Постанова № 6830983, 16.10.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16.10.2009 р. № 2а- 31589/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: П'янова Я.В.

При секретарі: Нікітіної О.В.

За участю представників сторін:

Позивача: Монагарова О.Я., Попов О.С.

Відповідача: Корольова В.Є., Горностаєва О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» в особі Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового звязку "Укрпошта" Харківська дирекція ДП "Укрпошта" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Українське державне підприємство поштового звязку «Укрпошта» в особі Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв*язку "Укрпошта" (далі - ХД УДППЗ “Укрпошта”), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01 грудня 2008 р. № 0000350846, 0000360846, від 20 листопада 2008 р. № 0000280846 в повному обсязі.

В ході судового розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, та просить скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.12.2008 р. № 0000360846 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8054,35 грн., інші зазначені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій скасувати в повному обсязі.

В обґрунтування позову позивач посилається на порушення як порядку проведення перевірок, так і не погоджується з встановленими податковою службою допущеними ним порушеннями.

Щодо порушення порядку проведення перевірок:

Так, ХД УДППЗ «Укрпошта» вважає, що перевірка була проведена з грубим порушенням чинного законодавства України, а саме приписів ч.1 ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі -Закону «Про РРО») та п.1 ч.1 ст. 11-2 Закону України від 04.12.1990 р. № 509 «Про державну податкову службу в Україні» із змінам та доповненнями (надалі Закон № 509) стосовно того, що органи податкової служби мають право проводити планові та позапланові перевірки лише субєктів підприємницької діяльності та тільки за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, що містить відповідну інформацію.

На думку позивача, оскільки, перевірені відділення поштового звязку Пересічне-1 (надалі ВПЗ Пересічне-1), відділення поштового звязку М.Данилівка -1 (надалі ВПЗ М.Данилівка-1), відділення поштового звязку Пересічне (надалі ВПЗ Пересічне), за наслідками перевірки яких були винесені спірні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є безбалансовими структурними підрозділами ХД УДППЗ «Укрпошта», то вони не підпадають під визначення субєкта господарської діяльності в розумінні Закону «Про РРО», а тому у відношенні них не можуть бути призначені та проведені перевірки. Також позивач вважає, що оскільки його посадовим особам не були надані належні направлення на перевірку, то проведені перевірки відносно його ВПЗ є незаконними, що в свою чергу робить незаконними і винесені за результатами таких перевірок і спірні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Також, позивач вважає, що у посадових осіб ДПА у Харківській області не було законних підстав для проведення перевірок без належним чином оформлених повноважень, оскільки СДПІ ВПП у м.Харкові, що має право проводити перевірки платників податків, які зареєстровані в цьому податковому органі, не видавала направлень на перевірки ХД УДППЗ «Укрпошта» працівникам ДПА у Харківській області.

Крім того, на думку позивача, про незаконність спірних перевірок свідчить і той факт, що в порушення ч.6 ст.11-1 ч. 1 ст.11-2 Закону № 509, перевірки відділень звязку були здійснені без надання ХД УДППЗ «Укрпошта» копій наказів керівника податкового органу про проведення позапланових повірок та без наявності відповідних підстав.

Щодо відсутності порушень Закону «Про РРО» та неправомірне застосування штрафних (фінансових) санкцій:

1. Позивач не погоджується з винесеним відносно нього рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.12.2008 р. № 0000360846 (Акт перевірки ВПЗ Пересічне) у сумі 8054,35 грн., оскільки вважає, що ціни, які були зазначені на всіх газетах та журналах ручкою, без вказівки одиниці вимірювання, повністю відповідають визначенню поняття цінників, а тому відсутнє порушення п.8 ст.3 Закону «Про РРО», і як наслідок застосування до нього штрафної санкції у розмірі 663,00 грн. є незаконним. Також не погоджується позивач з застосуванням до нього штрафної санкції у розмірі 680,00 грн. за не роздрукування звітних чеків (Z-звітів) та не забезпечення зберігання в КОРО фіскальних звітних чеків (Z-звітів) за певні дати.

2. Позивач не погоджується з винесеним відносно нього рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.12.2008 р. № 0000350846 (Акт перевірки ВПЗ Пересічне -1) у сумі 2988,80 грн., оскільки вважає, що ним не було порушено приписи п.11 ст.3 Закону «Про РРО», які зобовязують субєктів господарської діяльності проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування цін, товарів (послуг) та обліку їх кількості, оскільки знаки поштової оплати конвертів та марок, на думку ХД УДППЗ «Укрпошта», маркований конверт це засіб оплати послуг поштового звязку, які надаються національним оператором, а не товар, який є предметом цивільних договорів купівлі - продажу.

3. Позивач не погоджується з винесеним відносно нього рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.11.2008 р. № 0000280846 (Акт перевірки ВПЗ М.Данилівка -1) у сумі 2988,80 грн., оскільки вважає, що оскільки при здійсненні перевірки куплені перевіряючими товари були повернуті продавцю, то факт купівлі товарів не відбувся, а тому відповідно відсутній факт здійснення розрахункової операції, і як наслідок відсутнє порушення підприємством приписів п.11 ст. 3 Закону «Про РРО». Тому застосована відповідно до п.3 ст.17 Закону «Про РРО» до ХД УДППЗ «Укрпошта» штрафна санкція у розмірі 340,0 грн. є неправомірною.

Також не погоджується підприємство із встановленим порушенням приписів п.13 ст.3 Закону «Про РРО», штрафна санкція за яке ввійшла до спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. В обґрунтування своєї правової позиції ХД УДППЗ «Укрпошта» зазначає, що грошові кошти, на які визначено не відповідність готівки в касі не належали підприємству, а згідно договору доручення від 29.10.2008 р. були отримані поштаркою Павліковою В.Г. від пенсіонерки Довбій Г.Н. для здійснення грошового переказу від імені довірителя. Оскільки, поштарка Павлікова В.Г. своєчасно здійснити переказ не змогла, то зазначені кошти не є такими, що належать підприємству. Крім того, звертає увагу суду на знаходження в особистій сумці листоноші її особистих коштів.

З іншими штрафними санкціями, що є складовими спірних рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, але не були обґрунтовані підприємством, позивач не погоджується у звязку з тим, що вважає проведення перевірок неправомірними, і як наслідок вважає неправомірними винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (надалі - СДПІ по роботі з ВПП), у запереченні на позов виклав свою позицію проти доводів позивача та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Відповідач вважає, що перевірка проведена відповідно до норм чинного законодавства, відображені в актах перевірок порушення приписів діючого законодавства дійсно мали місце, а тому винесені спірні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є законними, а тому скасуванню не підлягають.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та свідків, дослідивши наявні докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з таких підстав.

Так, фахівцями Державної податкової адміністрації у Харківській області (надалі - ДПА) було здійснено перевірку відділення поштового звязку Пересічне-1 (надалі ВПЗ Пересічне-1), відділення поштового звязку М.Данилівка-1 (надалі ВПЗ М.Данилівка-1), відділення поштового звязку Пересічне (надалі ВПЗ Пересічне) Центру поштового звязку № 5 ХД УДППЗ «Укрпошта».

За результатами проведених перевірок складено акти від 23.10.2008 р. (реєстраційний № від 24.10.2008 р. № 9808/20/40/23/22721970), від 23.10.2008 (реєстраційний № від 24.10.2009 р. № 9807/20/40/23/22721970), від 29.10.2008 р. (реєстраційний № 10009/20/40/23/22721970).

Матеріали перевірки ДПА направила на адресу СДПІ ВПП у м. Харкові для прийняття рішень.

За результатами розгляду зазначених актів перевірок були прийняті рішення про застосування штрафних санкцій:

- По ВПЗ Пересічне -1 - № 0000350846 від 01.12.2008 р. у розмірі 2988,8 грн.;

- По ВПЗ Пересічне - № 0000360846 від 01.12.2008 р. в розмірі 4121236,85 грн.;

- По ВПЗ М.Данилівка -1 - № 0000280846 від 20.11.2008 р. у розмірі 4600,5 грн.

