Ухвала суду № 68308344, 14.08.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання - Кубічек Н.І.

за участі сторін:

позивачів - представник Темнохудова Зоя Володимирівна;

відповідача - представник не з'явився,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Хустська районна державна адміністрація - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроресурс-Ріка" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріка Енерго" до Закарпатської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Хустська районна державна адміністрація про визнання неправомірними дій щодо прийняття розпорядження та його скасування,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 14 серпня 2017 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі було складено 16 серпня 2017 року.

28 липня 2017 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою звернулися Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідроресурс-Ріка" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріка Енерго" до Закарпатської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Хустська районна державна адміністрація, якою у відповідності до остаточних позовних вимог просять суд: "1. Визнати неправомірними дії голови Закарпатської обласної державної адміністрації Г. Москаль щодо прийняття розпорядження № 370 від 20.07.2017 року про скасування розпоряджень голови Хустської районної державної адміністрації № 194 від 23.05.2016 "Про розроблення детального плану території для будівництва руслової гідроелектростанції, за межами населеного пункту", № 560 від 12.12.2016 року "Про розроблення детального плану території для будівництва каскаду малих гідроелектростанцій (МГЕС-2, МГЕС-3, МГЕС-4, МГЕС-5, МГЕС-6), за межами населених пунктів сіл Кошельово, Липча, Горінчево Хустського району Закарпатської області", 25.04.2017 року № 145 "Про внесення змін до розпорядження голови Хустської районної державної адміністрації від 23.05.2016 року № 194"; 2.Визнати нечинним та скасувати Розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації Г. Москаля № 370 від 20.07.2017 року про скасування розпоряджень голови Хустської районної державної адміністрації № 194 від 23.05.2016 "Про розроблення детального плану території для будівництва руслової гідроелектростанції, за межами населеного пункту", № 560 від 12.12.2016 року "Про розроблення детального плану території для будівництва каскаду малих гідроелектростанцій (МГЕС-2, МГЕС-3, МГЕС-4, МГЕС-5, МГЕС-6), за межами населених пунктів сіл Кошельово, Липча, Горінчево Хустського району Закарпатської області", 25.04.2017 року № 145 "Про внесення змін до розпорядження голови Хустської районної державної адміністрації від 23.05.2016 року № 194".

11 серпня 2017 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду у задоволенні клопотання представника позивачів про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в даній адміністративній справі було відмовлено.

11 серпня 2017 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від представника позивачів повторно надійшло клопотання, яким останній на підставі статті 117 КАС України, просив постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії оскаржуваного Розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації № 370 від 20 липня 2017 року "Про скасування розпоряджень голови Хустської районної державної адміністрації № 194 від 23 травня 2016 року, № 560 від 12 грудня 2016 року, № 145 від 25 квітня 2017 року".

Своє клопотання позивач мотивував тим, що оскаржуване Розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації Г. Москаля прийнято безпідставно та з порушенням статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та порушує пава та інтереси позивачів, які є замовниками виконання робіт з розробки детального плану території земельних ділянок на річці Ріка на підставі скасованих головою Закарпатської обласної державної адміністрації розпоряджень голови Хустської РДА. Протиправні дії та незаконне розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації Г. Москаля № 370 від 20 липня 2017 року є по суті грубим втручанням у господарську діяльність юридичної особи та паралізують його діяльність. Дією оскаржуваного Розпорядження вже завдано значної шкоди правам, свободам та інтересам позивачів, захист цих прав , свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль тв. витрат. На підставі наведеного просить суд задовольнити клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Представник позивачів в судовому засіданні підтримала наведене вище клопотання, з мотивів наведених у ньому.

14 серпня 2017 року від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Хустської районної державної адміністрації - в.о. голови державної адміністрації надійшла заява про відкладення розгляду клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову на інший день. Своє клопотання в.о. голови державної адміністрації мотивував тим, що голова Хустської райдержадміністрації Павлій Назарій Іванович перебуває на лікарняному, тому не має змоги прийняти участь у розгляді даної справи. Також зазначено, що головою Хустської райдержадміністрації не видавалося жодних уповноважуючих документів іншим працівникам райдержадміністрації по даній справі.

