Ухвала суду № 68309251, 11.08.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

У Х В А Л А

про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову

11 серпня 2017 року м. Київ № 826/6099/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Арсірія Р.О., суддів Кузьменка В.А., Огурцова О.П., розглянув клопотання про забезпечення позову по справі

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення "Засідання секції житлового будівництва промислової та інженерно-транспортної забудови, будівельних матеріалів і виробів Науково-технічної ради Мїнрегіону" по питанню № 27 яким дозволено відхилення (порушення) ДБН під час проектування та будівництва будинку по АДРЕСА_2 (оформлене протоколом № 9 від 25.12.2015р.).

Ухвалами суду від 12.05.2017 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 15.11.2017 року.

27.06.2017 року через відділ документообігу суду позивач подала заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про надання дозволу на порушення ДБН під час розробки проектної документації та будівництва будинку за адресою АДРЕСА_2, оформлене протоколом № 9 від 25.12.2015 року (п- 27).

В обґрунтування клопотання про забезпечення позову позивач зазначає, що згідно із оскаржуваним рішенням відповідач дозволив будувати будинок на відстані 7,2 метрів від будинку позивача замість (як зазначено в самому оскаржуваному рішенні) визначених в п. 3.13 ДБН 360-92** 8,00 метрів.

Квартира позивачки знаходиться на 4-му поверсі, а вікна із квартири виходять на бік земельної ділянки АДРЕСА_2. Таким чином, визначена ДБН 360-92** відстань між будівлею АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 має бути щонайменше 15, а можливо навіть щонайменше 20 метрів.

На підставі положень ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив клопотання про забезпечення позову без повідомлення відповідача та інших сторін, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, заявлене клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Судом встановлено, що позивач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до договору купівлі продажу квартири від 21.09.1998 року. Поруч із будинком позивача здійснюється будівництво іншого багатоповерхового будинку на підставі оскаржуваного дозволу.

Разом з тим, матеріали справи не містять копії оскаржуваного рішення на будівництво будинку, дію якого позивачі просять зупинити, так і доказів його будівництва з порушенням п. 3.13 ДБН 360-92**.

Висновки щодо очевидності ознак його протиправності можуть бути зроблені лише на підставі дослідження поданих сторонами доказів по справі у судовому засіданні.

Позивач не є учасником публічних правовідносин щодо видачі оскаржуваного дозволу та не вказує на порушення своїх прав з суб'єктом владних повноважень.

Суд зауважує, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій, а не здійснення захисту права власності фізичних осіб.

Як зазначалося, норми статей 15, 16, 386, 391 ЦК гарантують власникові майна можливість вимагати усунення порушень його права незалежно від того, чи вони вже фактично відбулися, чи є підстави передбачати можливість такого порушення його права в майбутньому. Способи захисту права власності, визначені статтею 16 ЦК. Спори щодо захисту порушених порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних відносин згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Судом не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або унеможливили б захист цих прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову чи утруднювали б відновлення таких прав при виконанні рішення у межах заявлених позовних вимог.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. 117, ст. 165, 188 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому пунктом 5 статті 118 та статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Р.О. Арсірій

Судді В. А. Кузьменко

О.П. Огурцов

(справа № 826/6099/17)