З огляду на приписи п.2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу» (далі - Закон № 509) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Статтею 11-1 Закону № 509 передбачено, що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом "Про РРО" вважаються позаплановими перевірками.

Разом з тим, здійснення контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків врегульовано розділом IV (ст. 15, 16) зазначеного закону. Зокрема, положення ст.15 Закону «Про РРО» встановлюють безумовний обовязок органів державної податкової служби здійснювати контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності (в розумінні саме цього Закону) порядку проведення розрахунків.

Оскільки наведений вище Закон є спеціальним у питаннях застосування РРО, то інші нормативні акти, у тому числі Закон № 509, застосовуються тільки в частині, не врегульованій Законом про РРО.

Приписи ст. 1 Закону «Про РРО» зобовязують юридичні особи (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи) (далі - субєкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або безготівковій формі застосовувати реєстратори розрахункових операцій. Тобто, в розумінні Закону «Про РРО» субєктами підприємницької діяльності є не лише юридичні особи, а й їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи

Законодавче визначення поняття відокремленого структурного підрозділу надає абз.2 ч.1 ст. 1 Закону України від 15.05.2003р. N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців") із змінами та доповненнями (надалі Закон № 755), відповідно до якого відокремленим підрозділом є філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи…

Тобто кваліфікуючими ознаками, які визначають господарську одиницю як структурний підрозділ є знаходження його за межами юридичної особи та надання послуг від імені юридичної особи.

Оскільки і ЦПЗ № 5, і його ВПЗ Пересічне, Пересічне -1, та М.Данилівка відповідають кваліфікуючим ознакам структурного підрозділу, то вони і є структурними підрозділами УДППЗ «Укрпошта», і як наслідок є субєктами підприємницької діяльності в розумінні Закону «Про РРО», а тому підлягають перевірці за виконанням його вимог.

Досліджуючи доводи ХД УДППЗ «Укрпошта» стосовно того, що недотримання приписів ч.1 ст.11-2 Закону № 509 свідчить про незаконність такої перевірки, суд зазначає, що оскільки ч.2 наведеної підприємством норми діючого законодавства чітко встановлює, що ненадання документів, або надання їх з порушенням вимог, встановлених ч.1 ст.11-2 Закону № 509 є підставою лише для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки.

Оскільки перевірки вже було проведено, зазначені доводи підприємства не можуть бути підставою для визнання таких перевірок незаконними.

Розглядаючи твердження позивача стосовно того, що в направленнях на перевірки у якості господарської одиниці зазначені відділення звязку без найменування, що унеможливлює їх ідентифікацію, суд дійшов висновку, що таке твердження є безпідставним та таким, що жодним чином не стосується результатів проведення перевірок і не порушує прав підприємства.

Так, контроль за додержанням вимог Закону “Про РРО” встановлено ст.ст. 15, 16 наведеного нормативного акта, перевірені ВПЗ відповідають критеріям підрозділів, у відношенні яких можуть здійснюватися перевірки, право на проведення перевірок органи державної податкової служби мають, кожний з перевірених ВПЗ, згідно з абз.2 ст.16 Закону “Про РРО”, частіше одного разу на рік не перевірявся, направлення на перевірку були вручені на кожному ВПЗ і декілька разів не використовувалися, акти щодо проведення перевірок були складені за кожною господарською одиницею. За таких обставин, права позивача жодним чином не були порушені.

Крім того, враховуючи той факт, що форма акту перевірки передбачає фіксування як адресу перевіреного субєкта підприємницької діяльності, так і дату та номер направлення на перевірку, то співставляючи номери, що визначені в актах перевірки та направленнях на перевірку можна ідентифікувати за яким направленням проводилася перевірка кожної господарської одиниці.