14 серпня 2017 року від Закарпатської обласної державної адміністрації надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на інший день, у зв'язку з тим, що голова обласної державної адміністрації Москаль Г.Г. перебуває на лікарняному. Суд констатує, що вказане клопотання датоване 14 серпня 2017 року (день судового засідання) та підписано Г.Москалем як Головою Закарпатської обласної державної адміністрації, хоча згідно самого клопотання голова є тимчасово непрацездатним.

Відповідно до статті 1 частини 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Відповідно до статті 39 частини 3 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", у разі відсутності голови місцевої державної адміністрації його функції і повноваження виконує перший заступник голови, а у разі відсутності останнього - один із заступників голови місцевої державної адміністрації.

Таким чином Законом України "Про місцеві державні адміністрації" врегульовано питання щодо виконання функцій та повноважень голови відповідної місцевої державної адміністрації у випадку відсутності керівника (голови) такої адміністрації.

Відповідно до статті 118 частини 1 КАС України, клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Законодавцем також не передбачено обов'язку ініціатора звернення із клопотанням про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову чи суду щодо направлення відповідного клопотання особам, які беруть участь у справі.

У відповідності до статті 118 її частини 3 КАС України, питання, зокрема, про забезпечення адміністративного позову, крім випадків, встановлених частинами першою і другою цієї статті, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань.

Таким чином питання щодо забезпечення позову розглядається за наявним складом осіб, які беруть участь у розгляді справи.

Розглянувши клопотання про забезпечення позову, заслухавши пояснення представника позивачів, дослідивши необхідні для розгляду клопотання матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання, виходячи з наступного.

Суд зазначає, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду. Під час вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд враховує інтереси як позивача, так і відповідача. Заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу та не впливати на права, свободи та інтереси інших осіб.

Так, відповідно до статті 117 частини 1 КАС України, суд, зокрема, за клопотанням позивача може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до статті 117 частин 3 та 4 КАС України, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються або заборони вчиняти певні дії.

При цьому подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Згідно з вимогами статті 117 частини 1 КАС України, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Слід зазначити, що у випадку звернення сторони із клопотанням про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із таким клопотанням. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

При цьому, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи наявна хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до статті 2 частини 1 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ". Отже, виходячи із змісту даних норм, суд вважає, що такий інститут адміністративного судочинства як забезпечення адміністративного позову, спрямований на виконання завдання адміністративного судочинства, що передбачене статтею 2 КАС України.

Відповідно до статті 117 частин 3 та 4 КАС України, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах - зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються або заборони вчиняти певні дії.

Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову наділений правом відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

В даному випадку слід зауважити, що позивач у своїй заяві про забезпечення позову просить суд зупинити дію оскаржуваного Розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації Г. Москаля № 370 від 20 липня 2017 року яким скасовано розпорядження голови Хустської голови Хустської районної державної адміністрації № 194 від 23 травня 2016 року, № 560 від 12 грудня 2016 року, № 145 від 25 квітня 2017 року.

Суд зазначає, що саме подання адміністративного позову, предметом якого, є визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень не є доказом того, що таке рішення є протиправним.

Суд констатує, що у разі забезпечення позову у такий спосіб, як просить позивач - судом фактично буде вирішено спір по суті, що суперечить інституту забезпечення позову.

Відповідно до вимог статті 70 частини 1 КАС України, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог та заперечень. Статтею 71 частиною 1 КАС України визначено, що, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

Позивачем ні до заяви про вжиття заходів забезпечення позову, ні в судовому засіданні не надано доказів та не наведено достатніх аргументів, які б підтверджували існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам саме позивача, а не клієнтів адвоката, до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.

Розглянувши подану позивачем заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи та виходячи із пов'язаності заходів забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленій позовній вимозі і відповідності виду забезпечення позову позовній вимозі, суд вважає, що в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 117, 118, 160 частинами 3 та 7, 165 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивачів про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроресурс-Ріка" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріка Енерго" до Закарпатської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Хустська районна державна адміністрація про визнання неправомірними дії щодо прийняття розпорядження та його скасування - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також постановлення ухвали в письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених статтею 167 частиною 4 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.