Ухвала суду № 68297624, 07.08.2017, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/13892/15-ц

Провадження по справі № 6/752/395/17

У Х В А Л А

07.08.2017 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Мирошниченко О.В.

при секретарі Мархотко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

В липні 2017 р. заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, що виданий на підставі заочного рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 20.01.2016 року. Обґрунтування вимог зазначено про те, що 20.01.2016 року заочним рішенням Голосіївського районного суду м.Києва позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено в повному обсязі.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 310006025283005 від 17.05.2011 року в загальному розмірі 107 924 грн. 82 коп. та судовий збір в розмірі 1 218 гр. 00 коп.

На підстав зазначеного заочного рішення 14.03.2017 року Голосіївським районним судом м. Києва видано виконавчі листи.

ОСОБА_1 вважає, що виконавчі листи повинен бути визнаними такими, що не підлягає виконанню, оскільки видані без достатніх правових підстав.

У судове засідання учасники процесу не з'явилися.

Суд вважає можливим слухати справу у відсутність сторін відповідно до вимог ч. 3 ст. 369 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи та заяви, суд прийшов до висновку, про відмову у задоволенні заяви у зв'язку з наступним.

Згідно вимог ст. 369 ЦПК України, суд який видав виконавчий лист, може за заявою стягувана або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Судом встановлено, що заочним рішенням Голосіївським районного суду м.Києва від 20.01.2016 року, позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено в повному обсязі.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 310006025283005 від 17.05.2011 року в загальному розмірі 107 924 грн. 82 коп. та судовий збір в розмірі 1 218 гр. 00 коп.

За умовами ч.1 ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

На підставі зазначеного заочного рішення суду Голосіївським районним судом м.Києва 14.03.2017 р. видано виконавчі листи.

Частина перша статті 369 ЦПК України передбачає, що виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Частина друга ст.369 ЦПК України передбачає, що суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Зі змісту ст.369 ЦПК України слідує, що в разі виявлення невідповідності виконавчого листа вимогам, що ставляться до виконавчого документа або в разі виявлення в ньому помилок, суд може вчинити дві альтернативні дії, які направлені на те, щоб привести виконавчий документ у відповідність вимогам, що ставляться до виконавчого документу: 1) виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі; 2) визнати виконавчий лист, таким що не підлягає виконанню. Це вказує на те, що такі помилки та невідповідності мають існувати саме на час оформлення та видачі виконавчого документу.

Між тим, оспорюваний відповідачем виконавчий документ на час його оформлення та видачі відповідав вимогам, що ставляться до виконавчого документу і не містив в собі помилок.

Крім, того заявником не було надано суду доказів тому, що державним виконавцем виносилась постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження через невідповідність виконавчого документа вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

У відповідності до ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заявник не наводить в заяві обставин, які вказують на те, що на час оформлення або видачі оспорюваного виконавчого листа в ньому містились помилки, які б вказували на невідповідність такого виконавчого листа вимогам ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", і фактично ставить питання про перегляд судового рішення шляхом дослідження нових доказів.

Наведені заявницею обставини стосуються заперечень по суті позовних вимог, але ж у цій справі позовні вимоги вже вирішенні та розгляд справи закінчено із винесенням судового рішення, яке набрало законної сили. Вказані обставини не є такими, що стосуються та вказують на можливість визнання судом виконавчих листів №752/13892/15-ц такими, що не підлягає виконанню.

З огляду на наведене, проаналізувавши надані докази, суд вважає, що підстав для визнання виконавчих листів такими, що не підлягає виконанню у судовому засіданні не встановлено, а тому суд не вбачає підстав для задоволення вищевказаної заяви ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 368-369 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п»яти днів з дня проголошення ухвали, а у разі, якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя