017 р. представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині штрафних санкцій за період 23.05.2017 р. по 14.08.2017 р. на суму 7 428,61 грн. Просив стягнути із відповідача 136 360,63 грн., в т.ч. 128 932,02 грн. основного боргу, 7 428,61 грн. пені. Збільшення розміру пені пояснив продовженням періоду нарахування. Подав докази доплати судового збору.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву № 19/21-34/4 від 14.08.2017 р. позов частково заперечив, мотивуючи таким:

Згідно із п. 3.7.2. договору остаточні розрахунки здійснюються на підставі загальної вартості фактично виконаних робіт по обєкту та сплачуються замовником протягом 10 банківських днів з дати підписання замовником актів приймання виконаних робіт.

У відповідності до п. 6.7. договору підряду сторони обумовили, що підписання акту приймання виконаних будівельних робіт і довідки є підставою для здійснення остаточних розрахунків між сторонами.

Довідка про вартість виконаних робіт та акт приймання виконаних робіт підписано сторонами 16 червня 2017 року після усунення позивачем недоліків, які були виявлені при огляді обєкта будівництва.

Тому твердження позивача, що кінцевою датою підписання акту приймання виконаних будівельних робіт рахується 06.05.2017 р. та з цієї дати позивач має право вести відлік 10 банківських днів для нарахування пені, є необґрунтованим. Так як нарахування пені мало проводитись позивачем з 04.07.2017 р.

Пунктом 8.6. договору передбачено, що замовник у випадку невиконання взятих на себе зобовязань згідно договору сплачує штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Позивачем здійснено невірний розрахунок суми пені у розмірі 4 337,77 грн. за період з 23.05.2017 р. до 25.05.2017 р., з 26.05.2017 р. по 10.07.2017 р.

Таким чином,розмір пені за період з 04.07.2017 р. становить 618,17 грн.

Просив відмовити у задоволенні позовної заяви в частині нарахування пені.

Ознайомившись з відзивом відповідача, представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог від 14.08.2017 р., пославшись на помилку в розрахунку штрафних санкцій. Просив стягнути 132 641,02 грн., з них: 128 932,02 грн. основного боргу та 3 709,00 грн. пені за період з 04.07.2017 р. по 14.08.2017 р.

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Вищий господарський суд України у п. 3.10 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції вказав, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить вимогам законодавства, не порушує прав та інтересів відповідача, судом приймаються заяви представника позивача про збільшення (щодо періоду нарахування пені) та зменшення розміру позовних вимог, нова ціна позову 132 641,02 грн.

Представник відповідача розрахунок пені, долучений до заяви про зменшення розміру позовних вимог від 14.08.2017 р., не заперечив.

Господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши долучені до справи докази, -

встановив:

23.03.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Волинська електротехнічна компанія та Приватним акціонерним товариством Волиньобленерго укладено договір підряду № 19/17-295 (а.с. 32-38).

Згідно п. 1.1. договору за дорученням замовника (ПАТ «Волиньобленерго») підрядник (ТОВ «Волинська електротехнічна компанія») зобовязався виконати винесення КЛ-10кВ із зони забудови обєкту «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованим приміщенням по вул. Луцькій, 19/23 в м. Володимир-Волинський Волинської області» у відповідності до проектно-кошторисної документації на проведення робіт.

Згідно п.п. 3.1., 3.2. договору ціна договору визначається згідно з затвердженим сторонами кошторисом і складає 31 488,67 грн. Ціна договору динамічна і може корегуватися за взаємною згодою сторін шляхом складання додаткової угоди до даного договору, яка, з моменту підписання уповноваженими особами, є невідємною частиною цього договору.

Договірна ціна на винесення КЛ-10кВ із зони забудови обєкту «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованим приміщенням по вул. Луцькій, 19/23 в м. Володимир-Волинський Волинської області», що здійснюється в 2017 році, становить 188 932,02 грн. (а.с. 39).

Згідно договору відповідач зобовязаний оплатити вартість робіт в два етапи на суму не менше ніж 30% від ціни договору авансовим платежем для закупівлі матеріалів і остаточний розрахунок на підставі загальної вартості робіт за актами прийому-передачі КБ-2в і КБ-3 в строк не пізніше 10-ти банківських днів з моменту підписання даних актів (п.п. 3.7.1., 3.7.2. ).

27.03.2017 р. відповідач сплатив позивачу аванс в розмірі 60 000,00 грн.(призначення платежу: попередня оплата згідно договору № 19/17-295 від 23.03.2017 р.) що підтверджується платіжним дорученням № 101 (а.с. 68).

Акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2017 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат були отримані відповідачем 26.04.2017 р. (а.с. 58).

04.05.2017 р. відповідач направив на адресу позивача лист, в якому просив надати уповноваженого представника на 10.05.2017 р. для перевірки та огляду виконаних робіт.

22.05.2017 р. відповідач направив на адресу позивача претензію № 19/21-2312 від 22.05.2017 р. про неналежне виконання умов договору підряду.

Зазначив, що при огляді обєкту, який проводився представником замовника без участі представника підрядника, було виявлено допущені у роботі відступи від умов договору та інші недоліки. Просив у строк до 06.06.2017 р. безоплатно усунути недоліки, які виявлені при огляді обєкту.

14.06.2017 р. сторонами було складено і підписано дефектний акт новозбудованих, реконструйованих, модернізованих ЛЕП 0,4-10кВ (а.с. 63).

12.06.2017 р. відповідач направив позивачу лист № 19/23-2577, яким у звязку з усуненням недоліків просив надіслати акти виконаних будівельних робіт для підписання.

13.06.2017 р. відповідачем були отримані довідка та акт виконаних робіт за червень 2017 року з супровідним листом № 189 від 13 червня 2017 р. (а.с. 65).

Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2017 року на суму 188 932,02 грн. та акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2017 р. на суму 188 932,02 грн. були підписані відповідачем без зауважень 16.06.2017 р. (а.с. 47-51).

Згідно п. 3.7.2. договору остаточні розрахунки замовник здійснює протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання актів приймання виконаних робіт. Термін розрахунку сплив 03.07.2017 р., про що позивач повідомив відповідача в претензії від 13.07.2017 р. (а.с. 66).

Згідно ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч. 4 ст. 879 ЦК України).

Зважаючи на те, що замовник 13.06.2017 р. отримав акт виконаних робіт, 16.06.2017 р. підписав його без зауважень і всупереч вимогам ст. 875 ЦК України роботи у визначений п. 3.7.2. договору строк не оплатив, позовні вимоги щодо стягнення 128 932,02 грн. основного боргу підставні та підлягають до задоволення в силу статі 193 ГК України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, позивач (із врахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог (щодо періоду нарахування пені) та зменшення розміру позовних вимог від 14.08.2017р.) просив стягнути 3 709,00 грн. пені за період з 04.07.2017 р. по 14.08.2017 р.

В обґрунтування нарахування пені послався на ст. 549 ЦК України та п. 8.6. договору підряду № 19/16-3ПР.

Згідно ст.ст. 230-232 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.п. 8.6. договору замовник у випадку невиконання взятих на себе зобовязан згідно договору сплачує штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Позивачем нарахована пеня в розмірі 3 709,00 грн. за період з 04.07.2017 р. по 14.08.2017 р. виходячи із подвійної облікової ставки НБУ в межах строку визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, є підставною і підлягає до стягнення в силу ст.ст. 230-232, 343 ГК України, ст.ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань ", п. 8.6. договору.

Розрахунок пені перевірено судом за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення Аналітично-інформаційний центр Ліга ТОВ Ліга закон.

Зважаючи на те, що спір до суду доведений з вини відповідача, суд, керуючись ст.49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 989,62 грн. покладає на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 193, 230-232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст.549, 837, 875, 879 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Волиньобленерго (вул. Єршова,4 м. Луцьк, код ЄДРПОУ 00131512)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Волинська електротехнічна компанія (вул. Підгаєцька,7-а, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 21738520)

128 932,02 грн. боргу, 3 709,00 грн. пені та 1 989,62 грн. витрат по сплаті судового збору. Всього: 134 630,64 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст.84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено

16.08.2017

СуддяС. Т. Філатова