Постанова № 68308440, 26.04.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Стеко» про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Стеко», в якому просить:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: приміщень будівель літ. Б-2 (5150,9 м.кв.), літ. В-1 (2265,2 м.кв.), літ. Г-2 (32 м.кв.), за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Артільна, 2 ТОВ «Завод Стеко», до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації за зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначених об'єктів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що що проведеною перевіркою встановлені порушення, які в ході перевірки та у встановлений строк усунені не були, у зв'язку із чим, вжиття заявлених заходів реагування є повністю обґрунтованим, а подальша робота підприємства із виявленими порушеннями пожежної безпеки створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав письмові заперечення, у яких проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні посилаючись на те, що товариством усунуто всі недоліки, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Частиною 6 ст. 128 КАС України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи те, що представники сторін у судове засідання не з'явились, ухвалою суду від 26.04.2017 р. відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України справу призначено до розгляду у письмовому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 01.12.2016 року по 20.07.2016 року, відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Стеко» за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул.. Артільна, 2.

Актом перевірки об'єктів ТОВ «Завод Стеко» щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 20.12.2016 року № 149 встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-УІ (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697, Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затвердженого наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 року № 312, Державних будівельних норм України «Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва», затверджених наказом Держбуду України від 03.12.2002 року № 88, «Правила улаштування електроустановок», Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, Державних будівельних норм України «Внутрішній водопровід та каналізація», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.10.2012 року № 553, Будівельних норм та правил «Виробничі будівлі», Будівельні норми та правила «Генеральні плани промислових підприємств», Національного стандарту України «Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд», затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 27.06.2008 року № 269, Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 року № 1200 «Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю», Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 року № 956 «Порядок ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки», Наказ МНС України від 23.02.2006 року №98, зареєстрований у Мін'юсті України 20.03.2006 року за № 286/12160 «Методика ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів», Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 року № 444 «Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях», а саме:

- зовнішні евакуаційні сходові клітини розміщено на відстані менше 1 м. від віконних прорізів;

- виробничі приміщення не обладнано системою протипожежного захисту (автоматичною системою пожежогасіння);

- не забезпечено будівлю блискавко захистом;

- протипожежна система з сухотрубами яка розташована в будівлі без системи опалення не забезпечена запірною арматурою з електропроводом, відкриття якої здійснюється дистанційно від пускових кнопок, установлених в середині пожежних кран-комплектів;

- вихід на горище не виконано через протипожежні двері 2-го типу розміром не менше 0,75 м. х 1,5 м.;

- допущено будівництво без дотримання протипожежних розривів;

- нове будівництво, реконструкція, реставрація, технічне переоснащення та капітальний ремонт приміщень, будинків і споруд здійснюються без проектної документації, яка повинна бути затверджена у встановленому порядку;

- приміщення складу не обладнано системою протипожежного захисту (автоматичною системою пожежогасіння);

- не забезпечено будівлю блискавко захистом;

- протипожежна система з сухотрубами яка розташована в будівлі без системи опалення не забезпечена запірною арматурою з електроприводом, відкриття якої здійснюється дистанційно від пускових кнопок, установлених всередині пожежних кран-комплектів;

- електроустановки складських приміщень, замикаються і в яких є пожежонебезпечні зони будь-якого класу, не забезпечено апаратами для вимикання зовні вказаних приміщень силових і освітлювальних мереж незалежно від наявності апаратів для вимикання цих мереж всередині приміщення. Апарати для вимикання повинні установлюватись в ящику з негорючого матеріалу, обладнаному пристроєм для пломбування. Ящик слід установлювати на захисних конструкціях з негорючого матеріалу, а в разі відсутності таких - на окремій опорі;

- монтаж, введення до експлуатування і технічне обслуговування СПЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме: не створено наказ про призначення особи відповідальної за експлуатацію установки; оперативного (чергового) персоналу для контролю за працездатним станом установки (запропоновано до виконання у 2016 році);

- монтаж, введення до експлуатування і технічне обслуговування СПЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме: не забезпечено регламент робіт з підтримання експлуатаційної придатності та планово- попереджувальних робіт на кожний вид систем протипожежного захисту згідно затверджених план-графіків обслуговування системи протипожежного захисту (форма Ж.4) (запропоновано до виконання у 2016 році);

- монтаж, введення до експлуатування і технічне обслуговування СПЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме: у приміщенні де розташовано приймально-контрольний пристрій системи протипожежного захисту не встановлено світильник (лампу) аварійного освітлення (запропоновано до виконання у 2016 році);

- монтаж, введення до експлуатування і технічне обслуговування СПЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме: не опломбовано приймально-контрольний прилад системи протипожежного захисту (запропоновано до виконання у 2016 році);

- монтаж, введення до експлуатування і технічне обслуговування СПЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме: не опломбовано ручні пожежні сповіщувачі (запропоновано до виконання у 2016 році);

- на шляхах евакуації відсутні ручні пожежні сповіщувачі які повинні розміщуватися (усередині або зовні) дверей, що ведуть до евакуаційної сходової клітки, а також біля усіх виходів із будівлі;

- не забезпечено працівників об'єкта засобами колективного та індивідуального захисту;

- не призначено відповідальну особу з питань цивільного захисту за рахунок штатної чисельності суб'єкта господарювання;

- посадові особи, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, не пройшли навчання в установленому законом порядку;

- не розроблено та не затверджено інструкцію щодо дій персоналу суб'єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій;

- не погоджено та не проведено об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту;

- не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії НС;

- не проведено ідентифікацію об'єкта підвищеної небезпеки.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає на необхідне зазначити.

Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює Кодекс цивільного захисту України.

Згідно підпункту 57 пункту 4 Указу Президента від 16.01.2013 №20/2013 "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій" Державна служба з надзвичайних ситуацій України відповідно до покладених на неї завдань організовує та проводить перевірки додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, організації виконання заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на підприємствах, в установах, організаціях, що входять до складу залізничного, автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, на базах, складах, арсеналах зберігання та у місцях виробництва, утилізації ракетно-артилерійського озброєння, компонентів рідкого ракетного палива.

Відповідно до пп. 63 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 3 від 04.02.2013 року Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб'єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства.

Приписами статті 1 Закону України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V) передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

У відповідності до підпункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до частини 1 статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно з частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежо - небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як встановлено статтею 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону №877-V повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Відповідно до ч.3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд визначаються Правилами пожежної безпеки в Україні, які затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417.

Дані Правила затверджені відповідно до пункту 33 частини 2 статті 17 Кодексу цивільного захисту України та з метою вдосконалення нормативно-правового забезпечення у сфері пожежної безпеки.

Відповідно до п. 17 розділу III Наказу МВС України №1337 від 02.11.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.11.2015р. за №1467/27912 У разі відсутності порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки посадова особа ДСНС України або її територіального органу, яка здійснювала перевірку, доповідає відповідним рапортом керівнику ДСНС України або її територіального органу чи заступнику керівника, до повноважень якого відповідно до розподілу обов'язків віднесено питання державного нагляду (контролю).

На підставі рапорту керівник ДСНС України або її територіального органу чи заступник керівника, до повноважень якого відповідно до розподілу обов'язків віднесено питання державного нагляду (контролю), листом повідомляє суб'єкта господарювання про відсутність порушень за результатами здійснення перевірки.

Під час розгляду справи представником позивача надані письмові пояснення, згідно яких під час позапланової перевірки встановлено, що порушення пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей ТОВ «Завод Стеко» виконані.

Так, листом від 24.03.2017 року №2329/02-17 повідомлено відповідача щодо не виявлення порушень. Тобто обставини, які стали підставою для звернення Головного управління до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування перестали існувати та усунуті.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки відповідачем повністю усунуто порушення, встановлені актом №149 від 20.12.2016 року, то у задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: приміщень будівель літ. Б-2 (5150,9 м.кв.), літ. В-1 (2265,2 м.кв.), літ. Г-2 (32 м.кв.), за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Артільна, 2 ТОВ «Завод Стеко», до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації за зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначених об'єктів необхідно відмовити.

Вирішуючи питання щодо судового збору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення, ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

У зв'язку з чим, судові витрати, понесені Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області не повертаються.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Стеко» про застосування заходів реагування - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.