Зазначене спростовує доводи ХД УДППЗ “Укрпошта” щодо унеможливлення ідентифікації номера направлення та адреси господарської одиниці.

З приводу порушеного позивачем питання щодо неправомірного проведення працівниками Державної податкової адміністрації у Харківській області спірних перевірок, хоча позивач знаходиться на обліку в СДПІ ВПП, суд зазначає, що нормативним документом, що врегульовує порядок проведення перевірок з питань дотримання субєктами господарювання приписів Закону «Про РРО» є Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених Наказом ДПА України від 27.05.2008 р. № 355 (надалі Наказ № 355).

Підпунктом 3.5 розділу ІІІ наведеного Наказу встановлено право Голови (заступника Голови) ДПА України або голови ДПА відповідного регіону своїм рішенням залучати працівників всіх органів ДПС України та, відповідно, працівників відповідних структурних підрозділів інших органів ДПС цього регіону до проведення перевірок платників податків.

При цьому направлення на проведення таких перевірок виписуються з дотриманням вимог, передбачених пунктом 1.13 розділу І Методичних рекомендацій для направлень на проведення планових та позапланових виїзних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

З огляду на наведене та враховуючи вимоги ст.9 Закону України від 04.12.1990 р. “Про державну податкову службу в Україні” із змінами та доповненнями (надалі Закон № 509), яка встановлює право Державних податкових адміністрацій в областях здійснювати безпосередньо роботу, повязану із здійсненням контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, підтверджується безумовне право фахівців ДПА у Харківській області за рішенням Голови ДПА здійснювати перевірки субєктів господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності патентів і ліцензій.

За таких обставин, оскільки рішення про проведення перевірок щодо здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) приймалося Головою ДПА у Харківській області, то направлення на перевірку також повинно бути підписано Головою ДПА у Харківській області.

Як вбачається з матеріалів справи таке направлення на перевірку було підписано Головою ДПА у Харківській області. Щодо питання про застосування факсимільного відтворення підпису Голови ДПА у Харківській області на направленнях на проведення перевірок суд зазначає таке. Використовуючи такі інститути, як аналогія права та аналогія закону, та з огляду на приписи абзацу 1 п.п. 2.5 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995.р. № 88 із змінами та доповненнями (надалі Положення № 88) стосовно того, що документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле... або іншим механічним чи електронним способом посвідчення, суд вважає правомірним застосуванням такого підпису.

Розглядаючи доводи підприємства стосовно того, що ненадання перевіряючими позивачу копій наказів керівника податкового органу про проведення позапланових перевірок робить такі перевірки незаконними і як наслідок незаконними і прийняті за результатами таких перевірок спірних рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій), суд приходить до висновку про безпідставність таких доводів з огляду на таке.

Так, Законом № 509 (ст.ст.8, 9, 10) на органи державної податкової служби покладено обовязок здійснювати, серед всього іншого, контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Частиною 6 ст. 11-1 Закону № 509 передбачено, що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України “Про РРО” вважаються позаплановими перевірками.

Разом з тим, здійснення контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків врегульовано нормами спеціального закону що визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме Закону “Про РРО”.

Так, відповідно до положень ст. 15 Закону “Про РРО” контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) здійснюється податковими органами шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до ст.16 Закону “По РРО”:

- для перевірок суб'єктів (фізичних осіб - підприємців, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування, є платниками фіксованого податку, суб'єкти підприємницької діяльності, які придбали спеціальний торговий патент), перелічених у пунктах 5-9 ст. 9 Закону “Про РРО”, Закон “Про РРО” установлює правила проведення планових та позапланових перевірок і не містить відсильних норм „...у встановленому законодавством порядку”.

- для перевірок суб'єктів, які застосовують реєстратори розрахункових операцій РРО (або книги обліку розрахункових операцій з розрахунковими книжками), ч.3 ст.16 Закону “Про РРО” (на відміну від осіб, перелічених вище) не встановлює порядку проведення планових та позапланових перевірок, а визначає, що планові та позапланові перевірки таких осіб проводяться в порядку, передбаченому чинним законодавством.

У разі, якщо спірні правовідносини регулюються декількома актами діючого законодавства, а саме загальними та спеціальними, то пріоритет мають норми спеціального законодавства. якими в даному випадку є норми Закону “Про РРО”.

Таким чином, з метою контролю за порядком дотримання розрахунків органи державної податкової служби (у межах повноважень, визначених ст.15 Закону “Про РРО”) можуть проводити як планові, так і позапланові перевірки щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Оскільки в даному випадку було проведено саме планову перевірку структурних підрозділів підприємства, то використання наказу в даному випадку не потрібно.

Помилковим є й посилання позивача, як на доказ своєї правоти, на приписи ч.11 ст.4 Закону “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

Так, статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначаються Законом № 509. Зазначеним же законом встановлено і порядок здійснення органами державної податкової служби своїх функцій.

В той же час, як зазначено в частині першій статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. В той же час відносини в процесі контролю за дотриманням порядку ведення розрахункових операцій (по суті виконавської дисципліни) не належать до сфери господарської діяльності, а є відносинами, що виникають у сфері управління. Тому правове регулювання цих відносин здійснюється спеціальним законодавством, і зокрема, Законом № 509 та Законом “Про РРО”.

Досліджуючи посилання позивача на те, що ХД УДППЗ “Укрпошта” невідомо про існування актів перевірок, що вказані в рішеннях у якості підстави для їх прийняття та що 24.10.2008 р. і 30.10.2008 р. ніякі перевірки структурних підрозділів ЦПЗ № 5 ХД УДПЗ “Укрпошта” проведені не були, суд дійшов про їх невідповідність обставинам справи з огляду на наступне.

Так, нормативним документом, що регламентує порядок оформлення перевірок зі спірного питання є Методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, що затверджені Наказом ДПА України № 534 від 12.08.2008 р. (надалі Методичні рекомендації).

Розділ 7 зазначених Методичних рекомендацій врегульовує порядок реєстрації актів перевірок за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги). Так, датою акта перевірки є дата підписання акта перевірки посадовими особами органу ДПС, що проводили перевірку, та посадовими особами (особами) субєкта господарювання.

Однак враховуючи той факт, що перевірки щодо дотримання порядку проведення розрахунків здійснюються органами ДПС за місцем здійснення діяльності, а рішення виносять ДПС за місцем державної реєстрації субєктів господарювання, що в свою чергу впливає на дату винесення рішення за такими актами перевірок, то законодавцем були врегульовані питання щодо дати реєстрації визначених актів перевірок.

Так, відповідно до абз.2 р.7 Методичних рекомендацій, датою реєстрації акта перевірки в органі ДПС за місцем здійснення діяльності субєкта господарювання є дата його реєстрації (не пізніше наступного робочого дня після його складання) у журналі реєстрації матеріалів перевірки підрозділу контролю за розрахунковими операціями органу ДПС, посадові особи якого здійснювали перевірку такого субєкта.

Датою реєстрації акта перевірки в органі ДПС за місцем державної реєстрації субєкта господарювання є, відповідно до абз.3 р.7 Методичних рекомендацій, дата його реєстрації (у день отримання такого акта) у журналі реєстрації матеріалів перевірки підрозділу контролю за розрахунковими операціями органу ДПС за місцем державної реєстрації такого субєкта господарювання.

Рішення про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій за наслідками розгляду матеріалів перевірки приймає керівник органу ДПС (або його заступник) за місцем реєстрації субєкта господарювання протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта перевірки.

З огляду на вказане, реєстрація актів перевірок, що були складені 23.10.2008 р. відбулася 24.10.2008 р., а актів перевірок, що були складені 29.10.2008 р. відповідно 30.10.2008 р., тобто це ті ж самі акти перевірок, що були складені перевіряючими 23.10.2008 р. та 29.10.2008 р. у відношенні структурних підрозділів позивача.

Щодо встановлених під час перевірок порушень суд зазначає на таке.

Стосовно рішення від 01.12.2008 р. № 0000360846 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 4 121 236, 85 грн., прийнятого за результатами акту перевірки ВПЗ Пересічне від 23.10.2008 р.

Як вбачається з акту перевірки ВПЗ Пересічне, при проведенні такої перевірки було встановлено порушення позивачем п. 2, 3, 9, 8, 13 ст. 13 Закону «Про РРО», за наведені порушення, на підставі п. 1, 4 ст.17, ст.22, ст. 23 до підприємства були застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4121236,85 грн.

Не погодившись з таким рішенням, підприємство застосувало процедуру адміністративного оскарження. За наслідками такого адміністративного оскарження, рішенням ДПА у Харківській області від 31.12.2008 р. № 5693/10/25-203 було скасоване спірне рішення СДПІ ВПП від 01.12.2008 р. № 0000360846 за порушення п. 1,2,8,9 та 13 ст. 3 Закону «Про РРО» у розмірі 4113182,5 грн., в іншій частині зазначене рішення залишилося без змін. Тобто, частина штрафних (фінансових) санкцій спірного вже була скасована за результатами адміністративного оскарження.

Крім того, в ході проведення перевірки було встановлено незабезпечення щоденного друкування фіскальних звітних чеків (Z-звітів) та незабезпечення зберігання в КОРО фіскальних звітних чеків (Z-звітів) за певні дати.

Відповідальність за дане порушення передбачено п.4 ст.17 Закону «Про РРО». Так, приписи зазначеної норми діючого законодавства встановлюють, що за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі розрахункових операцій передбачена фінансова санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розглядаючи доводи позивача, якими обґрунтовано непогодження з застосованими до підприємства штрафними санкціями, у відповідності до п.4 ст.17 Закону “Про РРО” суд дійшов висновку, що законодавець передбачає окреме застосування штрафної санкції за кожне порушення, передбачене п.9 ст.3 Закону «Про РРО». Тобто, законодавець встановлював, що за кожне з двох зазначених порушень встановлюється відповідальність субєктів підприємницької діяльності у вигляді штрафу в розмірі 340,0 грн.

Оскільки, актом перевірки ВПЗ Пересічне від 23.10.2008 р. було встановлено і незабезпечення щоденного друкування фіскальних звітних чеків (Z-звітів), і незабезпечення зберігання в КОРО фіскальних звітних чеків (Z-звітів) за певні дати, то застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 340,0 грн. за кожне допущене ним порушення цілком узгоджується з приписами чинного законодавства.

Також, в ході проведення перевірки було встановлено не виставлення цінників на товар, що продається у кількості 39 штук, що є порушенням п.8 ст.3 Закону “Про РРО”.

Розглядаючи це порушення, суд зазначає, що нормативним актом, який врегульовує спірне питання є Закон «Про РРО», п. 8 ст.3 якого, кваліфікує надпис на товарі або на ціннику, як саме цінник, за умови наявності зазначення валюти, в якій визначена вартість товару. У разі відсутності визначення валюти, надпис на ціннику або товарі кваліфікувати як цінник в розумінні Закону “Про РРО” не можливо.

Судом взято до уваги пояснення листоноші ОСОБА_1, які були власноручно написані нею на імя Голови ДПА у Харківській області Денисюка С.Ф. та підтверджують факт реалізації печатної продукції у кількості 39 найменувань, на які відсутні цінники, ціни вказані ручкою без зазначення валюти.

Таким чином, пояснення листоноші ОСОБА_1 лише підтверджують недотримання позивачем основних вимог п.8 ст.3 Закону “Про РРО”.

За таких обставин, застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених ст.23 Закону “Про РРО” є цілком правомірними.

Щодо рішення від 01.12.2008 р. № 0000350846 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2 988,80 грн., прийнятого за результатами акту перевірки ВПЗ Пересічне-1 від 23.10.2008 р.

