Рішення № 68297509, 10.08.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 квітня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Буд» до ОСОБА_6 про встановлення нікчемності договорів, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2016 року ТОВ «Прайм Буд» звернулось до ОСОБА_6 з позовом про визнання недійсними та встановлення нікчемності договорів, посилаючись на те, що між сторонами було укладено договори № 56 та № 57 від 24.12.2008 року про інвестування будівельних робіт у реконструкції житлових приміщень.

Вказані договори були підписані колишнім директором ОСОБА_7 та не були передані новому керівнику ОСОБА_8, яка була призначена на посаду в жовтні 2011 року. Про існування договорів позивачу стало відомо 14.11.2016 року під час розгляду іншої цивільної справи №711/5273/16-ц.

23.04.2008 року між TOB «Прайм Буд» і ВАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» був укладений договір іпотеки № 3/048-44 будівлі гуртожитку по АДРЕСА_1 для забезпечення виконання зобов'язань по кредиту на суму 380 000 доларів США.

Так як на момент укладення договорів інвестування між TOB «Прайм Буд» та відповідачем був вже укладений договір про іпотеку будівлі гуртожитку між TOB «Прайм Буд» та ВАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», а договори інвестування укладені без згоди іпотекодержателя, то договори інвестування є нікчемними в силу закону.

З урахуванням уточнюючих позовних вимог позивач просив суд поновити строки позовної давності щодо вимог про встановлення нікчемності правочинів та встановити нікчемність оспорюваних договорів № 56 та № 57 на підставі ст. 12 Закону України «Про іпотеку» та ст. 215 ЦК України.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 квітня 2017 року позов задоволено повністю.

Поновлено ТОВ «Прайм Буд» строк позовної давності для звернення до суду, як пропущений з поважних причин.

Визнано нікчемним договір № 56 від 24 грудня 2008 року на інвестування будівельних робіт у реконструкції житлових приміщень, розташованих за адресою АДРЕСА_1 , укладений між ТОВ «Прайм Буд» та ОСОБА_6

Визнано нікчемним договір № 57 від 24 грудня 2008 року на інвестування будівельних робіт у реконструкції житлових приміщень, розташованих за адресою АДРЕСА_1, укладений між ТОВ «Прайм Буд» та ОСОБА_6

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ТОВ «Прайм Буд» судовий збір в сумі 1 378 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_6 оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на його необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі вказує, що судом неправомірно поновлено строк позовної давності, оскільки позивачу було відомо про укладення оспорюваних договорів з моменту їх вчинення. Крім того, матеріали справи містять докази, що підтверджують ознайомлення з договорами № 56 та № 57 новим директором ТОВ «Прайм Буд», ОСОБА_8 Також апелянт зазначає, що чинним цивільно-процесуальним законодавством не передбачено такого способу захисту цивільного права, як встановлення нікчемності правочину. Тому визнання судом договорів нікчемним суперечить закону.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення. При цьому колегія суддів вважає можливим, керуючись ч. 3 ст. 303 ЦПК України вийти за межі апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення не відповідає зазначеним вище вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.01.2008 року TOB «Прайм БУД» придбало у ВАТ «ТЕМП» приміщення гуртожитку по АДРЕСА_1 з метою його подальшої реконструкції в повноцінний житловий будинок.

23.04.2008 року між TOB «Прайм БУД» і ВАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» був укладений договір іпотеки № 3/048-44 будівлі гуртожитку по АДРЕСА_1 для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором на суму 380 000 доларів США на строк до 22 квітня 2013 року включно зі сплатою 12,5% річних (а.с. 38-41).

Укладення договору іпотеки підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру іпотек від 22.02.2013 року (а.с. 5, зв.).

24.12.2008 року між TOB «Прайм БУД» (забудовником) та гр. ОСОБА_6 (інвестором) укладено договори №56, №57 на інвестування будівельних робіт у реконструкції житлових приміщень Згідно пунктів 1.2 вказаних договорів TOB «Прайм БУД» зобов'язався виконати будівельні та монтажні роботи по реконструкції внутрішнього житлового приміщення будівлі гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 на 6 поверсі площею 26,7 кв.м за номером 56, та площею 37,1 за номером 57 (а.с. 6-11).

ОСОБА_6 в свою чергу зобов'язався протягом планового строку проведення будівельних робіт здійснювати поетапне інвестування шляхом внесення відповідних коштів на рахунок забудовника.

Відповідно до копії прибуткового касового ордеру інвестор сплатив TOB «Прайм БУД» 172 920 грн. 00 коп. за реконструкцію та будівництво квартир №№ 56 та 57.

До цього часу зобов'зання по передачі квартир інвестору забудовником не виконані і гроші не повернуті.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Дослідивши обставини справи, колегія суддів приходить до переконання, що позивач не надав суду достатніх та допустимих доказів того, що його права як забудовника або іпотекодавця порушені. Позивач, крім отриманого кредиту, також отримав кошти інвесторів за квартири, які в подальшому не повернув.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч. 3 ст. 12 статті Закону України «Про іпотеку» правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи ВАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» як іпотекодержатель з таким позовом до суду не звертався

За таких обставин відсутні підстави у задоволенні позовних вимог TOB «Прайм БУД»

Крім того, колегія суддів вважає, що районний суд, визнавши обидва договори інвестування нікчемними, не врахував позицію Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009, № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (п.5) про те, що в разі наявності окремого спору про встановлення нікчемності правочину в резолютивній частині судового рішення суд лише вказує про нікчемність правочину, а не визнає його таким.

Отже, у зв'язку з порушенням районним судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 квітня 2017 року - скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Буд» до ОСОБА_6 про встановлення нікчемності договорів - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з часу проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :