Постанова № 68309124, 15.08.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2017 р. № 820/2560/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 13.04.2017 №952/1302.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, а тому вважає, що воно підлягає скасуванню.

У судове засіданні представник позивача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав клопотання про розряд справи за його відсутності. Також, надав до суду письмові заперечення проти позову, відповідно до яких зазначив, що приймаючи податкове повідомлення-рішення від 13.04.2017 №952-1302, Головне управління ДФС у Харківській області діяло на підставі та в межах повноважень, визначених діючим законодавством. Враховуючи вимоги статті 288 Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення про визначення грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб ОСОБА_1 за 2014 рік у розмірі 42798,25 грн (1426608,38 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації станом на 01.01.2014р) х 3%).

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін у письмовому провадженні, оскільки відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, визначені цією статтею, і прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутні потреби заслухати свідка чи експерта.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно до вимог статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд проаналізувавши докази в їх сукупності встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у Харківській області відповідно до вимог статті 288 Податкового кодексу України, прийнято податкове повідомлення -рішення про визначення грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб ОСОБА_1 за 2014 рік у розмірі 42798,25 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням контролюючого органу позивач звернулась до суду.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю, зокрема, земельного податку здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України, яким визначено порядок оподаткування земельних ділянок і перелік пільг по земельному податку.

Підпунктами 14.1.72, 14.1.73, пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою (пункт 287.1 статті 287 Податкового кодексу України).

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Право власності на земельну ділянку та право оренди земельної ділянки, згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно зі статтею 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї) які перебувають у власності.

Нарахування фізичним особам сум податку, згідно з пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення - рішення про внесення податку.

Статтею 288 Податкового кодексу України передбачено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно з пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який відповідно до статті 23 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-ІУ "Про оцінку земель" видається відповідним територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Судом встановлено, що між Лозівською міською радою Харківської області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 10.10.2013, відповідно до умов якого орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель комунальної власності, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер НОМЕР_1).

Відповідно до п.п. 2.1 та п.п. 2.2 вказаного договору загальна площа ділянки 1,4500 га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2013 році становила 787403,70 грн.

Згідно з п. 3 договір набирає чинності з моменту підписання та термін його дії - 5 років

Підпунктом 4.1. статті 4 договору передбачено, що за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 3 % грошової оцінки земельної ділянки, яка індексується відповідно до вимог чинного законодавства України.

Судом встановлено, що відповідно до п.п. 4.3 та п.п. 4.4 орендар щорічно отримує в Управлінні Держземагенства у Лозівському районі Харківської області витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в визначений законодавством строк. Орендна плата вноситься щомісячно до 30 числа за місяць, що передує звітному, рівними частинами.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням L сесії Лозівської міської ради Харківської області VI скликання від 07.06.2013 № 926 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Лозова Харківської області.

Так, відповідно до вказаного рішення, плата за землю на підставі уточненої грошової оцінки земельних ділянок в м. Лозова обраховується з 01.01.2014.

Судом встановлено, що на виконання вимог ст. 289 Податкового кодексу України Лозівською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Харківській області направлено на адресу Головного управління Держгеокадастр у Лозівському районі Харківської області лист №2734/10/20-271302-21 щодо надання інформації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок з урахуванням коефіцієнтів індексації в 2014, 2015, 2016 роках, зокрема за земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1) станом на 01.01.2014, 01.01.2015, 01.01.2016 та 01.01.2017.

Відповідно до листа Міськрайонного управління у Лозівському районі та у м.Лозовій Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 12.04.2017 №19-20-0.23,042-30/124-17 нормативно грошова оцінка земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1), станом на 01.01.2014 складає 1426608, 38 грн, станом на 01.01.2015 - 1781833,86 грн, станом на 01.01.2016 - 2553367,92 грн, станом на 01.01.2017 - 2706570,00 грн.

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За вимогами статті 275.3 Податкового кодексу України, ставки податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із ставок податку, встановлених пунктом 275.1 цієї статті, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не більше трикратного розміру цих ставок податку, з урахуванням коефіцієнтів, установлених пунктом 275.2 цієї статті.

Таким чином, враховуючи, що станом на 01.01.2014 нормативно грошова оцінка земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 складає 1426608, 38 грн, суд приходить до висновку, що контролюючим органом правомірно нараховано грошове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб ОСОБА_1 за 2014 рік у розмірі 42798,25 грн, виходячи із розрахунку орендної плати - 1426608,38 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації станом на 01.01.2014р) х 3%.

Крім того, суд зазначає, що нормативну грошову оцінку земельних ділянок проводять не органи ДФС, а юридичні особи, які є розробниками документації із землеустрою. Рішення про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 позивачем не оскаржувалось, а тому суд приходить до висновку, що приймаючи податкове повідомлення-рішення від 13.04.2017 №952-1302, Головне управління ДФС у Харківській області діяло на підставі та в межах діючого законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Д.А. Волошин