Як вбачається з акту перевірки ВПЗ Пересічне-1, при проведенні такої перевірки було встановлено порушення позивачем п. 11, 13 ст. 13 Закону «Про РРО», за наведені порушення, на підставі п. 6 ст.17, ст.22 до підприємства були застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2988,80 грн.

Так, актом перевірки було встановлено проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування ціни товарів та обліку їх кількості (при продажу знаків поштової оплати конвертів в кількості 5 шт. за ціною 1,20 грн. на суму 60,00 грн.). За зазначене порушення до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 85,0 грн. з посиланням на п.6 ст. 17 Закону «Про РРО».

Твердження ХД УДППЗ “Укрпошта”, що при здійсненні перевірки фахівцями податкової служби не були враховані положення Закону України від 04.10.2001 р. № 2759 “Про поштовий звязок” із змінами та доповненнями (надалі Закон “Про поштовий звязок”) та “Положення про поштові марки, блоки, марковані конверти і картки”, затвердженого наказом Міністерства звязку України від 16.12.1996 р. № 262 (надалі Положення № 262), внаслідок чого до підприємства були застосовані штрафні санкції, які не відповідають діючому законодавству, суд вважає таким, що зроблено з помилковим трактуванням вимог чинного законодавства та застосування положень нормативного акту, що втратило законну силу, і як наслідок таким, що призвело до неправильних висновків позивача.

Так, норми Закону “Про поштовий звязок” регулюють зовсім інші правовідносини, ніж ті, що стали предметом спору, а саме: визначає правові, соціально-економічні та організаційні основи діяльності у сфері надання послуг поштового звязку, а також регулює відносини між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, операторами поштового звязку і користувачами послуг, тобто він є нормативним документом загальної дії. Спеціальним же документом, що регулює спірні правовідносини є Закон “Про РРО”, і саме його норми повинні бути застосовані при вирішенні спірного питання.

Крім того, обґрунтовуючи свої доводи нормами Положення № 262, позивач не враховує того факту, що зазначений нормативний акт втратив чинність ще у 2004 році, у звязку із затвердженням Наказом державного комітету звязку та інформації України від 18.05.2004 р. № 104 Положення про поштові марки, блоки, марковані конверти і картки (надалі Положення № 104), і не може бути використані для розгляду спірного питання.

Згідно з приписами п. 29 Положення № 104, “національний оператор, його філіали та інші юридичні і фізичні особи на договірній основі здійснюють продаж поштових марок, блоків, маркованих конвертів і карток з номінальною вартістю з дня введення їх в обіг”.

Тобто, наведений пункт Положення № 104 чітко ідентифікує марки, блоки, марковані конверти як товар, який підлягає продажу.

За таких обставин, до продажу марок, блоків, маркованих конвертів повинні застосовуватися норми Закону “Про РРО”. А тому застосування СДПІ ВПП до підприємства штрафних санкцій за порушення приписів п.11 ст.3 Закону “Про РРО” є правомірними.

Також, суд зазначає, що при оскарженні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.12.2008 р. № 0000350846, ХД УДППЗ “Укрпошта”, просить скасувати оскаржене рішення в повному обсязі (загальна сума 2 988,8 грн.), але при цьому обґрунтовує свою незгоду лише одного з трьох встановлених порушень (сума штрафної санкції за таке порушення складає 85,0 грн.), які були встановлені при проведенні перевірки.

Щодо рішення від 20.11.2008 р. № 0000280846 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 4 600,50 грн., прийнятого за результатами акту перевірки ВПЗ М. Данилівна-1 від 29.10.2008 р.

Як вбачається з акту перевірки ВПЗ М.Данилівка-1, при проведенні такої перевірки було встановлено порушення позивачем п. 1, 2, 5, 13 ст. 13 Закону «Про РРО», за наведені порушення, на підставі п. 3 ст.17, ст.22 зазначеного закону до підприємства були застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4600,50 грн.

