Ухвала суду № 68299152, 11.08.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 1-кс/760/11650/17

Справа № 760/15188/17

У Х В АЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2017року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Букіна О.М., за участю секретаря судових засідань - Швидченко О.В., прокурора - Козачини С.С., Касьяна А.О., підозрюваного - ОСОБА_2, адвоката підозрюваного - Кострюкова В.І. розглянувши клопотання детектив Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Дмитрієнко В.П., погоджене прокурором - начальником шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Козачини С.С. на підставі матеріалів досудового розслідування №42016000000000870 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 березня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.ч. 1, 2 ст.366, ч. 2 ст.210, ч.1 ст.205 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Цвіклівці Камянець-Подільського району Хмельницької області, громадянина України, одружений, із повною вищою освітою, працюючий начальником управління будівництва Департаменту ресурсного забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 10.08.2017 року надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Дане клопотання обґрунтовується тим, що Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016000000000870 від 29.03.2016, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Генеральної прокуратури України за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.ч. 1, 2 ст.366, ч.2 ст.210, ч.1 ст.205 КК України за фактами розтрати грошових коштів Державного бюджету України, вчиненого в особливо великих розмірах, зловживання службовим становищем, службового підроблення та нецільового використання бюджетних коштів.

29.03.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000000870, внесено кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.ч. 1, 2 ст.366, ч. 2 ст.210, ч.1 ст.205 КК України.

08.08.2017 року о 15 годині 50 хвилин ОСОБА_2 затримано за підозрою у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст.27, ч. 2 ст. 210 КК України.

09.08.2017 о 15 годині 14 хвилин ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.3 ст.27, ч.2 ст.210 КК України.

В судовому засіданні прокурори підтримали дане клопотання із зазначених у ньому підстав.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання посилаючись на його необґрунтованість.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими детектив, прокурор обґрунтовували доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання є таким, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України»).

В ході розгляду клопотання встановлено, що 29.03.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000000870 були внесені відомості про кримінальне провадження з попередньою правовою кваліфікацією ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.ч. 1, 2 ст.366, ч. 2 ст.210, ч.1 ст.205 КК України.

08.08.2017 року о 15 годині 50 хвилин ОСОБА_2 затримано за підозрою у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст.27, ч. 2 ст. 210 КК України.

09.08.2017 о 15 годині 14 хвилин ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.3 ст.27, ч.2 ст.210 КК України..

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, суддя відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року), також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (справа «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_2, перебуваючи на посаді начальника управління будівництва Департаменту ресурсного забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України, діючи умисно, із корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, протягом березня-травня 2015 року вступив з начальником 1 окремого відділу капітального будівництва ДПСУ ОСОБА_6 в попередню злочинну змову, спрямовану на заволодіння коштами Державного бюджету України, які були виділені Кабінетом Міністрів України згідно Розпорядження від 14.05.2015 № 439-р для реалізації Плану заходів з інженерно-технічного облаштування українсько-російського державного кордону, територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної Республіки Крим, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та перерахування їх на рахунки заздалегідь підібраних за власним розсудом господарських товариств та підприємств, залученими для виконання цих робіт - ДП «Чернігівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», ТОВ «Агентство захисту інформації», ТОВ «Будцентр Витязь»..

Керівниками зазначених господарських товариств та підприємств - ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, за домовленістю з ОСОБА_2 та ОСОБА_6, за наслідками проведення будівельних робіт протягом листопада 2015 року - травня 2016 року складались та підписувались акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В, до яких вносились відомості, які не відповідають дійсності, зокрема щодо фактично виконаних обсягів робіт, при цьому частина робіт, включених до Актів, виконана не була, а підлеглі ОСОБА_2 та ОСОБА_6 особи, визначені здійснювати технічний нагляд за будівництвом об'єктів, зокрема старший офіцер виробничо-технічного відділення 1 ОВКБ ДПСУ ОСОБА_10 за попередньою змовою з останніми підтверджував своїм підписом обсяги нібито виконаних будівельних робіт, які насправді виконані не були.

В подальшому начальником 1 ОВКБ ДПСУ ОСОБА_6, як розпорядником коштів, за домовленістю із ОСОБА_2, підписувались акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В із внесеними до них недостовірними відомостями щодо обсягів фактично виконаних робіт, та платіжні доручення про перерахування коштів на рахунки зазначених господарських товариств та підприємств, а їх керівниками - ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 частина отриманих від 1 ОВКБ ДПСУ грошових коштів через налагоджену схему конвертації безготівкових коштів у готівку із залученням заздалегідь підібраних особисто ОСОБА_2 та ОСОБА_6 субпідрядних господарських товариств, зокрема ТОВ «Кіт-Трейд», розкрадалась та розподілялась між співучасниками злочинної схеми - ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, що надало змогу останнім заволодіти грошовими коштами Державного бюджету України, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах та спричинити Державному бюджету України збитки на загальну суму 16 688 496,31 грн., що в шістсот і більше разів перевищувала неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та становила особливо великий розмір.

Окрім цього, начальник управління будівництва Департаменту ресурсного забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою із начальником 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України ОСОБА_6, в порушення ст.ст.116, 119 Бюджетного кодексу України, у період з 12.06.2015 по 30.12.2015 організував та керував нецільовим використанням бюджетних коштів 1 ОВКБ ДПСУ та СхРУ ДПСУ, внаслідок чого Державною прикордонною службою України здійснено нецільове використання бюджетних коштів за бюджетною програмою 1002120 «Заходи з інженерно-технічного облаштування кордону» відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 року № 439-р щодо інженерно-технічного облаштування українсько-російського державного кордону, територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної Республіки Крим.

В результаті дій ОСОБА_2, який діяв за попередньою змовою із ОСОБА_6, в порушення ст.ст.116, 119 Бюджетного кодексу України, у період з 12.06.2015 по 30.12.2015 здійснено нецільове використання бюджетних коштів за бюджетною програмою 1002120 в особливо великих розмірах на загальну суму 13 212 155,11 грн, що в три тисячі і більше разів перевищувала неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та становила особливо великий розмір.

Таким чином, ОСОБА_2 підозрюється в тому, що вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 191, ч.3 ст.27, ч.2 ст.210 КК України.

З доданих до клопотання матеріалів вбачається, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч.3 ст.27, ч.2 ст.210 КК України.

Враховуючи характер правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, дані, які характеризують його особу, обставини кримінального правопорушення, вбачається за необхідне застосування до нього запобіжного заходу.

Обираючи вид заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, його вік, майновий стан, дані, що характеризують його особу, обставини вчинення можливого кримінального правопорушення та його тяжкість.

Щодо обґрунтованості ризиків, то вони мають бути не уявними або ж припустимими, а конкретними, визначеними, необхідними, підтвердженими відповідними доказами, які б в сукупності свідчили про наявність підстав, що були достатніми для застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких, зокрема слідчий суддя встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Детективом в клопотанні та прокурорами в судовому засіданні було доведено, що ризики, на які вони посилаються, є реально наявними та достатніми для обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За таких обставин, застосування до підозрюваного більш м'якого, окрім виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищення та спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.

Разом з тим, ч. 5 ст. 182 КПК України також передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Із наявних у клопотанні матеріалів вбачається задовільне матеріальне становище ОСОБА_2

Вищезазначене свідчить про наявність у підозрюваного фінансової можливості внесення застави, у розмірі визначеному даною ухвалою.

Таким чином, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_2, його майновий стан, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 2 000 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 200 000,00 гривень (три мільйона двісті тисяч гривен).

Суд вважає, що внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому, дані про особу підозрюваного, зокрема його майновий та сімейних стан, соціальні зв'язки, з огляду на встановлені обставини кримінального правопорушення, не спростовують дієвості вказаного вище розміру застави.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного декілька обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_2, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 192-196, 197, 206, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Київському слідчому ізоляторі №13 строком - 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, рахувати з 15 год. 50 хв. 08.08.2017 року.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, закінчується о 15 год. 50 хв. 06 жовтня 2017 року.

Розмір застави визначити в сумі 3 200 000,00 грн.(три мільйона двісті тисяч гривень) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами Банк: Державна казначейська служба України в м.Києві, МФО 820172 , депозитний рахунок 37318005112089, отримувач ТУДСАУ в м.Києві, Код ЄДРПОУ 26268059, та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

- прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора або суд про змін свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні № 42016000000000870 від 29.03.2016, із особовим складом Адміністрації, органів та підрозділів Державної прикордонної служби України, 1 Окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України та працівниками, керівниками та засновниками ТОВ «АЗІ», ТОВ «Будцентр Витязь», ДП «Чернігівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», ТОВ «Кіт-Трейд» та інших господарських товариств, які виконували та виконують роботи з інженерно-технічного облаштування кордону;

- здати на зберігання детективу у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУДСАУ в м.Києві коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, строк дії яких встановити протягом дії даної ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України радника юстиції Козачину С.С.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Букіна О.М.