Актом перевірки було встановлено незастосування при проведенні розрахункової операції розрахункової книжки на покупку вартістю 274,50 грн. (1 журналу кросвордів за 10,10 грн., 2 шоколадних батончиків по 2,20 грн. за шт., 10 карток поповнення «Київстар» по 26,00 грн. за картку). Відповідно до рішення до ХД УДППЗ «Укрпошта» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 340,00 грн. з посиланням на п.3 ст.17 Закону «Про РРО».

Так, Закон “Про РРО”, а саме п. 1, 2 ст.3, зобовязує субєктів підприємницької діяльності проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, а також видавати особі, яка отримує або повертає товар розрахунковий документ на повну суму проведеної операції.

Вирішуючи справу по суті, судом було заслухано свідка підприємства ОСОБА_2

ОСОБА_2 пояснила, що фахівці податкової інспекції дійсно здійснили покупку 1 журналу кросвордів за 10,10 грн., 2 шоколадних батончиків по 2,20 грн. за шт., 10 карток поповнення «Київстар» по 26,00 грн. за картку, однак потім здійснили повернення куплених товарів. Однак повернуті були лише журнал кросвордів та картки поповнення рахунку «Київстар». Шоколадні батончики перевіряючи залишили собі, та розрахувалися за них грошовими коштами.

Тобто, факт купівлі товарів відбувся, розрахункова операція через розрахункову книжку проведена не була. Оскільки законодавець не ставить в залежність суму штрафних санкцій від суми, що була не проведена через розрахункову книжку, а визначає її фіксований розмір, то застосування до підприємства штрафної санкції у розмірі 340 грн. відповідає вимогам діючого законодавства.

Також актом перевірки було встановлено невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій у сумі, зазначеній в розрахункових квитанціях на 852,10 грн.

Ст.2 наведеного Закону встановлено законодавче визначення поняття місця проведення розрахункових операцій, відповідно до якого, місцем проведення розрахункових операцій вважається місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари та зберігаються отримані за реалізовані товари готівкові кошти...

Тобто, законодавець, при визначенні місця проведення розрахунків, жодним чином не робить виключень щодо барєрів, чи особистих сумок працівників підприємств. Єдиною кваліфікаційною ознакою місця проведення розрахунків він визначає приміщення, де знаходиться реєстратор розрахункових операцій, що використовується при роботі підприємства.

Разом з тим пунктом 4.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. N 614 (надалі Порядок № 614), встановлено, що унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через реєстратор розрахункових операцій з використанням операцій “службове внесення” або “службова видача”, якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій.

Таким чином, збереження готівкових коштів за реалізовані товари у межах торгової площі, але не на місці проведення розрахунків, без здійснення операції “службова внесення” чи “службова видача” та оприбуткування у касовій книзі, вважається порушенням статті 22 Закону України "Про РРО".

Крім того, з огляду на приписи ст. 22 Закону “Про РРО” санкції по наведеній нормі застосовуються незалежно від того, що за кошти знаходилися на місці проведення операцій, та кому вони належать. Положення п.13 ст.3 та ст.22 Закону “Про РРО” передбачають обовязок субєкта підприємницької діяльності забезпечувати відповідність кошів на місці проведення розрахункових операцій у денному звіті РРО.

З огляду на положення ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за доцільне відмітити, що відповідно до п. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги або заперечення. Оскільки позивач не довів належним чином, з урахуванням приписів Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, на яких ґрунтувалися його позовні вимоги, а відповідачем надані докази, що підтверджують правомірність прийнятих СДПІ ВПП рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, то суд вбачає в цьому правильність застосування СДПІ ВПП приписів чинного законодавства при прийнятті оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 71, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» в особі Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового звязку "Укрпошта" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01 грудня 2008 р. № 0000360846 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8054,35 грн., від 01 грудня 2008 р. № 0000350846 у сумі 2 988,80 грн., від 20 листопада 2008 р. № 0000280846 у сумі 4 600,50 грн. відмовити в повному обсязі.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

У повному обсязі постанова виготовлена 21.10.2009р.

Суддя П'янова Я.В.